Рішення

від 16.01.2019 по справі 924/971/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98           

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "16" січня 2019 р.Справа № 924/971/18 Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В. при секретарі судового засідання Адамчук І.П., розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер-Експерт" до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 101774,35 грн. пені в розмірі 0,1 % за прострочення виконання зобов'язань; 167999,7 грн. – 7% штрафу за прострочення виконання зобов'язань; 86662,45 грн. пені, виходячи з подвійної ставки НБУ; 8365,02 грн. - 3% річних за прострочення виконання зобов'язань                                                                                               за участю представників сторін: не з'явились. У судовому засіданні 16.01.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Експерт" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція", про стягнення з відповідача 101774,35 грн. пені в розмірі 0,1 % за прострочення виконання зобов'язань; 167999,7 грн. – 7% штрафу за прострочення виконання зобов'язань; 86662,45 грн. пені, виходячи з подвійної ставки НБУ; 8365,02 грн. - 3% річних за прострочення виконання зобов'язань за договором поставки №12965/53-124-01-17-07061 від 08.09.2017р. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання умов контракту 13.12.2017р. відповідачу поставлено товар, який оплачено з простроченням платежу, строк якого  визначено у п. 4.1 договору. З посиланням на ст.ст. 530, 549, 611, 612, ч. 2 ст. 625, 663 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230, ч. 2 ст. 231, ч. 2 ст. 343 ГК України, ст. 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позивач просить задовольнити позов. У відзиві від 19.11.2018р. відповідач просить у позові відмовити посилаючись на недоведеність позивачем визначення дати завершення процедури вхідного контролю, що з видаткової накладної не може бути встановлено та свідчить про помилковість початку  розрахунків з 13.01.2018р., який є вихідним днем. Звертає увагу на те, що ст. 547 ЦК України передбачена письмова форма правочинів для забезпечення виконання зобов'язань, а спірний договір не передбачає відповідальності останнього у вигляді штрафу та пені за порушення зобов'язань. Відповідач наголошує, що ч. 2 ст. 231 ГК України передбачає санкції за порушення строків поставки, а не зобов'язань з оплати товару. З огляду на викладене, у задоволенні позову належить відмовити, вважає відповідач.   У запереченнях на відзив від 28.11.2018р. позивач зазначає, що 13.12.2017р. здійснена поставка з підписом відповідальної особи відповідача та печаткою складського господарства підрозділу «Хмельницької атомної електричної станції», що вказує на отримання товару у відповідності до умов п. 5.2 договору. На думку позивача, розмір штрафних санкцій визначено Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України та ч. 2 ст. 231 ГК України, який може застосовуватись за будь-якого порушення строків виконання зобов'язань, в тому числі грошових. 15.01.2019р. позивачем подано заяву про відмову від частини позовних вимог з посиланням на п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, у зв'язку з долученим актом №208/10 від 14.12.2017р. (факт складення якого не заперечується відповідачем), складеним представниками сторін після завершення процедури внутрішнього вхідного контролю, та проведеним відповідним перерахунком штрафних санкцій. Відтак, позивач відмовляється від частини позовних вимог про стягнення 2400 грн. пені в розмірі 0,1 % за прострочення виконання зобов'язань; 1906,85 грн. пені, виходячи з подвійної ставки НБУ, 197,26 грн. - 3% річних за прострочення виконання зобов'язань, та просить просить стягнути з відповідача решту заявлених у позові сум. При дослідженні матеріалів справи, судом береться до уваги наступне. 08.09.2017р. між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (надалі - Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Пауер Експерт" (надалі - Постачальник) був укладений договір на постачання товару №12965/53-124-01-17-07061 (надалі - Договір), згідно умов якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити батареї акумуляторні герметизовані NorthStar NSB 100 FT HT Red (надалі Товар), в кількості  та по ціні, відповідно до специфікації №1, що є невід'ємною частиною договору. Поставка Товару повинна здійснюватись з урахуванням технічних вимог і умов поставки №О.ФЗ.0570.ТТ-17 (п. 2.5 договору). Згідно з п. 3.1 договору ціна договору становить 1  999  996,40 грн. (один мільйон дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість грн. 40 коп.), крім того ПДВ 20% - 399  999,28 грн. (триста дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять грн.. 28 коп.) Всього 2  399  995,68 грн. Оплату Товару Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з дати завершення Покупцем процедури вхідного контролю Товарів на складі Вантажоотримувача у відповідності до п. 5.2 договору. Датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку Покупця (п.п. 4.1, 4.2 договору). У п. 5.3 договору сторонами узгоджено, що поставка Товару здійснюється транспортом і за рахунок Постачальника на умовах DDP згідно з ІНКОТЕРМС 2010 на складі Вантажоотримувача за адресою: 30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, Хмельницьке відділення ВП „Складське господарство”. Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити поставлений Товар (п. 6.1.1 договору). Згідно з п.п. 7.1, 7.2 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством України. За порушення строку поставки Товару Постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф в розмірі 7% від вказаної вартості. Договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою і діє до 31.12.2017р. (п. 11.1 договору). У Специфікації №1 (Додаток №1) до вищевказаного договору сторони узгодили найменування продукції, технічні характеристики, кількість, ціну продукції на загальну суму 2  399  995,68 грн. Договір №12965/53-124-01-17-07061 від 08.09.2017р. та Додаток №1 до вказаного договору підписано та скріплено відтисками печаток сторін. На виконання умов договору поставки від 08.09.2017р. позивачем поставлено та передано у власність відповідачу товар (батареї) на суму 2  399  995,68 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000040 від 13.12.2017р. 14.12.2017р. на складі Вантажоотримувача складено акт №208/10 вхідного контролю (ВКІ) продукції блоку №1, 2 СФЗ ВП ХАЕС від постачальника ТОВ „Пауер-Експрес” згідно накладної №РН-0000040 від 13.12.2017р. Відповідачем оплачено отриманий товар в повному обсязі, про що свідчить банківська виписка від 28.02.2018р. на суму 1  174  946,08 грн. та не заперечується позивачем проведена оплата 19.02.2018р. на суму  1 225 049,60 грн. Враховуючи прострочення відповідачем оплати за договором від 08.09.2017р., позивач на підставі п. 7.1, ч. 2 ст. 231, ч. 2 ст. 343 ГК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) 99374,35 грн. пені в розмірі 0,1 % за кожен день за прострочення виконання зобов'язань, 167999,70 грн. 7% штрафу, 84775,60 грн. пені, виходячи з подвійної ставки НБУ, 8167,76 грн. 3% річних. 15.01.2019р. позивачем подано заяву про відмову від частини позовних вимог з посиланням на п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, у зв'язку з долученим актом №208/10 від 14.12.2017р. (факт складення якого не заперечується відповідачем) Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне. Як встановлено судом, представником позивача подано письмову заяву про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення 2400 грн. пені в розмірі 0,1 % за прострочення виконання зобов'язань; 1906,85 грн. пені, виходячи з подвійної ставки НБУ, 197,26 грн. - 3% річних за прострочення виконання зобов'язань, що відповідає ст.46 ГПК України. З огляду на викладене, відмова від позову в наведеній вище частині приймається судом. Відтак, згідно з п. 4 ч.1 ст. 231 ГПК України провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 2400 грн. пені в розмірі 0,1 % за прострочення виконання зобов'язань; 1906,85 грн. пені, виходячи з подвійної ставки НБУ, 197,26 грн. - 3% річних підлягає закриттю у зв'язку з прийняттям судом відмови від позову в цій частині. При вирішенні спору в решті позовних вимог судом враховується таке. Відповідно до ч. 2 п. 1   ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються    Цивільним кодексом України    з урахуванням особливостей, передбачених    Господарським кодексом України. З положень ст. 509 ЦК України,  ст. 173 ГК України    вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та   ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Як вбачається з матеріалів справи, 08.09.2017р. між сторонами був укладений договір на постачання товару №12965/53-124-01-17-07061, згідно умов якого ТОВ "Пауер Експерт" зобов'язується поставити і передати у власність Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція", а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити товар, в кількості  та по ціні, відповідно до специфікації №1, що є невід'ємною частиною договору. Відповідно до ст. 712 ЦК України  за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтями    525,    526 ЦК України    та    ст. 193 ГК України   визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається. На виконання умов договору поставки від 08.09.2017р. позивачем поставлено та передано у власність відповідачу товар (батареї) на суму 2  399  995,68 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000040 від 13.12.2017р. В подальшому на виконання умов п. 4.2 договору на складі відповідача складено акт №208/10 від 14.12.2017р. вхідного контролю (ВКІ) продукції блоку №1, 2 СФЗ ВП ХАЕС. Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Як передбачено ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У п. 4.1 договору сторонами визначено, що оплату товару Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з дати завершення Покупцем процедури вхідного контролю Товарів на складі Вантажоотримувача у відповідності до п. 5.2 договору. Відповідач неналежним чином, а саме із порушення строків оплати, виконав свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача, зокрема 19.02.2018р. - 1 225 049,60 грн. та 28.02.2018р. - 1  174  946,08 грн., що не заперечується відповідачем. Враховуючи прострочення відповідачем зобов'язання за договором, позивач просить стягнути 101774,35 грн. пені в розмірі 0,1 % за прострочення виконання зобов'язань; 167999,7 грн. - 7% штрафу за прострочення виконання зобов'язань; 86662,45 грн. пені, виходячи з подвійної ставки НБУ. За умовами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до ч. 1   ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч.2        ст.231 ГК України  у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. В п. 2.2 постанови №14 від 17.12.2013р. пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої      ст. 231  ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій. Застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 2        ст. 231 ГК України, можливо за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо        допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 28.02.2011 у справі №3-11гс11, від 04.02.2014 у справі №3-14гс14, від 05.04.2017р. у справі №910/18894/16  ). З урахуванням вищевикладеного, оскільки позивачем нараховано 101774,35 грн. пені в розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, та 167999,7 грн. - 7% штрафу на підставі  ст. 231 ГК України  саме за порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором, суд вважає за належне відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення означених сум. Судом зауважується, що відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. З умов договору на постачання товару №12965/53-124-01-17-07061від 08.09.2017р. вбачається визначена у розділі 7 відповідальність постачальника за порушення своїх договірних зобов'язань. Враховуючи відсутність у спірному договорі передбаченої сторонами відповідальності відповідача за порушення зобов'язань з вчасної оплати за отриманий від позивача товар (у вигляді сплати пені), судом відзначається безпідставність позовних вимог про стягнення 86662,45 грн. пені з розрахунку подвійного облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення. Позивач просить суд стягнути з відповідача 8365,02 грн. - 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України. Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За приписами  ст.253 Цивільного кодексу України  перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. У ст.254 вказаного нормативно-правового акту визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. При визначенні періоду для нарахування трьох відсотків річних, судом враховуються заперечення відповідача та положення ст.ст. 253, 254 ЦК України, та відзначається, що датою початку перебігу строку для обрахунку належить вважати 16.01.2018р., оскільки 14.01.2018р. є вихідним днем. Провівши власний розрахунок заявлених до стягнення трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань за спірним договором, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково на суму 7773,24 грн. У стягнення решти 3% річних належить відмовити. Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України). Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 7773,24 грн. - 3 % річних за прострочення виконання зобов'язань, тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині. У решті позову належить відмовити, врахувавши при цьому, що провадження у справі № 924/971/18 у частині позовних вимог про стягнення 2400 грн. пені в розмірі 0,1 % за прострочення виконання зобов'язань; 1906,85 грн. пені, виходячи з подвійної ставки НБУ, 197,26 грн. - 3% річних підлягає закриттю. Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 231, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ: Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер-Експерт" до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 101774,35 грн. пені в розмірі 0,1 % за прострочення виконання зобов'язань; 167999,7 грн. – 7% штрафу за прострочення виконання зобов'язань; 86662,45 грн. пені, виходячи з подвійної ставки НБУ; 8365,02 грн. - 3% річних за прострочення виконання зобов'язань задовольнити частково. Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661), від імені якого діє відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20, ідентифікаційний код 21313677) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер-Експерт" (м. Київ, вул. Печерський узвіз, буд.3, оф. 404, ідентифікаційний код 38005513) 7773,24 грн. – 3 % річних за прострочення виконання зобов'язань, 116,6 грн. відшкодування судового збору. Видати наказ. Прийняти відмову позивача від частини позовних вимог про стягнення 2400 грн. пені в розмірі 0,1 % за прострочення виконання зобов'язань; 1906,85 грн. пені, виходячи з подвійної ставки НБУ, 197,26 грн. - 3% річних за прострочення виконання зобов'язань. Провадження у справі № 924/971/18 у частині позовних вимог про стягнення 2400 грн. пені в розмірі 0,1 % за прострочення виконання зобов'язань; 1906,85 грн. пені, виходячи з подвійної ставки НБУ, 197,26 грн. - 3% річних закрити. У решті позову відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України. Повний текст рішення (з урахуванням положень ст.233 ГПК України) складено 28.01.2019р. Суддя                                                                                                                   М.В. Смаровоз Віддруков. 4 прим. (всім рек. з пов. про вруч.): 1 - до справи; 2 - позивачу (01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, буд. 3, офіс 404); 3, 4 - відповідачу (Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; Відокремленому підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція", 30100, м. Нетішин, Хмельницька обл., вул. Енергетиків, буд. 20).