Ухвала

від 23.01.2019 по справі 607/26747/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/26747/18Головуючий у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/817/27/19 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ухвала слідчого судді

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2019 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:

Головуючого - ОСОБА_2

Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретарі ОСОБА_5 ,

з участю: прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 28 грудня 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про залишення клопотання про продовження строку тримання під вартою без розгляду; у задоволенні його заяви в порядку ст.206 КПК України; у задоволенні клопотання захисника та підозрюваного про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки чи іншого не пов`язаного з триманням під вартою. Задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_10 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 до 25 лютого 2019 року.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу, відмовити в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою та змінити запобіжний захід ОСОБА_7 на особисту поруку ОСОБА_11 , або інший не пов`язаний з триманням під вартою. Свої вимоги мотивує тим, що відмовляючи в задоволенні клопотання заявленого в порядку ст.206 КПК України судом першої інстанції порушено ст.ст.49, 129-1 Конституції України. Зазначає, що клопотання про взяття гр. ОСОБА_11 на поруки підозрюваного було повністю залишено судом поза увагою, хоча вказаного громадянина було допитано в судовому засіданні, як такого що пропонував свою особисту поруку. Також стверджує, що відмовляючи в клопотанні про залишення без розгляду, з підстав порушення строків встановлених ч.1 ст.199 КПК України, клопотання про продовження тримання під вартою ОСОБА_7 , суддя обґрунтував таку відмову наявністю експрес-накладної НОВА ПОШТА №59000388796805, яка підтверджує вчасне відправлення, однак в судовому засіданні сторона обвинувачення не могла підтвердити це документально і під час огляду матеріалів не було проголошено жодного документу на доказ того, що поштове відправлення клопотання на адресу суду відбулось 24.12.2018р. Також наголошує на залишенні поза увагою судом того, що підозрюваний має на утриманні батька інваліда 2 групи війни, має у своїй власності 1/3 частини квартири на АДРЕСА_1 . Вважає, що слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали віднісся формально до наведених стороною захисту аргументів і підстав з яких слід змінити підозрюваному запобіжний захід на більш м`який. А в клопотанні слідчого не обґрунтовано і не надано доказів, що заявлені ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання під вартою. Вважає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 за ст.146, 190 КК України має здійснюватися у формі приватного обвинувачення, а тому його розпочато з порушенням вимог ст.477 КПК України без заяви потерпілого.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, підозрюваного та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи сторін, колегія суддів з`ясувала наступне.

Продовжуючи підозрюваному строк тримання під вартою, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 146 КК України (викрадення людей та незаконне позбавлення їх волі, вчинені організованою групою протягом тривалого часу з корисливих мотивів щодо більше двох осіб) та ч. 4 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене організованою групою повторно).

Як вбачається зі змісту оскарженої ухвали, досудовим розслідуванням встановлено, що в травні 2016 року, точної дати не встановлено, ОСОБА_7 спільно із іншою особою, відносно якої здійснюється досудове розслідування, прийняли рішення про заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману громадян, які страждають на наркотичну, алкогольну, ігрову залежність, та/або їх родичів, які здійснювали оплату, за ніби то лікування від наркотичної, алкогольної залежності та ігроманії.

Для досягнення кінцевої мети злочинної діяльності - заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, ОСОБА_7 спільно з іншою особою, відносно якої здійснюється досудове розслідування, розробив злочинний план, який передбачав: підбір та залучення до участі в організованій злочинній групі інших її учасників; розподіл між учасниками організованої злочинної групи функцій, їх корегування; конспірацію, прикриття незаконної діяльності для уникнення в подальшому кримінальної відповідальності шляхом створення суб`єктів господарювання із основним видом економічної діяльності 87.20 «Надання послуг догляду із забезпеченням проживання для осіб з розумовими вадами та хворих на наркоманію» та укладення з фізичними особами цивільно-правових договорів з реабілітації; забезпечення матеріальної-технічної бази та фінансування групи, розподіл та виплату винагороди учасникам; пошук, оренду, облаштування приміщень та забезпечення транспортними засобами; пошук осіб, які страждають від наркотичної, алкогольної залежності та ігроманії, схиляння їх та/або їх родичів шляхом обману до лікування, в тому числі через розміщення інформації у всесвітній мережі Інтернет, газетах, медичних закладах та шляхом розповсюдження інформації відносно своєї діяльності; поміщення осіб у спеціально пристосовані приміщення та утримання там проти їх волі під виглядом надання платних послуг з лікування від наркотичної, алкогольної залежності та ігроманії; отримання грошових коштів за ніби то проведення лікування від вищевказаних залежностей.

З метою реалізації свого наміру та полегшення здійснення злочинної діяльності, ОСОБА_7 з іншою особою, відносно якої здійснюється досудове розслідування, діючи як співорганізатори у першому кварталі 2017 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, залучили до організованої злочинної групи виконавця та пособника, яким повідомили план злочинної діяльності створеної ними стійкої групи осіб для спільного зайняття злочинною діяльністю, пов`язаної із незаконним позбавленням їх волі, а також заволодінням чужими грошовими коштами шляхом обману.

В подальшому, ОСОБА_7 спільно з іншою особою, відносно якої здійснюється досудове розслідування, реалізовуючи свій злочинний план, підібрали та залучили до участі в організованій групі з числа осіб, які страждали на наркотичну залежність нових учасників. Згідно розробленого та погодженого плану, члени організованої групи у складі співорганізаторів ОСОБА_7 , іншими особами, відносно якої здійснюється досудове розслідування, шляхом введення осіб, а також їх родичів в оману, під приводом лікування від наркотичної, алкогольної залежності та ігроманії, здійснювали пошук осіб, яким необхідне лікування від вищезазначених залежностей, поміщали їх у заздалегідь пристосовані приміщення, де незаконно утримували проти їх волі з метою заволодіння чужими коштами, шляхом обману під виглядом надання платних послуг по лікуванню від наркотичної, алкогольної залежності та ігроманії.

Так, ОСОБА_7 як організатор і керівник відвів собі наступні ролі та функції в складі організованої групи: спільно з іншою особою, відносно якої здійснюється досудове розслідування, розробив план злочинної діяльності, щодо незаконного заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману, під виглядом лікування осіб, які страждають на наркотичну, алкогольну, ігрову залежність, та/або їх родичів, а також пов`язаної із викраденням людей та незаконним позбавленням їх волі; спільно з іншою особою, відносно якої здійснюється досудове розслідування, здійснював пошук та залучав до участі в організованій групі інших її учасників, яких наділяв відповідними функціями; розподілив між учасниками групи функції, у відповідності до попередньо узгодженого ними плану, контролював їх виконання та корегував, забезпечуючи належну організованість групи, спільність та єдність їх дій у ході підготовки та вчинення злочинів; спільно з іншою особою, відносно якої здійснюється досудове розслідування, керував діями учасників організованої групи, даючи вказівки, проводив інструктажі з приводу вчинення злочинних дій, спонукав їх до вчинення злочинів, шляхом проведення бесід, наданням порад тощо, а також координував їх дії під час вчинення злочинів за допомогою стільникового зв`язку; здійснював контроль за місцезнаходженням учасників організованої групи під час вчинення злочинів; 19 травня 2016 року вніс зміни в реєстраційні документи фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 доповнивши існуючий перелік видів економічної діяльності, а саме доповнивши КВЕД 87.20 «Надання послуг догляду із забезпеченням проживання для осіб з розумовими вадами та хворих на наркоманію», а в подальшому 14 липня 2017 року зареєстрував в державного реєстратора Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації ТзОВ «Реабілітаційний психо-корекційний центр «Твоя незалежність», код ЄДРПОУ 41461947, одним із видів діяльності якого є КВЕД 87.20 «Надання послуг догляду із забезпеченням проживання для осіб з розумовими вадами та хворих на наркоманію», керівником якого визначено іншу особою, відносно якої здійснюється досудове розслідування; спільно з цією особою, відносно якої здійснюється досудове розслідування, діючи як співорганізатор, підшукав та орендував житловий будинок з надвірними будівлями та земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , який вони разом обладнали для використання в якості приміщення «центру» для утримання осіб проти їх волі під виглядом лікування від наркологічної, алкогольної залежності та ігроманії; забезпечував фінансування групи та її матеріально-технічну базу, організовував розподіл та виплату винагороди учасникам групи; з метою доставки потерпілих та подальшого утримання проти їх волі, як знаряддя вчинення злочину, використовував автомобілі іноземної реєстрації; здобував інформацію про осіб які страждають на наркотичну, алкогольну залежності та ігроманію з метою їх подальшого незаконного поміщення та утримання в приміщеннях «центру», для отримання оплат за ніби то лікування безпосередньо приймав участь у діях направлених на незаконне позбавлення волі та викрадення потерпілих; здійснював документообіг незаконно позбавлених волі та викрадених потерпілих з метою організації контролю за їх станом; входив в довіру до потерпілих та/або їх родичів, повідомляв їм завідомо неправдиву інформацію про можливість здійснення лікування, спонукав останніх до передачі осіб, які потребують лікування від наркотичної, алкогольної залежності та ігроманії в приміщення «центру», та здійснення ними оплат послуг лікування; надавав потерпілим для прийому лікарські засоби які негативно впливали на їх фізичний та психологічний стан і викликали сонливість з метою обмежити їхні дії, спрямовані на втечу з приміщень «центру»; безпосередньо одержував кошти від потерпілих та їх родичів; кошти, отримані від вчинення злочинів, розподіляв між учасниками організованої групи.

Згідно до ст.12 КК України вказані злочини є тяжкими та особливо тяжким, оскільки за їх вчинення передбачено покарання до десяти та дванадцяти років позбавлення волі, відповідно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 було застосовано ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 30 серпня 2018 року, а 26 жовтня 2018 року і 21 грудня 2018 року його було продовжено.

Висновки слідчого судді про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів вважає вірними, оскільки вони підтверджуються доданими до клопотання органу досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами, а також узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Крім того, як вбачається зі змісту апеляційної скарги в частині обґрунтованості підозри ухвала слідчого судді не оскаржується.

Також, слідчий суддя належно вмотивував своє рішення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 в частині наявності ризиків, визначених в ст.177 КПК України, які полягають в тому, що перебуваючи на волі він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-які речі, які мають істотне значення для кримінального провадження. Згідно ухвали, продовжуючи підозрюваному строк тримання під вартою, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч..4 ст.190, ч.3 ст.146 КК України і належним чином мотивував свій висновок про наявність обставин, передбачених ч.3 ст.199 КПК України, врахувавши крім відомостей про особу підозрюваного і характер інкримінованого правопорушення, а також те, що досудове розслідування не було завершено з об`єктивних причин.

Так, згідно оскарженої ухвали під час розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено, що підозрюваний одружений, має на утриманні малолітніх дітей, мати інваліда другої групи, постійне місце проживання в м.Києві, приватний підприємець, в силу ст.89 КК України раніше не судимий.

Разом з тим, як вбачається з клопотання слідчого та матеріалів провадження, ОСОБА_7 інкримінується роль організатора і керівника організованої групи зі вчинення злочинів, за які передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, він негативно характеризується за місцем реєстрації проживання, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності і має погашені судимості. В ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій була зафіксована розмова ОСОБА_7 в ході якої він висловлював намір втечі у випадку обрання йому запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано продовжив строк тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід пропорційний наявним ризикам з урахуванням конкретних обставини вчинення інкримінованих правопорушень і ролі підозрюваного в складі організованої групи, а також даним про його особу.

Таким чином, слідчий суддя вірно вважав, що враховуючи обставини вчинених злочинів, застосування до підозрюваного ОСОБА_7 менш суворих запобіжних заходів, в тому числі і поруки про яку зазначено в апеляційній скарзі, не буде достатнім для забезпечення належної його поведінки.

Наведені в апеляційній скарзі доводи захисника, не спростовують наявність встановлених слідчим суддею ризиків та його висновків про недостатність більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання.

Також, колегія суддів вважає безпідставними твердження апеляційної скарги щодо залишенням поза увагою клопотань сторони захисту, оскільки як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчим суддею було вирішено заявлені клопотання та надано їм правову оцінку.

Так, твердження захисника про порушення строку подання клопотання про продовження дії запобіжного заходу, а саме подання його після 25 грудня 2018 року, спростовуються наявним у матеріалах провадження поштовим відправленням на адресу Тернопільського міськрайонного суду від 24 грудня 2018 року від ОСОБА_10 , який є старшим групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, (а.с.85-86).

Відповідно до ст.116 КПК України строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту.

Також, слідчим суддею дано вірну оцінку обставинам, на які посилався захисник у заяві в порядку ст.206 КПК України, оскільки вони не містять відомостей про застосування до підозрюваного насильства під час затримання або тримання під вартою.

Доводи про потребу підозрюваного в лікуванні не спростовують наявності встановлених в даному випадку ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також не є безумовною підставою для його звільнення з-під варти, оскільки відповідно до ст.ст.7,11 Закону України Про попереднє ув`язнення в місцях попереднього ув`язнення відповідно до законодавства про охорону здоров`я організовують і проводять медичний огляд осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, їх медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота.

Разом з тим, враховуючи що в ході апеляційного розгляду прокурор не зміг спростувати доводи апеляційної скарги про неналежне виконання органом досудового розслідування попередньої ухвали слідчого судді про медичне обстеження ОСОБА_7 в умовах Тернопільської університетської лікарні, колегія суддів вважає необхідним повторно зобов`язати та забезпечити таке обстеження з покладенням контролю за виконанням цього доручення на старшого групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Доводи захисника, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 розпочато без заяв потерпілих незаконно, тобто з порушенням вимог ст.477 КПК України, є безпідставними, оскільки згідно частин другої і третьої вказаної статті кримінальне провадження за ст.146 КК України здійснюється у формі приватного обвинувачення лише якщо цей злочин вчинено чоловіком (дружиною) потерпілого, а за ст.190 КК України також якщо вони вчинені іншим близьким родичем чи членом сім`ї потерпілого, або його найманим працівником. Як вбачається з пред`явленої ОСОБА_7 підозри, в даному випадку таких обставин не виявлено.

Таким чином, перевіркою матеріалів провадження встановлено, що ухвала слідчого судді про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 відповідає вимогам ст.ст. 177, 183, 199 КПК України, є обґрунтованою і законною, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання захисник, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.176-178,183,184,194,199,404,407,422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 28 грудня 2018 року відносно ОСОБА_7 без змін.

Доручити органу досудового розслідування невідкладно забезпечити медичне обстеження і за потреби лікування підозрюваного ОСОБА_7 в умовах Тернопільської університетської лікарні, контроль за виконанням покласти на старшого групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи