Рішення

від 15.01.2019 по справі 910/13003/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.01.2019Справа № 910/13003/18

За позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА-ЛТД"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Смарт Іншуранс"

про стягнення 825 832,80 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Масна А.А.

Представники сторін:

від позивача - Тюріна О.В., за дов.

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА-ЛТД", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Смарт Іншуранс" про стягнення 825 832,80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором поставки №ЦЗВ-03-01818-01 від 25.05.2018р. щодо поставки товару у встановлений Договором строк з дати письмової рознарядки замовника, в зв'язку з чим позивачем нараховано пеню в розмірі 218 602,80 грн та штраф в розмірі 607 230,00 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи, що направлена замовником рознарядка на поставку товару не була прийнята відповідачем до виконання, оскільки не було долучено нотаріально посвідчених довіреностей на підтвердження повноважень осіб, якими підписані такі рознарядки, а в рознарядці на такі довіреності також відсутнє посилання. Довіреність від 02.05.2018р. №1159 була дійсна до 03.07.18р., а відтак станом на 03.07.18р., дату направлення рознарядки від 02.07.18р., вже не діяла. Відповідні нові довіреності були надані позивачем відповідачу лише з претензією від 17.08.2018р. Також відповідач зазначає, що позивачем виставлено рознарядки на всю продукцію, в той час як умовами договору передбачено поставка товару партіями.

Позивачем подано заперечення на відзив, в яких зазначено, що рознарядки підписані уповноваженими на це посадовими особами, які діяли на підставі довіреності, виданої ПАТ "Українська залізниця" та мали необхідний обсяг повноважень, на підтвердження чого долучено копію довіреності від 02.05.2018р. №1159, яка була чинна на момент підписання рознарядок. Також позивач зазначив про відсутність у відповідача сумнівів щодо наявності повноважень осіб, якими підписані рознарядки, та зазначив, що відповідачем, з порушенням строків, здійснено поставку товару згідно акту прийому-передачі від 03.09.2018р. №4.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення суми неустойки, мотивоване тим, що строк поставки товару позивачу залежав від строків їх виготовлення виробником, зазначив, що стягнення з відповідача штрафних санкцій призведе до банкрутства підприємства. Відповідач також зазначає, що штрафні санкції вдвічі перевищують штрафну санкцію, встановлену ч.2 ст.231 ГК України.

19.12.2018р. відповідачем подано клопотання про призначення у справі судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи щодо визначення змісту п.5.2. Договору відносно здійснення поставки товару партіями.

Позивач щодо призначення вказаної експертизи заперечив, з тих підстав, що встановлення змісту партія товару не потребує призначення експертизи у справі.

В судовому засіданні 20.12.2018р. судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи, в зв'язку з тим, що відповідачем не обґрунтовано необхідності призначення експертизи у даній справи та яким чином результати проведення такої експертизи вплинуть на розгляд даної справи. Крім того, суд не вважає за необхідне призначати лінгвістичну семантико-текстуальну експертизу для визначення змісту партія товару , оскільки це не потребує спеціальних знань.

В судовому засіданні 20.12.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 15.01.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін у судових дебатах, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2018р. між філією Центр забезпечення виробництва публічного акціонерного товариства Українська залізниця (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД (постачальник) укладено Договір поставки № ЦЗВ-03-01818-01 від 25.05.2018р. (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, на умовах, що викладені у цьому Договорі.

Пунктом 1.2 Договору визначено найменування продукції: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів).

Згідно з п. 4.3. Договору загальна сума даного Договору на момент його підписання складає 4 048 200,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п.5.2. Договору поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Замовника до прийому Продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник. Рознарядка надається постачальнику в оригіналі шляхом направлення засобами поштового зв'язку (Укрпошта) цінного листа з описом вкладення та/або направленням сканкопії рознарядки електронним листом із застосуванням електронної пошти.

Сторони погоджують, що рознарядка вважається отриманою постачальником з дня її відправлення замовником засобами поштового зв'язку (Укрпошта) та/або електронною поштоію (E-mail).

Кожна партія продукції постачається протягом 30 календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.

У відповідності до Специфікації №1, погодженої сторонами, відповідач зобов'язався поставити позивачу продукцію - Генератор ЭГВ.08.У1 ЕИАЦ.526366.001-10, у кількості 13 шт., загальною вартістю 4 048 200,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, філією "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства Українська залізниця засобами електронної пошти направлено 03.07.18р. відповідачу рознарядку від 02.07.2018р. №ЦЗВ - 20/2445 на суму 4 048 200 грн.

Вищезазначені обставини підтверджуються роздруківкою з електронної пошти та підтверджуються сторонами у своїх письмових поясненнях.

Умовами Договору передбачено, що кожна партія продукції постачається протягом 30 календарних днів з дати письмової рознарядки замовника.

Таким чином, за рознарядкою №ЦЗВ-20/2445, датованої 02.07.2018р., відповідач повинен був поставити продукцію не пізніше 01.08.18р.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 74 ГПК України на сторони покладено обов'язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки обумовленої продукції у строки, встановлені Договором поставки №ЦЗВ-03-01818-01 від 25.05.2018р., а відтак суд приходить до висновку, що відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання.

В зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання за Договором щодо поставки продукції у визначений строк, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 218 602,80 грн пеню за період з 01.08.18 по 23.09.18р. з суми 4 048 200,00 грн за рознарядкою від 02.07.2018р. №ЦЗВ - 20/2445 та штраф в розмірі 607 230,00 грн.

Частиною 1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У пункті 10.1 Договору зазначено, що за порушення термінів постачання постачальник оплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах, передбачених п. 5.2. даного договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15 % від суми непоставленої в строк продукції. При цьому, Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань допоставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово Замовник.

Судом перевірено розрахунок пені, в зв'язку з чим за розрахунком суду пеня за рознарядкою від 02.07.2018р. №ЦЗВ - 20/2445 склала 214 554,60 грн за період з 02.08.2018р. (оскільки останній день поставки продукції - 01.08.18р.) по 23.09.18.

Таким чином, вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 214 554,00 грн.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Зазначена правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 р. №3-88гс11 та є обов'язковою відповідно до приписів ст.111-28 ГПК України.

Судом перевірено розрахунок штрафу з суми непоставленої продукції за рознарядками 4 048 200,00 грн, в зв'язку з чим вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 607 230,00 грн штрафу.

Заперечення відповідача з приводу того, що позивачем не долучено до рознарядки нотаріально посвідчені довіреності на підтвердження повноважень осіб, якими підписано рознарядка, як підстава для відмови у позові, суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що умовами Договору сторонами не було передбачено необхідності додання до рознарядок нотаріально посвідчених довіреностей на підтвердження повноважень осіб, якими підписані такі рознарядки. Крім того, умовами Договору встановлено, що відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник; за умови наявності сумніві щодо наявності повноважень у осіб, якими підписані рознарядки, відповідач не був позбавлений можливості звернутися до позивача щодо підтвердження повноважень зазначених осіб щодо підписання рознарядок та підтвердження необхідності поставки обумовленої в рознарядці продукції.

Посилання відповідача на те, що поставка товару мала б бути здійснена партіями, в той час як позивачем надано рознарядку на весь обсяг продукції, як підстава для відмови у задоволенні позову, суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що умовами Договору не передбачено надання дозволу (рознарядки) на поставку продукції партіями, в той час як відповідач не був позбавлений можливості здійснити поставку продукції за рознарядкою від 02.07.2018р. №ЦЗВ - 20/2445 партіями в межах 30 календарних днів з дати рознарядки.

Суд також вважає необґрунтованим твердження відповідача про відсутність підстав для стягнення з відповідача неустойки в розмірі 202 410,00 грн, оскільки вона покривається сумою страхового відшкодування згідно укладеного відповідачем із третьою особою Договору добровільного страхування фінансового ризику або неналежного виконання договірних зобов'язань, оскільки наявність такого договору не позбавляє позивача права на стягнення з відповідача суми неустойки, в зв'язку з порушенням останнім договірного зобов'язання.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення суми неустойки відповідач зазначив, що строк поставки товару позивачу залежав від строків їх виготовлення виробником, вказав, що стягнення з відповідача штрафних санкцій призведе до банкрутства підприємства. Відповідач також зазначає, що штрафні санкції вдвічі перевищують штрафну санкцію, встановлену ч.2 ст.231 ГК України.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру неустойки, з огляду на те, що недотримання контрагентами відповідача своїх обов'язків не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення свої зобов'язань, відповідачем, також, не доведено відсутність своєї вини у порушенні строків поставки продукції. Штрафні санкції, встановлені ч.2 ст.231 ГК України застосовуються, якщо інше не передбачено договором, натомість сторонами договору погоджено інший розмір штрафних санкцій. Суд зазначає, що з долучених відповідачем до матеріалів справи Звітів про фінансові результати ТОВ Тера-ЛТД за 2017 рік, за перше півріччя 2018р. не вбачається наявність збитковості підприємства відповідача, вказані документи не свідчать про неможливість сплати штрафних санкцій у 2019 році. Таким чином, враховуючи те, що сторонами Договору погоджено застосування відповідальності у вигляді пені та штрафу за порушення строків поставки продукції, приймаючи до уваги принцип свободи договору, а також недоведеність відповідачем виключних обставин для зменшення суми неустойки, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тера-ЛТД" (03680, м.Київ, вул. Академіка Кримського, будинок 27, код ЄДРПОУ 39998322) на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815 в особі філії Центр забезпечення виробництва акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд.11/15, код ЄДРПОУ 40081347) 214 554 (двісті чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 60 коп. - пеню, 607 230 (шістсот сім тисяч двісті тридцять) грн. 00 коп - штраф та 12 326 (дванадцять тисяч триста двадцять шість) грн. 77 коп - витрати по сплаті судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення тексту рішення: 25.01.19