Постанова

від 22.01.2019 по справі 910/18363/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2019 р. Справа№ 910/18363/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Шурда О.В. - представник за довіреністю № 25 від 12.10.2018

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-паркінг

на рішення Господарського суду міста Києва, ухваленого 26.04.2018, повний текст якого складений 10.05.2018,

у справі № 910/18363/17 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Комунального підприємства Київтранспарксервіс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-паркінг

про стягнення 142 246,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №ДНП-2015-08/10 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування у розмірі 142 246,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2018, повний текст якого складений 10.05.2018, у справі № 910/18363/17 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт передачі відповідачу майна в оренду (Акт про приведення паркувального майданчика в належний стан для експлуатації від 18.09.2015), користування майном відповідачем протягом спірного періоду в період дії договору (акти надання послуг, які направлені відповідачу, та у зв'язку з неповерненням підписаних таких актів позивачеві на підставі п. 3.5 спірного договору, послуги вважаються прийнятими відповідачем), а також внесення відповідачем на рахунок позивача плати за фіксовані місця для паркування на суму 14 300,00 грн. (за спірний період), в той час як відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Євро-паркінг звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі № 910/18363/17 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач послався на те, що спірне рішення є неправильним і незаконним, прийнятим із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування вказаної позиції апелянт послався на те, що:

- судом першої інстанції не з'ясовано що позивач, в порушення взятих на себе зобов'язань за спірним договором, не передав відповідачу у користування паркувальний майданчик, адже відповідач з першого дня дії договору жодного разу не був допущений на вказаний майданчик представниками ПАТ Універсам № 14 ;

- судом порушено норм процесуального права, адже справа фактично розглядалась без участі відповідача, який не знав про наявність даного судового спору, не отримував жодних процесуальних документів та, відповідно, був позбавлений можливості приймати участь в судових засіданнях, подавати відзив, наводити суду власні доводи та надавати докази.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2018 справа № 910/18363/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуючий), судді Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 у справі № 910/18363/17 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання ухвали, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі № 910/18363/17.

21.08.2018 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просив:

- долучити до матеріалів справи копії документів, а саме копії листів відповідача № 11 від 21.09.2015, № 4 від 05.10.2014, № 19 від 22.10.2015, № 2 від 04.11.2015, № 17 від 26.11.2015, № 2 від 03.12.2015, № 32 від 28.12.2015, № 1 від 22.01.2016 та № 2 від 25.01.2016 із власноруч написаними на той час начальником відділу паркування Дніпровського та Дарницького районів КП Київтранспарксервіс підтвердженням про те, що відповідач фактично не вів жодної діяльності за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Вереснева, 24;

- розглядати апеляційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) відповідача;

- викликати для участі у справі в якості свідка колишнього начальника відділу паркування Дніпровського та Дарницького районів КП Київтранспарксервіс ОСОБА_4 для підтвердження інформації про те, що відповідач фактично не вів жодної діяльності по експлуатації спірного паркувального майданчика, адже фактичним користувачем цього майданчика була інша особа - ПАТ Універсам № 14 ;

- витребувати у ПАТ Універсам № 14 докази у вигляді письмового підтвердження інформації про те, що відповідач, у період з серпня 2015 року по травень 2016 року фактично не вів жодної діяльності по експлуатації спірного паркувального майданчика, адже фактичним користувачем цього майданчика була інша особа - ПАТ Універсам № 14 .

29.08.2018 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2018 у справі № 910/18363/17 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з посиланням на те, що:

- факт передачі спірних паркувальних місць відповідачу підтверджується Актом про приведення паркувального майданчика в належний стан для експлуатації від 18.09.2015 та тим, що відповідач на виконання умов спірного договору перерахував грошові кошти в сумі 14 300 грн.;

- відповідно до витягу з бази даних міського земельного кадастру строк дії договору щодо користування спірними паркувальними місцями, укладеного між Київською міською радою та ВАТ Універсам № 14 , закінчився 11.09.2006;

- як позивачем, так і судом першої інстанції було вжито всіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час та місце розгляду в суді справи № 910/18363/17.

03.09.2018 до суду від позивача надійшли заперечення проти клопотання в порядку ст. 165 ГПК України, в якому позивач просив суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотань про виклик для участі у справі ОСОБА_4 та витребування у ПАТ Універсам № 14 письмової інформації з посиланням на те, що:

- у відповідача відсутні поважні причини пропуску строк для подання доказів до суду першої інстанції, адже відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом щодо захисту своїх прав та інтересів у суді;

- у апеляційному суді міста Києва розглядається справа за позовом ОСОБА_4 до КП Київтранспарксервіс про поновлення на роботі, скасування наказу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, що свідчить про негативне та упереджене відношення ОСОБА_4 до КП Київтранспарксервіс ;

- додані відповідачем додаткові докази викликають сумніви, оскільки ОСОБА_4, працюючи у позивача, у 2015 році підписав листи, надані йому відповідачем, які не є обов'язковими для позивача, не використовуються ним у своїй діяльності, бухгалтерському обліку, тощо та складені на бланку відповідача, хоча всі листування та відомості, що стосуються діяльності позивача, викладаються саме на його бланках.

Ухвалою від 12.09.2018 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про виклик свідка та витребування доказів, розгляд справи призначено на 19.09.2018 о 14:00.

Склад колегії суддів змінювався, розгляд справи відкладався.

Водночас відбулися зміни в системі судоустрою України.

25.06.2018 на виконання Указу Президента України № 454/2017 від 29.12.2017 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах , яким ліквідовано Київський апеляційний господарський суд, утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті Голос України № 185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

На виконання п. 4 розділу ІІІ Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації від 20.09.2018 № 475, за актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу № 910/18363/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2018 справа № 910/18363/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Буравльов С.І., Мартюк А.І.

Ухвалою від 19.11.2018 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Буравльов С.І., Мартюк А.І. прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-паркінг на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі № 910/18363/17. Призначено справу до розгляду на 18.12.2018.

18.12.2018 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді - Калатай Н.Ф. (судді-доповідача) на лікарняному.

Розпорядженням № 09.1-08/775/18 від 26.12.2018, у зв`язку перебуванням судді Буравльова С.І., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/18363/17.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2018 справа № 910/18363/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою від 27.12.2018 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.:

- апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-паркінг на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі № 910/18363/17 прийнято до свого провадження;

- засідання суду призначено на 22.01.2019 о 14:20.

Щодо поданих відповідачем під час апеляційного перегляду додаткових доказів, а саме копії листів відповідача № 11 від 21.09.2015, № 4 від 05.10.2014, № 19 від 22.10.2015, № 2 від 04.11.2015, № 17 від 26.11.2015, № 2 від 03.12.2015, № 32 від 28.12.2015, № 1 від 22.01.2016 та № 2 від 25.01.2016 із власноруч написаними на той час начальником відділу паркування Дніпровського та Дарницького районів КП Київтранспарксервіс підтвердженням про те, що відповідач фактично не вів жодної діяльності за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Вереснева, 24, колегія суддів зазначає таке.

Враховуючи, що відповідач додав ці документальні докази під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оспореного рішення таких доказів суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

Частинами 3, 4 п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України від 17.05.2011 № 7 встановлено, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття. До згаданих підстав належить, зокрема, необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань сторін про витребування господарським судом доказів у порядку статті 38 ГПК. У такому разі суд апеляційної інстанції за відповідним клопотанням сторони самостійно витребує необхідні додаткові докази.

Відповідач в клопотанні від 20.08.2018 (а.с. 189-191 т. 1) та в апеляційній скарзі зазначає про те, що фактично був позбавлений можливості подавати докази під час розгляду справи судом першої інстанції, адже справа фактично розглядалась без участі відповідача, який не знав про наявність даного судового спору, не отримував жодних процесуальних документів та, відповідно, був позбавлений можливості приймати участь в судових засіданнях, подавати відзив, наводити суду власні доводи та надавати докази.

Однак колегія суддів зауважує апелянтові на тому, що підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від апелянта.

З матеріалів справи слідує, що:

- при зверненні (17.10.2017) до суду позивачем було зазначено адресу відповідача: 03138, м. Київ, вул. Ясна, 8, кв. 1, яка вказана у спірному договорі (а.с. 18 т. 1) та яка була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як місцезнаходження відповідача станом на 18.10.2017 (а.с.137-141 т. 1);

- судом першої інстанції на вказану адресу були направлені ухвала суду від 23.10.2017, від 28.11.2017, від 12.12.2017, від 30.01.2018, від 01.03.2018, як повернулись без вручення з відміткою пошти за закінченням строку зберігання (а.с. 5-8, 63-65, 80-82, 120-123, 133-136 т. 1);

- 28.10.2018 судом першої інстанції з'ясовано, що станом на 28.03.2018 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача зазначено: 03164, м. Київ, вул. Олевська, 3-А, офіс 3;

- на вказану адресу судом першої направлені ухвали суду від 29.03.2018 та від 13.04.2018, перша з яких відповідачу була вручена 03.04.2018 (а.с. 161 т. 1), а друга - повернулась без вручення з відміткою пошти за закінченням строку зберігання (а.с. 160-162 т. 1).

Отже, принаймні з 03.04.2018 відповідач був обізнаний про наявність справи № 910/18363/17 та, відповідно, не був позбавлений можливості подати всі докази до суду першої інстанції.

Жодних пояснень щодо неможливості вчинити вказані дії з незалежних від відповідача причини ним не наведено, так само як і не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює відповідачу більш сприятливі, аніж позивачу умови в розгляді конкретної справи.

За таких обставин, додані відповідачем копії листів відповідача № 11 від 21.09.2015, № 4 від 05.10.2014, № 19 від 22.10.2015, № 2 від 04.11.2015, № 17 від 26.11.2015, № 2 від 03.12.2015, № 32 від 28.12.2015, № 1 від 22.01.2016 та № 2 від 25.01.2016 із власноруч написаними на той час начальником відділу паркування Дніпровського та Дарницького районів КП Київтранспарксервіс підтвердженням про те, що відповідач фактично не вів жодної діяльності за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Вереснева, 24 як додаткові докази колегією суддів не приймаються.

Станом на 22.01.2018 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідач представників в судове засідання не направив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

26.08.2015 позивач як сторона-1 та відповідач як сторона-2 уклали договір №ДНП-2015-08/10 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування (далі Договір) (а.с. 14-18 т. 1), відповідно до п. 1.1 якого позивач надає за плату відповідачу право на організацію та експлуатацію 108 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 12 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Вереснева, 24, в межах III територіальної зони паркування м. Києва (фіксовані місця для паркування за договором), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

У п. 1.2 Договору сторони погодили, що під Фіксованими місцями для паркування в Договорі визначено 108 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 12 спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Вереснева, 24, в межах III територіальної зони паркування м. Києва.

Згідно п. 1.3 Договору фіксовані місця для паркування вважаються переданими в експлуатацію відповідачу з моменту набрання чинності Договору.

У п. 6.1 Договору сторони погодили, що Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами Акта про приведення майданчика в належний стан для експлуатації і діє до 25.08.2018.

18.09.2015 сторонами підписано та скріплено печатками Акт про приведення паркувального майданчика в належний стан для експлуатації (а.с. 19 т. 1), в якому сторони підтвердили, що паркувальний майданчик за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Вереснева, 24, в межах III територіальної зони паркування м. Києва приведений в належний стан для експлуатації, відповідач експлуатує вказаний паркувальний майданчик з 18.09.2015.

Водночас 18.09.2015 сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Договору (а.с. 77 т. 1), в якій п. 6.1 викладено в такій редакції: Договір вважається укладеним і набирає чинності з 18.09.2015 і діє до 25.08.2018 .

У пункті 2.2.6 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки з позивачем, згідно з розділом 3 Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору плата за одне місце для платного паркування транспортних засобів за добу становить 6,50 грн., з яких: 1,92 грн. вартість послуги без ПДВ та збору за місця для паркування транспортних засобів, 0,38 грн. - ПДВ та 4,20 грн. збір за місця для паркування транспортних засобів.

Відповідно до п. 3.2 Договору загальна сума щомісячних платежів відповідача позивачу по Договору визначена в Графіку платежів (Додаток № 1 до Договору).

У п. 2 Додаткової угоди № 1 від 18.09.2015 сторони погодили графік платежів (Додаток № 1 до Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору розрахунок за Договором здійснюється шляхом оплати відповідачем у розмірі 100% щомісячного платежу, не пізніше 25 числа поточного місяця відповідно до графіку платежів (Додаток № 1 до даного Договору).

У п. 3.4. Договору сторони домовились, що позивач зобов'язаний не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, підготувати в двох примірниках Акт здачі наданих послуг, а відповідач - не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, отримати Акт здачі наданих послуг, протягом п'яти робочих днів підписати його та повернути позивачу один примірник Акту.

Якщо в установлений строк позивач не одержить підписаний Акт здачі наданих послуг або мотивовану відмову від його підписання, послуги вважаються прийнятими без зауважень (п. 3.5. Договору).

Згідно з п. 3.8 Договору оплата відповідача позивачу згідно умов Договору проводиться за період з дати підписання Договору по дату повернення фіксованих місць для паркування згідно п. 1.4. Договору.

У п. 1.4 Договору сторонами погоджено, що фіксовані місця для паркування вважаються повернутими позивачу з експлуатації через 20 календарних днів з дня припинення (розірвання) Договору, крім випадків, передбачених п. 6.10 Договору.

З матеріалів справи слідує, що позивачем на виконання п. 3.4 Договору підготовлено відповідні акти надання послуг на загальну суму 156 546,00 грн. (за період з вересня 2015 року по квітень 2016 року, а саме: № КП-0022080 від 30.09.2015р. на суму 9 126,00 грн., № КП-0024238 від 31.10.2015р. на суму 21 762,00 грн., № КП-0026559 від 30.11.2015р. на суму 21 060,00 грн., № КП-0028874 від 31.12.2015р. на суму 21 762,00 грн., № ИП-0002121 від 31.01.2016р. на суму 21 762,00 грн., № ИП-0004210 від 29.02.2016р. на суму 20 358,00 грн., № 761 від 31.03.2016р. на суму 21 762,00 грн., № 1661 від 27.04.2016р. на суму 18 954,00 грн. (а.с. 98-105 т.1), проте відповідач ухилився від виконання свого обов'язку отримати такі акти у позивача в передбачений п. 3.4 Договору строк, підписати їх та повернути позивачеві.

При визначенні вартості наданих в період з вересня по грудень 2015 року послуг колегія суддів враховує таке.

Як слідує зі змісту Договору, в п. 3.1 сторонами чітко визначено розмір плати за одне місце для платного паркування транспортних засобів за добу (6,50 грн. з яких: 1,92 грн. вартість послуги без ПДВ та збору за місця для паркування транспортних засобів, 0,38 грн. - ПДВ та 4,20 грн. збір за місця для паркування транспортних засобів), при цьому в п. 3.2 Договору вказано, що загальна сума щомісячних платежів відповідача позивачу по Договору визначена в Графіку платежів (Додаток № 1 до Договору).

Однак в графіку платежів, визначеному в п. 2 Додаткової угоди № 1 від 18.09.2015, фактично визначено інший розмір плати за одне місце для платного паркування транспортних засобів за добу, а саме - 3,01 грн. з яких: 0,89 грн. вартість послуги без ПДВ та збору за місця для паркування транспортних засобів, 0,18 грн. - ПДВ та 1,94 грн. збір за місця для паркування транспортних засобів.

З огляду на те, що Додатковою угодою № 1 від 18.09.2015 сторони не внесли змін до п. 3.1 Договору, колегія суддів при визначені розміру плати за паркування виходить саме з розміру, визначеному в п. 3.1 Договору.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання в частині проведення своєчасних та в повному обсязі розрахунків за договором виконав неналежним чином, перерахувавши плату за фіксовані місця для паркування за спірний період частково, в сумі 14 300,00 грн.

За таких обставин, несплаченою за вказаний період залишилась заборгованість в сумі 142 246 грн. (156 546,00-14 300,00).

З матеріалів справи слідує, що з огляду на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по сплаті коштів за Договором, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами, претензіями про сплату заборгованості за Договором (№ 164 від 16.01.2016, № 053/05-677 від 07.03.2017, № 053/05-2932 від 31.08.2017) (докази направлення претензій у справі), які були залишені без відповіді та задоволення зі сторони відповідача.

Крім того, листом № 997 від 23.03.2016 (а.с. 21-22 т. 1) позивач звернувся до відповідача з вимогою про дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку на підставі п. 6.6. Договору. Вказаний лист відповідачем отримано 31.03.2016, про що свідчить відповідна відмітка на листі.

Згідно з п. 6.6 Договору про дострокове розірвання Договору відповідно до п. 6.5, позивач надсилає відповідачу письмове повідомлення не менш ніж за 15 календарних днів до дати розірвання Договору. Повідомлення про розірвання Договору надсилається в порядку, визначеному п. 8.3 Договору. Договір є розірваним на 31 календарний день з дати отримання повідомлення відповідачем.

З огляду на вказані обставини, Договір вважається розірваним, з врахуванням вихідних днів, - 04.05.2016.

Щодо посилань відповідача на те, що судом першої інстанції не з'ясовано, що позивач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, не передав відповідачу у користування паркувальний майданчик, адже відповідач з першого дня дії договору жодного разу не був допущений на вказаний майданчик представниками ПАТ Універсам № 14 , колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди), до яких відноситься спірний Договір оренди, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання з оплати платежів в розмірі 142 246 грн. в порядку та в строки, встановлені Договором, тому суд першої інстанції правомірно визнав законними вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу на зазначену суму.

Щодо посилань відповідача на те, що судом порушено норм процесуального права, адже справа фактично розглядалась без участі відповідача, який не знав про наявність даного судового спору, не отримував жодних процесуальних документів та, відповідно, був позбавлений можливості приймати участь в судових засіданнях, подавати відзив, наводити суду власні доводи та надавати докази, колегія суддів зазначає, що, як встановлено вище, суд першої інстанції вживав всіх належних дій по повідомленню відповідача про час та місце судових засідань у справі, а з 03.04.2018 відповідач достойменно був обізнаний про наявність справи № 910/18363/17 та, відповідно, не був позбавлений можливості скористатися наданими йому процесуальними правами.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-паркінг задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі № 910/18363/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати за подачу апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-паркінг на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі № 910/18363/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі № 910/18363/17 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі № 910/18363/17.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/18363/17.

Повний текст постанови складено: 28.01.2019

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк