Постанова

від 28.01.2019 по справі 522/19068/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 січня 2019 року

м. Київ

справа № 522/19068/16-ц

провадження № 61-26615св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 05 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Калараш А. А., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що з 02 липня 2015 року перебуває у шлюбі з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_2 року у них народилася донька - ОСОБА_2. Подружжя разом не проживає, спільного господарства не ведуть, сім'я розпалася, донька мешкає разом із нею у квартирі АДРЕСА_1. Вона не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. ОСОБА_5 разом із сім'єю не проживає, мешкає в м. Черкаси, матеріально свою дитину не забезпечує. Постійного та стабільного заробітку він не має. За наявною у неї інформацією відповідач є власником більше десяти торгових марок, переважно алкогольних напоїв, які приносять йому місячний дохід у сумі від 7 000,00 доларів США.

Враховуючи наведене, позивач, з урахування уточнення позовних вимог, просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000,00 грн щомісячно, починаючи з 10 жовтня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі, в розмірі 10 000,00 грн щомісячно, починаючи з 10 жовтня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, до ІНФОРМАЦІЯ_2

Ухвалюючи рішення про задоволення позову та визначаючи розмір аліментів на утримання малолітньої доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 10 000,00 грн, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач має достатню платоспроможність, отримуючи мінливий дохід. Його доходи це - доходи від зайняття посади директора ТОВ Востоктрейдінвест та від володіння торговими марками, що складає від 200 000,00 грн щомісячно. Стан здоров'я відповідача дозволяє йому нести витрати на утримання доньки. На утриманні відповідача знаходяться його непрацездатні батьки, розмір витрат на лікування яких становить 35 000,00 грн за півроку. Місячні витрати на доньку становлять 21 000,00 грн. Представник відповідача у судовому засіданні не надала будь-яких доказів на спростування розміру доходу відповідача.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 05 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів змінено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі, в розмірі 1 000,00 грн, починаючи з 10 жовтня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 В решті рішення залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів, апеляційний суд виходив із того, що стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 у розмірі 10 000,00 грн не відповідає встановленим у справі обставинам та вимогам, передбаченим статтею 183 СК України. Позивач не довела, що відповідач отримує місячний дохід від використання належних йому торгових марок у розмірі від 7 000,00 доларів США у місяць, зазначені доводи зроблені на припущеннях. Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років із 01 травня 2017 рокустановить 1 426,00 грн. Виходячи зі встановлених у справі обставин, обов'язку обох батьків утримувати дитину, встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, із згоди відповідача сплачувати аліменти у розмірі - 1 000,00 грн, колегія суддів вважала, що розмір аліментів на утримання доньки необхідно визначити у розмірі 1 000,00 грн щомісячно.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Одеської області від 05 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що апеляційний суд при ухваленні оскаржуваного рішення не застосував положення статті 180 (батьки зобов'язані утримувати дитини до досягнення нею повноліття), пункт 2 частини першої статті 182 (при визначенні розміру аліментів не врахував матеріальне становище платника аліментів, який є підприємцем, єдиним засновником підприємства та власником чисельних торгових марок алкогольних напоїв за використання яких отримує багато коштів), частину другу статті 182 СК України (розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини), статті 184 СК України (не врахував, що відповідач отримує достатньо коштів, але його дохід є мінливим та нерегулярним), а також безпідставно застосував пункт 3 частини першої статті 182 СК України, оскільки у відповідача є тільки мати, відповідач не є єдиним утриманцем своєї матері, оскільки у неї є й інші діти.

У січні 2018 року на адресу Верховного суду надійшли заперечення ОСОБА_5 на касаційну скаргу, в яких він зазначає, що погоджується із рішенням апеляційного суду. Він ніколи не заперечував, що є директором та учасником ТОВ Востоктрейдінвест , не стверджував, що є єдиним утриманцем своїх батьків, натомість вказував, що має рідну сестру, не ухиляється від сплати аліментів, не приховував джерела своїх доходів, надав всі необхідні довідки для розгляд суду, натомість позивач не довела зазначеного нею розміру щомісячного його доходу, а також власних витрат на утримання дитини. Просив касаційну скаргу відхилити, рішення апеляційного суду залишити без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання заперечень на неї.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.

У січні 2018 року на адресу Верховного суду надійшли заперечення ОСОБА_5 на касаційну скаргу, в яких він просить касаційну скаргу відхилити, рішення апеляційного суду залишити без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ЦПК України (у редакції на час ухвалення судового рішення у справі) щодо законності та обґрунтованості.

Судом встановлено, що з 02 липня 2015 року сторони перебувають у шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_2 року у подружжя народилася донька ОСОБА_6.

Сторони разом не проживають. Донька мешкає разом із матір'ю. Доказів надання батьком матеріальної допомоги на утримання доньки матеріали справи не містять.

Між сторонами виникли правовідносини з утримання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини за рішенням суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За умовами частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно із статтями 180, 191 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Частиною другою статті 182 СК України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення) встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до Закону України Про державний бюджет України на 2017 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років із 01 травня 2017 року становить - 1 426,00 грн, тобто мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим ніж 713,00 грн.

Відповідно до статей 181, 182 СК України за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов'язку утримувати дитину розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення. За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.

Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено, що відповідач проживає в м. Черкаси разом із непрацездатними матір'ю та вітчимом. Мати є інвалідом ІІ групи (а. с. 53), отримує пенсію по інвалідності. Вітчим також отримує пенсію. Стан їх здоров'я незадовільний.

Відповідач є директором ТОВ Востоктрейдінвест . Щодо нього порушена кримінальна справа та накладений арешт на грошові кошти товариства. Відповідно до відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України відомості про доходи ОСОБА_5 протягом 2015 - 2016 років відсутні.

Позивач працює на посаді генерального директора ТОВ ДТА-ЛОГІСТИКА та отримує заробітну плату: протягом жовтня 2016 року - березня 2017 року у розмірі 12 558,00 грн; протягом квітня - вересня 2017 року в розмірі 20 024,62 грн.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач не довела, що відповідач отримує місячний дохід від використання належних йому торгових марок у розмірі від 7 000,00 доларів США у місяць, зазначені доводи зроблені на припущеннях.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що відповідач має нерегулярний дохід.

Визначаючи розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд апеляційної інстанції, правильно застосувавши наведенні вище положення СК України, на підставі доказів, поданих сторонами, та враховуючи відсутність відомостей про зазначені позивачем доходи відповідача, виходячи із встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, дійшов обґрунтованого висновку, що розмір аліментів у сумі 1 000, 00 грн відповідає нормам закону та є достатнім для дитини відповідного віку, з урахуванням обов'язку обох батьків утримувати дитину, а не лише батька.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки доказів, яким суд апеляційної інстанції надав належне обґрунтування, а переоцінка доказів згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Одеської області від 05 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик