Постанова

від 22.01.2019 по справі 279/2044/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/2044/18 Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М.

Категорія 39 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Галацевич О.М.,

суддів: Борисюка Р.М., Григорусь Н.Й.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №279/2044/18 за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі виконавчого комітету Ковалівської сільської ради Коростенського району Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, ухвалене 14 вересня 2018 року суддею Шульгою О.М. у м. Коростені,

в с т а н о в и в :

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько (ОСОБА_3.), після смерті якого відкрилася спадщина на ј частину житлового будинку АДРЕСА_1. Після смерті останнього спадщину фактично прийняла її мати та дружина спадкодавця - ОСОБА_4, проте остання не отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. 10.03.1990 ОСОБА_4 складено заповіт, яким вона заповіла все своє майно їй (ОСОБА_1.). Водночас, нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на спірне нерухоме майно.

Посилаючись на вказані обставини, просила суд визнати факт прийняття її матір'ю ОСОБА_4 спадщини після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та визнати за нею (ОСОБА_1.) право власності на спадкове майно у вигляді 2/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2. В частині вимог про встановлення факту прийняття ОСОБА_4 спадщини за законом після смерті ОСОБА_3, визнання права власності на 2/4 частини будинку АДРЕСА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, вирішити питання про розподіл судових витрат.

На її думку, оскаржуване судове рішення впливає на її права, інтереси і обов'язки, оскільки вона з 1981 року проживає у вказаному будинку разом із сім'єю. Так як відбувся не виділ із колгоспного двору, а його поділ, вважає неправильним висновок суду про те, що з виділенням кожному члену колгоспного двору його певної частки за рішенням суду спірний будинок втратив статус майна колгоспного двору і питання щодо його спадкування підлягає вирішенню за нормами, якими регулюються правила спадкування. Вважає, що суд не з'ясував, чи входить спірний будинок до складу спадщини, де працювали спадкодавець та позивач, чи мали вони окреме житло. Крім того, не з'ясовано, чи мали вони майнові права на спірний будинок, адже в матеріалах справи є довідка, що вказаний будинок належить на праві власності її чоловіку та брату позивачки - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, а в провадженні суду перебуває справа за її позовом про визнання права власності на спірний будинок після смерті ОСОБА_5

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримали. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 апеляційну скаргу не визнав, посилаючись на її безпідставність. Представник територіальної громади в особі виконавчого комітету Ковалівської сільської ради Коростенського району Житомирської області Кузьменко В.І. в суді апеляційної інстанції покладався на думку суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Ухвалюючи рішення про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, суд першої інстанції виходив із того, що позивачеві відмовлено нотаріусом в оформленні прав на спадкове майно, яке набуте спадкодавцем до набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Задовольняючи позов частково, суд виходив із того, що вимоги щодо встановлення факту прийняття ОСОБА_4 спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 та належності останньому частки у вказаному будинку не доведені позивачем.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із цим висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, є батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 6-10).

Відповідно до заповіту від 10.03.1990 ОСОБА_4 заповіла своїй дочці ОСОБА_1 належний їй на праві власності житловий будинок, сарай, що знаходиться у с. Ковалі Коростенського району Житомирської області (а.с. 18).

25.04.2018 нотаріус відмовив позивачці в оформленні спадкових прав після смерті матері ОСОБА_4 на ј частину житлового будинку АДРЕСА_1, посилаючись на те, що право власності на спірний будинок у визначеному законом порядку зареєстровано не було (а.с. 12, 13).

Після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась. Після смерті ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_1 державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу та видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на інше нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_2 (а.с. 25).

Відповідно до рішення Народного суду Коростенського району Житомирської області від 09.01.1978 у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про виділ майна колгоспного двору, на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9 виділено 3/4 частки майна колгоспного двору вартістю в 2571,75 рублів, що в натурі складається з хати, корови, швейної машинки, шафи, 2 ліжок, 2 столів, 2 стільців, шлаку (10 машин, ІІ рулонів толі). ОСОБА_3 виділено 1/4 частину майна, вартістю 857 рублів, що складається в натурі із сараю та 56 листів шифера.

Матеріали справи також свідчать про те, що на час розгляду справи в провадженні цього ж суду перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_10, територіальної громади Коростенської міської ради, третя особа - ОСОБА_1, про визнання права власності на спадкове майно, а саме частину будинку АДРЕСА_1 та за зустрічним позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_2, територіальної громади в особі виконавчого комітету Ковалівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно. До заяви про об'єднання цих справ в одне провадження, у задоволенні якої судом першої інстанції ухвалою від 25.06.2018 було відмовлено, ОСОБА_2 додала довідку органу місцевого самоврядування про належність спірного будинку її чоловікові ОСОБА_5 (а.с. 30,37, 75-103).

Крім того, з оглянутих погосподарських книг за 1986-1990 роки та 1991-1995 роки, витягів із погосподарських книг за 1955-2015 роки станом на час смерті ОСОБА_3 та станом на 15.04.1991 спірний житловий будинок не мав статусу колгоспного двору. У даному житловому будинку з 1981 року проживали та були зареєстровані подружжя: ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3) і ОСОБА_2 та їх дочка ОСОБА_10

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції не визначився з обсягом спадкового майна і не залучивши до участі у справі ОСОБА_2, ухвалив рішення про права та інтереси останньої, яка є спадкоємцем ОСОБА_5, що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування ухваленого судом рішення.

Зазначене не перешкоджає ОСОБА_1 звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів, визначивши дійсне коло учасників справи.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14 вересня 2018 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1057,21 грн понесених судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений 25 січня 2019 року.