Рішення

від 28.01.2019 по справі 195/1911/18

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/1911/18

2/195/113/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

(заочне)

28.01.2019 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Скрипченко Д.М., та участю секретаря - Левкович Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в чалі суду с-ще Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - Вищетарасівська сільська рада Томаківсаького району Дніпропетровської області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням по вул. Васильєва, в с. Вищетарасівка Томаківського району Дніпропетровської області обґрунтовуючи свої вимоги наступним чином.

Вона являється власником житлового будинку №12 по вул. Васильєва, с. Вищетарасівка Томаківського району Дніпропетровської області, що підтверджується договором купівлі-продажу від 30.05.2002 року.

У вказаному житловому будинку зареєстрований відповідач по справі, який починаючи з 2013 року фактично не проживає за місцем своєї реєстрації без поважних причин, не користується житлом, не сплачує кошти за комунальні послуги та не приймає участі в утриманні житла.

У добровільному порядку зняти реєстрацію свого місця проживання відповідач відмовляється.

Акт обстеження та довідка про склад сім'ї підтверджують той факт, що відповідач не проживає в житловому будинку.

У своїй письмовій заяві позивачка просить суд розглянути справу за її відсутності у судовому засіданні, про що підтримує позов повністю.

Відповідач був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, відповідно до ч.ч. 3, 5, 8 ст. 128 ЦПК України, однак, в судове засідання не з'явився без поважних на те причин, не надав відзив на позов, та іншим чином не спростував обставини викладені позивачем, а так само не надав заяви про розгляд справи за своєї відсутності у судовому засіданні.

З урахуванням того, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних на те причин, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів згідно ст.ст. 280, 281 ЦПК України, оскільки представник позивача у своїй письмовій заяві не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Третя особа без самостійних вимог - Вищетарасівська сільська рада Томаківського району Дніпропетровської області не надала пояснень щодо позову, представник в судове засідання не з'явився без поважних на те причин, що не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги повністю виходячи з наступних обставин справи.

За умовами ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад 6 місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а вразі спору - судом.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 12.04.1985 року №2 Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України , у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Встановлено, що власником житлового будинку по вул. Васильєва, 12, с. Вищетарасівка Томаківського району Дніпропетровської області є позивачка по справі, що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 30.05.2002 року.

Довідка, видана Вищетарасівською сільською радою Томаківського району Дніпропетровської області за №327 від 16.10.2018 року підтверджує, що у вказаному житловому будинку значаться зареєстрованими позивачка та відповідач, який фактично не проживає з грудня 2013 року.

Акт обстеження житлово-побутових умов складений депутатом Вищетарасівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області підтверджує, що в житловому будинку по вул. Васильєва, 12, с. Вищетарасівка Томаківського району Дніпропетровської області позивачка проживає разом зі своїм сином, при цьому ознак того, що проживає відповідач не встановлено.

Отже, суд вважає, що в даному випадку існують підстави для визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду, зокрема, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою тощо. Виходячи зі змісту зазначеної норми права, поняття "зняття з реєстрації" нерозривно пов'язане з поняттям "житлові права" (право власності на житлове приміщення, право користування житловим приміщенням, визнання особи такою, що втратила таке користування, виселення із займаного приміщення та інше).

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання.

Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).

Згідно п. 2) ч. 2 ст. 141 ЦПК України сплачений по справі судовий збір в сумі 704 гривні 80 копійок підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 19, 81, 263, 264 ЦПК України, ч. 2 ст. 405 ЦК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні 11.12.2003 року N 1382-IV, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - Вищетарасівська сільська рада Томаківсаького району Дніпропетровської області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням в будинку №12, по вул.. Васильєва с. Вищетарасівка Томаківського району Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір з розгляду справи в сумі 704 гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, шо його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мас право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у порядку, передбаченого ч. 2 ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або у строки, передбачені абзацом 2 частини 1 статті 354 ЦПК України.

Суддя: ОСОБА_3