Ухвала

від 28.01.2019 по справі 161/6718/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

Ухвала

Іменем України

28 січня 2019 року

м. Київ

справа № 161/6718/18

провадження № 51- 313 ск19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2018 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 16жовтня 2018 року,

встановив:

До Касаційного кримінального суду Верховного Суду на вищевказані судові рішення надійшла касаційна скаргазахисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , в якій він просить скасувати судові рішення та призначити новий розглядв суді першої інстанції для розгляду провадження по суті.

Із матеріалів провадження за скаргою вбачається, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2018 року задовлено клопотання прокурора Луцької місцевої прокуратури, надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №12017030010005821 від 19 грудня 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185Кримінального кодексу України (далі КК), оголошено в розшук ОСОБА_5 , судове провадження зупинено до розшуку обвинуваченого.

Волинський апеляційний судухвалою від 16 жовтня 2018 року, керуючись ч.4 статті399 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) відмовив увідкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 вінтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на зазначену ухвалу суду.

Захисник ОСОБА_4 не погодившись із рішеннями суду першої й апеляційної інстанцій, звернувся із вказаною скаргою, яку просить задовольнити. При цьому посилається на незаконність оскаржуваних судових рішень з огляду на порушення судами кримінального процесуального законодавства та норм міжнародного права, а саме ч.1 ст.7, ч.6 ст.9, статей 10, 24, 281, 335, 336 КПК, ст.21 Конституції України, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду України, Європейської комісії з прав людини. При цьому посилається на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року №13-16сво18.

На думку Суду, правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у вказаному рішенні, не може застосовуватися у цьому провадженні, оскільки у зазначеній постанові розглядались правовідносини, які стосувалися питання щодо порядку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення позапланових перевірок.

Суд, перевіривши касаційну скаргу та надані до неї копії судових рішень, дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Згідно із положеннями ч.1 ст.392 КПК, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:

1) вироки, крім випадків, передбаченихстаттею 394цього Кодексу;

2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;

3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.392 КПК, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.190 КПК ухвала суду про надання дозволу на затримання з метою приводу оскарженню не підлягає. В порядку, передбаченому цим Кодексом може бути оскаржена ухвала про відмову у наданні дозволу на затримання з метою приводу.

З урахуванням наведеного, зазначені висновки суду апеляційної інстанції є обґрунтованими.

У силу ч.4 ст.399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Отже, суд апеляційної інстанції, встановивши, що ухвала суду першої інстанції оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, і відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Враховуючи положення ч.7 ст.115 КПК та керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2018 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3