Рішення

від 28.01.2019 по справі 0640/4714/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року м. Житомир справа № 0640/4714/18

                                                                                           категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Елізія Корп" про стягнення 573 045,88 грн,

встановив:

Головне управління ДФС у Житомирській області звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Елізія Корп" про стягнення 573 045,88 грн. В обґрунтування позову зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Копію ухвали суд 08.10.2018 надіслано на адресу відповідача, яка вказана в матеріалах справи та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка не вручена з незалежних від суду причин. Відправлення повернулось на адресу суду 22 жовтня 2018 року з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.22-24).

14 грудня 2018 року копію вказаної ухвали разом з копією позовної заяви і додатками направлено на адресу відповідача повторно.

Відправлення повернулось на адресу суду 21 січня 2019 року з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.29-57).

Відповідно до частини 10 статті 171 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

Згідно частин 8, 11статті 126 КАС Україниважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05 березня 2009 року №270 (зі змінами та доповненнями), поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі неможливості їх вручення, у тому числі, у разі закінчення встановленого терміну зберігання.

Враховуючи вищевикладене та керуючись положеннями частини шостої статті 7, частини одинадцятої статті 126 КАС України ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи вважається врученою належним чином, оскільки судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо своєчасного повідомлення, зокрема, відповідача про здійснення розгляду даної справи.

Відповідач у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлений ухвалою суду від 08.10.2018 відзив на адміністративний позов не надіслав.

Положеннями статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Представником відповідача клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву подано не було.

Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною четвертою статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю "Елізія Корп" перебуває на податковому обліку в Житомирській ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області.

Зі змісту витягу з Інтегрованої картки платника податків встановлено, що відповідачем не сплачено податковий борг по податку на додану вартість у загальній сумі 573 045,88 (а.с.7).

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно з п.п.14.1.156. ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1. статті 54 ПК Українивстановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Загальна сума заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Елізія Корп" з податку на додану вартість складає 573 045, 88 грн.

Абзацом першим п.59.1. ст.59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 57.1. статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі акта перевірки від 18.09.2017 №6340/06-30-12-01-27/40558322 винесено податкове повідомлення-рішення від 01.11.2017 №0001881201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на загальну суму 144211,00 грн (а.с.9).

На підставі акта перевірки від 18.09.2017 №6349/06-30-12-01-27/40558322 винесено податкове повідомлення-рішення 01.11.2017 №0001871201, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на загальну суму 137,00 грн (а.с.10).

Податковим повідомленням-рішенням №0001861201 від 01.11.2017, прийнятим на підставі акта перевірки від 18.09.2017 №6340/06-30-12-01-27/40558322 застосовано штраф у сумі 115,20 грн (а.с.11).

Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 27.11.2017 №0013205112 позивачу актом перевірки від 17.10.2017 №7333/06-30-12-01-27/40558322 застосовано штраф у розмірі 11512,61 грн (а.с.12).

На підставі акта перевірки від 17.10.2017 №7332/06-30-12-01-27/40558322 винесено податкове повідомлення-рішення від 27.11.2017 №0013325112, яким збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів 410930,00 грн (а.с.13).

Податковим повідомленням-рішенням №0028165112 від 20.12.2017, прийнятим на підставі акта перевірки від 07.11.2017 №7/06-30-51-12/40558322 зобов'язано сплатити штраф у сумі 170,00 грн (а.с.14).

Вказані податкові повідомлення-рішення були надіслані відповідачу за податковою адресою останнього та повернуті поштовою службою.

У відповідності до п.58.3.ст.58 ПК Україниподаткове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Головним управлінням ДФС у Житомирській області відповідно до положень статті 59 ПК України відповідачу було виставлено податкову вимогу від 19.12.2017 №16730-17 на суму 149536,28 грн (а.с.15).

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень у матеріалах справи не міститься.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що у відповідача наявний податковий борг зі сплати податку на додану вартість, який виник у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов'язання.

У розумінні п.п.14.1.17. п.14.1. ст.14 ПК України грошове зобов'язання у розмірі 573 045,88 грн вважається податковим боргом.

В силу норм п.59.3.,59.5.ст.59та ст.60 ПК України податкова вимога на момент розгляду справи по суті є невідкликаною (чинною).

За приписами п.п.20.1.34.п.20.1.ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач належними та допустимими доказами підтвердив свої позовні вимоги, які підлягають до задоволення в повному обсязі.

Приписами п.95.1. статті 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пунктів 95.3.-95.4. статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу.

Відповідач суму боргу не оспорив, письмових заперечень на адміністративний позов не надіслав. Доказів сплати податкового боргу в розмірі 573 045,88 грн у матеріалах справи не міститься. Враховуючи наведене, а також те, що на час розгляду справи заборгованість не сплачена, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 258, 261-262, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Елізія Корп" (вул.Київська, 77, офіс 73, м.Житомир, 10001, ЄДРПОУ 40558322) на користь Головного управління ДФС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 39459195) податковий борг в сумі 573 045,88 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів п.п.15.5. п.15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                             В.А. Панкеєва