Рішення

від 28.01.2019 по справі 159/693/18

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/693/18

Провадження № 2/159/22/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Наваляного Т.Д.,

з участю секретаря Спасюк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю АТП 10706 до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ПрАТ Європейський Страховий Союз, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в :

Товариство з додатковою відповідальністю АТП 10706 звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ПрАТ Європейський Страховий Союз про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з вини ОСОБА_1 12.04.2017 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Дачія Логан під керуванням водія ОСОБА_1, яка виїхала на смугу зустрічного руху та допустила зіткнення з автобусом марки Еталон , державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який належить ТзДВ АТП 10706 . Постановою Ковельського міськрайонного суду від 22.08.2017 по справі № 159/2844/17, яка залишена без змін постановою апеляційного суду Волинської області від 18.12.2017, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Позивач вказує, що внаслідок ДТП, яка мала місце 12.04.2017 з вини відповідача автобус зазнав механічних пошкоджень. Вартість матеріального збитку, згідно висновку експерта складає 47447,71 грн. Також, позивач вказує, що основним видом діяльності АТП 10706 є внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів автобусами. Внаслідок винних дій відповідача АТП 10706 не отримало доходів на загальну суму 458338,32 грн. Таким чином, загальна сума збитків завданих позивачу становить 510786,03 гривні. 13.04.2017 ТДВ АТП 10706 повідомила страхову компанію Європейський страховий союз , з якою у відповідача був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про настання страхового випадку, який мав місце 12.04.2017. 18.09.2017 року позивачем надіслано на адресу ПрАТ Європейський Страховий Союз заяву про виплату страхового відшкодування з додатками згідно супровідного листа. 27.10.2017 ТДВ АТП 10706 дізналося, що на підставі розпорядження № 4061 від 12.10.2017 Про виключення Приватного акціонерного товариства Європейський Страховий Союз з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи , приватне акціонерне товариство Європейський Страховий Союз не буде здійснювати жодних страхових виплат. 27.10.2017 ТДВ АТП 10706 звернулося з листом до директора моторно (транспортного) страхового бюро України про надання інформації щодо страхових виплат ПрАТ Європейський Страховий Союз , але станом на день звернення до суду з позовом відповіді так і не отримали. З огляду на викладене, оскільки відповідач є завдавачем шкоди, а потерпілому належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному, та він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 510 786,03 грн. та понесені ним судові витрати.

Ухвалою суду від 05.06.2018 до участі у справі було залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України.

Представники позивача в судове засідання не з'явились, подали суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позов підтримують повністю, з підстав, викладених у заяві та просять його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, подала суду заяву про розгляд справи у відсутності відповідача та у її відсутності, позов не визнають та просять в його задоволенні відмовити. При цьому представник відповідача у відзиві на позов вказує, що відповідачем застраховано свою відповідальність в межах 100000 грн., тому сума сума завданих позивачу збитків - 47447,71 грн. покривається лімітом страхового відшкодування, а відповідно, вона повинна бути покладена саме на страхову компанію, яка взяла на себе зобов'язання по відшкодуванню шкоди. Щодо не отриманих позивачем доходів, то представник відповідача вважає, що поданий розрахунок втраченої вигоди не підтверджує реальних доходів, які б могли ним бути одержані. Просила в задоволенні позову відмовити з мотивів його безпідставності.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили, пояснення на позовну заяву на адресу суду не подали.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що автобус пасажирський марки БАЗ АК079.23, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, належить Товариству з додатковою відповідальністю АТП 10706 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САК № 802694.

Автомобіль марки Дачія Логан , державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, належать на праві власності ОСОБА_1

Судом встановлено, що ОСОБА_1 12.04.2017 року о 17 год. 00 хв. керуючи власним автомобілем марки Дачія Логан , державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, рухалась автодорогою Р-15 сполученням Ковель-Володимир-Волинський-Жовква, в с. Городелець по вул. Ковельській, не вибрала безпечної швидкості та не врахувала дорожньої обстановки, в ході обїзду транспортного засобу, що рухався попереду та завершував маневр повороту праворуч, виїхала на зустрічну частину де допустила зіткнення з пасажирським автобусом марки Еталон, державний номерний знак АС 1528АІ, який рухався в попутньому напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.08.2017 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження в адміністративній справі закрито на підставі ст. 28 247 ч.1 п. 7 КУпАП в зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Постанова набрала законної сили.

Згідно положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, а також обставини цієї ДТП не потребують доказування під час розгляду вказаної цивільної справи.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Дачія Логан , державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 застрахована в ПрАТ Європейський Страховий Союз .

18.09.2017 позивачем було подано заяву до ПрАТ Європейський Страховий Союз про виплату страхового відшкодування, однак страхового відшкодування позивач - ТДВ АТП 10706 не отримав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України Про страхування).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Види обов'язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 закону України Про страхування . До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відносини в даній сфері регламентовано нормами Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Відповідно до ст. 3 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи..

В ст. 29 даного Закону зазначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 9 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. Уразі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що між ОСОБА_1 та Страховою компанією Європейський Страховий Союз укладено поліс № АК/2514670 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За даним полісом, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяно шкоду третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Даним полісом забезпечений транспортний засіб автомобіль Dacialoga 1/4 , державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 100000 грн.

Матеріалами справи встановлено, що позивач звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування.

Оскільки страхова компанія Європейський страховий Союз виключена з реєстру фінансових установ та анульовано свідоцтво про реєстрацію даної фінансової установи, то відшкодування за невиконаними зобов'язаннями страховика відбуватиметься в межах залишку коштів страховика у фондах МТСБУ та згідно п.3 Порядку повернення гарантійних внесків страховиків до фонду захисту потерпілих у ДТП шляхом врегулювання страхових випадків, здійснюється моторно транспортним страховим бюро України.

Позивач звернувся до МТСБУ (копія листа від 27.10.2017), а тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 шкоди завданої в результаті ДТП у сумі 47447,71 грн. (вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автобуса БАЗ А079.23, д.н.з. АС528АІ, відповідно до висновку експертного авто товарознавчого дослідження від 28.08.2017 року № 65) є передчасними.

Стаття 37 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачені випадки відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Доказів того, що позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування на підставі ст. 37 Закону, суду не надано.

Відповідно до страхового полісу № АК/2514670 страховиком відповідача з страховим лімітом 100000 грн. на момент вчинення ДТП була третя особа.

Судом встановлено, що відразу після настання страхового випадку, 14.04.2017 сином відповідача ОСОБА_3 було надіслано на адресу страхової компанії повідомлення про страховий випадок. Тобто, відповідачем вчинено всі дії, передбачені чинним Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Таким чином, відповідачем застраховано свою відповідальність в межах суми 100000 грн., тому сума 47447,71 грн., невиплачена позивачу в результаті ДТП, покривається лімітом страхового відшкодування, а відповідно вона повинна бути покладена саме на страхову компанію, яка взяла на себе зобов'язання по відшкодуванню шкоди, завданої Позивачу діями Відповідача(в даному випадку МТСБУ).

За загальним правилом, викладеним у п. 5 ч.1 ст. 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Закон України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачає спеціальні правила щодо наслідків невиконання страхувальником обов'язку перед страховиком, зокрема з надання своєчасного повідомлення про настання страхового випадку.

Так, підпункт 33.1.4 (до набрання чинності Законом № 3045-VI від 17.02.2011 - підпункт 33.1.2) пункту 33.1 статті 33 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачав, що у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

У випадку невиконання чи неналежного виконання страхувальником вказаного обов'язку страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника (підпункт 38.1.1 ( ґ ) пункту 38.1 ст. 38 Закону.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При цьому, суд виходить з того, що в даному випадку відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодуванняна страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інститутустрахування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдави.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача, яка заперечує проти відшкодування страхового відшкодування, оскільки вважає, що саме на третю особу, як страховика, покладений відповідний обов'язок у межах суми страхового відшкодування.

Оскільки розмір шкоди, завданої позивачу не перевищує ліміт відповідальності страховика та позивачу не було відмовлено у виплаті страхового відшкодування з підстав, визначених ст. 37 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , а тому стягнення коштів з відповідача є передчасним та така вимога позивача до задоволення не підлягає.

Саме такий правовий висновок викладено в Постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц.

Предметом позову є вимога про відшкодування упущеної вигоди в сумі 458338,32 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу положень статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані.

Пред'явлення вимоги про відшкодування не одержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання певних грошових сум.

За змістом ст. 1166 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Так, доказів реальної можливості отримувати вказаний дохід позивачем не надано.

Позивачем додано до матеріалів позову розрахунок втраченого доходу, виконаний на підставі звіту виконання плану по авто БАЗ А079.23 (АС 1528 АІ) за 2016 рік та звіт виконання плану по авто БАЗ А079.23 (АС 1528 АІ) за 2015 рік. Із поданих звітів неможливо встановити, який реальний прибуток було втрачено позивачем за період, коли автобус перебував на ремонті, немає відомостей про те, які заходи вживалися стороною позивача аби уникнути збитків або максимально їх зменшити.

Згідно із даними довідки Ковельської кущової автобусної станції від 11.01.2018 рейси Ковель -Львів, час відправлення 7.50 і зворотній рейс Львів-Ковель, час відправлення з АС Львів о 15.00 виконувалися перевізником ТДВ АТП-10706 регулярно, і лише одного разу - 08.01.2018 року - не виконані. Тобто перевізник не зазнав втрат щодо вигоди від рейсів, які здійснював пошкоджений внаслідок ДТП автобус.

Вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди базуються на розрахунку можливого прибутку від надання послуг (кількість рейсів пасажирських перевезень) у разі їх використання, такі розрахунки є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивачі.

Позивачем не доведено, що він міг та повинен був отримати визначені доходи, і тільки дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Таким чином, аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення упущеної вигоди, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, що є підставою для відмови в їх задоволенні.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відшкодування судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 12-13, 19, 81, 82, 133, 141, 247, 258-259, 265, ЦПК України, на підставі ст. ст. 22, 991, 993, 1166, 1192 ЦК України, Законом України Про страхування , Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , суд -

У Х В А Л И В :

В позові Товариства з додатковою відповідальністю АТП 10706 до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ПрАТ Європейський Страховий Союзпро відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасники справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий:ОСОБА_5