Постанова

від 24.01.2019 по справі 818/1537/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2019 року

м. Київ

справа №818/1537/16

адміністративне провадження №К/9901/4516/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Анцупової Т.О., Мороз Л.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України на додаткову постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року (головуючий суддя Шаповал М.М., судді: Бондарь С.О., Соколов В.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (головуючий суддя Кононенко З.О., судді: Бондар В.О., Калиновський В.А.) у справі № 818/1537/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Токарівський пісок до Державної служби геології та надр України, Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправними та скасування наказу і відмови, про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Токарівський пісок звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України, Міністерства екології та природних ресурсів України, в якому просило: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 06.09.2016 № 329 в частині відмови у погодженні ТОВ "Токарівський пісок" щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами на видобування будівельного піску в межах Східної ділянки Токарівського-2 родовища на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області; 2) визнати протиправною та скасувати відмову Державної служби геології та надр України, викладену в листі від 27жовтня 2016 року № 20154/13/12-16, у наданні ТОВ "Токарівський пісок" спеціального дозволу на користування надрами на видобування будівельного піску в межах Східної ділянки Токарівського-2 родовища на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області; 3) зобов'язати Державну службу геології та надр України видати ТОВ "Токарівський пісок" спеціальний дозвіл на користування надрами на видобування будівельного піску в межах Східної ділянки Токарівського-2 родовища на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області на термін п'ятнадцять років.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року частково задоволено адміністративний позов ТОВ "Токарівський пісок" до Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби геології та надр України, про визнання протиправними та скасування наказу та відмови, зобов'язання вчинити дії. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 06 вересня 2016 року № 329 в частині відмови у погодженні надання ТОВ "Токарівський пісок" надр у користування з метою видобування піску в межах східної ділянки Токарівського-2 родовища на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області, зобов'язано повторно розглянути та надати погодження на користування надрами ТОВ "Токарівський пісок" в установленому законодавством України порядку та встановлені строки. Визнано протиправною та скасовано відмову Державної служби геології та надр України, викладену в листі від 27 жовтня 2016 року № 20154/13/12-16, у наданні ТОВ "Токарівський пісок" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску в межах східної ділянки Токарівського-2 родовища на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області. У задоволенні інших вимог ТОВ "Токарівський пісок" відмовлено.

20 червня 2017 року представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат та просив стягнути на користь ТОВ "Токарівський пісок" витрати по сплаті судового збору, сплаченого при поданні до суду адміністративного позову по справі № 818/1537/16.

Додатковою постановою Сумського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" про розподіл судових витрат при розгляді справи № 818/1537/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" до Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби геології та надр України, про визнання протиправними та скасування наказу і відмови, зобов'язання вчинити дії задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Міністерства екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, код ЄДРПОУ 37552996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" (40007, м. Суми, вул. Харківська, 127, код ЄДРПОУ 38867637) витрати на оплату судового збору в сумі 1 378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної служби геології та надр України (03680, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 16, код ЄДРПОУ 37536031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" (40007, м. Суми, вул. Харківська, 127, код ЄДРПОУ 38867637) витрати на оплату судового збору в сумі 1 378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, Міністерство екології та природних ресурсів України звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року і прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат відмовити в повному обсязі.

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суд першої інстанції вже вирішив питання щодо розподілу судових витрат під час винесення основної постанови від 02 березня 2017 року, якою в задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. З огляду на вказане, в порушення приписів статті 168 КАС України, пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення в адміністративній справі №7 від 20 травня 2013 року судом першої інстанції додатковою постановою було фактично змінено основне рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи вимоги заяви про розподіл судових витрат та виносячи додаткову постанову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що адміністративний позов задоволено частково, разом з тим, основною постановою суду першої інстанції питання щодо розподілу судових витрат не вирішено, а відтак наявними є підстави для винесення додаткової постанови у відповідності до приписів статті 168 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 161 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 168 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судами встановлено, що при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 4134 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №0.0.657175148.1 від 22 листопада 2016 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Токарівський пісок до Державної служби геології та надр України, Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправними та скасування наказу і відмови, про зобов'язання вчинити дії задоволено частково.

Разом з тим, ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, судом першої інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат у відповідності до приписів статті 94 КАС України, яке, відповідно до змісту позовної заяви, позивач просив вирішити.

В подальшому додатковою постановою Сумського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, було розподілено судові витрати відповідно до задоволених позовних вимог.

У зв'язку із вказаним колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, щодо наявності встановлених законом підстав для ухвалення додаткового судового рішення.

Посилання заявника касаційної скарги на те, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року адміністративний позов задоволено частково, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, що свідчить про те, що судом першої інстанції вирішено питання про судові витрати і в задоволенні позовних вимог в цій частині вже відмовлено, а відтак прийняття додаткової постанови змінює основне рішення суду, визнаються колегією суддів безпідставними та необґрунтованими, оскільки з мотивувальної частини постанови Сумського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року вбачається, що судом першої інстанції питання щодо розподілу судових витрат не вирішувалось.

У відповідності до приписів пункту 4 частини 1 статті 163 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року), постанова складається з, в тому числі, резолютивної частини із зазначенням: висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково; висновку суду по суті вимог; розподілу судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження; встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Таким чином, висновок суду про відмову в задоволенні решти позовних вимог фактично стосується лише позовних вимог заявлених по суті, в той час, як питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог до судового рішення повинно вирішуватись окремо, чого в даному випадку судом першої інстанції здійснено не було, а відтак, наявними були підстави для винесення додаткової постанови.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим касаційна скарга, в межах її доводів, не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України залишити без задоволення.

Додаткову постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі № 818/1537/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Т.О. Анцупова

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду