Вирок

від 29.01.2019 по справі 558/866/18

ДЕМИДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 558/866/18

номер провадження 1-кп/558/19/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2019 року смт Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області

в складі :

одноособово суддя ОСОБА_1

секретар судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши підчас підготовчогосудового засіданняу відкритомусудовому засіданнікримінальне провадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12017180220000206по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця тажителя АДРЕСА_1 ,українця,громадянина України,з професійно-технічноюосвітою,одруженого,не працюючого,військовозобов"язаного, наутриманні неповнолітніхдітей,непрацездатних осібта осібпохилого вікуне має,не депутата, ранішене судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

сторони кримінального провадження: державний обвинувач ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 , представник потерпілого ОСОБА_6 , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 08 грудня 2017 року, приблизно о 08 год., перебуваючи на посаді машиніста (кочегара) котельні у виробничому відділі смт.Демидівка ТОВ "Енергозбереження Рівне", знаходився на території ВПУ-25 смт.Демидівка, що по вул.Миру, 144 А в смт.Демидівка, Рівненської області. В цей час водієм ОСОБА_7 , на автомобілі "Камаз" д.н. НОМЕР_1 , було здійснено доставку напівбрикетів торф"яних, загальною масою 19 тонн, які той відвантажував біля споруди котельні. Саме тоді в ОСОБА_3 раптово виник умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, шляхом викрадення частини привезених напівбрикетів торф"яних, які належали ТОВ "Енергозбереження Рівне".

З метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом, спрямованим на особисте збагачення за рахунок чужого майна, умисно повідомив для водія завідомо неправдиву інформацію щодо того, що йому керівництвом ТОВ "Енергозбереження Рівне" було дозволено частину напівбрикетів торф"яних перевезти до свого місця проживання. Після чого попросив не розвантажувати весь привезений торф, а частину залишити на автомобілі.

Відтак, водій автомобіля "Камаз" д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 , не маючи сумнівів у достовірності тверджень ОСОБА_3 , не усвідомлюючи наявності злочинного наміру в останнього, спрямованого на крадіжку, в пункті розвантаження не вивантажив всі доставлені, згідно товарно-транспортної накладної № Р2581 від 08.12.2017 року, напівбрикети торф"яні масою 19 т. Внаслідок цього на причепі залишилось 3100 кг. напівбрикетів торф"яних.

Продовжуючи свій злочинний намір ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, керуючись мотивом, спрямованим на особисте збагачення за рахунок чужого майна, умисно, повідомивши водію автомобіля адресу свого місця проживання, а саме АДРЕСА_1 , біля якого на вулиці було розвантажено 3100 кг. напівбрикетів торф"яних, заволодів вказаним майном, вартістю 1104 грн. за 1000 кг (1 тонну), загальною вартістю 3422,40 грн. та розпорядився ним на власний розсуд, заподіявши потерпілій стороні майнову шкоду на суму 3422 грн. 40 коп.

Потерпілим у кримінальному провадженні є: товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозбережння Рівне", юридична адреса: м.Рівне, вул.Драгоманова, 27 корпус А, офіс 6, Рівненської області.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Зазначену кваліфікацію дій ОСОБА_3 суд вважає вірною.

10 січня 2019 року між прокурором, обвинуваченим та захисником було укладено угоду про визнання винуватості.

Як вбачається з обвинувального акту та угоди про визнання винуватості ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Прокурор ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні зазначив, що угода відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, тому може бути затверджена і обвинуваченому слід призначити узгоджене в угоді покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні також просять вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене в ній покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, щиро розкаявся в скоєному.

Суд, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши в обвинувачуваного повне порозуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили ОСОБА_3 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , згідно ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Представник потерпілого ТЗоВ "Енергозбереження Рівне" ОСОБА_6 звернулась до суду з заявою про надання згоди прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_3 /а.п.25/.

Відповідно до ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Угода за змістом укладена відповідно до ст.472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у т.ч. стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.

Обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.474 КПК України роз`яснено процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст.473, 476 КПК України, роз`яснено вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.

Суд також переконаний в тому, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов`язань.

Суд також вважає, що обставини, які пом`якшують покарання, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , характер кримінального правопорушення та інші обставини цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.

Згідно постанови про приєднання речових доказів від 10 грудня 2017 року, торфобрикет насипом в десяти мішках, загальною масою 3100 кг, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні /а.п.39-40/.

Відповідно до ст. 100 КПК України, суд повинен вирішити долю речових доказів.

Керуючись ст.ст. 100, 314, 370, 373, 374, 475 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду від 10 січня 2019 року між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_3 про визнання винуватості.

Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості визнати ОСОБА_3 винним за ч.1 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850, 00 гривень).

Речовий доказ: торфобрикет насипом в десяти мішках, загальною масою 3100 кг, що переданий на зберігання ТОВ "Енергозбереження Рівне" - передати їм у користування.

Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя