Рішення

від 29.01.2019 по справі 910/14064/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.01.2019Справа № 910/14064/18 За позовом Фізичної особи-підприємця Кантерук Леоніда Васильовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профагрегат"

про стягнення 141 337,00 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

До Господарського суду міста Києва звернулась з позовом Фізична особа-підприємець Кантерук Леонід Васильович до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профагрегат" про стягнення 141337,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе грошові зобов'язання по оплаті послуг перевезення, здійснених на підставі заявок-договорів, в зв'язку з чим позивач просить у судовому порядку стягнути заборгованість у розмірі 140000,00 грн та 3% річних у розмірі 1337,00 грн.

Ухвалою суду від 29.10.2018 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

09.11.2018 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 29.10.2018 про усунення недоліків позовної заяви.

Заява про усунення недоліків розглядається поза межами строків визначених ГПК України, в зв"язку з перебуванням судді Усатенко І.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 26.11.2018 відкрито провадження у справі № 910/14064/18, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Станом на дату розгляду справи ухвала суду від 26.11.2018 про відкриття провадження у справі вручена відповідачу 03.12.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103048415729.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Отже відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи, проте не скористався своїм правом на надання відзиву, в зв'язку з чим, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 165, 178 ГПК України.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

05.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Профагрегат" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Кантерук Леонід Васильович (перевізник) укладений договір-замовлення перевезення.

Згідно договору-замовлення від 05.06.2018 перевезення здійснюється за маршрутом: Бремен-Київ, адреса завантаження: RSO GmbH Zum Panterel 40-a, Bremen 28307; дата і час завантаження - 06.06.2018; найменування вантажу: плівка тюкована 22 т, 86 куб м, бокове завантаження, CMR; пункт переходу: Ягодин; адреса вивантаження: Київ, Бориспільська, 9; дата і час розвантаження 11.06.2018; сума фрахту - 50000,00 грн; форма оплати: безготівковий розрахунок протягом 21 дня; автомобіль: MAN НОМЕР_4/НОМЕР_5. Перевізник зобов'язується прийняти вантаж без порушення комплектації, упаковки та маркування зі всією супровідною документацією. У випадку виявлення до завантаження будь-яких зовнішніх пошкоджень упаковки перевізник повідомляє про це замовника. Перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його приймання під час транспортування і до передачі вантажу замовнику, перевізник зобов'язаний відшкодувати матеріальні збитки протягом 10 банківських днів у повному розмірі. Оплата послуг здійснюється замовником виходячи із цін, узгоджених у договорі-замовленні. Факсова копія вказаного договору має юридичну силу.

До матеріалів справи долучено міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 097950 згідно якої вантаж був прийнятий до перевезення та завантажений в автомобіль з державним реєстраційним номером НОМЕР_4/НОМЕР_5 відправником RSO Entsorgungs-und Beratungs GmbH, адреса: Zum Panterel 40-a, Bremen 28307 та отриманий ТОВ "Профагрегат" 11.06.2018 в місті Києві (Україна).

Згідно умов договору-замовлення від 05.06.2018 вартість наданих послуг з перевезення у сумі 50000,00 грн мала бути сплачена замовником протягом 21 дня з дати надання послуги 11.06.2018, тобто у строк до 02.07.2018 включно.

Відповідачем не надано будь-яких доказів у спростування обставин щодо надання йому послуг перевезення вантажу належної якості та у визначені сторонами строки. Отже відповідач не спростував свого обов'язку сплатити позивачу вартість послуг у розмірі 50000,00 грн за договором-замовленням від 05.06.2018.

16.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Профагрегат" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Кантерук Леонід Васильович (перевізник) укладений договір-замовлення.

Згідно договору-замовлення від 16.05.2018 перевезення здійснюється за маршрутом: Бремен-Київ, адреса завантаження: RSO GmbH Zum Panterel 40-a, Bremen 28307; дата і час завантаження - 16.05.2018; найменування вантажу: плівка тюкована 22 т, 86 куб м, бокове завантаження, CMR; пункт переходу: Ягодин; адреса вивантаження: Київ, Бориспільська, 9; дата і час розвантаження 21.05.2018; сума фрахту - 50000,00 грн; форма оплати: безготівковий розрахунок протягом 21 дня; автомобіль: MAN НОМЕР_4/НОМЕР_5. Перевізник зобов'язується прийняти вантаж без порушення комплектації, упаковки та маркування зі всією супровідною документацією. У випадку виявлення до завантаження будь-яких зовнішніх пошкоджень упаковки перевізник повідомляє про це замовника. Перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його приймання під час транспортування і до передачі вантажу замовнику, перевізник зобов'язаний відшкодувати матеріальні збитки протягом 10 банківських днів у повному розмірі. Оплата послуг здійснюється замовником виходячи із цін, узгоджених у договорі-замовленні. Факсова копія вказаного договору має юридичну силу.

До матеріалів справи долучено міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 193369 згідно якої вантаж був прийнятий до перевезення та завантажений в автомобіль з державним реєстраційним номером НОМЕР_4/НОМЕР_5 відправником RSO Entsorgungs-und Beratungs GmbH, адреса: Zum Panterel 40-a, Bremen 28307 та отриманий ТОВ "Профагрегат" 21.05.2018 в місті Києві (Україна).

Згідно умов договору-замовлення від 16.05.2018 вартість наданих послуг з перевезення у сумі 50000,00 грн мала бути сплачена замовником протягом 21 дня з дати надання послуги 21.05.2018, тобто у строк до 11.06.2018 включно.

Відповідачем не надано будь-яких доказів у спростування обставин щодо надання йому послуг перевезення вантажу належної якості та у визначені сторонами строки. Отже відповідач не спростував свого обов'язку сплатити позивачу вартість послуг у розмірі 50000,00 грн за договором-замовленням від 16.05.2018.

03.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Профагрегат" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Кантерук Леонід Васильович (перевізник) укладений договір-замовлення.

Згідно договору-замовлення від 03.05.2018 перевезення здійснюється за маршрутом: Бремен-Київ, адреса завантаження: RSO GmbH Zum Panterel 40-a, Bremen 28307; дата і час завантаження - 04.05.2018; найменування вантажу: плівка тюкована 22 т, 86 куб м, бокове завантаження, CMR; пункт переходу: Ягодин; адреса вивантаження: Київ, Бориспільська, 9; дата і час розвантаження 08.05.2018; сума фрахту - 50000,00 грн; форма оплати: безготівковий розрахунок протягом 21 дня; автомобіль: РЕНО АС4729ВХ/АС24310ХР. Перевізник зобов'язується прийняти вантаж без порушення комплектації, упаковки та маркування зі всією супровідною документацією. У випадку виявлення до завантаження будь-яких зовнішніх пошкоджень упаковки перевізник повідомляє про це замовника. Перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його приймання під час транспортування і до передачі вантажу замовнику, перевізник зобов'язаний відшкодувати матеріальні збитки протягом 10 банківських днів у повному розмірі. Оплата послуг здійснюється замовником виходячи із цін, узгоджених у договорі-замовленні. Факсова копія вказаного договору має юридичну силу.

До матеріалів справи долучено міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 184384 згідно якої вантаж був прийнятий до перевезення та завантажений в автомобіль з державним реєстраційним номером АС4729ВХ/АС24310ХР відправником RSO Entsorgungs-und Beratungs GmbH, адреса: Zum Panterel 40-a, Bremen 28307 та отриманий ТОВ "Профагрегат" 08.05.2018 в місті Києві (Україна).

Згідно умов договору-замовлення від 03.05.2018 вартість наданих послуг з перевезення у сумі 50000,00 грн мала бути сплачена замовником протягом 21 дня з дати надання послуги 08.05.2018, тобто у строк до 29.05.2018 включно.

Відповідачем не надано будь-яких доказів у спростування обставин щодо надання йому послуг перевезення вантажу належної якості та у визначені сторонами строки. Отже відповідач не спростував свого обов'язку сплатити позивачу вартість послуг у розмірі 50000,00 грн за договором-замовленням від 03.05.2018.

Отже з матеріалів справи вбачається надання позивачем відповідачу послуг з перевезення вантажів за 3 договорами-замовленнями від 03.05.2018, від 16.05.2018 та від 05.06.2018 на загальну суму 150000,00 грн.

До матеріалів справи долучено копію платіжного доручення № 2346 від 06.09.2018 на суму 10000,00 грн, яке позивач надав в підтвердження обставин щодо часткової оплати вартості транспортних послуг.

Отже за відповідачем обліковується заборгованість за надані послуги з перевезення вантажу за договорами-замовленнями від 03.05.2018, від 16.05.2018 та від 05.06.2018 на загальну суму 140000,00 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За своєю правовою природою договори, укладені між сторонами, врегулювали правовідносини по перевезенню вантажів. До вказаних правовідносин застосовуються норми цивільного законодавства що регулює перевезення вантажів.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата. Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку. Робота та послуги, що виконуються на вимогу власника (володільця) вантажу і не передбачені тарифами, оплачуються додатково за домовленістю сторін. Перевізник має право притримати переданий йому для перевезення вантаж для забезпечення внесення провізної плати та інших платежів, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами або не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності основної заборгованості за договорами 03.05.2018, від 16.05.2018 та від 05.06.2018 на загальну суму 140000,00 грн у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1337,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував 3% річних на суму боргу 40000,00 грн за договором від 03.05.2018 за період з 30.05.2018 по 10.10.2018; на суму боргу 50000,00 грн за договором від 16.05.2018 за період з 12.06.2018 по 10.10.2018; на суму боргу 50000,00 грн за договором від 05.06.2018 за період з 03.07.2018 по 10.10.2018. Суд вбачає, що позивачем вірно визначено день прострочення виконання грошового зобов'язання по кожному з договорів.

Згідно перерахунку суду сума 3% річних (за заявлені періоди) є більшою, ніж та, що визначена позивачем до стягнення. Відповідно до частини 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. З огляду на вищезазначене сума 3% річних підлягає стягненню у розмірі, заявленому позивачем до стягнення - 1337,00 грн.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, обставини визнані позивачем у позовній заяві та підтверджені матеріалами справи, відповідач не спростував шляхом подання належних та допустимих доказів. Відповідач не скористався наданим йому правом на подачу відзиву та доказів у спростування обставин щодо наявності підстав для стягнення з нього вартості послуг з перевезення у розмірі 140000,00 грн та 3% річних у розмірі 1337,00 грн за договорами-замовленнями від 03.05.2018, від 16.05.2018 та від 05.06.2018.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилається як на підставу позовних вимог, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 123 ГПК України, удові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 13800,00 грн.

В підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав договір про правову допомогу від 01.10.2018, укладений між Фізичною особою-підприємцем Кантерук Леонідом Васильовичем та Лозою Віктором Миколайовичем (адвокат). За цим договором адвокат зобов'язується від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні дії: надати правову допомогу у спорі з ТОВ "Профагрегат". З цією метою, здійснити вивчення та огляд доказів за їх місцезнаходженням (8 год); провести заходи досудового врегулювання спору шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (1 год); підготувати пакет документів, необхідних для проведення суду, підготувати позовну заяву, провести необхідні арифметичні розрахунки (12 год); вчинити інші дії, необхідні для розгляду справи в суді та на стадії примусового виконання судового рішення (16 год) (п. 1.1 договору).

За здійснення дій, що визначені п. 1.1 цього договору, довіритель сплачує повіреному винагороду у розмірі 13800,00 грн. Розрахунки здійснюються в момент передачі довірителю підготовленої позовної заяви (п. 2.1, 2.2 договору).

До матеріалів справи долучено акт приймання-передачі наданих послуг від 10.10.2018, яким підтверджено надання послуг: вивчення та огляд доказів за їх місцезнаходженням (8 год); провести заходи досудового врегулювання спору шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (1 год); підготувати пакет документів, необхідних для проведення суду, підготувати позовну заяву, провести необхідні арифметичні розрахунки (12 год); вчинити інші дії, необхідні для розгляду справи в суді та на стадії примусового виконання судового рішення (16 год). Загальна вартість послуг становить 13800,00 грн.

Позивач долучив до матеріалів справи квитанцію до прибуткового касового ордеру № 02-10 від 10.10.2018, яким підтверджено отримання адвокатом Лозою В.М. від ФОП Кантерук Л.В. грошових коштів у сумі 13800,00 грн за договором про правову допомогу від 01.10.2018.

Також до матеріалів справи долучено ордер серії ТР № 042187 від 10.10.2018 (належним чином засвідчена копія) та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 507 від 16.05.2008.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг ), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З опису робіт (наданих послуг) зазначеного в позовній заяві, та акту виконаних робіт вбачається, що адвокат виконав роботи: вивчення та огляд доказів за їх місцезнаходженням (8 год) вартістю 3000,00 грн; проведення заходів досудового врегулювання спору шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (1 год) вартістю 100,00 грн; підготувати пакет документів, необхідних для проведення суду, підготувати позовну заяву, провести необхідні арифметичні розрахунки (12 год) вартістю 5700,00 грн. Загальна вартість робіт становить 8800,00 грн. і вказані витрати позивач на професійну правову допомогу покладаються на відповідача

Щодо вчинення інших дії, необхідних для розгляду справи в суді та на стадії примусового виконання судового рішення (16 год) вартістю 5000,00 грн, суд зазначає, що примусове виконання рішення ще не здійснювалось, і позивачем не зазначено, які саме інші дії тривалістю 16 годин вчинялись адвокатом і були необхідні для розгляду справи. А тому оскільки, вищезазначені інші дії тривалістю 16 годин та вартістю 5000,00 грн не конкретизовані (детально не описані) позивачем, суд вбачає підстав для покладення на відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. за інші дії необхідні для розгляду справи в суді та на стадії примусового виконання рішення.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профагрегат" (02009, м. Київ, вул. Бориспільська, будинок 9, код ЄДРПОУ 38566512) на користь Фізичної особи-підприємця Кантерук Леоніда Васильовича (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3) суму основного боргу з оплати послуг з транспортного перевезення в розмірі 140000 (сто сорок тисяч) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 1337 (одна тисяча триста тридцять сім) грн 00 коп, та судовий збір в розмірі 2120 (дві тисячі сто двадцять) грн. 06 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 8800 (вісім тисяч вісімсот) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В. Усатенко