Рішення

від 17.01.2019 по справі 2340/4393/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року справа № 2340/4393/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання Пруднікової В.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за ордером),

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Украгроімпорт до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії,

встановив:

01.11.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Украгроімпорт (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 352, кв. 133, ідентифікаційний код 41482003) до Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.01.2018 №529413/41482003;

2) зобов'язати відповідача зареєструвати податкову накладну позивача від 16.11.2017 №21 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.11.2017 позивачем виписано на ТОВ Агро ОСОБА_3 податкову накладну № 21 на суму ПДВ у розмірі 78 235,90 грн, яка 15.12.2017 направлена до Державної податкової інспекції у м. Черкаси ГУ ДФС у Черкаській області для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, яка була прийнята, але за результатами обробки реєстрацію податкової накладної було зупинено. 19.12.2017 позивач подав відповідачу ОСОБА_4 № 1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН, реєстрація якої зупинено в якому були надані пояснення та всі необхідні первинні документи для підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, а саме митні декларацій UA205141/2017/020174 та UA205141/2017/020175.

Разом з тим, рішенням комісії ДФС України від 03.01.2018 №529413/41482003 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 24.11.2017 № 3 із трактуванням відмови - надання платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

Позивач вважає, що зі змісту оскаржуваного рішення неможливо встановити які саме підстави застосував відповідач для відмови у реєстрації податкової накладної.

Таким чином позивачка вважає, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні усіх обставин та не у відповідності до вимог чинного законодавства та є таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у адміністративній праві, прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що процедура зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації на даний час регламентована: Податковим кодексом України, Наказом Мінфіну від 13.06.2017 № 567, постановою КМУ від 29.03.2017 № 190, наказом Мінфіну від 13.06.2017 №566, постановою КМУ від 29.12.2010 №1246.

Також в обґрунтування своєї позиції зазначив, що комісією Державної фіскальної служби України прийнято рішення від 03.01.2018 №529413/41482003 про відмову у реєстрації податкової накладної № 21 від 16.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних в зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

12.09.2018 між ТОВ Украгроімпорт (Продавець) та ТОВ Агро ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір №001-2017 від 12.09.2017, відповідно до умов якого продавець зобов?язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність Покупця товар (добрива), а Покупець зобов?язується в порядку та на умовах визначених у цьому договорі прийняти товар та оплатити його вартість.

На виконання умов договору платіжним дорученням від 16.11.2017 №1608 ТОВ АМГ перерахувало на рахунок ТОВ Украгроімпорт 469955,38 грн., згідно рахунку-фактури №СФ-0000018 від 15.11.2017.

Факт надходження коштів на поточний рахунок підтверджується банківською випискою від 16.11.2017.

На виконання вимог ПК України позивачем виписано податкову накладну від 16.11.2017 №321 та подало таку податкову накладну для реєстрації в ЄРПН.

Квитанцією від 15.12.2017 (18 год. 26 хв.) №9269583806 ФОП позивача повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної від 16.11.2017 №21.

Як зазначено у вказаній квитанції: Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація ПН зупинена. ПН відповідає критеріям оцінки ступеня ризику визначеному пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ №567 від 13.06.2017 року. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 3105 та запропоновано ТОВ Украгроімпорт надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК .

19.12.2017 позивачем направлено засобами електронного зв'язку до ДФС повідомлення №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено. ОСОБА_4 містить такі пояснення: ТОВ Украгроімпорт отримало передоплату 16.11.2017 від ТОВ Агро ОСОБА_3 за 44 т. добрива Любофоска 3,5-10-20 УТК ЗЕД НОМЕР_1, 30.11.17 нашим підприємством було ввезено на митну територію України добриво Любофска 3,5-10-20 УКТ ЗЕД НОМЕР_1 у кількості 44 т. згідно митних декларацій UА205141/2017/020174 та UА205141/2017/020175, яке і було відпущене ТОВ Агро ОСОБА_3 .

Разом з тим, рішенням комісії ДФС України від 03.12.2017 №529413/41482003 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 16.11.2017 №21 із трактуванням відмови - надання платником податку копій документів, які складенні з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.7. ст. 201 цього ж Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням п. 201.10 ст. 201 ПК України, визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до положень п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

В свою чергу, за приписами п. 74.2. ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень п. 201.16.1. ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 (далі - Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно пункту 6 Критеріїв містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Відповідно до положень п. 201.16.2 ст. 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Суд зазначає, що до податкової накладної подано митну декларація (форма МД-2) UА 205040/ 2017/020174, однак в повідомленні щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК зазначено митну декларацію UА205141/2017/020174, тобто вбачається невідповідність двох чисел, та митну декларацію (форма МД-2) UА205040/2017/020175, хоча в повідомленні щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК зазначено митну декларацію UА205141/2017/020175 вбачається невідповідність двох чисел в номері декларації.

Судом встановлено, позивачем після зупинення реєстрації податкової накладної від 16.11.2017 №21 надані такі пояснення: ТОВ Украгроімпорт отримало передоплату 16.11.2017 від ТОВ Агро ОСОБА_3 за 44 т. добрива Любофоска 3,5-10-20 УТК ЗЕД НОМЕР_1, 30.11.17 нашим підприємством було ввезено на митну територію України добриво Любофска 3,5-10-20 УКТ ЗЕД НОМЕР_1 у кількості 44 т. згідно митних декларацій UА205141/2017/020174 та UА205141/2017/020175, яке і було відпущене ТОВ Агро ОСОБА_3 .

Однак суд підтримує позицію відповідача, що позивачем на підтвердження здійснення господарської операції не було додано таких документів: довіреності, договори-заявки, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції, договори в тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками листування з контрагентами, розрахункові документи, банківські виписки з особистих рахунків, документи щодо підтвердження відповідності продукції сертифікатом якості виробника, що відповідає стандартам, встановленим і чинним для даного виду товару в Україні відповідно до розділу №4 договору №001-2017 від 12.09.2017 між ТОВ Украгроімпорт і ТОВ Агро ОСОБА_3 .

Надані до позовної заяви позивачем договір купівлі-продажу №36 ВІД 01.08.2017 укладений між LUVENA S.A. та ТОВ Украгроімпорт , специфікацію замовлення, договір-заявку №1, №2 від 22.11.2017, судом до уваги не беруться, оскільки під час реєстрації спірної податкової накладної, дані докази відповідачу надані не були.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а аргументи представника відповідача підтвердилися матеріалами справи.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Враховуючи позицію відповідача та доведення ним правомірності вчинення дій у розумінні ст. 2 ч. 2 КАС України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України , питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 24.01.2019.

Суддя В.П. Тимошенко