Рішення

від 17.01.2019 по справі 922/2846/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2846/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Голосіївського парку культури та відпочинку імені ОСОБА_1, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивна компанія "Люксон спорт", смт. Мала Данилівка, Харківська область про повернення майна за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Голосіївський парк культури та відпочинку імені ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивна компанія "Люксон спорт" повернути Позивачу майно, що було передано згідно акту прийому-передачі на відповідальне зберігання № 1 від 27.12.2017 р., а саме: дитяча манежна карусель "Merry Go Round" каркасна структура атракціону 8 м - 1 шт; дитяча манежна карусель "Merry Go Round" каркасна структура атракціону 6,5 м - 1 шт; фігурки елементи каруселі - 25 шт; огорожа атракціону - 2 шт; пульт управління - 2 шт.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.10.2018 р. було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу № 922/2846/18 до розгляду в порядку загального позовного провадження та розпочато у справі № 922/2846/18 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 06.11.2018 р. о(об) 11:00. Ухвалою суду від 20.11.2018 р. розгляд підготовчого засідання відкладено на 11.12.2018 р. о 10:40. Ухвалою суду від 11.12.2018 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 20.12.2018 р. о 12:20. Ухвалою суду від 20.12.2018 р. розгляд справи було відкладено на "17" січня 2019 р. о 09:30.

Представники Позивача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представники Відповідача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про відкладення судового засідання. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши клопотання Відповідач про відкладення судового засідання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з підстав викладених у ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, керуючись принципом Верховенства права суд встановив наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів України.

На умовах договору Договору № 3 від 17.10.2017р. (надалі - Договір № 3) та Договору № 2 від 17.10.207р. (надалі - Договір № 2) Голосіївський парк культури та відпочинку ім. М. Рильського (замовник, покупець, Позивач) придбано у власність від ТОВ Спортивна компанія ЛЮКСОН СПОРТ (постачальник, продавець), придатний для безпечної організації дозвілля дорослих та дітей за ДК 021:2015:37530000-2 Вироби для парків розваг, настільних або кімнатних ігор (Лот №1 та Лот №3 дитячі манежні каруселі Merry Go Round ).

На підставі умов договорів за №2 та №3 оплата була здійснена у момент передачі Товару - 27.12.2017р., про що свідчать платіжні доручення за №4 від 27.12.2017 р. та за №5 від 27.12.2017 р.

Між сторонами був складений та підписаний Акт прийому-передачі на відповідальне зберігання №1 від 27.12.2017р., де ТОВ Спортивна компанія ЛЮКСОН СПОРТ (замовник, покупець, Відповідач) отримало від Голосіївського парку культури та відпочинку ім. М. Рильського (замовник, покупець, Позивач) на безоплатне відповідальне зберігання на періаод від 20.12.2017 р. до 05.03.2018 р.:

1. Дитяча манежна карусель Merry Go Round каркасна структура атракціону 8м - 1 шт.;

2.Дитяча манежна карусель Merry Go Round каркасна структура атракціону 6,5м -1 шт.;

3. Фігурки елементи каруселі - 25 шт.;

4. Огорожа атракціону - 2 шт.;

5. Пульт управління - 2 шт.

Термін зберігання Майна сторонами продовжувався декілька разів, що підтверджується листами від 05.03.18р за № 060/49-38 та від 23.03.18 за № 060/49-48. Кінцевою датою повернення Майна було встановлено 07 квітня 2018 року.

Після спливу строку у якій було надано відповідне майно Відповідачем своїх зобов'язань виконано не було та повернення майна не відбулося.

12 квітня 2018 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про негайне повернення Майна, яке було передане на відповідальне зберігання, що підтверджується листом за № 060/49-60. Проте, Відповідач всупереч вимозі Позивача не повернув у визначений термін Майно. При цьому, Відповідачем зазначена Вимога була отримана, що підтверджується листом ТОВ Спортивна компанія Люксон Спорт від 25.04.18.

Лише на початку липня місяця 2018 року Позивач отримав лист-відповідь на Вимогу, в якому Відповідач зазначив, що причиною неповернення Майна є те, що деяке обладнання від Майна передано на гарантійне обслуговування. При цьому, Відповідач зазначив, що Майно буде обов'язково повернено Позивачу в кінці липня місяця 2018 року (лист від 03.07.2018р.).

Відповідач заперечуючи проти позову, у своєму відзив посилається на умови договору, а саме що відповідно до п. 2.1. та п.3.3. Договору № 2 та № З ТОВ Спортивна компанія ЛЮКСОН СПОРТ як Постачальник, здійснює не лише поставку товару, а й проводить його установку, монтаж, наладку тощо, з метою введення товару в експлуатацію.

На виконання умов Договорів, сторонами було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання щодо передачі та оплати товару, що не заперечується позивачем та підтверджується Накладною № 2 від 27.12.2017 р. та Накладною № 3 від 27.12.2017 р.

Так, за домовленістю між сторонами Відповідачем було прийнято на відповідальне зберігання частини каруселей, а саме: два каркаса каруселей, елементи каруселей у кількості 25 шт., дві огорожі атракціону та два пульта управління, що підтверджується Листом № 060/49-235 від 27.12.2017 р. та Актом прийому-передачі на відповідальне зберігання № 1 від 27 грудня 2017 р., а термін зберігання майна був продовжений, що підтверджується Листом № 060/49-38 від 05.03.2018 р.

Після закінчення терміну відповідального зберігання майна, Постачальник розпочав відповідні дії з введення товару в експлуатацію, як це передбачено п. 2.1. Договорів. Зокрема, були вже проведені роботи з бетонування фундаменту (основи) під дві каруселі діаметром 8,5 м вага 4750 кг та 6,5 м. вага 3750, що було засвідчено в присутності Позивача.

Враховуючи, що атракціон, як технічний об'єкт, за своїми властивостями завжди несе ризик, а зазначені дитячі атракціони призначені для маленьких діток віком до 10 років, то на нашому підприємстві, як на Постачальнику, лежить велика відповідальність щодо забезпечення належної безпеки під час його використання! Зокрема, необхідно обов'язково попередньо провести технічний огляд атракціонів, здійснити їх запуск та впевнитися про справність та про відсутність загрози для діток перед введенням їх в експлуатацію.

Відповідно до вимог гін. 3.1.2. п. 3.1. Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки (НПАОГІ 92.7-1.01-06) затверджених Наказом Міністерства У країни з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 01.03.2006р. № ПО, ризики відвідувачів і обслуговувального персоналу від впливу вищенаведених небезпек повинні бути унеможливлені або зведені до мінімуму за рахунок виконання запобіжних заходів, спрямованих на унеможливлення прогнозованих ризиків та забезпечення безпеки під час виготовлення, монтажу й експлуатації атракціонної техніки, наведених у цих Правилах.

ГОВ Спортивна компанія ЛЮКСОН СПОРТ було вчинено необхідні дії, спрямовані на наладку каруселей, а саме здійснено запуск та тестування роботи каруселей задля подальшого їх монтажу та введення в експлуатацію.

Однак, під час тестування роботи каруселей відбувся спалах та замикання, внаслідок чого згоріли пульти керування, електрична проводка, що у свою чещу призвело до часткового пошкодження даху каруселі.

28 травня 2018 року комісією у складі голови комісії - директора ТОВ Спортивна компанія ЛЮКСОН СПОРТ ОСОБА_2, членів комісії: інженера- конструктора ОСОБА_3 та водія ОСОБА_4 складено Акт № 1 про виявлені дефекти, зі змісту якого вбачається, що у процесі попередньої перевірки перед відвантаженням з центрального складу каруселей відбулося замикання спалах, внаслідок чого згоріли пульти керування, проводка для LED освітлення з LED лампочка та пошкоджена тентова тканина даху каруселей.

Згідно з Акту № 1 про виявлені дефекти, комісією встановлено, що випадок, що стався є гарантійним, внаслідок чого необхідно здійснити заміну пультів керування, усієї проводки LED освітлення та тентової тканини даху каруселей.

Відповідно до п. 3.5. Договору № 2 та № 3 Продавець гарантує якість товару та комплектуючих виробів протягом одного року.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, керуючись принципом Верховенства права суд вирішив, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649,651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 610 ЦКУ визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України), за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно із ч. 1 ст. 937 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. При цьому, письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Згідно ч. 1 ст. 943 ЦК України, зберігач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Листа №060/49 - 98 від 05.03.2018р. термін відповідно зберігання було продовжено, а відповідно до Листа №060/49-48 від 23.03.2018 р. було направлено прохання щодо повернення вказаного обладнання, де Замовником (Позивачем) було зазначено строк повернення майна - 30.03.2018 р., та встановлення цього майна до 06.04.2018 р.

Станом на 12.04.2018 р. Замовником (Позивачем) направлено на адресу Постачальника (Відповідача) вимогу за №060/49-60 стосовно повернення майна та виконання своїх зобов'язань відповідно до умов договорів.

Відповідачем (Постачальником) надано відповідь на лист №060/49-60 від 12.04.2018 р. про неможливість виконати свої зобов'язання та те, що дата початку робіт буде перенесена у зв'язку з погодними умовами. А станом на 24.04.2018 р. тривають роботи по залиттю фундаменту.

Також листом від 03.07.2018 р. повідомлено про завершення процесу монтажу каруселей з метою подальшого їх введення в експлуатацію буде можливим після заміни пультів керування, що планується на кінець липня 2018 р.

Судом встановлено, що під час укладення Договорів були дотримані усі необхідні вимоги до договору даного виду, між сторонами досягнуто домовленості по всім суттєвим умовам договору, а також велись відповідні домовленості між сторонами щодо зберігання майна та його повернення.

За таких обставин, неможливо стверджувати про систематичний характер невиконання з боку Відповідача умов договору саме з його вини, оскільки між сторонами були домовленості щодо відкладення дати повернення майна та й проведення його установку, монтаж, наладку тощо, з метою введення товару в експлуатацію.

Але, суд не приймає до уваги твердження Відповідача про наявність поважних причин порушення умов, як Договору №2 та №3 від 17.10.2017 р., акту приймання-передачі на відповідальне зберігання №1 від 27.12.2017 р., а також листування між сторонами з встановленими строками, оскільки Відповідач не дотримувався цих вимог, не вживав всіх можливих заходів для виконання відповідних умов передбачених п. 3.3 Договорів.

Інших поважних доказів не можливості виконання умов договорів Відповідачем у відповідні строки, останній не надав.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що Відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність поважних причин невиконання умов договорів, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги Позивача є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю .

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивна компанія "Люксон спорт" (62341, Дергачівський район, смт Мала Данилівка, Кільцевий шлях, 3А, ЄДРПОУ: 40436066) повернути Голосіївському парку культури та відпочинку імені ОСОБА_1 (03040, м. Київ, пр. Голосіївський, 87, ЄДРПОУ: 02221320) майно, що було передане згідно акту прийому-передачі на відповідальне зберігання № 1 від 27 грудня 2017 року, а саме: дитяча манежна карусель Merry Go Round каркасна структура атракціону 8 м - 1 шт.; дитяча манежна карусель Merry Go Round каркасна структура атракціону 6,5 м - 1 шт.; фігурки елементи каруселі - 25 шт.; огорожа атракціону - 2 шт.; пульт управління - 2 шт.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивна компанія "Люксон спорт" (62341, Дергачівський район, смт Мала Данилівка, Кільцевий шлях, 3А, ЄДРПОУ: 40436066) на користь Голосіївського парку культури та відпочинку імені ОСОБА_1 (03040, м. Київ, пр. Голосіївський, 87, ЄДРПОУ: 02221320) суму судового збору за подання позову у розмірі 1 762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.01.2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя ОСОБА_5