Рішення

від 15.01.2019 по справі 910/13639/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.01.2019Справа № 910/13639/18

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО АГРОПРОМ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМРЕЗЕРВ ЛТД"

про розірвання договору та стягнення 248 855,75 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Масна А.А.

Представники:

від позивача: Улько С.С. - за дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО АГРОПРОМ" до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМРЕЗЕРВ ЛТД" про розірвання договору та стягнення 248 855,75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.18р. відкрито провадження у справі №910/13639/18 за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем в порушення умов Договору поставки №158 від 06.02.2018р. не здійснено поставку обумовленого Договором товару, в зв'язку з чим позивач просить суд розірвати Договір поставки №158 від 06.02.2018р., стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 174 000,00 грн, а також 3 % річних в розмірі 3 418,03 грн, інфляційні втрати в розмірі 3654,00 грн, 25 % річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 28 483,56 грн.

20.11.2018 року позивачем подано уточнену позовну заяву, яка є фактично заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд розірвати Договір поставки №158 від 06.02.2018р., стягнути з відповідача 174 000,00 грн - суму попередньої оплати, пеню в розмірі 29 489,43 грн за період з 13.02.2018р. по 13.08.2018р., 3 % річних в розмірі 3 947,18 грн., інфляційні втрати в розмірі 8 526,00 грн, відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 25 % - 32 893,14 грн.

Відповідно до ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на дотримання позивачем вимог ст.46 ГПК України та наявність доказів направлення вказаної заяви відповідачу подана 20.11.2018 року заява про збільшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду.

17.12.2018 року позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій позивачем збільшено розмір позовних вимог, в зв'язку з чим вона розцінюється судом як заява про збільшення позовних вимог.

З огляду на те, що 29.11.2018 року відбулось засідання у даній справі, позивач, подавши 17.12.2018р., заяву про збільшення позовних вимог, не дотримався вимог ст.46 ГПК України, в зв'язку з чим подана 17.12.2018р. позивачем заява про збільшення позовних вимог судом до розгляду не приймається.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 18.10.18 та від 15.11.2018р. були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01011, м.Київ, Печерський узвіз, 19.

Як вбачається з матеріалів справи поштові відправлення не були вручені відповідачу під час доставки та повернуто на адресу суду, в зв'язку з тим, що за зазначеною адресою відповідач не значиться.

Згідно з ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 15.01.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю Дніпро Агропром (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Агрохімрезерв ЛТД (постачальник) укладено договір поставки №158 від 06.02.2018р. (далі - Договір).

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 Договору відповідач зобов'язаний виконати поставку продукції виробничо-технічного призначення (товар), а позивач зобов'язаний прийняти та оплатити поставлений товар.

Згідно із п.4.1 Договору ціна товару узгоджується сторонами в специфікаціях та оплачується згідно виставленого рахунку. Ціна договору визначається сумою укладених сторонами специфікацій.

Відповідно до п.3.3 Договору товар відпускається за фактом зарахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника. Постачальник зобов'язаний відвантажити товар не пізніше 3 робочих днів з дати зарахування грошових коштів.

Як передбачено Специфікацією №1 від 06.02.2018р., яка є додатком до Договору, відповідач зобов'язаний передати у власність позивачу за плату товар - Селітра аміачна №34,4 % (ЧеркасАзот) 50 кг/м, в кількості 20 т. на загальну суму 174 000,00 грн з ПДВ.

Згідно платіжного доручення №258 від 06.02.2018р. позивач перерахував відповідачу передоплату за товар - селітру аміачну в розмірі 174 000,00 грн.

З огляду на те, що передоплату в розмірі 174 000,00 грн було перераховано позивачем відповідачу 06.02.2018р., з врахуванням п.3.3 Договору, відповідач повинен був здійснити поставку товару не пізніше 09.02.2018.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 74 ГПК України на сторони покладено обов'язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідачем не надано суду доказів поставки обумовленого Договором товару у встановлений строк.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки відповідачем не надано доказів передачі позивачу товару, обумовленого договором, суд приходить до висновку про те, що відповідачем порушено умови договору щодо виконання зобов'язання з поставки товару.

Пунктом 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частина 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачає, що договір може бути розірвано за рішення суму на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач не виконав умови договору поставки належним чином та не поставив товар, обумовлений договором у визначений договором строк, в зв'язку з чим позивач відповідно до ст.693 ЦК України набув право на повернення суми попередньої оплати та відповідно розірвання договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині розірвання Договору поставки №158 від 06.02.2018р. та стягнення з відповідача 174 000,00 грн суми попередньої оплати підлягають задоволенню.

З врахуванням того, що відповідачем порушено умови Договору щодо здійснення поставки товару, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 29 489,43 грн за період з 13.02.2018р. по 13.08.2018р., 3 % річних в розмірі 3 947,18 грн. за період з 13.02.18р. по 15.11.18р., інфляційні втрати в розмірі 8 526,00 грн за період з березня 2018р. по жовтень 2018р., відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 25 % - 32 893,14 грн. за період з 13.02.2018р. по 15.11.2018р.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.8.3.Договору у разі несвоєчасної поставки товару постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 1 % від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день затримки його поставки.

Судом перевірено розрахунок пені, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 29 489,43 грн пені.

Відповідно до п.8.4. Договору максимальний термін прострочки для постачальника на поставку товару за цим договором складає три календарних дні. Після закінчення зазначеного терміну Постачальник зобов'язаний у безспірному порядку за першою вимогою покупця повернути отриману передоплату з урахуванням індексу інфляції та сплатою відсотків за користування чужими грошовими коштами (передоплатою) у розмірі 25 % річних від суми перерахованої Покупцем передоплати за весь період користування передоплатою. Зазначена санкція застосовується за порушення грошового зобов'язання, сплачується крім неустойки, встановленої п.8.3. цього договору, і припиняє нараховуватися в день повернення передоплати.

Таким чином, сторонами Договору було погоджено нарахування на суму неповернутої відповідачем передоплати інфляційних втрат та процентів за користування чужими грошовими коштами.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат та 25 % річних за користування чужими грошовими коштами, в зв'язку з чим вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 8475,82 грн - інфляційні втрати та 32 893,14 грн - відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3 % річних на суму неповернутої передоплати в розмірі 174 000,00 грн. за період з 13.02.18р. по 15.11.18р., в той же час встановлення факту порушення відповідачем умов Договору щодо поставки товару та обов'язок щодо повернення попередньої оплати після розірвання Договору визначено даним рішенням суду, умовами договору не передбачено здійснення нарахування 3 % річних на суму попередньої оплати, а відтак суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 3 947,18 грн. за період з 13.02.18р. по 15.11.18р.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати Договір поставки №158 від 06.02.2018р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО АГРОПРОМ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Мануйлівський, будинок 73, кімната 815, код ЄДРПОУ 40345676) та товариством з обмеженою відповідальністю"АГРОХІМРЕЗЕРВ ЛТД" (01011, м.Київ, Печерський узвіз, будинок 19, код ЄДРПОУ 40996889).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМРЕЗЕРВ ЛТД" (01011, м.Київ, Печерський узвіз, будинок 19, код ЄДРПОУ 40996889) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО АГРОПРОМ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Мануйлівський, будинок 73, кімната 815, код ЄДРПОУ 40345676) 174 000 (сто сімдесят чотири тисячі) грн. 00 коп - суму основного боргу, 29 489 (двадцять дев'ять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 43 коп - пеню, 8475 (вісім тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 82 коп н - інфляційні втрати, 32 893 (тридцять дві тисячі вісімсот дев'яносто три) грн. 14 коп - 25 % за користування чужими грошовими коштами та 5434 (п'ять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 00 коп - витрати по сплаті судового збору.

4. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення тексту рішення: 25.01.19