Рішення

від 23.01.2019 по справі 500/2540/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2540/18

23 січня 2019 рокум.Тернопіль

Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Шульгач М. П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Фідол» про накладення арешту, суд

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Тернопільській області звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фідол» про накладення арешту.

Представник повивача в судове засідання не з'явився, про те подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідача в судове засідання не з'явився про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд розглянувши подані документи та матеріали, встановив наступні факти:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фідол» (код ЄДРПОУ 39700168) зареєстроване органами державної реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності – юридична особа та знаходиться на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків.

Згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 23155,06 грн., з яких:

-           510,00 грн. (штрафні фінансові санкції) по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п;

-           22645,06 грн. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

При цьому, судом не здобуто, а відповідачем не подано до суду належних та допустимих доказів сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання.

На підставі рішення “Про опис майна у податкову заставу” Головного управління ДФС у Тернопільській області від 19.12.2017 року №8385/10/19-00-17-14/19773, податковим керуючим складено акт опису майна товариства з обмеженою відповідальністю «Фідол» від 13.02.2018 року №41, у відповідності до якого встановлено відсутність майна, що може бути описано в податкову заставу. Також, відповідно до Акта “Перевірки місця знаходження платника податків” від 13.02.2018 року №878/19-00-17-14/39700168 встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 року у справі №819/464/18 позов Головного управління ДФС у Тернопільській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Фідол» про стягнення податкового боргу в розмірі 23155,06 грн. - задоволено.

У відповідності до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом здійснювалися заходи на погашення заборгованості, а саме були виставлені інкасові доручення від 31.05.2018 року №19809-17, №19812-17, №19813-17, № 19804-17. Однак дані інкасові доручення повернені без виконання.

У відповідності до п.87.2 ст.87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п.88.1 та п.88.2 ст.88 ПК України).

Право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; випадку, визначеному в пункті 100.11статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань (п.89.1 ст.89 ПК України).

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих (п.89.3 ст.89 ПК України).

У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі. Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису. У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. До прийняття відповідного рішення контролюючим органом платник податків не має права відчужувати таке майно. У разі порушення платником податків вимог цього пункту він несе відповідальність згідно із законом (п.89.5 ст.89 ПК України).

Як встановлено пунктом 89.8 ст.89 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

З урахуванням положень статті 89 ПК України, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України).

Так, відповідно до частини 1 ст.59 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, арешт на майно або кошти банку що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У зв'язку із наявністю податкового боргу контролюючим органом виставлено та направлено на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу №17623-17 від 18.12.2017 року, з часу виставлення якої борг не переривався.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у зв'язку із тим, що у відповідача відсутнє майно, яке б можна було використати як джерело погашення податкового боргу, а у контролюючого органу наявне право на стягнення суми боргу у розмірі 23155,06 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Тернопільській області підлягають до задоволення повністю.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках товариства з обмеженою відповідальністю «Фідол» (місцезнаходження: вул. Князя Острозького, 14, каб. 503, м. Тернопіль, 46001, ЄДРПОУ: 39700168) у розмірі податкового боргу у сумі 23155,06 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 23 січня 2019 року.

Головуючий суддя                                                                      Шульгач М.П.

копія вірна

Суддя                                                                                          Шульгач М.П.