Постанова

від 22.01.2019 по справі 921/696/16-г/11

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

---

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2019 р. Справа №921/696/16-г/11

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб,

суддів Г.Т. Кордюк,

Н.М. Кравчук,

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.

за участю представників учасників справи :

позивача: не з'явився (належно повідомлений);

відповідача: адвоката Александрова В.В. (довіреність від 21.01.2019);

третьої особи 1: не з'явився (належно повідомлений);

третьої особи 2: Кухарука В.Б., адвоката Александрова В.В. (ордер на надання правової допомоги від 21.01.2019 №074851)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роялті Логістик" б/н від 11.05.2018

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.04.2018, повний текст рішення складено 26.04.2018,

у справі № 921/696/16-г/11 (суддя Стадник М.С.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кат Карго Лоджістікс Україна", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Роялті Логістик", м. Тернопіль

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача : Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ", м. Київ

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача : фізичної особи - підприємця Кухарука Віталія Богдановича, м. Тернопіль

про стягнення 113 628,00 грн вартості втраченого вантажу при виконанні заявки-договору на перевезення від 26.09.2016,

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2016 року ТОВ Кат Карго Лоджістікс Україна звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ Роялті Логістик про стягнення 113628,00 грн вартості втраченого вантажу. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 26.09.2016 сторони підписали заявку-договір на перевезення вантажів №DD/KI/FT-27-09-2015, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання доставити ввірений йому позивачем вантаж до пункту призначення у встановлений договором строк та видати уповноваженій на його отримання особі. Позивач вказує, що вантаж був завантажений на наданий відповідачем автомобіль DAF, номерний знак НОМЕР_1, який було опломбовано пломбами №0003744, №0003178. 27.09.2016 автомобіль прибув на місце розвантаження без пломб, частина вантажу (7 місць вантажу) на загальну суму 113 628,00 грн була відсутня, про що зафіксовано у товаро-транспортних накладних . На підставі ст. ст. 134, 314 ГК України позивач просив стягнути з відповідача 113 628,00 грн вартості втраченого вантажу.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.12.2016 залучено до участі у справі ТОВ з іноземними інвестиціями Цеппелін Україна ТОВ (далі-ТОВ Цеппелін Україна ТОВ ) та ФОП Кухарука В.Б. як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.02.2017 у справі № 921/696/16-г/11, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2017, відмовлено у задоволенні позову (том 1,а.с. 198-206; том 2,а.с. 89-110).

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2017 скасовано рішення суду першої інстанції від 03.02.2017 та постанову апеляційного суду від 31.05.2017, справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду (том 2,а.с. 147-154).

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, касаційний суд вказав, що суди не надали належної правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам, а саме : ТТН №000114201, №000113961, №000113963, наданим ТОВ Цеппелін Україна ТОВ службовим запискам комірника ОСОБА_6 та завідуючого складом ОСОБА_7 від 12.01.2017, актам № 1,№2, №3 про відсутність вантажних місць, складеним 27.09.2016 за цими товарно-транспортними накладними.

Крім того, колегія суддів касаційного суду вказала, що суди не встановили правову природу спірних правовідносин, підстави їх виникнення, законодавство, яким вони врегульовані, зокрема, щодо підстав звернення позивача як вантажовідправника з позовом до перевізника про стягнення збитків, у зв'язку з втратою вантажу на підставі ст. 22 ЦК України та ст. 314 ГК України, та не досліджено наявності правових підстав для покладення на відповідача обов'язку відшкодування витрат позивача, які кваліфіковані ним, як збитки.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Тернопільської області від 16.04.2018 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ "Роялті Логістик" на користь ТОВ "Кат Карго Лоджістік Україна" 113 628, 00грн вартості втраченого вантажу та 1704, 43 грн судового збору ( т.4, а.с. 124-138).

Рішення суду мотивоване ст.ст. 11, 22, 526, 530, 611, 626, 627, 908, 920, 924, 929,932 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 174, 181, 193, 224, 225, 228, 306, 316 ГК України, ст. 14 ЗУ Про транспортно-експедиторську діяльність , ст.ст. 49, 51, 52 ЗУ Про автомобільний транспорт , ст.ст. 133,158 Статуту автомобільного транспорту України, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363.

При задоволенні позову суд виходив з того, що ТТН з відмітками про відсутність вантажу підписані вантажоодержувачем та водієм без будь-яких зауважень та складання актів , що свідчить про відсутність розбіжностей у кількості переданого товару. Загальна вартість втраченого вантажу складає 113 628,00грн, що підтверджено рахунками та бухгалтерською довідкою. Ця сума відшкодована позивачем вантажовідправнику та вантажоодержувачу - ТОВ Цеппелін Україна ТОВ згідно з договором транспортного експедирування від 01.01.2012 №Z-1209. Доказів на спростування вартості втраченого вантажу відповідачем не подано. При цьому, суд вказав, що за поясненнями працівників вантажоодержувача ( ОСОБА_7, ОСОБА_6, заяви свідка від 13.02.2018) автомобіль прибув без пломб. Посилаючись на відсутність розбіжностей у кількості переданого товару, суд вказав, що не було підстав для складання акту про втрату вантажу, тому відхилив доводи відповідача щодо відсутності актів. Відтак суд дійшов висновку, що факт завдання збитків позивачу на суму 113 628,00грн підтверджується наявними у справі доказами та про обґрунтованість позову.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим просить скасувати рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на ст.ст.57, 63 Статуту автомобільного транспорту України , пункти 8,20, 9.9,10.13,10.16, 11.1, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, та вказує, що при перевезенні вантажів у критих автомобілях опломбування вантажу та визначення його ваги проводиться вантажовідправником. У товарно-транспортних накладних ( ТТН) вантажовідправник (замовник) вказує найменування, кількість вантажу, його характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно його ідентифікувати. У разі неможливості вказати у ТТН всі найменування вантажу, до ТТН додається документ з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж, без якого ТТН вважається недійсною і не може використовуватися для розрахунків із замовником.

Скаржник вказує, що ТТН від 26.09.2016 №000114201, №000113961, №000113963 не містять відомостей про перелік та найменування вантажу, його вартість , містять посилання на документ під назвою 0921-s , якого не було додано до накладних та який відсутній в матеріалах справи, що унеможливлює перевірити який саме вантаж був завантажений в автомобіль, його кількість та вартість. Вантажоодержувачем та перевізником не складалися акти про порушення пломб чи втрату вантажу. Посилаючись на ст. 314 ГК України та п.п. 13.3, 13.4 Правил, ст. 134 Статуту автомобільного транспорту України вказує про відсутність презумпції вини перевізника, оскільки акт про порушення пломб не складався. Вказує, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив його доводи про необхідність складання акту про виявлену недостачу продукції з зазначенням причини такої недостачі відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю П-6. Зазначає, що автомобіль прибув у справному стані та з непошкодженими пломбами вантажовідправника, тому згідно із ст.65 Статуту видача вантажів у місці призначення проводиться без перевірки ваги, стану вантажу та кількості місць. Вказує, що при вивантаженні вантажу водій не посвідчував своїми підписами недостачу місць, тому вважає необгрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність розбіжностей між вантажоодержувачем та водієм у кількості переданого вантажу. Вважає, що позивачем не доведено наявності цивільного правопорушення і його склад, а також не підтверджено розміру завданих йому збитків, оскільки наведений у виставленому ТОВ Цеппелін Україна ТОВ позивачу рахунку на суму 113 628грн перелік вантажу не відповідає даним, зазначеним у ТТН №000114201, №000113961, №000113963.

Крім того, вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, що суд необгрунтовано відхилив клопотання про призначення судової технічної експертизи документів з метою встановлення обставин чи посвідчував водій недостачу вантажу після його вивантаження.

Також вказує, що суд першої інстанції не виконав вказівки касаційного суду та не надав оцінки наданих ТОВ Цеппелін Україна ТОВ доказам (службовим запискам та актам від 27.09.2016 по ТТН №000114201, №000113961, №000113963 про відсутність вантажних місць).

Разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про призначення судової технічної експертизи документів (з урахування клопотання про уточнення від 28.09.2018(том 5,а.с. 21-25), на вирішення якої просив поставити питання: Чи виконано написання слова Підлужний і підпис в графах Прийняв водій/експедитор. Водій

---

, Здав водій/експедитор. Водій_____ в ТТН №000114201, №000113961, №000113963 від 26.09.2016 одним і тим же прикладом письма та чорнилом чи різними? Якщо так, то які саме? Якщо ні, то які саме? .

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує доводи скаржника, просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач вказує, зокрема, що правильність оформлення ТТН не є підставою для скасування відповідальності перевізника за ввірений йому вантаж. Підпис водія у ТТН підтверджує їх правильне оформлення, а відсутність видаткової накладної, на яку вказує відповідач, не є обов'язковим товаро-супровідним документом для перевезення, оскільки перевезення було внутрішнім переміщенням товару між складами ТОВ Цеппелін Україна ТОВ . Зазначає, що у випадку незгоди водія з ТТН, неможливістю перевірити кількість завантаженого товару та його склад водій мав право не підписувати ТТН та не приймати на себе відповідальність щодо ввіреного йому товару.

ТОВ Цеппелін Україна ТОВ (третя особа) у відзиві на апеляційну скаргу також просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, зокрема, що складання акту про порушення пломби не є відповідальністю вантажоодержувача. Зазначає про відсутність підстав для складання акту про виявлені розбіжності на підставі п. 15 Правил , оскільки перевізник погодився з тим фактом, що при розвантаженні не вистачило частини вантажу. Вважає, що проведення технічної експертизи документів жодним чином не підтвердить та не спростує відсутність вини перевізника та зазначає, що водій міг використовувати один і той засіб письма як під час отримання вантажу, так і під час його передачі.

З підстав, викладених в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2018, справу №921/696/16-г/11 прийнято до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Кордюк Г.Т. та Плотніцького Б.Д., розгляд справи призначено на 04.12.2018.

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю члена колегії Плотніцького Б.Д., повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями від 03.12.2018 замість судді Плотніцького Б.Д. до складу колегії введено суддю Кравчук Н.М.

Ухвалою від 04.12.2018 розгляд справи відкладено на 22.01.2019

У судовому засіданні 22.01.2019 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та клопотання про призначення судової технічної експертизи документів, просив рішення суду скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представники третьої особи 2 (ФОП Кухарука В.Б. ) підтримали доводи та вимоги скаржника, просили скасувати рішення, прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач та третя особа 1 (ТОВ Цеппелін Україна ТОВ ) не забезпечили явки своїх представників в судове засідання, хоча про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення їм ухвали апеляційного суду від 04.12.2018.

Згідно з ч.12. ст.270 ГПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши клопотання скаржника про призначення судової технічної експертизи документів, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Факт підписання водієм ОСОБА_8 ТТН №000114201, №000113961, №000113963 від 26.09.2016 сторонами не заперечується. Разом з тим, дослідження чи одним і тим же прикладом письма та чорнилом чи різними робились записи і підпис водія не матимуть жодного значення для встановлення обставин справи та вирішення спору.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступне .

26.09.2016 ТОВ "Кат Карго Лоджістікс Україна" (замовник) та ТОВ "Роялті Логістик" (перевізник) уклали заявку-договір на перевезення вантажів №DD/КІ/FТ-27-09-2015 (том 1, а.с. 12)на таких умовах:

адреса завантаження - Київ, Чайка Антонова, 1А;

дата та час завантаження - 26.09.2016, 18 год. 00 хв.;

адреса розвантаження - Комсомольськ (Еристово);

дата та час розвантаження - 27.09.2016, 11 год. 00 хв;

тип вантажу - запасні частини, олива, мастила, автошини А.А.;

транспортний засіб: державний ДАФ НОМЕР_12;

прізвище водія - ОСОБА_8

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Кат Карго Лоджістікс Україна" (експедитор) та ТОВ з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" (замовник) був укладений договір транспортного експедирування №Z-1209 від 01.12.2012 , за умовами якого експедитор зобов'язався за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів замовника (запасні частини та аксесуари). На підставі цього договору сторони уклали заявку №DD/ZEP-22092016 від 22.09.2016 на перевезення вантажу за маршрутом: Київcька область, село Чайки - Полтавська область, Комсомольський район, село Колгоспна Гора. Вантажовідправник - ТОВ КАТ Карго Лоджістікс за довіреністю ТОВ з ІІ Цеппелін Україна , вантажоодержувач - ТОВ з ІІ Цеппелін Україна ; дата завантаження - 26.09.2016, дата розвантаження - 27.09.2017(т. 1,а.с. 128-142,т. 3,а.с. 273).

ТОВ "Роялті Логістик" (замовник) та ФОП Кухарук В.Б. (перевізник) уклали договір №101 від 14.03.2016, за умовами якого перевізник зобов'язується за плату і за рахунок замовника виконати послуги, пов'язані з перевезенням автомобільним транспортом вантажу замовника, а замовник - внести плату за виконання цих послуг. 26.09.2016 сторони підписали договір-заявку №1012049 на перевезення вантажу (запасні частини, оливи та мастила, автошини) автомобілем ДАФ НОМЕР_12,водій - ОСОБА_8 Адреса завантаження : м. Київ, с. Чайки, вул. Антонова 1-А, дата завантаження - 26.09.2016, адреса вивантаження: м. Комсомольськ, дата вивантаження - 27.09.2016 (том 1, а.с. 38,39).

Згідно з товарно-транспортними накладними від 26.09.2016(том 1, а.с. 18-20, 41-45, 166- 172, т.5, а.с.27 -29) вантажовідправник (замовник) -ТОВ з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" (3022, м. Київ, вул. Васильківська, 34) відвантажив на адресу вантажоодержувача - ТОВ з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ"(Полтавська обл., Комсомольський район, село Колхозна Гора, вул. Волошинська ,1) автомобілем НОМЕР_13, водій ОСОБА_8, пункт навантаження: склад Кат Карго , с. Чайки, вул. Антонова, 1-А,пункт розвантаження: ТОВ з ІІ "Цеппелін Україна ТОВ", Полтавська обл., Комсомольський район, с. Колозна Гора, вул. Волошинська 1, Територія "Еристівський ГОК", автозапчастини 39 місць, а саме:

-по ТТН №000113963 -25 місць ( 3189049, 3260109, 3285718, 3285728, 3285842, 3285844, 3285846, 3285856, 3285865, 3285885, 3285906, 3285917, 3415671, 3415675, 3419364, 3419375, 3419326, 3419450, 3479037, 3479181, 953102, 953103, 953119, 953120, 954669), маса брутто - 3 191,60 кг;

- по ТТН №000113961 - 7 місць ( 3243137, 3260101, 3416311, 3416357, 3416372, 952353, 953737), маса брутто - 430,60 кг;

- по ТТН №000113965 - 1 місце ( KV000002954), маса брутто - 0,20 кг;

- по ТТН№000113966 - 1 місце ( KV000002928), маса брутто - 0,60 кг;

- по ТТН №000114201 -5 місць (113526091643005, 113626091643004, 113726091643003, 113826091643002, 113926091643001), маса брутто - 660,00 кг.

У цих накладних вказане ТОВ "Кат Карго Лоджістікс Україна" як відповідальний перевізник.

У ТТН №000113963 вказано, що вантаж наданий водію для перевезення за пломбами: 0003744-0003178, про що стоїть підпис водія.

У ТТН №000113963 та ТТН № № 000113961 вказано супровідні документи на вантаж - 0921-s.

У ТТН № №000113965 та №000113966 вказано супровідний документ - 0919-Dortmund-s.

Однак, названих супровідних документів на вантаж суду не надано.

Відповідно до товарно-транспортних накладних автомобіль прибув на місце розвантаження 27.09.2016.

За твердженнями позивача, автомобіль прибув на місце розвантаження без пломб, частина вантажу (7 місць вантажу) на суму 113 628,00 грн відсутня, а саме:

- 1 місце №3416311 із запчастинами (ТТН №000113961);

-2 місця №3260109, №3419364 із запчастинами (ТТН №000113963);

- 4 місця - автомобільні шини ( номер ТТН не вказано).

У наданих позивачем копіях ТТН №000113961, №000113963, №000114201 , які підписані водієм ОСОБА_8 про передачу вантажу та відповідальною особою вантажоодержувача про прийняття вантажу, після їх підписів внизу у розділі Вантажно-розвантажувальні операції містяться відмітки:

- немає 1-го місця №3416311 (ТТН №000113961)( т.1, а.с. 172);

- немає 2 -х місць №3260109 та №3419364(ТТН №000113963) ( т.1, а.с. 166);

- прийнято 1 місце (ТТН №000114201), номер місця не вказаний ( т.1, а.с.171).

Підписи водія та представника вантажоодержувача у розділі Вантажно-розвантажувальні операції відсутні.

Відповідач надав суду оригінали ТТН №000113961, №000113963, №000114201 (т.5,а.с. 27-29), які підписані водієм ОСОБА_8 про передачу вантажу та відповідальною особою вантажоодержувача про прийняття вантажу, після їх підписів внизу у розділі Вантажно-розвантажувальні операції містяться відмітки :

- немає 1-го місця №3416311 (ТТН №000113961);

- немає 2 -х місць №3260109, №3419364(ТТН №000113963);

- 1 місце (ТТН №000114201), не вказано одне місце є, чи одного місця немає, номер місця яке є чи якого немає не вказаний.

Підписи водія та представника вантажоодержувача у розділі Вантажно-розвантажувальні операції відсутні.

ТОВ "Цеппелін Україна ТОВ" звернулося до ТОВ "Кат Карго Лоджістікс Україна" з претензією про відшкодування збитків за втрату 7 місць вантажу(1 місце №3416311 із запчастинами (ТТН №000113961);2 місця №3260109 та №3419364 із запчастинами (ТТН №000113963); 4 місця - автомобільні шини (ТТН №000114201)) згідно з рахунком-фактурою №KVZP0145660 від 28.09.2016 на суму 113 628,00 грн (том 1,а.с. 59).

До претензії додано рахунок-фактуру №KVZP0145660 від 28.09.2016 на загальну суму 113 628,00 грн ( т.1, а.с. 60), в якому вказано артикул та найменування товару, кількість, ціна та вартість ( сума) товару:

1. артикул DР0000283, найменування: автошина 245/70 R16 113/110S BF Goodrich All Terrain Т/А КО2 8431498000, кількість: 4 шт., сума без ПДВ: 11 900,00 грн;

2. артикул 4689310, найменування: ущільнення кільцеве 4016930090, кількість: 12 шт., сума без ПДВ: 5 400,00 грн;

3. артикул 1530874, найменування: муфта патрубка 7307998000, кількість: 1 шт., сума без ПДВ:1 640,00 грн;

4. артикул 3Р0422, найменування: муфта патрубка 7307998000, кількість 2 шт., сума без ПДВ: 6 200,00 грн;

5. артикул 1552860, найменування: муфта патрубка 7307991090, кількість: 1 шт., сума без ПДВ: 1 400,00 грн;

6. артикул 8L4282, найменування: маточина 8483908990, кількість: 1 шт., сума без ПДВ: 650,00 грн;

7. артикул 4N6404, найменування: кільце 7326909890, кількість: 1 шт., сума без ПДВ: 120,00 грн;

8. артикул 7W5836, найменування: болт 7318158990, кількість: 1 шт., сума без ПДВ: 850,00 грн;

9. артикул 7Е6011, найменування: підйомний механізм 8413910090; кількість: 7 шт., сума без ПДВ: 31 780,00 грн;

10. артикул 8Н9789, найменування: підшипник кульковий 8482109000, кількість: 5 шт., сума без ПДВ: 2 650,00 грн;

11. артикул 4944975, найменування: хомут 7326909890, кількість: 2 шт., сума без ПДВ: 14 200,00 грн;

12. артикул 1303212, найменування: фільтр масляний 8421290000, кількість: 6 шт., сума без ПДВ: 6 900,00 грн;

13. артикул 1893063, найменування: фіксатор 7326909890, кількість: 1 шт., сума без ПДВ: 10 300,00 грн;

14. артикул 5F6222, найменування: ущільнення 4016930090, кількість: 5 шт., сума без ПДВ: 700,00 грн.

Платіжними дорученнями від 30.09.2016 №3888, від 02.11.2016 №4431, від 30.11.2016 №4818 ТОВ "Кат Карго Лоджістікс Україна" перерахувало на рахунок ТОВ з ІІ "Цеппелін Україна ТОВ" кошти в сумі 113 628,00 грн з призначенням платежу згідно з претензією від 28.09.2016 (том 1,а.с. 65-70).

В подальшому ТОВ "Кат Карго Лоджістікс Україна" направило на адресу ТОВ "Роялті Логістик" вимогу від 06.10.2016 вих. №361 про відшкодування збитків в сумі 113 628,00 грн у зв'язку з частковою втратою вантажу , яка залишена останнім без задоволення, що стало підставою для звернення позивача до суду (том 1,а.с. 22).

Дослідивши обставини справи, доводи сторін, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За приписами ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом ч. 2 ст. 308, ч. 3 ст. 310 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення та припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.

Статтею 47 Статуту автомобільного транспорту, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР N 401 від 27.06.1969 ( далі - Статут), встановлено, що товарно-транспортні накладні і акти заміру (зважування) є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями. Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних ними в товарно-транспортних документах.

За приписами ст. 57 Статуту вантаження вантажів на автомобіль, закріплення, укриття і зав'язування вантажів здійснюються вантажовідправником, а вивантаження вантажу з автомобіля, зняття кріплень і покриттів - вантажоодержувачем.

Згідно із ст. 63 Статуту при перевезенні вантажів у критих автомобілях і причепах, окремих секціях автомобілів, контейнерах і цистернах, опломбованих вантажовідправником, визначення ваги вантажу провадиться вантажовідправником. Запис у товарно-транспортній накладній про вагу вантажу з обов'язковим зазначенням способу його визначення провадиться вантажовідправником. Вантажовідправник і вантажоодержувач несуть встановлену законом відповідальність за достовірність даних про вагу (масу) вантажу, що перевозиться, і про кількість вантажних місць, вказаних ними в товарно-транспортних документах.

Статтею 64 Статуту встановлено, що завантажені криті автомобілі (в тому числі ізотермічні та рефрижератори) і причепи, окремі секції автомобілів, контейнери і цистерни, що призначаються одному вантажоодержувачу повинні бути опломбовані вантажовідправником.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі заявки-договору на перевезення вантажів від 26.09.2016 №DD/КІ/FТ-27-09-2015, укладеного позивачем і відповідачем, водій ОСОБА_8М здійснив перевезення вантажу в автомобілі ДАФ НОМЕР_12, за маршрутом м. Київ - Полтавська область, Комсомольський район, с. Колгоспна гора. Згідно з ТТН від 26.09.2016 вантажовідправником та вантажоодержувачем було ТОВ з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ". Згідно з ТТН в автомобіль були завантажені автозапчастини в кількості 39 місць. Автомобіль був опломбований вантажовідправником пломбами: 0003744-0003178 та прийнятий водієм до перевезення.

Позивач стверджує, що 27.09.2016 автомобіль прибув на місце розвантаження без пломб, частина вантажу (7 місць вантажу) на суму 113 628,00 грн відсутня.

Відповідач стверджує, що водій прийняв вантаж до перевезення в опломбованому автомобілі, вантаж був доставлений вантажоодержувачу у справному автомобілі з непошкодженими пломбами, тому він не повинен був перевіряти при видачі вантажу кількість місць, водій не передав вантаж за кількістю місць, записи в ТТН про відсутність місць не засвідчені підписами водія.

За приписами ст.65 Статуту здача вантажів вантажоодержувачу в пункті призначення за вагою і кількістю місць провадиться в тому ж порядку, в якому вантажі були прийняті від вантажовідправника. Вантажі, що прибули у справних автомобілях, причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах з непошкодженими пломбами вантажовідправника, видаються вантажоодержувачу без перевірки ваги, стану вантажу і кількості вантажних місць.

Статтею 66 Статуту встановлено, що у пункті призначення автотранспортне підприємство або організація при здачі вантажу зобов'язані перевірити вагу, кількість місць і стан вантажу у випадку, зокрема, прибуття вантажу в несправному кузові рухомого складу або в справному кузові але з пошкодженими пломбами, або з пломбами попутної вантажної автостанції.

Статтею 158 Статуту встановлено, що обставини, що можуть служити підставою для матеріальної відповідальності автотранспортних підприємств або організацій, вантажовідправників, вантажоодержувачів при автомобільних перевезеннях, стверджуються записами в товарно-транспортних документах, а в разі розбіжності між автотранспортним підприємством або організацією і вантажовідправником (вантажоодержувачем) - актами встановленої форми.

Перелік обставин, що підлягають засвідченню записами в товарно-транспортних документах, форми актів і порядок їх складання встановлюються Правилами.

Відповідно до пунктів 15.1 - 15.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363,зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568, з наступними змінами і доповненнями ( далі -Правила), у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4.

Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини, зокрема, невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній; порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері.

Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.

Для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної записується дата складання і про що складений акт (наприклад: "Про недостачу місць", "Про порушення пломби" та ін.).

З аналізу названих в норм випливає, що:

- вантажі, прийняті до перевезення в опломбованому вантажовідправником автомобілі, які прибули у справних автомобілях з непошкодженими пломбами вантажовідправника, видаються вантажоодержувачу без перевірки ваги, стану вантажу і кількості вантажних місць;

- у разі прибуття вантажу, прийнятого до перевезення в опломбованому вантажовідправником автомобілі, у справних автомобілях, але з пошкодженими пломбами( без пломб) вантажовідправника , перевізник і вантажоодержувач складають акт порушення пломб, про складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної записується дата складання і про що складений акт; у цьому разі вантаж видається перевізником вантажоодержувачу з перевіркою ваги, стану вантажу і кількості вантажних місць;

- у разі виявлення невідповідності між кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній, перевізник і вантажоодержувач складають акт про недостачу місць, на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної записується дата складання і про що складений акт.

Суд першої інстанції, посилаючись на пояснення працівників вантажоодержувача ( ОСОБА_7, ОСОБА_6, заяву свідка від 13.02.2018), вказав, що автомобіль з вантажем прибув без пломб.

Апеляційний суд вважає пояснення працівників вантажоодержувача та заяву свідка неналежними доказами, оскільки згідно з названими нормами пошкодження чи відсутність пломб на автомобілі має бути підтверджена двостороннім актом, складеним перевізником і вантажоодержувачем.

Акта про пошкодження чи відсутність пломб на автомобілі, складеного перевізником і вантажоодержувачем суду не надано, як і не надано складеного перевізником та вантажоодержувачем акта про недостачу місць.

Доказів того, що перевізник відмовився від складання цих актів суду також не надано.

Не можуть братися до уваги акти № 1, №2 та № 3 від 27.09.2016 про недостачу місць, які надані суду 17.01.2017 третьою особою (вантажоодеджувачем ТОВ "Цеппелін Україна ТОВ"), оскільки ці акти складені в односторонньому порядку працівниками ТОВ "Цеппелін Україна ТОВ". Більше того, вказані акти складені не 27.09.2016 при вивантаженні автомобіля, а під час розгляду судом даної справи, про що вказано в цих актах як особливі відмітки Акт оформлено після виявлення в судовому порядку та уточнення особи перевізника ФОП Кухарук В.Б. ( т.1, а.с. 149,153,154,155).

Також не можуть також братися до уваги посилання позивача на те, що факт часткової втрати вантажу підтверджується службовими записками комірника ТОВ з ІІ "Цеппелін Україна ТОВ" ОСОБА_6 про нестачу вантажних місць та службовою запискою завідуючого складом ТОВ з ІІ "Цеппелін Україна ТОВ" ОСОБА_7 про нестачу вантажних місць, оскільки такі складені 12.01.2017 після порушення провадження у даній справі (том 1,а.с. 156 -157).

Як зазначено вище, водій прийняв вантаж до перевезення в опломбованому автомобілів, за пломбами вантажовідправника (ТОВ з ІІ "Цеппелін Україна ТОВ", він же і вантажоодержувач), а не за кількістю місць. Належних і допустимих доказів того, що автомобіль прибув без пломб чи з пошкодженими пломбами суду не надано. Відтак перевізник мав видавати вантаж вантажоодержувачу без перевірки ваги, стану вантажу і кількості вантажних місць. З товарно-транспортних накладних вбачається, що вантаж був переданий вантажоодержувачу без перевірки ваги, стану вантажу і кількості вантажних місць. Відмітки в ТТН №000113961, №000113963, №000114201 у розділі Вантажно-розвантажувальні операції про відсутність місць не засвідчені підписами водія.

Слід також зазначити, що на наданій позивачем копії ТТН № №000114201 проставлена відмітка прийнято 1 місце , номер місця не вказано, в той час як в наданому відповідачем оригіналі ТТН № №000114201 проставлена відмітка 1 місце , не вказано прийнято одне місце, чи одного місця немає, номер місця яке є чи якого немає не вказаний.

Згідно з п. 11.7 Правил у тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначення відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

У ТТН накладних вказано лише загальне найменування вантажу - автозапчастини та кількість місць. Які саме автозапчастини були у кожному вантажному місці, їх найменування, характеристики, кількість та вартість у ТТН не вказано.

У ТТН № 000113961 та №000113963 вказано супровідні документи на вантаж - 0921-s.

Відповідач стверджує, що супровідних документів з відомостями про вантаж не було додано до ТТН при відвантаженні товару та не було надано водію разом ТТН. Ці доводи відповідача позивач не заперечує, пояснює це тим, що перевезення було внутрішнім переміщенням товару між складами ТОВ Цеппелін Україна ТОВ .

Супровідних документів з відомостями про вантаж суду також не надано, що унеможливлює встановлення які саме автозапчастини( найменування, характеристики, їх кількість та вартість ) були у кожному вантажному місці, завантаженому в автомобіль , у т.ч. в тих 7-ми вантажних місцях, які, за твердженнями позивача, втрачені з вини водія.

В рахунку- фактурі №KVZP0145660 від 28.09.2016 на загальну суму 113 628,00 грн, який був виставлений до оплати позивачу вантажовідправником та вантажоодеджувачем ТОВ "Цеппелін Україна ТОВ" за втрату вантажу та який оплачений позивачем, вказано 45 штук(одиниць) запчастин, у т.ч 4 автошини, що свідчить про те, що позивач погодився з визначеними вантажоодержувачем (він же вантажовідправник) в цьому рахунку -фактурі найменуванням, кількістю та вартістю втраченого товару. Однак, оплата позивачем рахунку- фактури вантажоодержувача (вантажовідправника) жодним чином не свідчить про відсутність розбіжностей між перевізником та вантажоодержувачем у кількості переданого товару.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність розбіжностей між перевізником та вантажоодержувачем у кількості переданого товару суперечать фактичним обставинам справи.

Крім того, як зазначено вище, у ТТН №000113961, №000113963, №000114201 відсутні дані щодо найменування, кількості та вартості товару, який відвантажений по цих накладних. За відсутності супровідних документів на вантаж з відомостями про найменування, кількість та вартість відвантаженого товару не можна вважати рахунок - фактуру вантажоодержувача №KVZP0145660 від 28.09.2016 належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом того, що товар, вказаний в цьому рахунку-фактурі, був відвантажений по названих вище накладних і що саме цей товар був втрачений водієм при перевезенні вантажу.

Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є не лише втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також і витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Частиною 1 статті 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч.3 ст. 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Верховний Суд у постанові від 18 грудня 2018 року у справі № 910/20363/17 вказав, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

За приписами ч.3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В силу ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування ( допустимість доказів).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи ( ст. 78 ГПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ( ст. 79 ГПК України).

На підставі викладеного апеляційний погоджується з доводами скаржника та вважає, що позивач не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами втрату водієм вантажу на суму 113 628,00грн та неналежне виконання відповідачем договору на перевезення вантажів від 26.09.2016 №DD/KI/FT-27-09-2015, відтак не довів заявлених до стягнення збитків в сумі 113 628,00грн.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційний суд вважає, що внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильного застосування норм матеріального права суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Отже, рішення суду першої інстанції від 16.04.2018 належить скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи судом першої інстанції, належить залишити за позивачем. Судовий збір, сплачений відповідачем при поданні апеляційної скарги, підлягає відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 31,86,129, 236, 252, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роялті Логістик" б/н від 11.05.2018 задоволити.

2.Рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.04.2018 у справі №921/696/16-г/11 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кат Карго Лоджістікс Україна", ідент. код: 34568736, місцезнаходження: 01033, м.Київ, вул. Жилянська, 5-Б, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Роялті Логістик" ( ідент. код: 38066424, місцезнаходження: 46400, м. Тернопіль, вул. Степана Будного, 36) 2 556,63грн судового збору за перегляд рішення апеляційним судом.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строки та в порядку, визначені статтями 286-289 ГПК України.

5.Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 28.01.2019

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Судді Г.Т. Кордюк

Н.М. Кравчук