Рішення

від 25.01.2019 по справі 414/3166/18

КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року м. Кремінна

Справа № 414/3166/18

Провадження № 2/414/62/2019

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Акулова Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяренко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кремінна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу Шахта Привільнянська Публічного акціонерного товариства Лисичанськвугілля про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кремінського районного суду Луганської області з позовом до Відокремленого підрозділу Шахта Привільнянська Публічного акціонерного товариства Лисичанськвугілля про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, в обґрунтування якого зазначив, що перебував з відповідачем у трудових відносинах з 2003 року та звільнився 29.08.2017 року за власним бажанням, ст 38 КЗпП України. Відповідно до наданої роботодавцем довідки його невиплачена заробітна плата на момент звільнення склала 17092,00 грн. Згідно довідки підприємства його середньоденна заробітна плата складає 341,62 грн. Кількість робочих днів затримки повного розрахунку з 30.08.2017 року по 20.11.2018 року складає 308 днів. Таким чином, за час затримки розрахунку при звільненні, станом на 20.11.2018 року середній заробіток за час затримки у розрахунку при звільненні складає: 341,62 грн. (середньоденна заробітна плата) х 308 (Кількість робочих днів затримки повного розрахунку) = 105218,96 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 17092,00 грн неотриманої зарплати та 105218,96 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 30.08.2017 року по 20.11.2018 рок, а разом 122310,96 грн. А також сплачених ним 1052,19 грн судового збору за вимогою про сплату за затримку розрахунку.

В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, за присутності його представника, позов підтримав у повному обсязі.

Представник позивача позов підтримав, в подальшому надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В наданому відзиву на позовну заяву заперечував проти її задоволення повністю. При цьому посилався на невідповідність поданого позову вимогам ст 175 ЦПК України та його необгрунтованість з огляду на невизначеність у встановленому законом порядку вини власника в затримці виплат.

Розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, щодо існуючої наявності трудових правовідносин сторін в період з 2003 року та до дати звільнення 29.08.2017 року за власним бажанням, ст 38 КЗпП України, що збігається із даними трудової книжки позивача ( ас 6-7).

Згідно довідці ВП Шахта Привільнянська ПАТ Лисичанськвугілля від 11 липня 2018 року №24/731 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 341,62 грн. грн. (а.с. 7 зворот).

Відповідно до наданої роботодавцем довідки №24/872 від 08.08.2018 року заборгованість перед позивачем із зарплати на момент звільнення склала 17092,00 грн (ас8).

Наданий в позові розрахунок за час затримки розрахунку при звільненні, станом на 20.11.2018 року, а саме 341,62 грн. (середньоденна заробітна плата) х 308 (Кількість робочих днів затримки повного розрахунку) = 105218,96 грн. (ас2 зворот) заслуговує на увагу та відповідачем у відзиві не спростовано ( ас 16-18), будь яких інших доказів не надано.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Позов в частині стягнення заборгованості із заробітної плати підлягає задоволенню на підставі приписів ст.115 Кодесу Законів про працю України, яка передбачає, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до вимог ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

При звільненні позивача відповідач згідно з діючим трудовим законодавством був зобов'язаний виплатити позивачу всі належні останньому суми, в тому числі заборгованість по заробітній платі, яка, тим не менш, не була сплачена відповідачем з його провини, оскільки відсутність коштів не можна вважати поважною причиною для не проведення такого розрахунку з позивачем.

Відповідачем не надано суду доказів, які спростовують доводи позивача, а також доказів відсутності вини відповідача у несвоєчасній виплаті позивачу всіх належних йому сум при звільненні з роботи.

Крім того, невиплата заборгованості по заробітній платі (так само, як і всіх належних працівнику сум) при звільненні з вини роботодавця розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Україною Законом від 17.07.1997 закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки класичне право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати. При цьому сама по собі відсутність коштів у роботодавця для виплати належних працівникові сум не є підставою для невиконання рішення суду (справа Баландіна проти України (заява № 16092/05, рішення від 06.12.2007, Батрак проти України (заява № 50740/06, рішення від 18.06.1999, Білецька проти України (заява № 25003/06, рішення від 10.12.2009). Аналогічно у справі Безуглий проти України Європейським судом з прав людини встановлено порушення ст. 1 Протоколу № 1 у зв'язку з тим, що заявнику не виплачено присуджені національним судом виплати щодо заборгованості по заробітній платі. Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум при звільненні останнього.

Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ як джерело права відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини № 3477-IV від 23.02.2006.

Також відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з абзацом 3 пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995, середньомісячна зарплата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 8 цього Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24.12.1999 установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог позивача до відповідача, а саме вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 17092,00 грн неотриманої зарплати та 105218,96 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 30.08.2017 року по 20.11.2018 рок, а разом 122310,96 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне також стягнути з відповідача на користь позивача 1052,19 грн судового збору за вимогою про сплату за затримку розрахунку та на користь держави судовий збір 704,80 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 43 Конституції України, ст 115-117 КЗпП України, абзацом 3 пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, ст. 10-13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу Шахта Привільнянська Публічного акціонерного товариства Лисичанськвугілля про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити повністю.

Стягнути з Відокремленого підрозділу Шахта Привільнянська Публічного акціонерного товариства Лисичанськвугілля, код ЄДРПОУ 26349191, місцезнаходження: 93191, Луганська область, м. Привілля, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який зареєстрований АДРЕСА_1,- 17092,00 грн неотриманої зарплати, 105218,96 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 1052,19 грн судового збору, а разом 123363,15 грн.

Стягнути з Відокремленого підрозділу Шахта Привільнянська Публічного акціонерного товариства Лисичанськвугілля, код ЄДРПОУ 26349191, місцезнаходження: 93191, Луганська область, м. Привілля судовий збір 704,80 грн. на реквізити: отримувач - Державна судова адміністрація України, місце знаходження вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (код ЄДРПОУ - 26255795), реквізит рахунка для зарахування до державного бюджету надходжень код класифікації доходів бюджету 22030106 "Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)": ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Луганської області через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня проголошення цього заочного рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Кремінського районного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є.М. Акулов