Постанова

від 24.01.2019 по справі 813/436/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/966/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Шевчук С.М.,

суддів Кухтея Р.В., Носа С.П.,

за участі секретаря судового засідання Олійник А.А.,

представника відповідача Андріїв М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Арка Пік на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 року (рішення ухвалене у м. Львові судом у складі головуючого судді Кухар Н.А., повний текст рішення складено та підписано- 02.08.2018 року) у справі №№813/436/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арка Пік до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ Арка Пік звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень №0014081414 від 15.08.2017 року та №0014691414.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2018року у3 задоволенні позову ТзОВ Арка Пік (місцезнаходження: код ЄДРПОУ 35145870, м. Львів, вул. Стрийська 98, кв.117А) до Головного управління ДФС у Львівській області (місце знаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень- рішень, - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що господарські операції з контрагентом є реальними, підтверджені всіма необхідними і належним чином оформленими первинними документами та безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю товариства. Зазначають, що фіктивний характер діяльності контрагентів та порушення ними податкової дисципліни не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на отримання податкової вигоди у вигляді зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Позивач вважає, що оскаржувані рішення винесені всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, є протиправними, та такими, що підлягають скасуванню. Зокрема зазначає, що відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за цивільно-правовими угодами, а транспортні засоби могли використовуватися на умовах оренди. Вказує, що суд не звернув увагу на безумовний реальний характер господарських операцій, адже зобов'язання за договорами підряду виникли на підставі участі позивача у прилюдних торгах, оголошених державними та комунальними установами. Також зазначає, що вирок в кримінальних справах не є доказом, який беззаперечно вказує на не реальний характер досліджуваних в ході перевірки позивача господарських операцій.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача у якому зазначає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права з урахуванням усіх фактичних обставин у справі. Зокрема зазначає, що в ході перевірки позивача не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з ПП ВКФ Стеко , ТзОВ Андром і К , ПП Хімінвест , ТОВ Ідеал Інвест , ТОВ Терра - буд компанії , внаслідок чого підприємство занижено податок на прибуток на загальну суму 227 467 грн., та занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 252 741 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що з наданих до перевірки та суду документів неможливо встановити якими силами та засобами виконувалися спірні роботи на об'єкті позивача, хто виступав їх конкретним виконавцем, в т.ч. фактичне перебування на об'єктах штатних або залучених за цивільно-правовими договорами працівників, безпосередньо задіяних у виконанні підрядних робіт, яким чином забезпечувався доступ цих виконавців до об'єктів, яким чином позивач здійснював контроль за станом виконання цих робіт тощо. Аналіз представлених позивачем документів свідчить про те, що такі були підписані без наміру щодо виникнення та виконання зобов'язань, які передбачені в договорах, а лише з метою документального оформлення будівельних робіт, виконаних іншими особами. Водночас судом враховано, встановлені вироком в кримінальних справах, обставини щодо використання суб'єктів підприємницької діяльності, таких як: ТзОВ Андром і К , ПП ВКФ Стеко з метою прикриття незаконної діяльності та здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, а саме надання іншим суб'єктам підприємницької діяльності незаконних послуг по ухиленню від сплати податків, шляхом заниження сум податкових зобов'язань, незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, шляхом використання фіктивного підприємства ТзОВ Андром і К , ПП ВКФ Стеко та складанні і видачі службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Арка Пік (позивача у даній справі) складено акт перевірки від 31.07.2017 року за № 1107/13-01-14-14-14/35145870.

В ході названої перевірки встановлено порушення:

-п. п.14.1.27, п.п.14.1.36, п.14.1, ст..14; п.п.139.1.1 п.139.1, п.п.139.1.9, п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI (із змінами та доповненнями в редакції що діяла до 01.01.2015 року) п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI (із змінами та доповненнями в редакції що діяла після 01.01.2015 року), внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 227 467 грн., в тому числі по взаєморозрахунках з ТЗОВ Стеко за 2014 рік у сумі 39 128 грн., та по взаєморозрахунках з ТОВ Андром і К , ПП Хімінвест , ТОВ Ідеал Інвест , ТОВ Терра - будкомпані за 2015 рік у сумі 188 339, 00 грн.;

- п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №№ 2755- VI, із змінами та доповненнями в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 252 741 грн., в тому числі за періоди серпень 2014 - 6265, 79 грн., вересень 2014 р.- 6508, 22 грн., жовтень 2014 р. - 9324, 93 грн., листопад 2014 р. - 10 438, 33 грн., грудень 2014 р. - 10 938, 76 грн., лютий 2015 - 10 385, 83 грн., березень 2015 р. - 16 052, 59 грн., квітень 2015 р. - 41 766, 80 грн., травень 2015 р. - 30 238, 24 грн., червень 2015 р. - 25600, 99 грн., вересень 2015 року - 85 220, 69 грн.

Суть виявлених порушень полягає у відсутності реальних правовідносин щодо здійснення господарських операцій позивача з переліченими контрагентами.

На підставі висновків названого акту перевірки контролюючим органом винесено:

-податкове повідомлення - рішення форми Р № 0014691414 від 15.08.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 379 111, 76 грн., у тому числі 252 741, 17 грн., за податковим зобов'язанням та 126 370, 59 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

-податкове повідомлення - рішення форми Р № 0014081414 від 15.08.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 247 031 грн., у тому числі 227 467 грн., за податковим зобов'язанням та 19 564 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вказані обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються зібраними у справі доказами.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Спірні правовідносини пов'язані з обчисленням податку на додану вартість, обчисленням об'єкту оподаткування, формуванням податкових зобов'язань у разі постачання товарів та надання послуг внормовано статтями 14, 44, 134, 198, 201 Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, відтак, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

У зв'язку з цим недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, натомість суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Здійснивши системний аналіз доказів залучених до матеріалів справи, в тому рахунку і акту перевірки позивача та інформації отриманої контролюючим органом в ході перевірки від інших територіальних органів державної фіскальної служби щодо сумнівних господарських операцій, колегією суддів встановлено, що за даними звітності, поданої вищевказаними контрагентами до контролюючого органу, зазначені контрагенти не мають відповідних активів та ресурсів для здійснення господарської діяльності та з урахуванням територіальної віддаленості названих контрагентів від місця знаходження позивача (в тому числі і об'єкта виконання підрядних робіт) відсутні будь-які докази щодо фактичного руху активів та трудових ресурсів для виконання сумнівних господарських операцій. Відтак, матеріалами справи та наданими до перевірки документами не підтверджуються обставини щодо фактичного виконання, названих в акті перевірки, господарських операцій саме переліченими контрагентами.

Отож, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про те, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи не спростовують висновків відповідача про те, що господарські операції позивача з ТзОВ Стеко , ТОВ Андром і К , ПП Хімінвест , ТОВ Ідеал Інвест , ТОВ Терра - будкомпані не мали реального характеру, не призвели до реальних змін майнового стану Товариства, а надані позивачем документи не підтверджують фактичного виконання договорів саме зазначеними контрагентами.

При цьому судом першої інстанції дано належну оцінку всім доводам та запереченням, наведеним сторонами під час розгляду справи, враховано, що матеріали справи не містять об'єктивних доказів фактичного виконання, отримання товарів робіт, послуг від перелічених контрагентів; що контролюючим органом (за місцезнаходженням перелічених контрагентів) надано інформацію про те, що зазначені контрагенти позивача через відсутність матеріальної та кадрової бази не мали фактичної можливості та не виконували обумовлені договором роботи; а також факти, встановлені вироком Галицького районного суду м. Львова від 07.07.2016року у справі № 461/4081/16-к та вироком Галицького районного суду м. Львова від 30.06.2016року у справі №461/4080/16к щодо придбання та використання суб'єктів підприємницької діяльності, таких як: ТзОВ Андром і К , ПП ВКФ Стеко виключно з метою прикриття незаконної діяльності та здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, а саме надання іншим суб'єктам підприємницької діяльності незаконних послуг по ухиленню від сплати податків, шляхом заниження сум податкових зобов'язань, незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, шляхом використання фіктивного підприємства ТзОВ Андром і К , ПП ВКФ Стеко та складанні і видачі службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів.

Стосовно доводів скаржника про не дослідження періодів діяльності у яких мали місце спірні правовідносини, то колегія суддів зазначає, що відповідно до обставин встановлених названими вироками майнові права на вищевказані підприємства були придбані (відповідними особами, відносно яких винесено вирок) з метою прикриття незаконної діяльності та здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, а саме надання іншим суб'єктам підприємницької діяльності незаконних послуг по ухиленню від сплати податків (а зокрема: ТзОВ Андром і К придбано -12.01.2015року; ПП ВКФ Стеко придбано -18.10.2013року).

З матеріалів справи слідує, що спірні правовідносини між позивачем та ТзОВ Андром і К оформлено первинними документами (що були надані до перевірки), у період лютого -квітня 2015року. Правовідносини позивача та ПП ВКФ Стеко , що були предметом перевірки оформлені первинними документами у період з липня по грудень 2014року.

Отож, надані до перевірки документи між позивачем та ТзОВ Андром і К , ПП ВКФ Стеко були складені названими контрагентами у період, коли їх придбання і діяльність переслідувала мету прикриття незаконної діяльності, а саме надання іншим суб'єктам підприємницької діяльності незаконних послуг по ухиленню від сплати податків.

Водночас, як слідує з акту перевірки за даними податкової звітності про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, поданої ПП ВКФ Стеко (за період з липня по грудень 2014року) та ТзОВ Андром і К (за період з лютого -квітень 2015року), що міститься в базі АІС Податковий блок у названий період найманих осіб, які працювали за цивільно- правовими угодами перелічені контрагенти не мали. Кількість осіб які працювали на постійній основі складала лише 1 особу.

Натомість, за даними актів виконаних будівельних робіт кількість сумарні витрати праці будівельників задіяних при виконанні робіт ТзОВ Андром і К (становить 8951,69 люд/год) та ПП ВКФ Стеко (становить 5 504,21 люд./год), що вказує на відсутність трудових ресурсів у названих контрагентів для виконання такого обсягу будівельних робіт у названий період.

Зазначені обставин, позивачем не заперечувались та не спростовані жодними доказами.

Враховуючи викладене, наведені скаржником доводи стосовно не дослідження судом періодів діяльності у яких мали місце спірні правовідносини не спростовує тверджень контролюючого органу про те, що ТзОВ Андром і К та ПП ВКФ Стеко не здійснювало та не мало можливості здійснювати будь-якої господарської діяльності у названих вище періодах.

Що ж до доводів позивача, що перелічені підрядні роботи виконувались за результатами тендеру для державних та комунальних підприємств, то наявність зазначених обставин не спростовує обставин відсутності у названих контрагентів позивача відповідних активів та ресурсів для здійснення господарської діяльності та з урахуванням територіальної віддаленості, названих контрагентів, від місця знаходження позивача (в тому числі і об'єкта виконання підрядних робіт) відсутні будь-які докази щодо фактичного руху будь-яких активів та трудових ресурсів від перелічених контрагентів до позивача або місця виконання робіт за сумнівними господарськими операціями.

Окрім того, з наданих суду копій актів КБ 2 та КБ3 про виконання підрядних робіт підрядником- ТОВ Арко-Пік (за дорученням замовника) у графі найменування субпідрядника залученого до виконання таких робіт відсутні жодні відомості про залучення субпідрядних організацій таких, як ТзОВ Стеко , ТОВ Андром і К , ПП Хімінвест , ТОВ Ідеал Інвест , ТОВ Терра - будкомпані .

З огляду на територіальну віддаленість контрагентів та об'єктів виконання підрядних робіт позивачем на обґрунтування доводів апеляційної скарги не надано суду жодного доказу з якого вбачався фактичний рух активів, направлення трудових ресурсів та техніки, обладнання ТзОВ Стеко , ТОВ Андром і К , ПП Хімінвест , ТОВ Ідеал Інвест , ТОВ Терра - будкомпані на будівельні об'єкти. Не надано доказів перебування та розміщення трудових ресурсів названих контрагентів по місцезнаходженню об'єкта субпідрядних робіт.

Суд апеляційної інстанції неодноразово за клопотанням позивача відкладався розгляд справи, проте представник позивача жодного разу в суде засідання не прибув, а позивач не надав жодних доказів з яких вбачався реальний рух активів та трудових ресурсів за названими операціями з ТзОВ Стеко , ТОВ Андром і К , ПП Хімінвест , ТОВ Ідеал Інвест , ТОВ Терра - будкомпані .

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків, якими мотивовано судове рішення, а зводяться до переоцінки доказів проаналізованих судом, не дають підстав вважати висновки судів першої інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Арка Пік на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 року залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. У випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос Повне судове рішення складено 28 січня 2019 року.