Ухвала

від 28.01.2019 по справі 640/19173/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

28 січня 2019 року м. Київ№ 640/19173/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бьюті-Софійський"

до Державного реєстратора - приватний нотаріус Київського міського

нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича

третя особа Товариство з обмеженою відповідальність "БФ Груп"

про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бьюті-Софійський" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного реєстратора - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальність "БФ Груп", в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 03 липня 2048 року №41879038 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності за ТОВ "БФ Груп" на групу нежилих приміщень №15, №16 загальною площею 1150,5 кв.м і на місця загального користування загальною площею 181,5 кв.м, що розташовані за адресою: місто Київ, провулок Рильський 5 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1589640380000;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 03 липня 2018 року №41877391 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності за ТОВ "БФ Груп" на групу нежилих приміщень №18 загальною площею 174,1 кв.м і на місця загального користування загальною площею 181,5 кв.м, що розташовані за адресою: місто Київ, провулок Рильський 5 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1589545880000.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Досліджуючи матеріали справи, суд дійшов висновку що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та існують підстави для закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Завданнями адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер), протилежним за змістом якого є приватноправовий спір.

Як свідчить зміст позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бьюті-Софійський" оскаржує рішення Державного реєстратора - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича про державну реєстрацію від 03 липня 2048 року №41879038 та №41877391 з підстав незаконності набуття права власності Товариством з обмеженою відповідальність "БФ Груп" на місця загального користування, розташовані у будинку №5 по провулку Рильському у місті Києві, посилаючись на норми Цивільного кодексу України щодо захисту права спільної сумісної власності спільного майна.

Таким чином, позивач оскаржує реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право цивільне, пов'язаний із захистом права власності, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі №396/2550/17 (провадження №11-112апп18) та від 04 квітня 2018 року у справі №817/1048/16 (провадження №11-202апп18).

Велика Палата Верховного Суду зокрема вказала, що "у п. 24 рішення в справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі "Занд проти Австрії" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

У справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право цивільне, у межах якого можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією права власності на приміщення, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства".

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частина перша статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Як визначено у частині першій статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини першої статті 23 Цивільного процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Враховуючи викладене, оскільки, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що провадження у адміністративній справі №640/19173/18 підлягає закриттю, а заявлені вимоги належить розглядати відповідному місцевому загальному суду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись пунктом 1 частини першої статті 238, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у адміністративній справі №640/19173/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бьюті-Софійський" до Державного реєстратора - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальність "БФ Груп" про визнання протиправними та скасування рішень.

2. Копію ухвалу направити учасникам справи.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова