Рішення

від 23.01.2019 по справі 910/15299/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.01.2019Справа № 910/15299/18

За позовом Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація

до Громадської організації Центр соціальної допомоги Джерело

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про розірвання договору оренди та виселення з нежитлових приміщень

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Я.І. Мухіна

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Київжитлоспецексплуатація звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації Центр соціальної допомоги Джерело з вимогами про:

- розірвання Договору від 30.09.2016 № 778-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, укладеного між Громадською організацією Центр соціальної допомоги Джерело , Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація ;

- виселення Громадської організації Центр соціальної допомоги Джерело з нежилих приміщень загальною площею 69,90 кв. м, в т.ч. на 2 поверсі - 0,80 кв.м, на 3 поверсі - 69,10 кв.м в будинку № 1/2 літер А на вул. Басейній.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Громадською організацією Центр соціальної допомоги Джерело було порушено зобов'язання щодо належного виконання умов Договору № 778-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.09.2016 в частині здійснення сплати орендних платежів, а також компенсації витрат за користування земельною ділянкою. Так, позивач стверджує, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 29.10.2018 за вказаним договором оренди становить 80724,10 грн. Оскільки відповідач не виконував свого обов'язку щодо внесення орендної плати з березня 2018, то позивач був позбавлений прибутку у вигляді орендної плати, на який міг розраховувати, укладаючи договір, що, на думку позивача, є підставою для розірвання Договору № 778-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 позовну заяву Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/15299/18, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 10.12.2018 о 10:50 год.

Також вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

06.12.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові пояснення в обґрунтування заявлених позовних вимог.

У підготовче засідання, призначене на 10.12.2018, з'явився представник позивача та третьої особи. Представник відповідача та у підготовче засідання 10.12.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, по дату, час і місце цього засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на наведені приписи ст. 202 ГПК України, суд здійснював розгляд справи у підготовчому засіданні 10.12.2018 за відсутності відповідача (його представника).

У підготовчому засіданні, призначеному на 10.12.2018, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У підготовчому засіданні, призначеному на 10.12.2018, в нарадчій кімнаті суд прийняв, склав та підписав вступну та резолютивну частини ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.01.2019 об 10:00 год.

В судове засідання, призначене на 23.01.2019, представник позивача не з'явився.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання, призначене на 23.01.2019, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, по дату, час і місце цього засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.

В судовому засіданні 23.01.2019 судом розпочато розгляд справи по суті.

Відповідно до ст.194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 23.01.2019 судом було з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України.

В судовому засіданні 23.01.2019 в нарадчій кімнаті суд прийняв, склав та підписав вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували відповідні обставини, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2016 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (третя особа, орендодавець), Громадською організацією Центр соціальної допомоги Джерело (відповідач, орендар) та Комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація (позивач, балансоутримувач) укладено Договір №778-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до умов якого, орендодавець на підставі протоколу засідання комісії Київської міської ради з питань власності від 13.10.2015 протокол №47 (п.п.1.1.8-21) передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: вул. Басейна, буд. 1/2, літ. А, для розміщення громадської організації (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею: 69,90 кв. м, у т.ч. 2 поверх - 0,80 кв. м, 3 поверх - 69,10 кв. м, згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 19.10.2012 №778.

Згідно з п.2.2 Договору, вартість об'єкта оренди згідно із затвердженням 02.09.2016 висновком про вартість майна станом на 30.06.2016 становить: 2647740,00 грн.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 і становить з ПДВ за базовий місяць оренди серпень 2016 року: 31.57 грн. за 1 кв. м на площу 20,0 кв. м, 126,26 грн. за 1 кв. м на площу 49,90 кв. м, що в цілому складає 6931,85 грн.

Згідно з п.22 рішення Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 (зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 №583/583), місячна орендна плата у розмірі 50% від встановленого обсягу становить без ПДВ за базовий місяць оренди серпень 2016 року: 15,78 грн. за 1 кв. м на площу 20,0 кв. м, 63.13 грн. за 1 кв. м на площу 49,90 кв. м, що в цілому складає 3465,93 грн. та нараховується, починаючи з 30.09.2016 до 01.07.2017, але не пізніше дати набуття чинності новою редакцією Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва (додаток №2).

Відповідно до п.3.1.1 Договору, крім орендної плати орендар сплачує компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, яка за серпень 2016 року складає 600,51 грн. на місяць.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п.3.2 Договору).

У п.3.6 Договору сторони погодили, що орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача починаючи з дати підписання цього договору.

Згідно з п.3.7 Договору орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа місяця.

Пунктом 4.2.2 Договору визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Умовами п.5.1.3 Договору сторони погодили, що орендодавець має право відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендарем орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою протягом 3 місяців підряд з дня закінчення строку платежу.

Відповідно до п.6.7 Договору, при невиконанні або порушенні однією із сторін умов договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, цей договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

У разі закінчення/припинення дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об'єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди (п.7.5 Договору).

Згідно з п.9.1 Договору, цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 30.09.2016 по 28.09.2019. У разі, якщо законом передбачене нотаріальне посвідчення і державна реєстрація, цей договір є укладеним з моменту державної реєстрації.

Звертаючись із розглядуваним позовом до суду, позивач зазначив, що Громадською організацією Центр соціальної допомоги Джерело було порушено зобов'язання щодо належного виконання умов Договору № 778-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.09.2016 в частині здійснення сплати орендних платежів, а також компенсації витрат за користування земельною ділянкою. Так, позивач стверджує, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 29.10.2018 за вказаним договором оренди становить 80724,10 грн. Оскільки відповідач не виконував свого обов'язку щодо внесення орендної плати з березня 2018, то позивач був позбавлений прибутку у вигляді орендної плати, на який міг розраховувати, укладаючи договір, що, на думку позивача, є підставою для розірвання Договору № 778-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.09.2016.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач отримав в орендне користування приміщення у нежитловому будинку, що перебувають на балансі позивача, загальною площею 69,9 кв. м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 1/2 літ. А, вказане підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акта приймання-передачі нерухомого майна від 19.10.2012 до Договору №778 від 19.10.2012.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором, зокрема у визначені договором строки не здійснив оплату орендних платежів, а також компенсації витрат за користування земельною ділянкою, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати орендних платежів за період з 14.03.2018 по 31.10.2018 в розмірі 75063,22 грн. та заборгованість з компенсації витрат за користування земельною ділянкою за період з 10.12.2017 по 31.10.2018 в сумі 5660,88 грн., що разом складає 80724,10 грн.

Суд зазначає, що вказані обставини належним чином підтверджуються наявними в матеріалах справи документами та не спростовані відповідачем.

За наведених обставин, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про розірвання Договору від 30.09.2016 № 778-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, укладеного між Громадською організацією Центр соціальної допомоги Джерело , Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація та виселення Громадської організації Центр соціальної допомоги Джерело з нежилих приміщень загальною площею 69,90 кв. м, в т.ч. на 2 поверсі - 0,80 кв.м, на 3 поверсі - 69,10 кв.м в будинку № 1/2 літер А на вул. Басейній.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, приписами ст.759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Положеннями ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За умовами ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Пунктами 1, 4 ст.285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст.3 Закону України Про оренду державного та комунального майна відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як зазначено позивачем в позовній заяві, станом на момент звернення позивача із позовом, відповідач в повному обсязі не виконав взяті на себе зобов'язання за договором та не здійснив оплату обумовлених договором платежів на загальну суму 80724,10 грн.

Матеріалами справи підтверджується, а саме Довідкою про нарахування і надходження платежів за користування нежилих приміщень згідно Договору оренди №778-1 від 30.09.2016 та Довідкою про нарахування і надходження компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою згідно Договору оренди №778-1 від 30.09.2016, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого за ним рахується заборгованість в розмірі 80724,10 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №778-1 від 30.09.2016 в частині своєчасного виконання зобов'язання по сплаті обумовлених наведеним договором платежів.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. (п.1 ч1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п.6.7 Договору, при невиконанні або порушенні однією із сторін умов договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, цей договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Пунктом 9.6 Договору визначено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

За приписами ч.3 ст.26 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно п.5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна від 29.05.2013 №12 у вирішенні спорів про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

За таких обставин, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт не внесення відповідачем орендної плати та інших обумовлених договором оренди платежів протягом більш як трьох місяців, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання Договору №778-1 від 30.09.2016 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідно до п.7.5 Договору, у разі закінчення/припинення дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об'єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Як передбачено чинним законодавством, з розірванням Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №778-1 від 30.09.2016, відповідач втрачає статус орендаря, а тому суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про виселення відповідача з орендованого ним об'єкту за договором оренди, а саме з нежитлових приміщень загальною площею 69,90 кв. м, в т.ч. на 2 поверсі - 0,80 кв. м, на 3 поверсі - 69,10 кв. м в будинку №1/2 літ. А по вул. Басейній, є похідними від вимог про розірвання договору, а відтак і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем разом із позовною заявою подано попередній розрахунок суми судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 3524 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №778-1 від 30.09.2016, укладений між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 10; ідентифікаційний код 19020407), Громадською організацією Центр соціальної допомоги Джерело (03146, м. Київ, вул. Протасів Яр, буд. 2; ідентифікаційний код 25699969) та Комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А; ідентифікаційний код 03366500).

3. Виселити Громадську організацію Центр соціальної допомоги Джерело (03146, м. Київ, ВУЛ. Протасів Яр, буд. 2; ідентифікаційний код 25699969) з нежитлових приміщень загальною площею 69,90 кв. м, в т.ч. на 2 повернсі - 0,80 кв. м, на 3 поверсі - 69,10 кв. м, в будинку №1/2 літера А на вул. Басейній у м. Києві.

4. Стягнути з Громадської організації Центр соціальної допомоги Джерело (03146, м. Київ, вул. Протасів Яр, буд. 2; ідентифікаційний код 25699969) на користь Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 3524 (три тисячi п'ятсот двадцять чотири) грн. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 28.01.2019.

Суддя О.В. Гумега