Постанова

від 05.07.2007 по справі 3/58-07-2672

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/58-07-2672

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" липня 2007 р. Справа № 3/58-07-2672

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.,

при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.

за участю представників сторін та прокуратури в судовому засіданні від 26.06.2007 р.

від позивача: Подолян П.Є., посвідчення №2 від 16.01.2006р.;

  Зайцев Л.М., довіреність №187 від 19.06.2007р.;;

від відповідача: Галич О.П. –без належних повноважень;

від прокурора: Лянна О.А., посвідчення №98 від 04.11.1998р.;

за участю представників сторін та прокуратури в судовому засіданні від 05.07.2007 р.

від позивача: Подолян П.Є., посвідчення №2 від 16.01.2006р.;

  Зайцев Л.М., довіреність №187 від 19.06.2007р.;

від відповідача: Галич О.П., довіреність б/н від 08.11.20006р.;

від прокурора: Лянна О.А., посвідчення №98 від 04.11.1998р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Агрофірма „Водник”

на рішення господарського суду Одеської області

від 24 травня 2007р.

по справі № 3/58-07-2672

за позовом: Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Державного підприємства „Дослідне господарство „Таїровське” Національного наукового центру „Інституту виноградарства та виноробства ім. В.Є. Таїрова”

до Приватного підприємства „Агрофірма „Водник”

про стягнення 314044,84грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Присутнім в судовому засіданні представникам сторін та прокуратури роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки. Усних клопотань, в тому числі відводу суддям колегії не заявлено.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладено на 05.07.2007р..

В С Т А Н О В И В :

          Рішенням господарського суду Одеської області від 24.05.2007р. по справі №3/58-07-2672 (суддя Д'яченко Т.Г.) задоволено позов Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі ДП „Дослідне господарство „Таїровське” Національного наукового центру „Інституту виноградарства та виноробства ім. В.Є. Таїрова” до ПП „Агрофірма „Водник” про стягнення 314044,84грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача борг в розмірі 200639,40 грн., пеню в розмірі 113405,44 грн., та зобов'язано відповідача сплатити до державного бюджету державне мито у розмірі 3140,45 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу –118 грн., з посиланням на те, що: 1)відповідач не виконав обов'язків щодо оплати товару отриманого за договорами купівлі-продажу, укладених між ДП „Дослідне господарство „Таїровське” та ПП „Агрофірма „Водник” 10.04.2006р., 13.04.2006р. (2 договори) та 15.04.2006р., заборгованість відповідача за вказаними договорами становить 200639,40грн. та не заперечується самим відповідачем; 2) відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, з цих підстав відповідач повинен оплатити пеню за неналежне виконання зобов'язання, передбачену п. 4.1 договорів купівлі-продажу – 0,3% за кожен день прострочення від несплаченої суми, розмір якої за позовом становить 113405,44 грн.; 3)доводи відповідача відносно неможливості виконання зобов'язань у встановлені договорами купівлі-продажу строки у зв'язку з неправомірними, на його думку, діями органами та посадових осіб Овідіопольського РВ ГУМВС України по Одеській області та Контрольно-ревізійного управління, що унеможливили його господарську та фінансову діяльність, і є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, як такого, що сталося внаслідок випадку, є на думку суду необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підпадають під умови п.п. 6.1 договорів купівлі-продажу, які регулюють форс-мажорні обставини, та ст. 617 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 01.06.2007р. звернулося ПП „Агрофірма „Водник”, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 24.05.2007р., прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що: 1) господарським судом не враховано той факт, що позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 113405,44грн.; 2)також судом не враховано посилань відповідача на неможливість виконання зобов'язання за договорами купівлі-продажу у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, які виявилися у тому, що Овідіопольське управління агропромислового розвитку відмовилося приймати у відповідача звіти та акти про виконану роботу, та внаслідок чого в червні 2006 року відбулося засідання комісії з питань надання фінансової підтримки і використання засобів на розвиток виноградарства та садівництва, на якому вирішено тимчасово припинити фінансування на розвиток виноградних насаджень, крім того до теперішнього часу документи, які відповідач надав в КРУ та Овідіопольське РВ ГУМВС України по Одеській області, не повернуті, у зв'язку з чим відповідач не має змоги вести свою господарську та фінансову діяльність.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПП „Агрофірма „Водник”, заслухавши представників сторін та прокуратури, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду - змінити, з огляду на таке.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10.04.2006р. між ДП „Дослідне господарство „Таїровське” (продавець) та ПП „Агрофірма „Водник” (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець покупає саджанці винограду сорту Каберне у кількості 5800 шт. та саджанці сорту Шардане у кількості 550 шт. на загальну суму 30480грн. з розрахунку 4,80 грн. за 1 саджанець. За п. 3.1 вказаного договору оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в строк до 15.06.2006р..

13.04.2006р. між ДП „Дослідне господарство „Таїровське” (продавець) та ПП „Агрофірма „Водник” (покупець) укладено договір купівлі-продажу, згідно з умовами котрого продавець продає, а покупець покупає саджанці винограду: 1) подвійні кількістю 8500 шт. вартістю 1,80 грн. на суму 15300 грн., 2)з перешколу –2000 шт. вартістю 3,50 грн. на суму 7000 грн.; 3)корневласні (сорту Мускат Одеський) –1425 шт. вартістю 3,00 грн. на суму 4275 грн., 4) сортосуміш –700 шт. вартістю 3,50 грн. на суму 2450 грн., 5) Молдова –500 шт. вартістю 4,80 грн. на суму 2400 грн., 6) сорту Мускат Одеський – 7499 грн. вартістю 4,80 грн. 35995,20 грн., 7) сорту Шардане - 18857 шт. вартістю 4,80 грн. на суму 90513,60 грн., на загальну суму 157933,80 грн..

Пунктом 3.1 вказаного договору оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в строк до 01.10.2006р..

Того ж дня, 13.04.2006р. між ДП „Дослідне господарство „Таїровське” (продавець) та ПП „Агрофірма „Водник” (покупець) укладено ще договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець продає, а покупець покупає саджанці винограду сорту Каберне у кількості 1747 шт. з розрахунку 4,80 грн. за 1 саджанець на загальну суму 8385,60грн., оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в строк до 01.10.2006р. (п. 3.1 договору).

15.04.2006р. між тими ж сторонами - ДП „Дослідне господарство „Таїровське” (продавець) та ПП „Агрофірма „Водник” (покупець) також укладено договір купівлі-продажу, умовами якого передбачено, що продавець продає, а покупець покупає саджанці сорту Шардане у кількості 800 шт. на загальну суму 3840грн. з розрахунку 4,80 грн. за 1 саджанець. За п. 3.1 вказаного договору оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в строк до 01.10.2006р..

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Аналогічні положення містяться й у ст. положення містяться й у ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що ДП „Дослідне господарство „Таїровське” в період з 10.04.2006р. по 13.04.2006р. передало ПП „Агрофірма „Водник” саджанці винограду у кількості –49500 шт., що підтверджується довіреностями на отримання товару серії ЯЛЧ №212210 від 10.04.2006р. та серії ЯЛЧ №212213 від 13.04.2006р., накладними №50 від 11.04.2006р., №26 від 11.04.2006р., №52 від 13.04.2006р., №27 від 13.04.2006р., №54 від 14.04.2006р., №28 від 14.04.2006р., №55 від 15.04.2006р., №29 від 15.04.2006р..

Проте, ПП „Агрофірма „Водник” не виконало свої зобов'язання за договорами –вартість товару не оплатило.

Відповідно до протоколу узгодження процедури погашення заборгованості ПП „Агрофірма „Водник” перед ДП „ДГ „Таїровське” сторони домовилися про те, що заборгованість в розмірі 200639,40грн., яка виникла в процесі господарських угод, підтвердженої актом звірки взаєморозрахунків від 15.08.2006р., та відображена у позовній заяві до господарського суду Одеської області від 02.11.2006р. №290, ПП „Агрофірма „Водник” буде погашати рівними сумами по 25000 грн. щомісячно, починаючи з грудня 2006 року до її повного погашення згідно з прийнятим до виконання графіком погашення заборгованості, який є невід'ємною частиною до цього протоколу, при цьому сторони домовились, що порушення строків погашення заборгованості більше одного місяця , є правомірною підставою для подання позову по заборгованості, котра залишилася для примусового стягнення.

Існування заборгованості ПП „Агрофірма „Водник” не заперечує, що підтверджується актом звірки від 15.08.2006р., протоколом узгодження процедури погашення заборгованості ПП „Агрофірма „Водник” перед ДП „ДГ „Таїровське” від 24.11.2006р., графіком погашення заборгованості (додаток до протоколу від 24.11.200р.) та поясненнями представника відповідача, в обґрунтування поважності причин несплати заборгованості відповідач посилається на те, що скрутне фінансове становище у ПП „Агрофірма „Воднік” виникло внаслідок позбавлення державної підтримки на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції цілком правомірно задоволено позовну вимогу прокурора Овідіопольского району Одеської області в інтересах держави в особі ДП Дослідне господарство „Таїровське” щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 200639,40 грн..

Також прокурор Овідіопольського району Одеської області у позовній заяві просить стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 113405 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та або правові наслідки, у сфері господарювання застосовуються таки види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч. 1-2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктами 4.1. договорів купівлі-продажу сторонами встановлено відповідальність покупця в разі прострочення оплати товару, яка передбачає виплату пені в розмірі 0,3% за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дослідила наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій, та прийшла до висновку, що розмір нарахованих штрафних санкцій не відповідає вимогам чинного законодавства, умовам п. 4.1 договору та обставинам справи, оскільки відповідно до п. 3.2 договору купівлі-продажу від 10.04.2006р. оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в строк до 15.06.2006р., при цьому слід враховувати ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дні, коли зобов'язання мало бути виконано.

Прокуратурою Овідіопольського району Одеської області за договором купівлі-продажу від 10.04.2006р. було нараховано відповідачу штрафні санкції (пеню) за період з 15.06.2006р. по 23.03.2007р., що перевищує передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строк, у зв'язку з чим штрафні санкції за вказаним договором слід зменшити до 16733,52 грн., при цьому пеню, нараховану за договорами купівлі-продажу від 13.04.2006р. (81493,84 грн.), 13.04.2006р. (4326,96 грн.), 15.04.2006р. (1981,44грн.), слід залишити без змін, оскільки вона розрахована відповідно до чинного законодавства та обставин справи.

Таким чином, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга ПП „Агрофірма „Водник” підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду першої інстанції слід змінити, зменшивши розмір штрафних санкцій.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Одеської області від 24.05.2007р. по справі №3/58-07-2672 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Агрофірма „Водник” (67834, Одеська область, Овідіопольський район, с. Доброалександрівка, вул. Леніна,10, п/р 26009550541 ВАТ „МТБ”, м.Іллічівськ, МФО 388498, код ЄДРПОУ 20963137) на користь Державного підприємства „Дослідне господарство „Таїровське” Національного наукового центру „Інституту виноградарства та виноробства ім. В.Є. Таїрова” (654936, Одеська область, Овідіопольський район, с.м.т. Таірове, вул. 40-річчя Перемори, 27-а, п/р 2600503105 Одеська філія ВАТ „МКБ”, МФО 328812, код ЄДРПОУ 13916781) борг в розмірі 200639 (двісті тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн. 40 коп. та пеню в розмірі 104535 (сто чотири тисячі п'ятсот тридцять п'ять) грн. 77 коп.

Стягнути з Приватного підприємства „Агрофірма „Водник” (67834, Одеська область, Овідіопольський район, с. Доброалександрівка, вул. Леніна,10, п/р 26009550541 ВАТ „МТБ” м.Іллічівськ, МФО 388498, код ЄДРПОУ 20963137)

- до державного бюджету України, одержувач ГУДКУ у Одеській області МФО 828011, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, ЄДРПОУ 23213460) державне мито в сумі 3051 (три тисячі п'ятдесят одна) грн. 17 коп.

- до державного бюджету України, одержувач ГУДКУ у Одеській області р/р 31217259700008, МФО 828011, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області ЄДРПОУ 23213460) витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 65 коп..

Стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство „Таїровське” Національного наукового центру „Інституту виноградарства та виноробства ім. В.Є. Таїрова” (654936, Одеська область, Овідіопольський район, с.м.т. Таірове, вул. 40-річчя Перемори, 27-а, п/р 2600503105 Одеська філія ВАТ „МКБ”, МФО 328812, код ЄДРПОУ 13916781) до державного бюджету України, одержувач ГУДКУ у Одеській області р/р 31217259700008, МФО 828011, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області ЄДРПОУ 23213460) витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 3 (три ) грн.65 коп..

Стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство „Таїровське” Національного наукового центру „Інституту виноградарства та виноробства ім. В.Є. Таїрова” (654936, Одеська область, Овідіопольський район, с.м.т. Таірове, вул. 40-річчя Перемори, 27-а, п/р 2600503105 Одеська філія ВАТ „МКБ”, МФО 328812, код ЄДРПОУ 13916781) на користь Приватного підприємства „Агрофірма „Водник” (67834, Одеська область, Овідіопольський район, с. Доброалександрівка, вул. Леніна,10, п/р 26009550541 ВАТ „МТБ” м.Іллічівськ, МФО 388498, код ЄДРПОУ 20963137) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 44 (сорок чотири) грн. 62 коп..

          Зобов'язати господарський суд Одеської області видати накази.

Головуючий суддя:                                                                                Я.Ф. Савицький     

Суддя:                                                                                     Т.Я. Гладишева

Суддя:                                                                                                    О. Т. Лавренюк