Ухвала

від 29.01.2019 по справі 320/393/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 січня 2019 року м. Київ Справа № 320/393/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши позовну заявуОСОБА_1 до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача, що виявились у відмові перевести позивача на пенсію по втраті годувальника відповідно до положень статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-XII; зобов'язати відповідача з 01.02.2018 перевести позивача на пенсію по втраті годувальника - померлого чоловіка ОСОБА_2.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

В силу приписів пункту 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та докази, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів)

Цією ж статтею передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено протиправною відмовою відповідача, викладеною у формі листа від 05.04.2018 № 1853/05 , щодо переведення позивача з 01.02.2018 на пенсію по втраті годувальника.

Водночас з наведеною вище позовною заявою ОСОБА_1 звернулась до суду лише 21.01.2019 (відбиток календарного штемпеля підприємства поштового зв'язку на конверті від 21.01.2019), тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.

При цьому зі змісту позовної заяви вбачається, що початок перебігу строку звернення до суду з даним позовом позивач відраховує з дня отримання нею листа Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 20.11.2018, яким їй відмовлено у переведені на пенсію по втраті годувальника втретє.

В матеріалах, доданих до позовної заяви, лист Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 20.11.2018 відсутній.

Крім того, як розтлумачив Верховний Суд у своїй постанові від 11.12.2018 в адміністративній справі № 520/1353/17, відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якої додано пакет необхідних документів. У свою чергу відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом.

Як зазначає позивач, вперше із заявою про переведення на пенсію по втраті годувальника вона звернулась до відповідача 01.02.2018.

Таким чином, з огляду на те, що листом Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 05.04.2018 № 1853/05 позивачу відмовлено у переведенні на вказаний вище вид пенсії, позивач з квітня 2018 року знала про протиправні, на її думку, дії посадових осіб відповідача.

За наведених обставин лист Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 20.11.2018, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії по втраті годувальника, не може бути підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог про призначення пенсії з 01.02.2018 по 20.07.2018.

Жодних інших належних та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем до позовної заяви не приєднано.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку або позовної заяви з уточненими позовними вимогами в частині строку, з якого позивач просить суд призначити їй пенсію по втраті годувальника, з урахуванням наведених вище висновків суду; доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (зокрема, належним чином засвідченої копії листа Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 20.11.2018; заяви позивача від 01.02.2018).

Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу невідкладно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Харченко С.В.