Рішення

від 23.01.2019 по справі 918/793/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/793/18

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Бережнюк В.В. , розглянувши матеріали справи

за позовом Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "МАЙДАН НЕЗАЛЕЖНОСТІ-1"

до відповідача Приватного підприємства "ЕКОПРОМТОРГ"

про стягнення 29 135,22 грн.

Секретар судового засідання: Лиманський А.Ю.

Представники сторін:

від позивача : Філатова А.В. - адвокат

від відповідача : Скрипчук О.І. - керівник

ВСТАНОВИВ:

Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "МАЙДАН НЕЗАЛЕЖНОСТІ-1" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "ЕКОПРОМТОРГ" про стягнення 29 312,75 грн., з яких 25 000,00 грн. - основний борг, 3 584,57 грн. - пеня, 314,00 грн. - 3% річних, 414,18 грн. - інфляційні втрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови Договору на розміщення реклами від 01.06.2016 р., а саме не розрахувався своєчасно та у повному обсязі за послуги розміщення зовнішньої реклами на даху будинку. Тому покликаючись на ст.625 ЦК України, та умови Договору позивач нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Також позивач подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, за яким останні складають 1 762,00 грн. оплаченого судового збору та 5 000,00 грн. - на оплату правової допомоги. Судові витрати просить покласти на відповідача у разі задоволення позову.

Ухвалою від 17.12.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/793/18, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання в судовому засіданні на 10 січня 2019 року.

Ухвалою від 10.01.2019 р. розгляд справи відкладено на 23.01.2019 р.

23.01.2019 р. від відповідача надійшло клопотання, згідно якого вказав, що ним сплачено кошти за послуги розміщення зовнішньої реклами на даху будинку в сумі 25 000,00 грн. та надав примірник платіжного доручення №353 від 23.01.2019 р.

Представник позивача у судовому засіданні 23.01.2019 р. подав письмову заяву, згідно якої підтвердив погашення відповідачем коштів в сумі 25 000,00 грн. Вважає, що у цій частині необхідно закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Крім того, у заяві зазначив, що ним здійснено перерахунок пені та 3%, оскільки виявлено помилки при їх нарахуванні під час подачі позову до суду. Тому, позивач просить стягнути з відповідача 3 416,11 грн. - пені, 304,93 грн. - 3% річних, 414,18 грн. - інфляційних втрат. Також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати: 5 000,00 грн. за надання правової допомоги, та 250,03 грн. судового збору.

Вказана заява розцінюється як заява про зменшення розміру позовних вимог, що подана відносно частини вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, та приймається судом.

Одночасно позивач подав заяву на підставі ст.7 ЗУ "Про судовий збір" про повернення із державного бюджету сплаченого ним судового збору в розмірі 1 511,97 грн. пропорційно сумі основного боргу, яка погашена відповідачем у процесі розгляду справи.

У судовому засіданні 23.01.2019 р. позивач просив закрити провадження у справі в частині стягнення 25 000,00 грн. Та підтримав вимоги про стягнення з відповідача 3 416,11 грн. - пені, 304,93 грн. - 3% річних, 414,18 грн. - інфляційних втрат, із покладенням на боржника 5 000,00 грн. витрат за надання правової допомоги, та 250,03 грн. судового збору.

У свою чергу відповідач не визнав позов у частині стягнення із нього пені, 3% річних та інфляційних втрат, та витрат на правову допомогу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши учасників справи, об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, господарським судом встановлено наступне.

01 червня 2016 року між Об"єднанням співвласників багатоквартирного будинку "МАЙДАН НЕЗАЛЕЖНОСТІ-1" (Виконавець) та Приватним підприємством "Рекламно-консалтингова агенція"Бюро МарТ" (Замовник) укладено Договір на розміщення реклами (арк.с. 12). Згідно його предмету Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати місце для розміщення зовнішньої реклами Замовника на даху будинку у строки та на умовах передбачених даним Договором та додатковими угодами (у випадку необхідності у їх наявності) до нього, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги Виконавця у відповідності до умов даного Договору та додатковими угодами (у випадку їх наявності) до нього.

Згідно п.2.1. договору передбачено, що Замовник зобов'язується оплачувати послуги Виконавця в строки та на умовах, визначених даним Договором та додатковими угодами (у випадку необхідності у їх наявності) до нього.

У розділі 3 Договору сторони погодили, що загальна вартість Договору складає 28 000,00 грн. Оплата проводиться рівними частинами до 5-го числа поточного місяця 4 000,00 грн. на місяць. Оплата здійснюється в національній валюті шляхом перерахування у безготівковій формі грошових коштів Замовника на поточний рахунок Виконавця, що вказаний у цьому Договорі.

Відповідно до п.4.3. Договору у випадку порушення Замовником строку оплати, Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми послуг.

Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2016 року. Якщо протягом двох тижнів до моменту закінчення дії Договору жодних повідомлень про розірвання чи зміну умов Договору від жодної сторони не надходило, Договір автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік (п.8.1. Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено відбитками печаток сторін.

У матеріалах справи наявне повідомлення про зміну найменування Приватного підприємства "Рекламно-консалтингова агенція"Бюро МарТ" з 16 серпня 2017 року на Приватне підприємство "ЕКОПРОМТОРГ" (арк.с. 14). Ідентифікаційний код юридичної особи залишився без змін.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги по розміщенню зовнішньої реклами на даху будинку відповідно до умов договору.

Проте відповідачем було здійснено часкову оплату наданих послуг.

Станом на час звернення позивача до суду із даним позовом у відповідача існувала заборгованість за Договором у сумі 25 000,00 грн.

Після відкриття провадження у справі 23.01.2019 р. відповідач сплатив борг за надані послуги, що підтверджується платіжним дорученням №353.

Покликаючись на пункт 4.3. Договору та керуючись ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", з огляду на прострочення відповідачем оплати заборгованості, позивач нарахував 3 416,11 грн. - пені за період 05.04.2018 р.- 30.10.2018 р.

Керуючись ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 304,93 грн. - 3% річних та 414,18 грн. - інфляційних втрат за період 05.04.2018 р.- 30.10.2018 р.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що після відкриття провадження у даній справі відповідач здійснив оплату основного боргу у сумі 25 000,00 грн.

Таким чином станом на 23.01.2019 р. відсутній предмет спору у цій частині позовних вимог.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до частини 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи наведене та зважаючи на відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення 25 000,00 грн. провадження у справі №918/793/18 у цій частині підлягає закриттю.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як вказано у ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено нараховані позивачем 3 416,11 грн. - пені, 304,93 грн. - 3% річних, 414,18 грн. - інфляційних втрат, та визнано надані обрахунки законними та арифметично правильними.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 416,11 грн. пені суд зазначає таке.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Оскільки борг існував за період вересень 2017 р. - листопад 2018 р., та під час розгляду справи був повністю погашений, вбачається короткостроковість виникнення боргу. Позивач не надав суду жодних доказів заподіяння йому збитків внаслідок прострочення сплати суми заборгованості. Разом з тим, з огляду на прострочення виконання зобов'язання нарахував відповідачу 3 416,11 грн. пені. Також нараховано передбачені ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати. Слід зауважити, що розмір штрафних санкцій є надмірно великим у співвідношенні із сумою основного боргу.

Дотримуючись балансу інтересів сторін, та з огляду на короткостроковість виникнення боргу, суд вважає можливим зменшити розмір пені до 50% від заявленої суми 3 416,11 грн., та стягнути її в сумі 1 708,06 грн.

При цьому, суд звертає увагу на те, що для застосування судом права зменшити розмір штрафних санкцій, у випадку наявності для цього підстав, подання боржником відповідного клопотання чинним законодавством не вимагається.

У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1 708,05 грн. слід відмовити.

Відтак, позов задовольняється частково, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 708,06 грн. пені, 304,93 грн. - 3% річних, 414,18 грн. - інфляційних втрат. В частині 1708,05 грн. пені у задоволенні позову необхідно відмовити. В частині позовних вимог про стягнення 25 000,00 грн. боргу провадження у справі №918/793/18 підлягає закриттю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

23.01.2019 р. від представника позивача надійшла заява про повернення судового збору у сумі 1511,97 грн. з державного бюджету на підставі ч.1 п.5 ст.7 ЗУ "Про судовий збір".

Частиною 4 статті 231 ГПК України зазначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Пунктом 5 статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Враховуючи викладене, судовий збір, сплачений позивачем в розмірі 1 511,93 грн. підлягає поверненню.

Таким чином, на відповідача покладаються витрати позивача по оплаті 250,03 грн. судового збору.

Що стосується витрат на правову допомогу, то суд при ухваленні рішення керувався таким.

Одночасно із поданням даного позову до суду позивач надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, за яким останні складають 1 762,00 грн. оплаченого судового збору та 5 000,00 грн. - на оплату правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача у цьому судовому провадженні представляв адвокат Філатова Алла Валеріївна, що підтверджено Договором-доручення про надання юридичних послуг №19 від 21.11.2018 р. (арк.с. 27), Ордером серія РН-104 №036 від 03.12.2018 р. на надання правової допомоги (арк.с. 28). Відповідно до Договору за правову допомогу Виконавець (адвокатське бюро "Філатової Алли Валеріївни "Захід-Партнер") здійснює розроблення правових документів та представлення інтересів Замовника (Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "МАЙДАН НЕЗАЛЕЖНОСТІ-1") у судових інстанціях по справі стягнення заборгованості з Приватного підприємства "ЕКОПРОМТОРГ". Для виконання умов вказаного договору Виконавець представляє інтереси Замовника перед установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, органами влади та управління, перед фізичними особами та контролюючими органами всіх рівнів, розроблення документів та інше. Замовник зобов'язаний своєчасно забезпечити Виконавця необхідною інформацією для виконання даних йому доручень. Оплата юридичних робіт становить 5 000,00 грн.

Зазначені кошти були сплачені адвокату, про що представлено банківську виписку від 22.11.2018 р., за якою ОСББ "МАЙДАН НЕЗАЛЕЖНОСТІ-1" 22.11.2018 р. перерахувало на рахунок адвокатського бюро "Філатової Алли Валеріївни "Захід-Партнер" 5 000,00 грн. за послуги адвоката згідно договору №19 від 21.11.2018 р. (арк.с. 7).

Також у судовому засіданні було оглянуто оригінал свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №764 від 29.12.2010 р., акт виконаних робіт.

В силу частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи, а відтак до судових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Як встановлено судом, адвокат Філатова А.В. здійснювала підготовку позову, збір доказів, необхідність у яких виникала в ході розгляду справи в суді, представництво інтересів ОСББ в судових засіданнях.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про співмірність заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн., а тому відсутні законні підстави для застосування частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України та зменшення розміру таких витрат.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Проаналізувавши наведені вище правові норми та матеріали справи у сукупності, суд прийшов до висновку, що позов Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "МАЙДАН НЕЗАЛЕЖНОСТІ-1" до Приватного підприємства "ЕКОПРОМТОРГ" належить задоволити частково, в частині стягнення 1 708,06 грн. пені, 304,93 грн. - 3% річних, 414,18 грн. - інфляційних втрат, із покладенням на відповідача судових витрат, понесених позивачем у розмірі 250,03 грн. сплаченого судового збору та 5 000,00 грн. витрат на оплату правової допомоги адвоката. В частині 1708,05 грн. пені у задоволенні позову необхідно відмовити. В частині позовних вимог про стягнення 25 000,00 грн. боргу провадження у справі №918/793/18 необхідно закрити. Також позивачу підлягає поверненню із державного бюджету 1 511,97 грн. судового збору.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 129, 231, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ЕКОПРОМТОРГ" (33001, м. Рівне, вул.Коцюбинського, буд.6, код ЄДРПОУ 32803117) на користь Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "МАЙДАН НЕЗАЛЕЖНОСТІ-1" (33028, м. Рівне, Майдан Незалежності, 01, код ЄДРПОУ 40237333) - 1 708 (одна тисяча сімсот вісім) грн. 06 коп. пені, 304 (триста чотири) грн. 93 коп. - 3% річних, 414 (чотириста чотирнадцять) грн. 18 коп. - інфляційних втрат, 250 (двісті п'ятдесят) грн. 03 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору, 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. відшкодування витрат на правову допомогу адвоката. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення із відповідача на користь позивача 1708,05 грн. пені.

4. Закрити провадження у справі №918/793/18 в частині позовних вимог про стягнення 25000,00 грн. основного боргу.

5. Повернути з Державного бюджету України Об"єднанню співвласників багатоквартирного будинку "МАЙДАН НЕЗАЛЕЖНОСТІ-1" (33028, м. Рівне, Майдан Незалежності, 01, код ЄДРПОУ 40237333) - 1 511 (одна тисяча п'ятсот одинадцять) грн. 97 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції №181 від 07.12.2018 року, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи №918/793/18. Ухвалу видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано "28" січня 2019 року.

Суддя Бережнюк В.В.