Постанова

від 29.01.2019 по справі 2540/2906/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2540/2906/18 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ганечко О.М.

суддів Федотова І.В.

Коротких А.Ю.

при секретарі Біднячук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Слов яни на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Слов яни до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 00002061400 та № 00002071400 від 25.06.2018.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

24.01.2019 року на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Головного управління ДФС у Чернігівській області в якому останній просить відмовити в задоволені апеляційної скарги та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 25.05.2018 № 1125 (а.с. 59) та наказу від 25.05.2018 № 931 (а.с. 58), ГУ ДФС у Чернігівській області була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ Слов'яни щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ МІЖРЕГІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ за лютий 2016 року, травень 2016 року, серпень 2016 року та вересень 2016 року, про що складено акт перевірки від 07.06.2018 № 412/14/14230560 (а.с. 9-23), яким встановлено порушення ТОВ Слов'яни вимог п. 44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 7 145,00 грн та завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 13881,00 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Слов'яни протягом перевіряємого періоду мало взаємовідносини з ТОВ МІЖРЕГІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ . Договір щодо взаємовідносин між ТОВ Слов'яни та ТОВ МІЖРЕГІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ було укладено в усній формі, металопродукція постачалась за усною домовленістю згідно з виписаними рахунками-фактурами від постачальника. Доставка металопродукції здійснювалась за рахунок постачальника на склад ТОВ Слов'яни за адресою: м. Чернігів, вул. Робоча, 6. Згідно з виписаними та зареєстрованими податковими та видатковими накладними, наданими ТОВ МІЖРЕГІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ на адресу ТОВ Слов'яни , господарські операції відбулись на загальну суму 126154,32 грн, в т.ч. ПДВ 21025,72 грн. Зазначену суму податку на додану вартість було включено до податкового кредиту відповідних періодів. Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснено у безготівковій формі, відповідно до банківських виписок та платіжних доручень на загальну суму 126154,32 грн.

З огляду на матеріали справи, Головним управлінням ДФС в м. Києві направлено до Головних управлінь ДФС в областях матеріали результатів опрацювання зібраної податкової інформації (а.с. 61-68).

Так, за даними інформаційних ресурсів та баз даних ДФС України встановлено, що основний вид діяльності ТОВ МІЖРЕГІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Засновником та керівником ТОВ МІЖРЕГІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ за період з 08.12.2014 до 25.11.2016 був ОСОБА_3.

ГУ ДФС у м. Києві було зібрано та опрацьовано податкову інформацію від 06.10.2017 №463/26-15-14-04-04 щодо ТОВ МІЖРЕГІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період з 01.01.2015 по 30.10.2016, яку було складено з причини отримання інформації щодо непричетності гр. ОСОБА_3 до фінансово-господарської діяльності ТОВ МІЖРЕГІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ .

В ході перевірки встановлено, що вироком Подільського районного суду м. Києва від 04.10.2017 по справі № 758/8351/17, ОСОБА_3 - засновника та директора ТОВ МІЖРЕГІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ визнано винним у кримінальному правопорушенні за ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

За даними проведеної перевірки також було встановлено відсутність у ТОВ МІЖРЕГІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ трудових та виробничих ресурсів та/або з урахуванням змісту і специфіки вказаних операцій, яка передбачає наявність основних засобів, об'єктів оподаткування, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей та/або транспорту (зокрема, вантажного та іншого спеціального призначення), забезпечення спеціальних умов для зберігання товарів, придбання і реалізації товарів, їх транспортування, розвантаження/ навантаження і зберігання та місця надання.

За результатами розгляду акту перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області винесено податкові повідомлення-рішення від 25.06.2018 № 00002061400 на 7145,00 грн податку на додану вартість і 1786,25 грн штрафної санкції, № 00002071400 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 13881,00 грн (а.с. 26-27).

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом прав та інтересів.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.п.72.1.6. п.72.1 ст.72 Податкового кодексу України, для інформаційно- аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

У п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України, зазначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 996 ХІV).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, визначено у статті 198 ПК України.

Так, у відповідності до пунктів 198.1., 198.2., 198.6. статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У свою чергу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Під час розгляду даної категорії справ, слід звертати увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому, приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Таким чином, поставка товарів, виконання робіт та надання послуг для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснена і підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового кредиту платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу доходів/витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкових зобов'язань та податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених документів або сплати грошових коштів.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 27.10.2015 по справі № 21-1539а15.

Судом першої інстанції встановлено, що вироком Подільського районного суду м. Києва від 04.10.2017 по справі №758/8351/17, що набрав законної сили, ОСОБА_3 - засновника та директора ТОВ МІЖРЕГІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ визнано винним у кримінальному правопорушенні за ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини 1 ст. 205 КК України, фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб'єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства (виключно з метою здійснення злочинної діяльності).

Вказана позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 20.06.2018 по справі № 818/4137/13-а.

При цьому, первинні документи, які стали підставою для формування даних податкового обліку та виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Аналогічну правову позицію висловив і Верховний Суд України у постановах від 01.12.2015 (справа № 826/15036/14), від 17.11.2015 (справа № 21-277а15), від 12.01.2016 (справа № 21-3706а15), від 26.01.2016 (справа № 21-4781а15) та від 18.07.2017 (справа № 21-3123а16).

Відповідно до ч. 5 ст. 241 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ МІЖРЕГІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА КОМПАНІЯ не можна вважати належними та достовірними первинними документами у розумінні ПК України та Закону № 996-XIV, тобто документами, які підтверджують фактичне отримання від контрагента робіт і послуг, фактичне здійснення господарських операцій, а тому податкові повідомлення-рішення № 00002061400 та № 00002071400 від 25.06.2018 є правомірними.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Слов яни - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді І.В. Федотов

А.Ю. Коротких