Рішення

від 11.01.2019 по справі 911/2211/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2211/18

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Агро", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КиївПромСтройСервіс", Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка

про стягнення 233 608 грн. 32 коп.

Представники сторін:

позивача - Рябченко В.В.;

відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків за договором перевезення у розмірі 233 608 грн. 32 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов'язку по збереженню товару.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки не повідомив суд, у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що втрата частини товару сталась не з його вини.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.03.2018 року між ТОВ Укравіт Агро та ТОВ КиївПромСтройСервіс було укладено договір на надання транспортно-експедиційних послуг щодо перевезення вантажів по території України та міжнародному сполученні № 27/1, відповідно до умов якого експедитор від свого імені та за рахунок замовника забезпечує здійснення/організацію перевезення вантажу замовника автомобільним транспортом як територією України так і за їх межами, згідно умов заявки (Додаток №1 до цього Договору), яка надається на умовах п. 1.2. цього договору (далі по тексту - заявка), та видає його особі, уповноваженій замовником на одержання вантажу, а також надає інші, пов'язані з цим послуги, що передбачені умовами цього договору/заявки.

Відповідно до п. 5.3. договору експедитор несе повну матеріальну відповідальність за вантаж з моменту його отримання до моменту передачі вантажу вантажоотримувачу. В разі втрати, пошкодження або псування вантажу експедитор оплачує замовнику повну суму нестачі або фактичну вартість пошкодженого, зіпсованого вантажу.

Згідно договору-заявки перевезення вантажу № 0708 від 26.04.2018 р. експедитор організував перевезення вантажу шляхом надання транспортних послуг та зобов'язався надати в цей же день під завантаження автомобіль Renault, днз НОМЕР_2. причіп НОМЕР_1, водієм якого був ОСОБА_2.

Обумовлений вантаж 26.04.2018 р. був завантажений у автомобіль, наданий перевізником на складі ТОВ Укравіт Агро у м. Черкаси, за адресою: проїзд Енергобудівельників, 10. Передача вантажу перевізнику була оформлена товарно-транспортною накладною № ЦБ-1042 від 26.04.2018 p., згідно якої водій ОСОБА_2 отримав вантаж та розписався про його отримання.

02.05.2018 р. вантажоодержувачем - ТОВ НВА СТЕПОВА , у пункті призначення отримано ввірений перевізнику вантаж не в повному обсязі, про що зроблено відмітку в товаро-транспортній накладній № ЦБ-1042 від 26.04.2018 р. та складено акт пошкодження/недостачі при прийомці продукції (товарів) від 02.05.2018 р., в якому зафіксовано відсутність частини товару. При цьому, водій транспортного засобу, який перевозив вантаж - ОСОБА_2, відмовився від його підпису, про що свідчить відповідна відмітка на вказаному акті. Вартість втраченого вантажу складає 233 608 грн. 32 коп. згідно наданого позивачем розрахунку.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (Одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 314 ГК України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Згідно п. 10.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 p. № 363 (зі змінами та доповненнями) перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених договорів із замовниками згідно з заявками або за разовими договорами.

Відповідно до п.4. Договору-заявки № 0708 від 26.04.2018 р. перевізник несе повну матеріальну відповідальність перед Замовником за збереження вантажу з моменту завантаження і до передачі його вантажоодержувачу.

Пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора (п. 11.1 Правил).

Відповідно до п. 16.2 Правил при перевезеннях вантажів автомобільним транспортом право на пред'явлення Перевізнику претензій мають, зокрема, вантажовідправник або вантажоодержувач - у випадку втрати вантажу і за умови подання товарно-транспортної накладної з підписом водія (експедитора Перевізника) про прийняття ним вантажу для перевезення.

Частиною 1 ст. 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено

Згідно приписів статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 1 ст. 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для господарської відповідальності.

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію від 08.05.2018 р., щодо добровільного відшкодування збитків, яка була залишена без відповіді та задоволення.

Заперечення відповідача щодо відсутності в діях останнього вини у нестачі товару, з огляду на наявність кримінального провадження № 12018120070001420 від 27.04.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 КК України (крадіжка), відкритого за заявою представника експедитора, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, оскільки дана обставина не звільняє відповідача від відповідальності передбаченої умовами договору за збереження вантажу.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків в сумі 233 608 грн. 32 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, у зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КиївПромСтройСервіс (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд., 4 Ф, код 40955271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укравіт Агро (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1, код 38463127) 233 608 (двісті тридцять три тисячі шістсот вісім) грн. 32 коп., 3 504 (три тисячі п'ятсот чотири) грн. 12 коп. судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 25.01.2019 року.

Суддя Л.Я. Мальована