Рішення

від 28.01.2019 по справі 910/11925/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2019 Справа № 910/11925/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Блажівської О.Є, при секретарі судового засідання Хмельовському В.О., розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні справу №910/11925/18

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

(04053, м.Київ, вул.Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775)

в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування"

(36008, м.Полтава, вул.Європейська, 173, код ЄДРПОУ 30019775)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромінновації"

(03186, м.Київ, вул.Авіаконструктора Антонова, буд.5, код ЄДРПОУ 38448470)

про стягнення 2 774 653,85 грн,-

представники сторін:

від позивача: Юхно В.І., адвокат, довіреність №2-433д від 28.12.2018;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування", 7 вересня 2018 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромінновації", про стягнення 2 774 653,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпромінновації" неналежно виконано умови Договору будівельного підряду №92/17 від 01.02.2017, в частині своєчасного здійснення поставки обладнання (устаткування), передбаченого Договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.10.2018.

У підготовче засідання 03.10.2018 з'явився представник позивача, надав для огляду оригінал Договору будівельного підряду №92/17 від 01.02.2017.

Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 відкладено підготовче засідання до 31.10.2018.

Підготовче засідання, призначене на 31.10.2018 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному у період з 29.10.2018 по 08.11.2018.

Враховуючи те, що підготовче засідання 31.10.2018 не відбулося, суд вважає за необхідне призначити дату наступного підготовчого засідання.

Одночасно, згідно з частинами 2 та 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Судом, також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Враховуючи зазначене, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, забезпечення рівності прав та обов'язків всіх учасників процесу, суд дійшов висновку про необхідність продовження за власною ініціативою строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та призначення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання призначено на 22.11.2018.

У підготовче засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Клопотань, щодо відкладення підготовчого засідання не надходило.

У підготовчому судовому засіданні 22.11.2018 присутнім представником позивача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, розпочато розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначити судове засідання на 20.12.18.

У судове засідання 26.12.2018 представник позивача з'явився.

Судом, у судовому засіданні 26.12.2018, було відкладено судове засідання до 28.01.2019.

У судове засідання 28.01.2019 представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 28.01.2019 не з'явився.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України судом під час розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2017 між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі заступника директора з капітального будівництва філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування", як замовником (далі - позивач), та ТОВ "Газпромінновації", як підрядником (далі - відповідач), укладено договір будівельного підряду (на виконання будівельно - монтажних робіт з укомплектуванням необхідним устаткуванням) № 92/17 (далі - Договір).

За умовами п.1.1 Договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами, а також необхідними матеріалами побудувати та укомплектувати необхідним устаткуванням за завданням замовника відповідно до проектно - кошторисної документації, умов договору та здати у встановлений строк об'єкт, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити закінчений будівництвом та обладнаний об'єкт (п.1.1 договору), вид робіт - будівельно - монтажні, пуско-налагоджувальні роботи з укомплектуванням необхідним устаткуванням (п. 1.2 Договору).

Пунктом 1.3 Договору №92/17 від 01.02.2017 визначено найменування та місцезнаходження об'єкта: облаштування Солохівського ГКР. Технічне переоснащення агрегатної та загально-станційної автоматики на Солохівській КС. Будівельно - монтажі роботи "під ключ" (далі - об'єкт), Полтавська обл., Зіньківський район, смт. Опішня, Компресорна станція "Солоха".

Згідно з п.1.4 Договору №92/17 від 01.02.2017 обсяг, перелік і зміст робіт визначаються у проектно-кошторисній документації, яку замовник передає підряднику в порядку та на умовах, передбачених договором.

Сторонами у Договорі № 92/17 від 01.02.2017 узгоджено, що початок виконання робіт - протягом 5 днів після передачі будівельного майданчика (п. 2.1), закінчення виконання робіт - 31.12.2017 9 (п. 2.2), строки виконання робіт та поставки устаткування передбачені у Графіку виконання будівельних робіт (додаток № 1) та Графіку поставки устаткування (додаток № 5), які є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 92/17 від 01.02.2017 замовник передає за актом приймання - передачі в строк не пізніше 5 днів після укладення договору підряднику на період виконання робіт до їх закінчення придатний для виконання робіт будівельний майданчик разом з усіма необхідними для користування ним документами, проектно - кошторисну документацію.

Пунктом 3.2 Договору №92/17 від 01.02.2017 визначено, що підрядні роботи виконуються з матеріалів та устаткування, силами і засобами підрядника.

Згідно з п. 3.4 Договору №92/17 від 01.02.2017 устаткування згідно з переліком та за цінами, визначеними в Специфікації вартості устаткування (додаток № 3), поставляється підрядником комплектно на об'єкт в строки, згідно з графіком поставки устаткування (додаток № 5):

- для здійснення вхідного контролю за адресою: 36008 м. Полтава, вул. Європейська, бул. 173, ГПУ "Полтавагазвидобування";

- для відвантаження: на місце виконання робіт.

Право власності на устаткування переходить від підрядника до замовника після підписання ними акту приймання - передачі устаткування. Передача устаткування в монтаж від замовника підряднику здійснюється на підставі акту приймання - передачі устаткування до монтажу.

Пунктом 5.3 Договору №92/17 від 01.02.2017 визначено, що підрядник зобов'язаний щомісячно, разом з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3) та актом приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в), подавати замовнику виконавчу документацію.

Відповідно до п.5.9 Договору №92/17 від 01.02.2017 приймання устаткування по кількості проводиться відповідно до Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання по кількості", затвердженої постановою Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965 з подальшими змінами і доповненнями.

Пунктом 6.1 Договору №92/17 від 01.02.2017 сторони узгодили, що загальна ціна договору складає 45 000 000,00 грн.: вартість будівельних робіт - 4 546 402,06 грн. (в т.ч. ПДВ 20%); вартість устаткування - 40 453 597,94 грн. (в т.ч. ПДВ).

Згідно з п. 8.2 Договору № 92/17 від 01.02.2017 у разі невиконання підрядником взятих на себе зобов'язань з поставки устаткування у строки, зазначені у графіку поставки устаткування до даного договору, останній сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого устаткування за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого устаткування.

Пунктом 12.6 Договору №92/17 від 01.02.2017 сторонами визначено строк дії договору: договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017, в частині розрахунків - до повного виконання.

Крім того, сторонами були узгоджені наступні додатки до договору № 92/17 від 01.02.2017.

Додатком №1 узгоджено "Графік виконання будівельних робіт", згідно якого визначено наступні строки (терміни) виконання:

- коригування ПКД - 31.03.2017;

- будівельно - монтажні роботи внутрішньо площадкові мережі КУ № 1 - 01.04.2017 - 30.04.2017; пусконалагоджувальні роботи внутрішньо площадкові мережі КУ № 1 - 01.05.2017 - 30.05.2017;

- будівельно - монтажні роботи внутрішньо площадкові мережі КУ № 2 - 01.06.2017 - 30.06.2017; пусконалагоджувальні роботи внутрішньо площадкові мережі КУ № 2 - 01.07.2017 - 30.07.2017;

- будівельно - монтажні роботи внутрішньо площадкові мережі КУ № 3 - 01.08.2017 - 30.08.2017; пусконалагоджувальні роботи внутрішньо площадкові мережі КУ № 3 - 01.09.2017 - 30.09.2017;

- будівельно - монтажні роботи внутрішньо площадкові мережі КУ № 4 - 01.10.2017 - 30.10.2017; пусконалагоджувальні роботи внутрішньо площадкові мережі КУ № 4 - 01.11.2017 - 30.11.2017;

- будівельно - монтажні роботи внутрішньо площадкові мережі, компресорна станція - 01.10.2017 - 30.10.2017; пусконалагоджувальні роботи внутрішньо площадкові мережі, компресорна станція - 01.11.2017 - 30.12.2017.

Додатком №2 узгоджено "Зведену договірну ціну" в загальному розмірі 45 000,00 тис. грн.: вартість будівельних робіт - 4 546 402,06 грн. (в т.ч. ПДВ 20%); вартість устаткування - 40 453 597,94 грн. (в т.ч. ПДВ).

Додатком №3 узгоджено Специфікацію вартості устаткування: облаштування Солохівського ГКР. Технічне переоснащення агрегатної та загально-станційної автоматики на Солохівській КС. Будівельно - монтажі роботи "під ключ", загальна вартість обладнання - 40 453 597,94 грн.

Додатком № 4 узгоджено договірну ціну загалом в розмірі 45 000 000,00 грн.

Додатком № 5 узгоджено Графік поставки устаткування: облаштування Солохівського ГКР. Технічне переоснащення агрегатної та загально-станційної автоматики на Солохівській КС. Будівельно - монтажі роботи "під ключ", а саме визначено:

- строк поставки 30.04.2017 наступного обладнання: автоматизована система керування технологічними об'єктами компресорної станції АСКТП ДКС Солоха, система автоматизованого керування компресорною установкою САК КУ-Ц-6, комплект давачів для КУ № 1, апаратура контролю вібрації двигуна для КУ № 1, апаратура контролю вібрації нагнітача для КУ № 1, блок газорегулюючої арматури ГРА-336 з приладом керування СУДТ-7 для КУ № 1, блок керування краном ЄПУУ-4-1 для КУ № 1, теплові пожежні сповіщувачі ДПС-038 для КУ № 1, проміжні виконавчі органи ПІО -017 для КУ № 1 , балон з вогнегасною речовиною для КУ № 1;

- строк поставки 30.05.2017 наступного обладнання: комплект давачів для КУ № 2, апаратура контролю вібрації двигуна для КУ № 2, апаратура контролю вібрації нагнітача для КУ № 2, блок газорегулюючої арматури ГРА-336 з приладом керування СУДТ-7 для КУ № 2, блок керування краном ЄПУУ-4-1 для КУ № 2, теплові пожежні сповіщувачі ДПС-038 для КУ № 2, проміжні виконавчі органи ПІО -017 для КУ № 2 , балон з вогнегасною речовиною для КУ № 2;

- строк поставки 30.07.2017 наступного обладнання: комплект давачів для КУ № 3, апаратура контролю вібрації двигуна для КУ № 3, апаратура контролю вібрації нагнітача для КУ № 3, блок газорегулюючої арматури ГРА-336 з приладом керування СУДТ-7 для КУ № 3, блок керування краном ЄПУУ-4-1 для КУ № 3, теплові пожежні сповіщувачі ДПС-038 для КУ № 3, проміжні виконавчі органи ПІО -017 для КУ № 3 , балон з вогнегасною речовиною для КУ № 3;

- строк поставки 30.09.2017 наступного обладнання: комплект давачів для КУ № 4, апаратура контролю вібрації двигуна для КУ № 4, апаратура контролю вібрації нагнітача для КУ № 4, блок газорегулюючої арматури ГРА-336 з приладом керування СУДТ-7 для КУ № 4, блок керування краном ЄПУУ-4-1 для КУ № 4, теплові пожежні сповіщувачі ДПС-038 для КУ № 4, проміжні виконавчі органи ПІО -017 для КУ № 4, балон з вогнегасною речовиною для КУ № 4; комплект давачів для компресорної станції, теплові пожежні сповіщувачі ДПС-038 для КУ № 4, проміжні виконавчі органи ПІО -017 для КУ № 4 , балон з вогнегасною речовиною для КУ № 4, стаціонарний газоаналізатор сигналізатор ДОЗОР, шафа управління ШУ-1, шафа управління ШУ-2, щит освітлення ЩО, блок АВР.

Додатком №6 узгоджено інформацію про власників контрагента, включаючи вигодонабувачів.

Відповідно до Акту здачі-прийняття будівельного майданчика "Облаштування Солохівського ГКР. Технічне переоснащення агрегатної та загально-станційної автоматики на Солохівській КС. Полтавська обл., Зіньківський район, смт. Опішня, Компресорна станція "Солоха" від 07.02.2017, комісією проведено огляд та передачу майданчиків та приміщень відповідно до проектної документації ТОВ "АСТ-Технології" № 577/14-КД та договору № 92/17 від 01.02.2017 на виконання будівельно - монтажних робіт з укомплектуванням необхідним устаткуванням з ТОВ "Газпромінновації".

Акт здачі-прийняття будівельного майданчика "Облаштування Солохівського ГКР. Технічне переоснащення агрегатної та загально-станційної автоматики на Солохівській КС. Полтавська обл., Зіньківський район, смт. Опішня, Компресорна станція "Солоха" від 07.02.2017 містить підписи усіх членів комісії, а також посвідчений печаткою відповідача.

Позивач зазначає у своєму позові про те, що, враховуючи те, що відповідач построчив виконання свого основного обов'язку за Договором, у нього існує обов'язок по сплаті позивачу пені та штрафу у загальному розмірі 2 774 653,95 грн.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частинами 1 та 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п. 8.2 Договору № 92/17 від 01.02.2017 сторони погодили, що у разі невиконання підрядником взятих на себе зобов'язань з поставки устаткування у строки, зазначені у графіку поставки устаткування до даного договору, останній сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого устаткування за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого устаткування.

За таких обставин, основною підставою для нарахування пені та штрафу - є невиконання або не повне виконання стороною своїх зобов'язань за Договором.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство Укргазвидобування в особі Філії Газопромислове управління Полтавагазвидобування звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Газпромінновації 6 297 988,89 грн штрафних санкцій, а саме 0,1% пені від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого устаткування та 7% штрафу від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого устаткування.

Позовні вимоги були мотивовані тим, що відповідач у справі №910/17553/17 не виконав своїх зобов'язань за укладеним з позивачем договором будівельного підряду (на виконання будівельно - монтажних робіт з укомплектуванням необхідним устаткуванням) № 92/17 від 01.02.2017 в частині поставки обумовленого обладнання на суму 33 562 139,38 грн. Тому згідно з п. п. 8.2 укладеного договору та ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України є підстави для стягнення з відповідача пені в розмірі 2 349 349,76 грн. та штрафу в розмірі 3 948 639,13 грн.

В ході розгляду справи №910/17553/17 судом було встановлено, що відповідач зобов'язань за договором не виконав. Всупереч п. 3.4 Договору № 92/17 від 01.02.2017 відповідачем не було здійснено поставку обумовленого договором устаткування згідно з узгодженим графіком поставки устаткування (додаток № 5 до договору). Зокрема, до 30.04.2017, до 30.05.2017 та до 30.07.2017 не здійснено поставку устаткування на загальну суму 33 562 139,38 грн, чим порушено передбачені Договором зобов'язання в частині поставки обладнання та допущено прострочення виконання зобов'язання з поставки визначеного Специфікацією обладнання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2018 у справі №910/17553/17 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Газпромінновації на користь Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування в особі Філії Газопромислового управління Полтавагазвидобування 6 297 988,89 грн штрафних санкцій за договором № 92/17 від 01.02.2017, з яких 2 349 349,76 грн штрафу та 3 948 639,13 грн пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17.

Крім того, суд звертає увагу на те, преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 05.09.2018 у справі №921/153/16-г/13.

Крім того, згідно з стандартами та усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованого у рішенні по справі Sunday Times v. United Kingdom, та розвинутому в рішенні по справі Mahne v. United Kingdom, поняття закон включає не тільки законодавство, але й також практику його застосування або, так зване, неписане право. Тобто Європейський суд з прав людини визнав, що неписаним правом є судова практика, що складається при застосуванні положень закону та, як й закон, має обов'язковий характер.

За таких обставин, оскільки у рішенні Господарського суду міста Києва від 06.03.2018 у справі №910/17553/17, яке є чинним та набрало законної сили, достеменно встановлено, що відповідачем не було здійснено поставку обумовленого договором устаткування згідно з узгодженим графіком поставки устаткування, правомірним є вимоги щодо застосування відповідальності до відповідача, передбаченої умовами Договору.

Щодо стягнення одночасно пені та штрафу, суд зазначає наступне.

Щодо можливості одночасного стягнення пені та штрафу, суд зазначає наступне.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського кодексу України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, доданий позивачем до позову, суд встановив правомірність періодів та розмірів відповідності умовам Договору та приписам чинного законодавства, суд встановив, що позивачем було вірно визначено, що з відповідача за порушення умов Договору підлягає стягненню пеня в сумі 2 292 251,85 грн та штраф в розмірі 482 402,10 грн.

Частина 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. ст. 76-79 ГПК України)

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд звертає увагу на те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21 січня 2018 року у справі №5-249кс15.

Відповідачем не було жодним чином спростовано доводи позивача та не доведено суду факт належного виконання зобов'язань за Договором, зокрема, здійснення поставки обладнання в строк.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1 . Позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромінновації" про стягнення 2 774 653,85 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромінновації" (03186, м.Київ, вул.Авіаконструктора Антонова, буд.5, код ЄДРПОУ 38448470) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м.Київ, вул.Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) пеню в розмірі 2 292 251 (два мільйони двісті дев'яносто дві тисячі двісті п'ятдесят одну) грн 85 коп., штраф в розмірі 482 402 (чотириста вісімдесят дві тисячі чотириста дві) грн 10 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 41 619 (сорок одна тисяча шістсот дев'ятнадцять) грн 81 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 29.01.2019

Суддя О.Є. Блажівська