Рішення

від 25.01.2019 по справі 623/4381/18

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/4381/18

Номер провадження 2/623/167/2019

РІШЕННЯ

іменем України

25 січня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Герцова О.М.

при секретарі Рзаєвій І.С.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Ізюм цивільну справу за позовом керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_2 про визнання незаконними наказів, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог, пояснення сторін.

В листопаді 2018 року керівник Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказав, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 29.05.2017 за №8800-СГ ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Студенокської сільської ради Ізюмського району Харківської області орієнтовним розміром 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 21.06.2018 за №4448-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 6322887500:04:000:0480), яка знаходиться за межами населених пунктів на території Студенокської сільської ради Ізюмського району Харківської області із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства.

На підставі зазначеного наказу державним реєстратором виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_4 12.07.2018 зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, про що внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про право власності №27053432 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42071834 від 16.07.2018.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, власником спірної ділянки станом на 23.10.2018 є ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1).

Однак, представник позивача вважає, що вищевказані накази Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 29.05.2017 за №8800-СГ та від 21.06.2018 №4448-СГ підлягають визнанню незаконними, державна реєстрація права власності на вказану земельну ділянку - скасуванню, а земельна ділянка поверненню у державну власність з наступних підстав.

До суду представник позивача ОСОБА_1 не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, підтримала пред'явлений позов у повному обсязі та наполягала на його задоволенні.

Представник ГУ Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_5 надав до суду клопотання, де повідомив що не матиме можливості приймати участь у розгляді справи, просив розглядати справу з урахуванням правової позиції викладеної у поясненнях, де вказав, що накази ГУ Держгеокадастру у Харківській області, які оспорюються, не є правочинами, оскільки згідно ч.1 ст.202 ЦК України , правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Повідомив, що 18.05.2017 року до ГУ Держгеокадастру у Харківській області надійшла заява від ОСОБА_2 в якій останній просив надати йому дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Студенокської сільської ради Ізюмського району Харківської області для подальшого надання у власність. ОСОБА_2 зазначив, що своїм правом на отримання земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства у межах норм, визначених стю121 ЗК України, не скористався. Зазначив, що відповідач міг і повинен був знати про те, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗК, проводиться один раз по кожному виду використання, що становить його добросовісність під час набуття земельної ділянки у власність під обґрунтований сумнів.

Відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву, де просив розглядати позов без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 04.06.2018 року ОСОБА_2 на адресу ГУ Держгеокадастру в Харківській області направлено заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 6322887500:04:000:0480, додавши оригінал проекту землеустрою.(а.с.39)

21червня 2018 року ГУ Держгеокадастру у Харківській області прийнято наказ №4448-СГ, яким затверджено документацію із землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6322887500:04:000:0480 площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства.(а.с.48).

В подальшому, 12.07.2018 державним реєстратором ОСОБА_4 зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, про що внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про право власності №27053432 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42071834 від 16.07.2018.(а.с.50).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, власником спірної ділянки станом на 23.10.2018 є ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1).(а.с.50).

Водночас, згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 25.10.2017 №2418-СГ отримав безоплатно у приватну власність (право зареєстровано 13.11.2017 державним реєстратором ОСОБА_6С.) земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 1423086500:04:000:1133) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Шандриголівської сільської ради Лиманського району Донецької області за межами населених пунктів.(а.с.49)

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, власником вказаної ділянки станом на 23.10.2018 є ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1).

Зазначене підтверджує, що ОСОБА_2 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 21.06.2018 №4448-СГ) використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 25.10.2017 №2418-СГ).

Земельна ділянка площею 2,0000 га (кадастровий номер 6322887500:04:000:0480), що знаходиться за межами населених пунктів на території Студенокської сільської ради Ізюмського району Харківської області, вибула із земель запасу державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, що суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст.5 Земельного кодексу України.

ОСОБА_2 при зверненні до зазначеного органу влади не повідомив, що вже раніше скористався своїм правом на безоплатну приватизації земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Шандриголівської сільської ради Лиманського району Донецької області.

Норми права, що регулюють правовідносини під час розгляду справи.

Згідно із ч. І ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.З ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.125 ЗК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із ч.1 ст.126 ЗК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті, відповідно до якої, у випадку набуття земельної ділянки у власність із земель приватної власності без зміни її меж та цільового призначення, право власності на таку земельну ділянку посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом або свідоцтвом про право на спадщину.

За змістом ч.6 ст.126 ЗК України у разі набуття права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід. Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа.

Згідно з преамбулою Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

У відповідності до ч.3 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зазначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Відповідно до положення ч.5 ст.116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні інших осіб, можуть передаватися у власність чи користування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно із ст.152 ЗК України власнику чи користувачу земельної ділянки гарантовано право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У відповідності до ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з постановою Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі за №6-92цс13, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 02.11.2004 категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес .

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Згідно з практикою ЄСПЛ (наприклад, рішення від 08.07.1986 в справі Літгоу та інші проти Сполученого Королівства ) одним із елементів дотримання принципу пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обгрунтованої компенсації, тому покупець, у якого вилучається майно, не позбавлений можливості порушувати питання про відшкодування завданих збитків на підставі ст. 661 Цивільного Кодексу України, яка встановлює, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 29.06.2016 у справі № 6-1376ц 16.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позову з огляду на те, всупереч вимогам ст.ст.116, 118, 121 Земельного кодексу України, ОСОБА_2 при отриманні у власність земельної ділянки умисно приховав той факт, що раніше вже використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжного доручення №2478 від 01 листопада 2017 року (а.с.2) вбачається, що при зверненні до суду Прокуратура Харківської області сплатила судовий збір у розмірі 7048,00 гривень. Пред'явлений нею позов задоволений. З огляду на це, з відповідача на користь Прокуратури Харківської області слід стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 7048,00 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ч.3 ст.3, ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ч.5 ст.116, ст.125, ч.1 та ч.6 ст.126, ст.152 ЗК України, ст.393 ЦК України, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_2 про визнання незаконними наказів, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №8800-СГ від 29.05.2017 Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 21.06.2018 №4448-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність , яким ОСОБА_2 передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6322887500:04:000:0480 загальною площею 2,0000 га, що знаходиться за межами населених пунктів на території Студенокської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

Скасувати рішення про державну реєстрацію від 16.07.2018 № 42071834, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №27053432 від 12.07.2018 про реєстрацію права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6322887500:04:000:0480) за ОСОБА_2

Зобов'язати ОСОБА_2 повернути державі в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 6322887500:04:000:0480), що знаходиться за межами населених пунктів на території Студенокської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Прокуратури Харківської області, код ЄДРПОУ 02910108 сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 7048 грн. 00 коп.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий суддя: О.М.Герцов