Рішення

від 16.01.2019 по справі 908/1809/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/100/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2019 Справа № 908/1809/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання - Шульгіній А.А.,

розглянувши матеріали справи № 908/1809/18:

за позовною заявою: акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Проектний інститут "Запорізький Діпроелектро", 69065, м. Запоріжжя, майдан Інженерний, буд. 1

про стягнення 197 343,43 грн.

В судовому зсіданні приймали участь:

від позивача: Якушев С.О., довіреність від 26.10.18 № 4592-К-О

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

10.09.18 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 04.09.18 акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі АТ КБ "ПриватБанк") до публічного акціонерного товариства "Проектний інститут "Запорізький Діпроелектро" (надалі ПАТ "Проектний інститут "Запорізький Діпроелектро") з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди приміщення від 01.05.16 в загальному розмірі 197 343,43 грн., яка складається з: 125 983,80 грн. основного боргу за оренду приміщення, 49 798,98 грн. пені, 16 509,65 грн. інфляційних нарахувань та 5 051,00 грн. 3 % річних.

10.09.18 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Носівець В.В.

Враховуючи перебування на лікарняному судді-доповідача Носівець В.В., розпорядженням керівника апарату суду від 11.09.18 № П-547/18 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ", керуючись п.п. 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/1809/18.

11.09.18 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено повторний автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/1809/18 визначено та передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 17.09.18 судом прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1809/18 за правилами загального позовного провадження, справі присвоєно № провадження 17/100/18, підготовче судове засідання призначено на 11.10.18 о 12:30.

Ухвалою від 11.10.18 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 17.12.2018 включно та відкладено підготовче засідання у справі № 908/1809/18 на 20.11.18 об 11:00.

29.10.18 на адресу суду від позивача надійшла заява, в якій останній на виконання ухвали від 17.09.18 повідомив про відсутність будь-якого письмового листування між сторонами у справі по суті спору через те, що юридична адреса відповідача та адреса орендованого ним приміщення співпадають з адресою знаходження філії позивача/Банка, які знаходяться в одній будівлі, тому все спілкування між сторонами відбувалось при очних зустрічах.

Ухвалою від 20.11.18 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/1809/18 на 17.12.18 об 12:30.

27.11.18 до суду надійшли пояснення позивача за вих. від 26.11.18 б/н щодо обґрунтування розрахунку заборгованості в яких позивач зазначив, що: відповідач (орендар) впродовж дії договору оренди приміщення не здійснив жодної сплати орендної плати, тому виникла заборгованість по сплаті за оренду приміщення за 12 місяців. Позивач вказує, що в прохальній частині позовної заяви була допущена описка/помилка в зазначенні розміру боргу за оренду приміщення, а саме: вірною є сума боргу в розмірі 125 938,80 грн. Просить суд врахувати вказану обставину та зазначає, що в загальному розмірі позовні вимоги АТ КБ Приватбанк не змінює та не зменшує. Разом з тим вказує, що вірним є розрахунок пені за 6 місяців згідно ч. 6 ст. 232 ГК України за період з 01.05.17 по 31.10.17 включно в сумі 15899,32 грн. Також вказує, що з відповідача слід стягнути збитки від інфляції за період з травня 2017 р. по серпень 2018 р. включно в розмірі 14 734,85 грн. та 3 % річних за період з 01.05.17 по 01.09.18 (не включаючи в цей період 01.09.18) в сумі 5 051,35 грн.

В судовому засіданні 17.12.18 представник позивача надав суду заяву про долучення до матеріалів справи титульного листа конверта.

Ухвалою від 17.12.18 суд з додержанням вимог ст. ст. 182, 185 ГПК України закрив підготовче провадження у справі № 908/1809/18 та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.01.19 о 12:30.

Також вказаною ухвалою судом виправлено в описовій частині ухвал господарського суду Запорізької області від 17.09.18, від 11.10.18 та від 20.11.18 у справі № 908/1809/18 описку в частині вірного найменування сторони відповідача, а саме: замість "Проектний інститут "Запорізький Дніпроелектро" вважати вірним "Проектний інститут "Запорізький Діпроелектро".

18.12.18 на адресу суду від позивача надійшла заява про надання доказів повторного надіслання (цінним листом з описом вкладення) відповідачу на його юридичну адресу позовної заяви разом з доданими до неї документами.

В судовому засіданні 09.01.19 судом оголошено перерву до 16.01.19 о 14:10.

Представник позивача в судовому засіданні 09.01.19 надав заяву про долучення документів до матеріалів справи.

В судове засідання 16.01.19 з'явився представник позивача.

Представник позивача в судовому засіданні 16.01.19 підтримав позовні вимоги, зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 16.01.19 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

На адресу суду повернулись екземпляри ухвали від 17.09.18 про відкриття провадження у справі № 908/1809/18, ухвали від 11.10.18, 20.11.18, 09.01.19, які надсилалися за місцезнаходженням відповідача, із відміткою відповідного відділення "Укрпошта" - за закінченням встановленого строку зберігання.

Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" № 755-IV від 15.05.03 у відповідній редакції).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1004843618 від 09.01.19 вбачається, що місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 69065, м. Запоріжжя, майдан Інженерний, буд. 1.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 242 ГПК України, копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Частиною 6 (пунктами 4, 5) ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абз. 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.11 ).

З метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи судом було розміщено ухвалу від 09.01.19 в повному обсязі на офіційному сайті господарського суду Запорізької області: https://zp.arbitr.gov.ua. в розділі судова влада України.

Таким чином, суд виходить з того, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, місце та час судового засідання. Крім того, що судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка в судове засідання 16.01.19 представника відповідача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без його участі.

Судові засідання здійснювались із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою ПАК "Оберіг".

У засіданні суду 16.01.19, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.16 між публічним акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк", далі Орендодавець, та публічним акціонерним товариством "Проектний інститут "Запорізький Діпроелектро", далі Орендар, було укладено договір оренди приміщення, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1., 1.2., 1.4. Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендарю, а Орендар зобов'язується прийняти у тимчасове користування (оренду) приміщення, визначене у Договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності. Приміщення, яке передається в оренду за Договором (надалі іменується Приміщення ), знаходиться за адресою: 69065, м. Запоріжжя, Інженерний майдан, буд. 1, має загальну площу 152,1 квадратних метрів, складається з приміщення № 439, площею 72,3 кв.м., приміщення № 440, площею 72,4 кв.м., приміщення № 441, площею 7,4 кв.м., розташованих на дев'ятому поверху будівлі А-10 інв. № 1351 , що належить Орендодавцю на підставі договору купівлі-продажу будівлі від 07.11.13, посвідченого Крючковою Т.В., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 10777. Приміщення надається Орендареві для використання його у діяльності Орендаря як офісне.

Згідно з п. п. 2.1. - 2.3. Договору, сторони узгодили, що приміщення передається Орендодавцем і приймається Орендарем в оренду на умовах сплати останнім плати за користування Приміщенням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, зазначений Орендодавцем. Орендна плата підлягає сплаті до 20 числа поточного місяця за наступний місяць оренди (розрахунковий), без надання Орендодавцем рахунків, із розрахунку 69,00 грн. за 1 кв.м., в т.ч. ПДВ 11,50 грн., а за всю орендовану площу 10494,90 грн., в т.ч. ПДВ - 1749,15 грн., за перший місяць оренди та починає нараховуватись з моменту підписання акту здачі-приймання приміщення. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом рівним 1 (одиниці). Протягом 5 днів з дня підписання цього договору Орендар зобов'язується сплатити орендну плату за перший місяць оренди, з метою забезпечення виконання Орендарем своїх зобов'язань по сплаті орендної плати, Орендар перераховує на поточний рахунок Орендодавця № 36008050017403 авансовий платіж у розмірі, передбаченому п. 2.2. Договору, який зараховується в останній місяць оренди.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що Орендар доручає Орендодавцю у 3-денний строк після настання строку оплати, встановленого п. 2.2. здійснювати договірне списання коштів з поточного рахунку Орендаря в межах сум, що підлягають сплаті Орендодавцю, за даним Договором, за умови несплати відповідних сум при настанні строку платежу. Договірне списання коштів проводиться Орендодавцем у відповідності з установленим законодавством порядком, при цьому оформлюється меморіальний ордер, у реквізитах призначення платежу якого указується номер, дата та посилання на пункт 2.5. даного Договору.

Умовами п. 5.1. - 5.3. Договору передбачено, що передача Орендодавцем та прийняття Орендарем Приміщення в оренду надається та засвідчується актом здачі-приймання Приміщення в оренду, за умови виконання Орендарем своїх зобов'язань по сплаті за перший місяць оренди, та авансового платежу, визначеного п. 2.3. Договору, у розмірі, передбаченому п. 2.2. Договору. Повернення Приміщення Орендодавцю здійснюється за актом здачі-приймання. Обов'язок по складанню акта здачі-приймання покладається на сторону, яка передає Приміщення іншій стороні Договору. Орендодавець/Орендар зобов'язаний здійснити огляд Приміщення під час підписання акту здачі-приймання. Приміщення та інше майно вважаються фактично переданими Орендодавцю/Орендареві з моменту підписання акту здачі-приймання. У момент підписання цього акта Орендодавець/Орендар передає Орендодавцю/Орендареві ключі від приміщення. Оплата Орендарем здійснюється по день фактичного звільнення приміщення.

Згідно з п. 7.1. Договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання усіма його сторонами і діє з 01 травня 2016 р. по 30 квітня 2017 р.

Позивач у позові вказує, що за умовами договору оренди приміщення Орендарем не повернуто Орендодавцю за актом здачі-приймання. Починаючи з травня 2016 р. відповідачем не сплачувалась орендна плата та станом на 30.04.17 (закінчення дії договору) заборгованість з орендної плати складає 125 9 38 ,80 грн. При цьому, в прохальній частині позову просить стягнути з відповідача борг за оренду приміщення в сумі 125 9 83 ,80 грн.

Оскільки відбулось несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період з 01.05.17 по 01.09.18 в сумі 49 798,98 грн. відповідно до п. 6.3. Договору. Зазначає, що умовами вказаного пункту визначено, що у випадку заборгованості по виплаті орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 0,1 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача та просить суд стягнути на свою користь 3% річних за період з 01.05.17 по 01.09.18 в сумі 5 051,00 грн. та інфляційні нарахування (втрати) за період з 01.05.17 по 01.09.18 в сумі 16 509,65 грн.

Як зазначено вище в тексті цього рішення, 27.11.18 на адресу суду від позивача надійшли пояснення від 26.11.18 щодо обґрунтування розрахунку заборгованості, в яких останній виклав нові розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, а також зазначив про допущення описки/помилки в зазначенні розміру боргу за оренду приміщення, який складає 125 938,80 грн. При цьому, позивачем в письмових поясненнях зазначено, що ним в загальному розмірі позовні вимоги не змінюються та не зменшуються.

Приписами ч. 2 ст. 46 ГПК України унормовано, що позивач наділений процесуальними правами, а саме: правом відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу, збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Проте, позивач вказаними правами не скористався та з відповідними заявами до суду не звертався.

Враховуючи те, що позивач письмових поясненнях від 26.11.18 зазначив, що в загальному розмірі позовні вимоги не змінює та не зменшує, та відсутність в матеріалах справи відповідних процесуальних заяв щодо розміру позовних вимог, судом розглядаються вимоги, заявлені в позовній заяві.

Так, на виконання умов Договору 01.05.16 позивач передав, а відповідач прийняв приміщення, яке знаходиться за адресою: 69065, м. Запоріжжя, Інженерний майдан, буд. 1, загальною площею 152,1 кв.м. та складається з: приміщення № 439, площею 72,3 кв.м., приміщення № 440, площею 72,4 кв.м., приміщення № 441, площею 7,4 кв.м., розташованих на 9 поверсі будівлі А-10 інв. № 1351 , що підтверджується підписаним між ними актом приймання-передачі приміщення від 01.05.16.

Відповідно до умов Договору за користування вказаним приміщенням відповідач зобов'язаний був сплачувати орендну плату за всю орендовану площу в сумі 10 494,90 грн. щомісячно до 20 числа поточного місяця за наступний місяць оренди (розрахунковий), без надання Орендодавцем рахунків.

Втім, відповідач всупереч прийнятих обов'язків за Договором оплату орендної плати за період дії договору, а саме: з травня 2016 р. по квітень 2017 р. вчасно та в повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з орендної плати за Договором в сумі 125 9 83 ,80 грн. (в прохальній частині свого позову), а в описовій та мотивувальній частині цього ж позову вказує на те, що сума заборгованості становить 125 9 38 ,80 грн.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін.

Так, за своєю правовою природою між сторонами було укладено договір оренди. Сторони у справі досягли всіх істотних умов, передбачених законом для договорів даного виду: зокрема щодо предмету оренди, за його індивідуально - визначеними ознаками, ціни, строку його дії, розміру орендної плати та строку її оплати, порядку передачі майна в оренду та повернення майна з оренди, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 759 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 283 ГК України, він вважається укладеним згідно ч. 7 ст. 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Частина 1 ст. 759 ЦК України, як загальна норма права, визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України). Статтею 286 ГК України унормовано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України). Орендна плата встановлюється в грошовій формі (ч. 3 ст. 286 ГК України). Строки внесення орендної плати визначаються в договорі, про що сторони диспозитивно домовилися у розділі 2 Договору.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач, отримавши за актом приймання-передачі приміщення від 01.05.16 об'єкт оренди, не розрахувався з позивачем за надані послуги оренди за Договором за період з травня 2016 р. по квітень 2017 р.

При цьому, розмір заборгованості з орендної плати за період з травня 2016 р. по квітень 2017 р. (12 місяців), з урахуванням обов'язку сплачувати щомісячно по 10 494,90 грн., складає 125 938,80 грн.

Проте, позивач в прохальній частині позову просить стягнути з відповідача борг за оренду приміщення в сумі 125 983,80 грн.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором, а саме неналежне виконання останнім зобов'язання зі сплати орендних платежів за період з травня 2016 р. по квітень 2017 р., внаслідок чого виникла заборгованість з орендної плати за договором за вказаний період в сумі 125 938,80 грн., яка підтверджується наявними у справі доказами. Відповідач доказів сплати в повному обсязі боргу з орендної плати за договором суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про стягнення з публічного акціонерного товариства "Проектний інститут "Запорізький Діпроелектро" основного боргу за оренду приміщення підлягають задоволенню частково в сумі 125 938,80 грн.

Позивач у своїй позовній заяві вказує, що відповідачем не повернуто за актом здачі-приймання орендоване приміщення з оренди після закінчення строку дії Договору.

Відповідно до п. 7.1. Договору, вказаний договір діє по 30.04.17, тобто строк дії договору закінчився 30.04.17. При цьому, докази на підтвердження продовження строку дії вказаного договору в матеріалах відсутні.

Так, зокрема, в матеріалах цієї господарської справи відсутні докази повернення відповідачем з оренди на користь позивача об'єкту оренди: приміщення, яке знаходиться за адресою: 69065, м. Запоріжжя, Інженерний майдан, буд. 1, загальною площею 152,1 кв.м. та складається з приміщення № 439, площею 72,3 кв.м., приміщення № 440, площею 72,4 кв.м., приміщення № 441, площею 7,4 кв.м., розташованих на 9 поверсі будівлі А-10 інв. № 1351 .

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання зі сплати орендної плати з боку відповідача залишились не виконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.96 № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором нарахував відповідачу пеню за порушення строків сплати орендної плати на підставі п. 6.3. Договору за загальний період з 01.05.17 по 01.09.18 в сумі 49 798,98 грн.

Імперативними приписами ч. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак, умовами укладеного сторонами у справі договору оренди приміщення від 01.05.16 не встановлена можливість нарахування штрафних санкцій, в т.ч. пені, за більший період, ніж визначено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Проте, позивач всупереч вимог ч. 6 ст. 232 ГК України в позовній заяві нараховує пеню за період з 01.05.17 по 01.09.18, тобто за період більший ніж 6 місяців.

Крім того, позивачем пеня розрахована на загальну суму боргу за орендну плату та не враховано, що орендна плата за договором сплачується орендарем щомісячно. Відтак, строки оплати орендної плати в кожному місяці настають в різні дати.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені за допомогою програми Законодавство з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

Пеня розрахована судом наступним чином:

1) на заборгованість з орендної плати за травень 2016 р. (строк оплати якої настав 06.05.16), червень 2016 р. (строк оплати якої настав 19.05.16), липень 2016 р. (строк оплати якої настав 19.06.16), серпень 2016 р. (строк оплати якої настав 19.07.16), вересень 2016 р. (строк оплати якої настав 19.08.16), жовтень 2016 р. (строк оплати якої настав 19.09.16) та листопад 2016 р. (строк оплати якої настав 19.10.16), пеня не може бути нарахована, оскільки шестимісячний строк нарахування пені згідно ч. 6 ст. 232 ГК України на вказану заборгованість не входить до періоду прострочення, за який позивач нараховує пеню;

2) на заборгованість з орендної плати за грудень 2016 р. в сумі 10 494,90 грн., строк оплати якої настав 19.11.16, прострочка виникла з 20.11.16, 6-місячний строк її нарахування закінчується 20.05.17, враховуючи вказаний в позовній заяві період нарахування пені з 01.05.17 по 01.09.18

- за період з 01.05.17 по 20.05.17 (20 днів прострочення) від суми боргу 10 494,90 грн. пеня (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ) складає 149,52 грн.;

3) на заборгованість з орендної плати за січень 2017 р. в сумі 10 494,90 грн., строк оплати якої настав 19.12.16, прострочка виникла з 20.12.16, 6-місячний строк її нарахування закінчується 20.06.17, враховуючи вказаний в позовній заяві період нарахування пені з 01.05.17 по 01.09.18

- за період з 01.05.17 по 20.06.17 (51 день прострочення) від суми боргу 10494,90 грн. пеня (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ) складає 373,79 грн.;

4) на заборгованість з орендної плати за лютий 2017 р. в сумі 10494,90 грн., строк оплати якої настав 19.01.17, прострочка виникла з 20.01.17, 6-місячний строк її нарахування закінчується 20.07.17, враховуючи вказаний в позовній заяві період нарахування пені з 01.05.17 по 01.09.18

- за період з 01.05.2017 по 20.07.2017 р. (81 день прострочення) від суми боргу 10494,90 грн. пеня (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ) складає 589,44 грн.;

5) на заборгованість з орендної плати за березень 2017 р. в сумі 10494,90 грн., строк оплати якої настав 19.02.17, прострочка виникла з 20.02.17, 6-місячний строк її нарахування закінчується 20.08.17, враховуючи вказаний в позовній заяві період нарахування пені з 01.05.17 по 01.09.18

- за період з 01.05.2017 по 20.08.2017 р. (112 днів прострочення) від суми боргу 10494,90 грн. пеня (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ) складає 812,28 грн.;

6) на заборгованість з орендної плати за квітень 2017 р. в сумі 10494,90 грн., строк оплати якої настав 19.03.17, прострочка виникла з 20.03.17, 6-місячний строк її нарахування закінчується 20.09.17, враховуючи вказаний в позовній заяві період нарахування пені з 01.05.17 по 01.09.18

- за період з 01.05.2017 по 20.09.2017 р. (143 дні прострочення) від суми боргу 10494,90 грн. пеня (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ) складає 1035,11 грн.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду загальний розмір пені складає 2960,14 грн.

За таких обставин, позовні вимоги акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про стягнення з публічного акціонерного товариства "Проектний інститут "Запорізький Діпроелектро" пені підлягають задоволенню частково в сумі 2 960,14 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що за прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати орендної плати за період з травня 2016 р. по квітень 2017 р. позивач (з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України) просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.05.17 по 01.09.18 в сумі 5 051,00 грн. та інфляційні витрати за період з 01.05.17 по 01.09.18 в сумі 16509,65 грн.

Дослідивши розрахунок 3% річних позивача, викладений в позовній заяві, суд дійшов висновку, що позивачем допущена помилка, зокрема в зазначенні суми боргу, на яку нараховані 3% річних, оскільки замість 125 938,80 грн. в розрахунку було зазначено 125 938,00 грн.

При цьому, будь-яких заяв про збільшення розміру нарахованих до стягнення 3% річних позивач суду не надав.

Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем за орендну плату, а наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних за загальний період з 01.05.17 по 01.09.18 відповідає приписам статті 625 ЦК України. Тому, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 5051,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Інфляційні втрати за своєю правовою природою є збільшенням суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України, яка визначається офіційними державними органами за результатами економічних процесів в конкретний місяць, тобто є помісячним індексом. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, і коли строк виконання зобов'язання настає до 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за поточний місяць, а коли строк виконання зобов'язання - після 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Так, з розрахунку інфляційних втрат позивача вбачається, що інфляція нарахована останнім на суму боргу 125 938,00 грн. за період з 01.05.17 р. по 1 вересня 2018 р. в розмірі 16509,65 грн.

Втім, в наданому суду розрахунку інфляційних втрат позивачем також допущені помилки, а саме здійснено нарахування інфляційних втрат в більшому розмірі та невірно вказана сума боргу, на яку нараховані інфляційні втрати. Тому судом з власної ініціативи здійснено перерахунок суми інфляційних втрат за допомогою програми "Законодавство", зокрема:

1) на заборгованість з орендної плати з травня 2016 р. по квітень 2017 р. в сумі 125938,80 грн., строк оплати останнього платежу з орендної плати якої настав 19.03.17, прострочка виникла з 20.03.17, враховуючи період прострочення, за який позивачем нараховані інфляційні витрати: з травня 2017 по серпень 2018 року

- інфляційні втрати розраховуються за період травня 2017 по серпень 2018 р. від суми боргу 125 938,80 грн. і складають 15512,61 грн.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума інфляційних втрат за прострочення оплати орендної плати становить 15 512,61 грн.

За таких обставин, позовні вимоги акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про стягнення з публічного акціонерного товариства "Проектний інститут "Запорізький Діпроелектро" інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 15512,61 грн.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73, 74, 77, 129, 202, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Проектний інститут "Запорізький Діпроелектро" (69065, м. Запоріжжя, майдан Інженерний, буд. 1, код ЄДРПОУ 00215404), на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) - 125 938 (сто двадцять п'ять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 80 коп. основного боргу за оренду приміщення, 2 960 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят) грн. 14 коп. пені, 5 051 (п'ять тисяч п'ятдесят одна) грн. 00 коп. 3% річних, 15 512 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 61 коп. інфляційних втрат та 2 242 (дві тисячі двісті сорок дві) грн. 61 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Повний текст рішення складено 28.01.19

Суддя В.Л. Корсун