Рішення

від 25.01.2019 по справі 604/1258/18

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/1258/18

Провадження № 2/604/32/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі

головуючої судді Сидорак Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Підволочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася з позовом, вказавши що 06 червня 2009 року вони із ОСОБА_2 (далі - Відповідач) зареєстрували шлюб у Скалатській міській раді Підволочиського району Тернопільської області. Від даного шлюбу у них народилося дві доньки: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з Позивачем. Спільне подружнє життя у сторін не склалося оскільки у них не зійшлися характером та поглядами на життя. Сімейні відносини припинені з червня 2018 року. Крім того, позивач зазначає, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківського обов'язку щодо виховання та утримання дітей, хоча як відомо позивачу, працює у ТОВ Агро-Парк (м. Скалат, вул. Грушевського, 86, ЄДРПОУ 31273672), а тому просить розірвати шлюб, стягувати з Відповідача щомісячно на її користь аліменти на малолітніх дітей у розмірі 1/2 частки всіх видів доходу (заробітку) на двох дітей, але не менше 50 процентів прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дітьми повноліття для належного їх виховання та забезпечення.

В судове засідання сторони, будучи повідомленими про дату і час розгляду справи, не з'явилися, подали заяви з проханням справу слухати у їх відсутності.

Позивач позов пітримала, просила задовольнити.

Відповідач позов визнав.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, враховуючи визнання відповідачем позову, суд вважає за можливе прийняти рішення задовольнивши позов з наступних підстав.

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 06 червня 2009 року (свідоцтво про одруження серії 1-ИД №055144, видане 06 червня 2009 року Скалатською міською радою Підволочиського району Тернопільської області).

Під час перебування в шлюбі у сторін народилося двоє доньок: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії І-ИД №251822, видане 23 лютого 2017 року виконкомом Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії 1-ИД №126624, видане 24 грудня 2010 року Скалатською міською радою Підволочиського району Тернопільської області).

Згідно із ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб має ґрунтуватись на вільній згоді жінки та чоловіка. При цьому, відповідно до чч. 3 та 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.

Сімейні відносини між сторонами відсутні. Позивач, як і Відповідач, враховуючи визнання ним позову, не мають бажання зберегти сім'ю та дальше перебувати у шлюбі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з огляду на вказані обставини подальше застосування будь-яких заходів щодо примирення подружжя є недоцільним та неефективним і суперечить інтересам сторін.

Відповідно до ч.1 ст.110 СК України суд може розірвати шлюб за позовом одного із подружжя.

Отже, встановивши об'єктивні підстави для розірвання шлюбу, передбачені ст. 112 СК України, а саме те, що примирення між подружжям неможливе через втрату почуття взаємної любові, фактичне припинення спільних зобов'язань щодо піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, дружби, взаємодопомоги, утвердження в сім'ї взаємоповаги, втрату почуття відповідальності, як того вимагає ст. 55 СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має важливе значення, бажання зберегти сім'ю відсутнє, що є підставою для розірвання між ними шлюбу, оскільки перешкод, передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, для цього не встановлено.

Таким чином, позов в частині розірвання шлюбу слід задовольнити.

Щодо позовних вимог в частині стягнення аліментів на малолітніх дітей, то суд встановив наступне.

Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому будинку осіб №3598 та Акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 13 листопада 2018 року №3599, посвідчених Скалатською міською радою Підволочиського району Тернопільської області, Позивач проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3. До складу її сім'ї входять: ОСОБА_4 (школярка) та ОСОБА_3. Позивачу на праві власності належить житловий будинок та присадибна земельна ділянка площею 0,07 га. Крім того, у акті зазначено, що позивач на даний час не працює, перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.

Судом встановлено, що Відповідач разом з сім'єю не зареєстрований та не проживає.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною другою ст. 181 СК України передбачено, що за домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з чч.1-2 ст. 183 . СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Частина третя ст. 183 СК України зазначає, що якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, - дитина інвалід, та має діагноз природжена вада розвитку органів дихання, синдром картагенера , хронічний бронхіт, бронхіальна астма, потребує лікування та постійних лікувально-профілактичних заходів (виписка з медичної карти стаціонарного, амбулаторного хворого Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні від 04-05 жовтня 2018 року; Інформаційної карти лікарняного лікування № в реєстрі 5749/2018 від 03-18 вересня 2018 року Інституту туберкульозу та хвороб легень Територіального відділення в Рабці-Здруй Клініки пульмонології і мукавісцидозу відділення немовлят від 18 вересня 2018 року; медичний висновок №40 про дитину інваліда віком до 18 років від 08 жовтня 2018 року; Індивідуальна програма реабілітації дитини інваліда №40 ЛКК лікувально-профілактичних закладів від 12 листопада 2018 року).

Так, визначаючи розмір аліментів на неповнолітніх, суд виходить із вимог ст.ст. 181-184 СК України, згідно яких, розмір аліментів може визначатися у твердій грошовій сумі, котра не може бути меншою , ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст. 182 СК України) . Прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років станом на дату розгляду справи, - 1626 гривень, від 6 до 18 років, - 2027 гривень. Крім того, суд виходить також із захисту інтересів дітей, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вони б мали тоді, коли утримувалася обома батьками.

Судом не встановлено, що Відповідач за своїм станом здоров'я чи матеріальним становищем не може виконувати своїх обов'язків з утримання малолітніх дітей, оскільки є працездатною особою, працює у ТОВ Агро-Парк , і спроможний платити кошти на утримання дітей.

Враховуючи, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, інтереси дітей при визначенні розміру аліментів, розмір витрат на утримання дітей, потреби у їх розвитку та навчанні, виходячи з принципів розумності та справедливості, визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та стягувати з відповідача щомісячно аліменти на малолітніх дітей: доньок, - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/2 частки всіх видів доходу (заробітку) на двох дітей, але не менше 50 процентів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, що відповідатиме інтересам дітей і не порушуватиме права кожної із сторін.

Частина третя ст. 183 СК України зазначає, що якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Суд звертає увагу, що якщо після досягнення повноліття ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, якщо ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину, аліменти на неповнолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повинні стягуватися в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 Сімейного кодексу України, тобто за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Крім того, в силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути 704,80 гривень судового збору.

З огляду на вказане, відповідно до ст. ст. 180, 184 СК України позовні вимоги в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітніх дітей належить задовольнити.

Керуючись ст. ст. 13, 141, 247, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 55, 110, 112, 113, 180-184, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4; РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: м. Скалат, вул. Чорновола, 9, Підволочиський район, Тернопільська область; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5; РНОКПП НОМЕР_2) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Скалатською міською радою Підволочиського району Тернопільської області 06 червня 2009 року, актовий запис №10.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/2 частки всіх видів доходу (заробітку) на двох дітей, але не менше 50 процентів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 листопада 2018 року, і продовжувати до досягнення повноліття найстаршою дитиною.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок судового збору.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на неповнолітніх дітей в межах суми платежу за 1 місяць допустити до негайного виконання.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Підволочиського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.Б. Сидорак