Ухвала

від 28.01.2019 по справі 914/124/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА про залишення позовної заяви без руху 28.01.2019 р.                                                                               Справа № 914/124/19 Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх», смт.Новий Яричів Кам'янко-Бузького району Львівської області до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м.Львів про визнання протиправним і скасування рішення та акту.           ВСТАНОВИВ: На розгляд господарського суду поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх» до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про визнання протиправним і скасування рішення від 27.12.2018р. про задоволення акту про порушення №004547 від 05.11.2018р. та визнання протиправним і скасування акту – розрахунок від 27.12.2018р. про донарахування ТОВ «Монарх» об'єму природного газу.   Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України “Про судовий збір” (із змінами та доповненнями). Згідно із ст.1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Частина 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлює, що за подання позовних заяв майнового характеру до господарського суду ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовних заяв немайнового характеру до господарського суду – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019р.” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 гривень. Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру про визнання протиправним і скасування рішення від 27.12.2018р. про задоволення акту про порушення №004547 від 05.11.2018р. та визнання протиправним і скасування акту – розрахунок від 27.12.2018р. про донарахування ТОВ «Монарх» об'єму природного газу. Позивачем, як доказ сплати судового збору, до позовної заяви додано платіжне доручення №14 від 16.01.2019р. на суму 2400,00грн. Проте, згідно Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення з відповідним позовом), позивач враховуючи предмет спору повинен був сплатити за кожну із двох немайнових вимог судовий збір у розмірі 1921грн. 00коп., всього на загальну суму 3842грн. 00коп., тобто позивачем сплачено судовий збір в меншому розмірі, ніж необхідно. Інших доказів в підтвердження оплати судового збору не надано, відтак позивачем не представлено доказів сплати судового збору у встановленому розмірі. Частиною 2 ст. 164 ГПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Відповідно до частин 1-5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Порядок засвідчення копій документів передбачений пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55. Згідно з вказаним стандартом відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.   Як вбачається з матеріалів, поданих на розгляд суду, долучено документи у неналежно засвідчених копіях, оскільки відповідно до вимог оформлення документів не містять назви посади особи, яка засвідчує копію та вказівки на дату засвідчення. Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018р. у справі №904/8549/17). Згідно із п.8 ч.3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Позивачем всупереч п.8 ч.3 ст. 162 ГПК України не зазначено про наявність у нього, чи іншої особи оригіналів документів, які ним подано у копіях. Згідно із ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.164, ст.174, ст.234, ст.235 Господарського процесуального кодексу України, суд – УХВАЛИВ: Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх» до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про визнання протиправним і скасування рішення від 27.12.2018р. про задоволення акту про порушення №004547 від 05.11.2018р. та визнання протиправним і скасування акту – розрахунок від 27.12.2018р. про донарахування ТОВ «Монарх» об'єму природного газу залишити без руху. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Монарх» 3-денний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення таких недоліків: Надати належні докази до матеріалів справи оформлені відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та в порядку встановленому чинним законодавством. Подати суду докази сплати судового збору у встановленому розмірі. Подати суду письмово інформацію про наявність у позивача, чи іншої особи оригіналів документів, які позивачем подано у неналежно засвідчених копіях. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.            Суддя                                                                                Іванчук С.В.