Постанова

від 04.07.2007 по справі 01/67-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01/67-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

04.07.07                                                                                           Справа  № 01/67-38

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Бойко С.М.,

суддів:                                         Бонк Т.Б.,

                                                    Марко Р.І.,

при секретарі   Чаплик І.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) –      не з”явився,

позивача –   з”явився,

розглянув апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Володимирцукор», м.Володимир-Волинський

на рішення господарського суду Волинської області від 30.05.2007 року, суддя Якушева І.О.  у справі    № 01/67-38

за позовом  дочірньої компанії «Укртрансгаз»в особі УМГ «Львівтрансгаз»структурного підрозділу Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, м.Ковель

до відповідача відкритого акціонерного товариства «Володимирцукор», м.Володимир-Волинський

про стягнення 44753,6 грн.,

                                                         в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Волинської області від 30.05.2007 року задоволено позов  дочірньої компанії «Укртрансгаз»в особі УМГ «Львівтрансгаз»структурного підрозділу Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів до відкритого акціонерного товариства «Володимирцукор»про стягнення 44753,6 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов»язань за договором №В-137-Б від 02.01.2003 року про надання послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами, що відповідно до ст.193, ст.231 ГК України та ст.526, ст.546, ст.625 ЦК України є підставою для стягнення з відповідача суми основного боргу, пені, інфляційних збитків та штрафу.

В апеляційній скарзі  скаржник (відповідач) просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, апелюючи тим, що місцевим судом прийнято рішення за відсутності представника відповідача, незважаючи на його клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин, чим порушено право сторони  на захист її прав та охоронюваних законом інтересів.

У відзиві на апеляційну скаргу  позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що  рішення місцевого суду прийнято на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Щодо покликання скаржника на порушення його прав при прийнятті рішення без його участі, то позивач зазначає, що ст.22 ГПК України передбачено право сторони подати письмові пояснення, яким відповідач не скористався, чим також порушив вимоги ухвали суду від 08.05.2007 року про порушення провадження в справі.

В судове засідання представник скаржника не з»явився, письмовим клопотанням просить розгляд справи відкласти, проте, зважаючи на строк розгляду спору та можливість його розгляду без участі скаржника, суд вважає за можливе розгляд справи завершити за наявними в справі документами про права і обов”язки сторін, також враховуючи право сторони на подачу письмових пояснень.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свою позицію, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі,  вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 02.01.2003 року між дочірньою компанією «Укртрансгаз»в особі УМГ «Львівтрансгаз»структурного підрозділу Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів та відкритим акціонерним товариством «Володимирцукор» укладено договір №В-137-Б про надання послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами (а.с.8-12), за умовами п.3.1, п.3.2 якого позивач зобов»язувався надати послуги з транспортування природного газу, а відповідач зобов»язувався прийняти та споживати газ згідно порядку, передбаченого умовами договору.

Відповідно до п.5.1, п.6.1 вказаного договору оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється відповідачем на підставі актів прийому-передачі газу та тарифу, що зазначений у п.5.1 грошовими  коштами шляхом перерахування на рахунок позивача вартості послуг, що були надані останнім у звітному місяці, до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Розрахунковий усереднений тариф на послуги по транспортуванню природного газу по магістральних газопроводах для прямих споживачів визначений Постановою НКРЕ України №1682 від 19.12.2006 року «Про затвердження  тарифів на транспортування та постачання природного газу»і складає 89,64 грн., в тому числі ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на виконання умов договору №В-137-Б від 02.01.2003 року позивач в січні 2007 року  з врахуванням п.5.1 договору надав відповідачу  послуги по транспортуванню природного газу в кількості 444,990 тис. куб.м. на загальну суму 39888,9  грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 31.01.2007 року (а.с.22).

У відповідності з ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України  зобов”язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

 Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, а тому місцевим судом  правильно стягнуто з нього на користь позивача основний борг в розмірі 39888,9 грн. за надані послуги по транспортуванню природного газу  за січень 2007 року.

Відповідно до п.7.1 договору за несвоєчасну сплату  послуг по транспортуванню газу у строки, зазначені у п.6.1 договору, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі 0,5% із простроченої суми за кожен день  прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки  НБУ, що діяла  в період, за який  нараховувалась пеня, а також відшкодовує понесені збитки. З наведеного місцевим судом підставно стягнуто з відповідача на користь позивача пеню за період з 10.02.2007 року по 23.04.2007 року в розмірі 1319,07 грн..

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З наведеного, з відповідача на користь позивача підставно стягнуто місцевим судом  згідно поданого розрахунку 520,4 грн. збитків від інфляції та 232,78 грн. три проценти річних за період січень-березень 2007  року.

Також відповідно до ч.2 ст.231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов»язання, в якому хоча б одна сторона  є суб»єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, за порушення строків виконання зобов»язання понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків  вказаної вартості.

Згідно довідки  Головного обчислювального центру м.Києва №3067/98 від 01.09.1998 року форма власності  ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» державна, а відповідно до  п.1.2 Положення  «Волинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів є відділенням філії  «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України». Таким чином, місцевим судом також підставно стягнуто з відповідача на користь позивача  штраф в розмірі 2792,22 грн. на підставі ч.2 ст.231 ГК України.

Покликання скаржника на порушення місцевим судом норм процесуального права при прийнятті рішення без його участі, судом до уваги не приймається, оскільки ст.22 ГПК України передбачено право сторони подати письмові пояснення, яким відповідач не скористався. Доказів не повідомлення сторони про час і місце слухання справи апеляційним судом не встановлено як і відповідно порушеного процесуального права відповідача.  

Також, скаржником не подано доказів належного виконання своїх зобов»язань за умовами договору №В-137-Б від 02.01.2003 року.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами  діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.99,103,105 ГПК України, суд,     

                                                              постановив:

рішення господарського суду Волинської області від 30.05.2007 року в справі за номером 01/67-38 залишити без змін, а апеляційну скаргу  відкритого акціонерного товариства «Володимирцукор» –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                              С.М.Бойко

Судді:                                                                      Т.Б.Бонк

                                                                                 Р.І.Марко