Постанова

від 16.01.2019 по справі 397/885/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2019 року

м. Кропивницький

справа № 397/885/17

провадження № 22-ц/4809/172/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С.М., суддів: Карпенка О.Л., Мурашка С.І.,

секретар судового засідання Кравченко Я.С.

учасники справи:

позивач - Ясинівська сільська рада Олександрівського району Кіровоградської області,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - сектор з питань державної реєстрації Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Охінченко Марини Сергіївни, яка представляє інтереси Ясинівської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 25 вересня 2018 року у складі головуючого - судді Отян О.В. за позовом Ясинівської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області до ОСОБА_2, третя особа зі сторони відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - сектор з питань державної реєстрації Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, про витребування земельних ділянок, визнання недійсною додаткової угоди до договору на право тимчасового користування землею водного фонду, скасування запису про речове право,-

УСТАНОВИВ:

29.06.2017 року Ясинівська сільська рада Олександрівського району Кіровоградської областізвернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - сектор з питань державної реєстрації Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, про витребування земельної ділянки водного фонду 7,6 га, розташованої в с. Омельгород, Олександрівського району, Кіровоградської області з володіння ОСОБА_2 та повернення її в користування власника Ясинівській сільській раді Олександрівського району Кіровоградської області; визнання недійсною Додаткової угоди від 29.12.2016 року до договору на право тимчасового користування землею водного фонду від 02.10.2001 року, зареєстрованої в реєстрі за № 1088 на 43,2 га та зобов'язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку водного фонду 43,2 га, розташовану в с. Омельгород Олександрівського району Кіровоградської області, власнику Ясинівській сільській раді Олександрівського району Кіровоградської області шляхом її звільнення; скасування запису про інше речове право №18802540, право оренди земельної ділянки водного фонду, внесеного в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33655184 від 01.02.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 02.10.2001 року між Ясинівською сільською радою Олександрівського району Кіровоградської області в особі сільського голови Захарова Василя Олександровича та ОСОБА_5 було укладено договір на право тимчасового користування землею водного фонду, зареєстрований в реєстрі за №1087, згідно якого орендодавець надав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку водного фонду Ясинівської сільської ради загальною площею - 7,6 га, в тому числі, водного дзеркала - 7,6 га, прибережної зони, що знаходиться в межах с. Ясенове Олександрівського району Кіровоградської області для створення рибного господарства строком на 25 років.

В цей же день, між Ясинівською сільською радою Олександрівського району Кіровоградської області в особі сільського голови Захарова Василя Олександровича та ОСОБА_5 було укладено договір на право тимчасового користування землею водного фонду, згідно якого орендарю було передано в оренду земельну ділянку водного фонду Ясенівської сільської ради загальною площею - 43,2 га, в тому числі, водного дзеркала - 43,2 га, прибережної зони, що знаходиться в межах села Ясенове Олександрівського району Кіровоградської області для створення рибного господарства строком на 25 років.

29.05.2013 року Постановою КМУ №420 та у відповідності до ст.51 Водного кодексу України, затверджено Типовий договір оренди водних об'єктів, яка набрала чинності 01.07.2013 року. З метою приведення у відповідність до Постанови КМУ укладені договори, 28.08.2013 року між Ясенівською сільською радою в особі сільського голови Верболоз Людмили Володимирівни та ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності №920 від 17.08.2012 року в інтересах ОСОБА_5, укладено договір про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею водного фонду №1087 від 02.10.2001 року (на 7,3 га), нотаріально посвідченого та зареєстрованого під №825 та договір про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею водного фонду №1088 від 02 жовтня 2001 року (на 43,2 га), нотаріально посвідченого та зареєстрованого під №827.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується довідкою відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Кіровоградської області №669/14.20-04-10, актовий запис про смерть №101 від 12.07.2016 р.

Перехід права оренди на земельну ділянку визначено ст.7 Закону України Про оренду землі , згідно якої право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

22.12.2016 року ОСОБА_8 (чоловік орендаря ОСОБА_5) подав до Ясинівської сільської ради заяву, посвідчену приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Котляренко Ю.І. за реєстровим №876, про відмову від прийняття спадщини на право користування ставками, які знаходилися в користуванні його померлої дружини.

23.12.2016 року гр. ОСОБА_2 звернувся з заявою до Ясинівської сільської ради про переведення на нього прав та обов'язків орендаря за вищевказаними договорами, мотивуючи свою заяву сумісним використанням з орендарем ОСОБА_5 зазначених вище земельних ділянок.

Рішенням десятої сесії Ясинівської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області сьомого скликання №72 від 23.12.2016 року погоджено внесення змін до договорів на право користування землею водного фонду від 02.10.2001 року, зареєстрованих в реєстрі під №1087 та під №1088 та змінено сторону орендаря з ОСОБА_5 на ОСОБА_2 без зміни меж земельної ділянки водного фонду, цільового призначення, інших істотних умов договору та укладення відповідних додаткових угод. Зазначене рішення сесії було прийнято з урахуванням нотаріально посвідченої відмови спадкоємців від переходу права оренди (тимчасового користування на земельні ділянки водного фонду), а також, висновків та рекомендацій постійної комісії сільської ради з земельних питань та норм ст.ст. 12, 93, 124 ЗК України, ст.7 Закону України Про оренду землі , ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування .

29.12.2016 року земельні ділянки водного фонду 7,3 га та 43,2 га, які були предметом вище укладених договорів, передано в оренду фізичній особі ОСОБА_2 на підставі укладених додаткових угод до Договорів на право тимчасового користування землею водного фонду від 02.10.2001 року.

Безпосередньо об'єктом укладених договорів є вода (водний простір) водного об'єкта, загальною площею 43,2 га, земельна ділянка під водним об'єктом 43,2 га; та вода (водний простір) водного об'єкта, загальною площею 7,6 га, земельна ділянка під водним об'єктом 7,6 га, розташованих в селі Омельгород Олександрівського району Кіровоградської області, в зв'язку з чим, відносини, які склалися між сторонами правочинів регулюються Земельним кодексом України, Водним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі та ін.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження сумісного використання земельних ділянок з орендарем ОСОБА_5, який має бути укладений в установленому законодавством порядку, згідно умов укладеного договорів від 28.08.2013 року Розділу Інші права та обов'язки сторін, а тому, в розумінні ст. 7 Закону України Про оренду землі , останній не є особою до якої можуть перейти права та обов'язки орендаря.

Вказана обставина стала підставою для прийняття Ясинівською сільською радою рішення №108 від 31.03.2017 року скасування рішення десятої сесії Ясинівської сільської ради сьомого скликання №72 від 23.12.2016 року Про погодження на внесення змін до договорів на право тимчасового користування землею водного фонду та укладання додаткових угод .

Позивач вважає, що зазначені додаткові угоди від 29.12.2016 року між Ясинівською сільською радою Олександрівського району Кіровоградської області та ОСОБА_2 укладені з порушенням норм законодавства, з таких підстав:

Додатковою угодою від 29.12.2016 року до договору на право тимчасового користування землею водного фонду від 02.10.2001 року, зареєстрованого в реєстрі за №1087 на 7,6 га, на підставі рішення десятої сесії Ясенівської сільської ради сьомого скликання внесено зміни щодо сторони орендаря в договорі з ОСОБА_5 на ОСОБА_2, в зв'язку з чим, на останнього покладено всі права та обов'язки орендаря за вище вказаним договором. Згідно умов додаткової угоди, остання набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

В даному випадку, зазначена угода є неукладеною, в зв'язку з тим, що договір на право тимчасового користування землею водного фонду від 02.10.2001 року, зареєстрованого в реєстрі за №1087 на 7,6 га та договір про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею водного фонду №1087 від 02.10.2001 року, нотаріально посвідченого та зареєстрованого під №825 - припинив свою дію зі смертю орендаря ОСОБА_5, а зміна умов договору можлива лише за згодою сторін договору, згідно ч.1 ст.651 ЦК України. Крім того, у відповідності до ст.654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Рішенням дванадцятої сесії Ясинівської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області шостого скликання №108 від 31.03.2017 року скасовано (відмінено) рішення десятої сесії Ясинівської сільської ради сьомого скликання №72 від 23.12.2016 року Про погодження на внесення змін до договорів на право тимчасового користування землею водного фонду та укладання додаткових угод . Тобто, в розумінні ст.1212 ЦК України, прийнятим рішенням Ясинівської сільської ради правова підстава для укладення додаткової угоди від 29.12.2016 року - скасована.

Крім того, 31.03.2017 року на сесії Ясинівської сільської ради розглянуто заяву ОСОБА_2 щодо підписання акту приймання-передачі межових знаків технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 7,6 га, яка розташована в с. Омельгород Олександрівського району Кіровоградської області для риборозведення. За результатами розгляду даної заяви, Ясинівською сільською радою прийнято рішення (оформлене рішенням №109) про відмову в підписанні акта приймання-передачі межових знаків технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі з підстав смерті орендаря ОСОБА_5, втрати чинності підписаного з нею договору, а також, відсутності підтверджуючих документів про спільну діяльність ОСОБА_2 з ОСОБА_5

Проте, відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою водного фонду 7,6 га без правових підстав, мотивуючи це лише фактом спільного господарювання на вказаній ділянці з орендарем ОСОБА_5, без його документального підтвердження.

Враховуючи вище зазначене, земельна ділянка водного фонду 7,6 га, яка знаходиться в користуванні відповідача на незаконних підставах, підлягає поверненню позивачу (власнику майна) на підставі приписів ст.ст. 387, 1212 ЦК України.

Додатковою угодою від 29.12.2016 року до договору на право тимчасового користування землею водного фонду від 02.10.2001 року, зареєстрованого в реєстрі за №1088 на 43,2 га, на підставі рішення десятої сесії Ясенівської сільської ради сьомого скликання внесено зміни щодо сторони орендаря в договорі з ОСОБА_5 на ОСОБА_2, в зв'язку з чим, на останнього покладено всі права та обов'язки орендаря за вище вказаним договором. Згідно умов додаткової угоди, остання набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

У 2013 році ТОВ Інститут дослідження проблем оточуючого середовища України розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на 43,2 га землі водного фонду, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку: №НВ-3504250322017 від 24.04.2017 р., державним реєстратором Олександрівської державної адміністрації Кіровоградської області Шевченко Р.В. на підставі рішення по державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33655184 від 01.02.2017 р. в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис №18802540 про право оренди земельної ділянки водного фонду на підставі укладеної додаткової угоди між позивачем та відповідачем.

Позивач вважає, що вище укладена додаткова угода від 29.12.2016 року є недійсною, оскільки сторонами основного договору на право тимчасового користування землею водного фонду від 02.10.2001 року є Ясинівська сільська рада та ОСОБА_5. Оскільки орендар ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, то договір на право тимчасового користування землею водного фонду від 02.10.2001 року, згідно ст.31 Закону України Про оренду землі , припинив свою дію.

Умовами угоди від 02.10.2001 року в розділі предмет договору визначено, що в разі якщо орендар (в даному випадку ОСОБА_5) з будь-яких поважних причин невзмозі виконувати обов'язки згідно цього договору, орендодавець (Ясинівська сільська рада ) бере на себе зобов'язання укласти новий договір оренди.

Порядок укладення договорів оренди земельної ділянки водного фонду, яка знаходиться в комунальній власності, визначений ст.ст. 123, 124, 134 ЗК України та ст. 51 ВК України.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження сумісного використання земельних ділянок з орендарем ОСОБА_5, який має бути укладений в установленому законодавством порядку та згідно умов укладеного договорів від 28.08.2013 року, де в Розділу Інші права та обов'язки сторін , зазначено право орендаря в установленому законодавстві порядку заключати договори та угоди про сумісне господарювання з іншими суб'єктами цивільного права, а тому, в розумінні ст.7 Закону України Про оренду землі , останній не є особою до якої можуть перейти права та обов'язки орендаря.

Рішення Ясинівської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області №72 від 23.12.2016 року, яким було погоджено на внесення змін до договорів на право тимчасового користування землею водного фонду та укладання додаткових угод, - скасоване (відмінене) рішенням дванадцятої сесії Ясинівської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області шостого скликання №108 від 31.03.2017 року.

Відповідач продовжує використовувати земельну ділянку водного фонду 43,2 га та жодним чином не реагує на усні та письмові вимоги власника звільнити її та не перешкоджати використовувати зазначену земельну ділянку на власний розсуд. В даному випадку, захист права власності позивача можливий у спосіб, передбачений ст.ст. 16, 215 ЦК України із застосуванням наслідків недійсності правочину в силу ст. 216 ЦК України.

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 25 вересня 2018 року відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та незаконними. Державна реєстрація Додаткової угоди від 29.12.2016 року до договору на право тимчасового користування землею водного фонду від 02.10.2001 року, зареєстрованої в реєстрі за №1087 на 7,6 га, не була проведена,тому відповідно до статті 210 ЦК України цей договір не є укладеним. У відповідача відсутні підстави для здійснення оренди вказаного об'єкту. Однак, підстави для витребування від відповідача та повернення вказаного об'єкту позивачу відсутні, оскільки позивачем не було надано до суду жодного доказу про звернення до відповідача з вимогою щодо повернення зазначеної ділянки, і відповідно відмови відповідача виконати зазначене.

Крім того, суд вважає, що у даному випадку відсутня ознака безпідставності заволодіння відповідачем майном позивача, так як спірна земельна ділянка фактично була надана йому позивачем в оренду.

Суд першої інстанції також не знайшов підстав для визнання недійсною додаткової угоди від 29.12.2016 року до договору на право тимчасового користування землею водного фонду від 02.10.2001 року, зареєстровану в реєстрі за №1088 на 43,2 га, оскільки позивач помилково посилається на недотримання порядку укладення договорів оренди земельної ділянки водного фонду, яка знаходиться в комунальній власності, визначеного ст. 123, 124, 134 ЗК України та ст. 51 ВК України, ст. 14 ЗУ Про аквакультуру від 18.09.2012 року N 5293-VI, щодо здійснення передачі в оренду такої категорії землі за результатами проведення земельних торгів.

Суд встановив, що на час укладення договорів №1087, 1088 на право тимчасового користування землею водного фонду від 02.10.2001 року, наведенні положення ЗК України та ВК України мали іншу редакцію і наведеного порядку надання об єктів в оренду не передбачали, а Закон України Про аквакультуру був підписаний значно пізніше - 18.09.2012 року за N 5293-VI , тому немає підстав застосувати дані норми до договорів від 02.10.2001 року та послідуючих додаткових угод.

Також необхідно відмовити щодо зобов'язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку водного фонду 43,2 га, розташовану в с. Омельгород Олександрівського району Кіровоградської області власнику Ясинівській сільській раді Олександрівського району Кіровоградської області шляхом її звільнення.

Оскільки не підлягають задоволенню наведені позовні вимоги, то слід відмовити і щодо позовної вимоги про скасування запису про інше речове право №18802540, право оренди земельної ділянки водного фонду, внесений в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33655184 від 01.02.2017 року, так як вказані запису були здійснені щодо вищенаведеної Додаткової угоди від 29.12.2016 року до договору на право тимчасового користування землею водного фонду від 02.10.2001 року, зареєстрованої в реєстрі за №1088 на 43,2 га.

Суд першої інстанції, посилаючись на норми ст. 654 ЦК України, згідно яких зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту, погодився з доводами позивача, що оспорювану додаткову угоду також необхідно було завіряти нотаріально, як і при при укладенні основної угоди, однак зазначив, що вказана обставина не може бути підставою для визнання її недійсною.

В апеляційній скарзі Ясинівської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, від імені якої діє представник - адвокат Охінченко М.С., ставиться питання про вказаного скасування судового рішення з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Зазначається, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, не грунтуються на доказах.

Так, позивач наголошував на тому, що ст.ст. 626, 651 ЦК України встановлено презумпцією, за якою укладення додаткової угоди (тобто зміна умов договору ) можливе лише за участю сторін основного договору. Сторонами за укладеним договором на право тимчасового користування землею водного фонду від 02 жовтня 2001 року є Ясепівська сільська рада та ОСОБА_5. Оскільки орендар ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, то договір на право тимчасового користування землею водного фонду від 02 жовтня 2001 року, згідно ст.7, 31 Закону України Про оренду землі та ст. 781 ЦК України, припинив свою дію.

Твердження відповідача про наявність договору про спільну діяльність від 01.01.2014 року, як підстави правомірності використання спірних земельних ділянок водного фонду після смерті орендаря ОСОБА_5, позивач ставить під сумнів, оскільки на неодноразові вимоги надати примірник договору до сільської ради, ОСОБА_2 не реагував. У зв'язку з цим Ясинівською сільською радою було прийняте рішення №108 від 31 березня 2017 року про скасування рішення десятої сесії Ясинівської сільської ради сьомого скликання №72 від 23 грудня 2016 року Про погодження на внесення змін до договорів на право тимчасового користування землею водного фонду та укладання додаткових угод , яке було скасоване рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29.03.2018 року.

Позивач у своїй скарзі звертає увагу, що відповідач, зазначаючи про наявність спільної діяльності, крім надання копії договору про спільну діяльність, не надав жодних доказів на підтвердження існування таких правовідносин, не зазначив про перебування на обліку у контролюючих органах угод про розподіл продукції, договорів управління майном та договору про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПК України, та виконання обов'язків платника податків. Натомість відповідач пояснив, що ніяких доходів від спільної діяльності не отримує, грошові кошти, які сплачуються рибалками в розмірі 100-150 гри. за 1 улов є благодійними внесками та скеровуються останнім на риборозведення та поліпшення стану водойм. Крім того, охорону ставків та риборозведення здійснює власними силами без використання найманої праці.

Проте, суд першої інстанції в своєму рішенні визнав встановленим факт існування правовідносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, закріплений договором про спільну діяльність від 01.01.2014 року.

У п. 7.1. договору про спільну діяльність, який долучений до матеріалів справи, зазначено, що грошові та майнові внески сторін, а також майно, створене або придбане сторонами в результаті сумісної діяльності, відображається в окремому балансі ОСОБА_2, який ведеться в порядку узгодженому з ОСОБА_5 Баланс відповідач також не надав на підтвердження спільної діяльності з ОСОБА_5

Щодо довідки № 158 від 28.10.2016 року, яку суд прийняв до уваги на підтвердження обізнаності позивача в наявності договору про спільну діяльність, особа, яка подає апеляційну скаргу, зазначає, що головою Ясинівської сільської ради з цього приводу надавалися пояснення, що в 2016 році після смерті орендаря ОСОБА_5 ОСОБА_2 звернувся до Ясинівської сільської ради з проханням підтвердити факт спільного господарювання з орендарем на земельних ділянках водного фонду, так як останній має намір визнати своє право на зазначені земельні ділянки шляхом звернення до суду.

Підтвердженням цих обставин є рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 21.11.2016 року, яким у відкритті провадження було відмовлено (міститься в матеріалах - цивільної справи).

Користуючись своїм положенням, оскільки ОСОБА_2 є депутатом районної ради, та запевняючи позивача в наявності договору про спільну діяльність, відповідач отримав таку довідку, ураховуючи, що ОСОБА_2 з 2013 року діяв в інтересах ОСОБА_5 на підставі довіреності № 920 від 17.08.2012 року. В подальшому, відповідач не надав зазначеного договору до сільської ради, що стало підставою для скасування рішення десятої сесії Ясинівської сільської ради сьомого скликання №72 від 23 грудня 2016 року Про погодження на внесення змін до договорів на право тимчасового користування землею водного фонду та укладання додаткових угод .

Таким чином, суд не надавши оцінки зазначеним фактам, в порушення вимог ст. 89 ЦПК України, прийшов до висновку, що право оренди правомірно перейшло до відповідача.

В тому числі, суд, на думку позивача, безпідставно зазначив у своєму рішенні про відсутність необхідності укладення нового договору в разі переходу права власності на земельну ділянку, керуючись листом Державного комітету України із земельних ресурсів "Щодо роз'яснення деяких питань земельного законодавства при внесенні змін до договору оренди земельної ділянки" від 21 грудня 2009 року, який був скерований головному управлінню Держкомзему в Запорізькій області.

При цьому, суд не взяв до уваги, що спір стосується правомірності переходу права оренди, а не права власності на земельну ділянку, та не врахував методичних рекомендацій по наданню водойм загальнодержавного значення, розташованих на території області, у користування на умовах оренди, затверджених Головою Кіровоградської обласної державної адміністрації 09.11.2007 року.

Також позивач послався на те, що з метою приведення у відповідність до Постанови КМУ від 29 травня 2013 року № 420 якою у відповідності до ст.51 Водного кодексу України, затверджено типовий договір оренди водних об'єктів (що набрала чинності 01 липня 2013 року) укладених договорів від 02.10.2001 року, 28 серпня 2013 року між Ясенівською сільською радою в особі сільського голови Верболоз Людмили Володимирівни та ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності №920 від 17.08.2012 року в інтересах ОСОБА_5, укладено договір про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею водного фонду № 1087 від 02 жовтня 2001 року (на 7,3 га), нотаріально посвідченого та зареєстрованого під №825, та договір про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею водного фонду №1088 від 02 жовтня 2001 року (на 43,2 га), нотаріально посвідченого та зареєстрованого під №827, які з урахуванням норм Водного кодексу України, Закону України "Про аквакультуру", Закону України "Про оренду землі" та інших законів України, були викладені в новій редакції.

Тобто у 2013 році фактично набули нової редакції та були приведені у відповідність до норм законодавства: договір про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею водного фонду №1087 від 02 жовтня 2001 року та договір про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею водного фонду №1088 від 02 жовтня 2001 року, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог.

Спірні земельні ділянки водного фонду є комунальною власністю, правовий режим яких регулюється діючими нормами законодавства, а тому і угоди, згідно яких земельні ділянки передаються в користування повинні укладатись у відповідності до вимог законодавства, а саме, передача в оренду земельних ділянок комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, за наявності паспорта водного фонду, шляхом укладення нових договорів оренди землі, згідно ст. 123, 124, 134 ЗК України та ст. 51 ВК України.

ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Третя особа відзив не подала, свого представника в судове засідання не направила, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши пояснення представника позивача Охінченко М.С., яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника відповідача ОСОБА_12, яка заперечувала проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом установлено, що згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3504250322017 від 24.04.2017 року (т.1 а.с.26-28) до комунальної власності Ясинівської сільської ради належить земельна ділянка, категорія землі водного фонду, для рибогосподарських потреб, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 43,2 га, що розташована в с. Омельгород Олександрівського району Кіровоградської області.

Згідно договору на право тимчасового користування землею Водного фонду від 02.10.2001 року, укладеного між Ясенівською сільською радою в особі сільського голови Захарова Василя Олександровича (орендодавець) та ОСОБА_5 (орендар), посвідченого державним нотаріусом Олександрівської державної нотаріальної контори Костенко Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1088, на підставі рішення сесії Ясинівської сільської ради №108 від 27.06.2001 року Ясенівська сільська рада надала, а ОСОБА_5 прийняла в оренду земельну ділянку водного фонду Ясенівської сільської ради загальною площею 43,2 га, в тому числі водного дзеркала - 43,2 га, що знаходиться в межах с. Ясенове Олександрівського району Кіровоградської області, в тимчасове користування для створення рибного господарства на 25 років (т.1 а.с.19).

28.08.2013 року між Ясенівською сільською радою (орендодавець) та ОСОБА_2, що діяв в інтересах орендаря ОСОБА_5 на підставі довіреності № 920 від 17.08.2012 року, посвідченої приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Котляренком Ю.І., (орендар), було укладено Договір про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею водного фонду №1088 від 02.10.2001 року, який посвідчено державним нотаріусом Новгородківської районної державної нотаріальної контори, в.о. державного нотаріуса Олександрівської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Голобородько О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 827. Згідно умов договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування водний об'єкт рекреаційних, спортивних, туристичних цілей шляхом виробництва рибної продукції, який розташований в с. Омельгород Олександрівського району Кіровоградської області строком на 25 років. Об'єктом оренди є вода (водний простір) водного об'єкта загальною площею 43,2 га, земельна ділянка під водним об'єктом 43,2 га. (т.1 а.с.23-25).

Згідно договору на право тимчасового користування землею Водного фонду від 02.10.2001 року, укладеного між Ясенівською сільською радою в особі сільського голови Захарова Василя Олександровича (орендодавець) та ОСОБА_5 (орендар), посвідченого державним нотаріусом Олександрівської державної нотаріальної контори Костенко Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1087, на підставі рішення сесії Ясинівської сільської ради №113 від 27.06.2001 року Ясенівська сільська рада надала, а ОСОБА_5 прийняла в оренду земельну ділянку водного фонду Ясенівської сільської ради загальною площею 7,6 га, в тому числі водного дзеркала - 7,6 га, що знаходиться в межах с. Ясенове Олександрівського району Кіровоградської області, в тимчасове користування для створення рибного господарства на 25 років (т.1 а.с.18).

28.08.2013 року між Ясенівською сільською радою (орендодавець) та ОСОБА_2, що діяв в інтересах орендаря ОСОБА_5 на підставі довіреності № 920 від 17.08.2012 року, посвідченої приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Котляренком Ю.І., (орендар), було укладено Договір про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею водного фонду №1087 від 02.10.2001 року, який посвідчено державним нотаріусом Новгородківської районної державної нотаріальної контори, в.о. державного нотаріуса Олександрівської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Голобородько О.В. та зареєстровано в реєстрі за №825. Згідно умов договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування водний об'єкт рекреаційних, спортивних, туристичних цілей шляхом виробництва рибної продукції, який розташований в с. Омельгород Олександрівського району Кіровоградської області строком на 25 років. Об'єктом оренди є вода (водний простір) водного об'єкта загальною площею 7,6 га, земельна ділянка під водним об'єктом 7,6 га. (т.1 а.с.20-22).

За повідомленням Олександрівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану № 669 від 21.03.2017 року ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис про смерть №101 від 12.07.2016 року складений вказаним відділом (т.1 а.с.29).

Згідно заяви ОСОБА_8 від 22.12.2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Котляренко Ю.І. та зареєстрованої в реєстрі за №876 він відмовився від прийняття спадщини на право користування ставками, які знаходяться в с. Омельгород Олександрівського району Кіровоградської області на території Ясенівської сільської ради, які перебували в оренді його дружини ОСОБА_5, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1; не заперечує проти передачі в оренду вказаних ставків ОСОБА_2 (т.1 а.с.30).

Згідно рішення №72 десятої сесії Ясинівської сільської ради сьомого скликання від 23.12.2016 року в зв'язку зі смертю фізичної особи-орендаря ОСОБА_5 та бажання фізичної особи ОСОБА_2 стати орендарем земельних ділянок водного фонду, який використовував дані земельні ділянки водного фонду разом з орендарем, вирішено погодити внесення змін до договорів на право користування землею водного фонду від 02.10.2001 року, зареєстрованих в реєстрі за №1087 та №1088, укладених між Ясинівською сільською радою, в особі сільського голови - Захарова Василя Олександровича та ОСОБА_5, та змінити сторону орендаря з ОСОБА_5 на ОСОБА_2 без зміни меж земельної ділянки водного фонду, цільового призначення, інших істотних умов договору та укласти відповідні додаткові угоди. Укласти додаткові угоди до договорів на право тимчасового користування землею водного фонду та зареєструвати у відповідності до чинних вимог законодавства. Уповноважити сільського голову Прихідько Л.Н. на підписання додаткової угоди (т.1 а.с.31).

Листом сільського голови Ясинівської сільської ради надано згоду на відновлення меж земельної ділянки загальною площею 7,6 га, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Олександрівський район, Ясинівська сільська рада, с. Омельгород та надана в оренду на 25 років для риборозведення, згідно договору оренди землі від 02.10.2001 року (т.1 а.с.168) .

Згідно довідки Ясинівської сільської ради № 158 від 28.10.2016 року (т.1 а.с.57, 169) ОСОБА_2 з орендарем земельного фонду ОСОБА_5 (договори оренди №1088 та №1087 від 02.10.2001 року, площею 43,2 га та 7,6 га) разом використовували землі за договором сумісного господарювання; за час сумісної діяльності ставки щорічно зариблювалися, проводилися заходи з благоустрою та поліпшення об'єкту оренди, виділено місце загального водокористування; орендна плата вносилась постійно та в повному обсязі. Претензій до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у сільської ради за час господарської діяльності та їх сумісного використання земель водного фонду не виникало.

Як вбачається з наданого до суду першої інстанції відповідачем Договору про спільну діяльність від 01.01.2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір, за яким сторони зобов'язалися без об'єднання вкладів учасників та з об'єднанням зусиль, спільно діяти для збереження позитивного екологічного фону земель сільськогосподарського призначення; охорони, відтворення та нагляду за об'єктами флори та фауни на землях сільськогосподарського призначення; створення рекреаційної зони на землях сільськогосподарського призначення згідно договорів на право тимчасового користування землею водного фонду № 1088 та 1087 від 02.10.2001 року (серія бланків АЕЕ 212521 та АЕЕ №212518 відповідно) із змінами та доповненнями. Керівництво за даним договором, а також ведення спільних справ доручено ОСОБА_2, який є повноважним представником ОСОБА_5, керує всією сумісною діяльністю та чинить усі необхідні юридичні дії та акти для досягнення поставленої за договором цілі без нотаріального доручення. Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 01.10.2026 року (т.1 а.с.58-60, 163-165).

29.12.2016 року між Ясинівською сільською радою та ОСОБА_2 укладено Додаткові угоди до Договорів на право тимчасового користування землею Водного фонду від 02.10.2001 року, зареєстрованих в реєстрі за № 1088 та 1087, згідно з якими в зв'язку зі смертю фізичної особи - орендаря ОСОБА_5, змінено сторону орендаря на ОСОБА_2 без зміни меж земельних ділянок водного фонду, цільового призначення та інших істотних умов договорів; покладено на ОСОБА_2 всі права та обов'язки орендаря за вказаними договорами. Сторони цих додаткових угод зазначили, що угода набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації (т.1 а.с.32, а.с. 33).

01.02.2017 року проведено реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки за ОСОБА_2 на підставі додаткової угоди від 29.12.2016 року до договору на право тимчасового користування землею водного фонду від 02.10.2001 року, за №1088, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (т.1 а.с.155-156).

Квитанціями від 07.08.2017 року та податковими повідомленнями-рішеннями від 27.06.2017 року підтверджується сплата ОСОБА_2 орендної плати в сумі 3042,91 грн., 9272,16 грн. та 10000 грн. (т.1 а.с.170, 171)

З листа Ясинівської сільської ради за вих. №87 від 17.03.2017 року (т.1 а.с.34), адресованому ОСОБА_2, вбачається, що в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 7,6 га не зазначено, що він є орендарем зазначеної ділянки, в договорі оренди не зазначено, що він є орендар, ним не подані відповідні документа для підтвердження, тому сільська рада не може погодити технічну документацію та просять надати документ, в якому вказано, що він дійсно з орендарем ОСОБА_5 вели сумісне господарювання.

З заяви ОСОБА_2 від 21.03.2017 року (т.1 а.с.35), адресованої голові Ясинівської сільської ради вбачається, що в поданій ним технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки водного фонду, загальною площею 7,6 га, ніяким чином не може бути зазначено, що він являється орендарем згаданої ділянки. Орендарем до цього часу є ОСОБА_5 Предметом технічної документації є встановлення меж земельної ділянки. Витребування будь-яких документів, поза межами даної документації, є незаконним і буде оскаржено. Якщо у них є претензії до технічної документації, площі, меж чи такого іншого, просить викласти їх письмово на належному професійному рівні в передбачений законом термін, для усунення недоліків проектною організацією. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки водного фонду, загальною площею 7,6 га є складовою державної реєстрації Додаткової угоди до Договору на право тимчасового користування земель водного фонду від 02.10.2001 року №1087 та носить суто технічний характер, так як договір є діючим. Межі по даному договору були встановлені ще в 2001 році.

Листом Ясинівської сільської ради за вих. №98 від 04.04.2017 року (т.1 а.с.38), адресованому ОСОБА_2 повідомлено, що відповідно до довідки Олександрівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану - ОСОБА_5, з якою був укладений Договір на право тимчасового користування землею Водного фонду від 02.10.2001 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить актовий запис про смерть №101 від 12.07.2016 року, складений даним відділом. Відповідно до ст.781 ЦК України - договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не передбачено договором або законом. Спадкоємці померлої, а саме ОСОБА_8 написав відмову від прийняття спадщини на право користування ставками. В даному договорі не було внесено пункту про право на успадкування оренди земель водного фонду. А тому, договір на право тимчасового користування землею водного фонду від 02.10.2001 року, укладений між Ясинівською сільською радою та ОСОБА_5 - вважати припиненим. Сільська рада не має права погодити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки водного фонду загальною площею 7,6 га, і державна реєстрація додаткової угоди до Договору на право тимчасового користування земель водного фонду від 02.10.2001 року №1087 після смерті орендаря є порушенням законодавчих актів.

Рішенням № 108 дванадцятої сесії шостого скликання Ясинівської сільської ради від 31.03.2017 року Про скасування рішення десятої сесії сільської ради сьомого скликання №72 від 23.12.2016 року скасовано (відмінено) рішення десятої сесії Ясинівської сільської ради сьомого скликання №72 від 23 грудня 2016 року Про погодження на внесення змін до договорів на право тимчасового користування землею водного фонду та укладання додаткових угод (т.1 а.с.36).

Відповідно до рішення №109 дванадцятої сесії сьомого скликання Ясинівської сільської ради від 31.03.2017 року Про відмову в підписанні акта приймання-передачі межових знаків на зберігання в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 7,6000 га сесія сільської ради вирішила відмовити у підписанні акта приймання-передачі межових знаків технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), так як в зв'язку з смертю орендатора ОСОБА_5 договір №1087 площею 7,6 га втратив чинність, а ОСОБА_2 не є орендарем даної земельної ділянки і в сільській раді не має підтверджувальних документів про спільну діяльність з орендарем, тому в технічній документації не повинно бути вказано, що ОСОБА_2 являється користувачем даної земельної ділянки, а в акті приймання-передачі межових знаків не може бути вказано, що дана ділянка перебуває у користуванні ОСОБА_2, тому межі не можуть передаватись на зберігання даній особі (т.1 а.с.37).

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29.03.2018 року, яке набрало законної сили 27 квітня 2018 року, визнано протиправним та скасовано рішення Ясинівської сільської ради шостого скликання, від 31.03.2017 року за № 108 Про скасування (відміну) рішення десятої сесії Ясинівської сільської ради, від 23.12.2016 року за № 72 Про погодження на внесення змін до договорів на право тимчасового користування землею водного фонду та укладення додаткових угод ; визнано протиправним та скасовано рішення Ясинівської сільської ради шостого скликання, від 31.03.2017 року за № 109 Про відмову у підписанні акта приймання-передачі межових знаків на зберігання в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 7,6000 га (т.1 а.с.124-129, 157-162).

Відповідно до вказаного судового рішення технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) підтверджується, що земельна ділянка площею 7,6 га в с. Омельгород Олександрівського району Кіровоградської області, призначена для риборозведення перебуває у користуванні ОСОБА_2, про що Ясенівська сільська рада надала згоду на відновлення меж земельної ділянки.

В серпні 2017 року (після відкриття провадження у даній справі) на спірні водні об'єкти були виготовлені паспорти: на ставок площею 43,2 га та на ставок площею 14,1582 га, розташовані в с. Омельгород на території Ясинівської сільської ради, копії яких долучені представником позивача до відповіді на відзив (т.1 а.с.186-189, 190-191, 192-193).

Статтею першою Закону України "Про оренду землі" (далі Закон №161-XIV) визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (стаття 5 Закону №161-XIV).

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (стаття 6 Закону № 161-XIV ).

На час виникнення спірних правовідносин державна реєстрація договорів оренди Законом України "Про оренду землі"не передбачалася, у зв'язку з чим не є обов'язковою умовою для таких договорів.

Вирішуючи питання про витребування земельної ділянки з незаконного користування спадкоємця орендаря, судам необхідно установити, на якій правовій підставі він використовує спірну земельну ділянку.

Встановлено, що згідно договорів №1087 та №1088 на право тимчасового користування землею Водного фонду від 02.10.2001 року, укладених між Ясинівською сільською радою та ОСОБА_5, сільська рада надала, а ОСОБА_5 прийняла в оренду дві земельні ділянки водного фонду вказаної сільської ради, загальною площею - 7,6 га та 43,2 га, в тимчасове користування для створення рибного господарства на 25 років (а.с.18-19 т.1).

Договорами від 28.08.2013 року про внесення змін до наведених договорів на право тимчасового користування землею водного фонду №№1087,1088 від 02.10.2001 року, укладених між Ясинівською сільською радою та ОСОБА_2, що діяв на підставі довіреності ОСОБА_5, були внесені відповідні зміни (а.с.20-25 т.1).

ОСОБА_5, яка була орендарем за вказаними договорами, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.29 т.1).

Після її смерті спадкоємець ОСОБА_8 своєю заявою від 22.12.2016 року відмовився від прийняття спадщини на право користування наведеними ставками (а.с.30 т.1).

За договором про спільну діяльність від 01.01.2014 року, що був укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, визначено їх спільну діяльність для досягнення цілей, відповідно до наведених договорів №№1088,1088 на право тимчасового користування землею водного фонду від 02.10.2001 року, терміном дії - з часу підписання до 01.10.2026 року (а.с.58-60 т.1).

Спірні додаткові угоди до договорів на право тимчасового користування землею водного фонду від 02.10.2001 року, зареєстрованих в реєстрі за №1088 та 1087, від 29.12.2016 року (т.1 а.с.32, 33), укладені між Ясинівською сільською радою та ОСОБА_2 на підставі рішення №72 десятої сесії Ясинівської сільської ради сьомого скликання від 23.12.2016 року у зв'язку зі смертю фізичної особи-орендаря ОСОБА_5, який використовував дані земельні ділянки водного фонду разом з орендарем (т.1 а.с.31).

Згідно положень ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі смерті фізичної особи-орендаря та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки.

Частина 1 статті 7 Закону України Про оренду землі передбачає, що право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

Отже, якщо умовами договору оренди земельної ділянки, укладеного сторонами, не передбачається заборона переходу права на оренду в порядку спадкування, то спадкоємці орендаря або особи, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями, після смерті орендаря можуть набути як правонаступники право на оренду земельної ділянки, яка є предметом цього договору.

За умовами договорів № 1087 та № 1088 на право тимчасового користування землею водного фонду від 02.10.2001 року, зі змінами від 28.08.2013 року, укладеними між Ясинівською сільською радою та ОСОБА_5, не було визначено такої підстави припинення як смерть фізичної особи - орендаря, та не має відсилання до інших норм закону, що дає підстави для висновку про відсутність заборони переходу права на оренду в порядку спадкування чи правонаступництва з передбачених ст. 7 Закону України Про оренду землі підстав.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що за договорами № 1087 та № 1088 на право тимчасового користування землею водного фонду від 02.10.2001 року, укладеними між Ясинівською сільською радою та ОСОБА_5, відбулася зміна орендаря у зв'язку зі смертю останньої на правонаступника - ОСОБА_2, який використовував спірні земельні ділянки водного фонду разом з орендарем, виявив бажання стати орендарем, що відповідає ст. 7 Закону України Про оренду землі , оскільки орендодавець - Ясинівська сільська рада визнала цей факт рішенням № 72 десятої сесії Ясинівської сільської ради сьомого скликання від 23.12.2016 року, яке на час розгляду даної справи є чинним і не оспорюється позивачем.

Колегія суддів погоджується з висновками суду про безпідставність доводів позивача про необізнаність щодо наявності договору про спільну діяльність, оскільки у довідці Ясинівської сільської ради за №158 від 28.10.2016 року вказано, що ОСОБА_2 з орендарем земельного фонду ОСОБА_5 (договори оренди №№1087, 1088 від 02.10.2001 року) разом використовували вищезгадані землі (площа 43,2 га і 7,6 га) за договором сумісного господарювання. За час сумісної діяльності ставки щорічно зариблювалися, проводилися заходи благоустрою та поліпшення об'єкту оренди, виділено місце загального водокористування. Орендна плата вносилася постійно та своєчасно. Претензій до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за час господарської діяльності та їх сумісного використання земель водного фонду не виникало (а.с.57, 169 т.1).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.59 ЗК України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України до повноважень органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду встановлений ст.124 ЗК України, згідно з якою передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст.141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України, землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Згідно з пп. а), г), д) ч.3 ст.152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

У відповідності з ч.2 ст. 155 ЗК України , у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч.ч.2, 5 ст.158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Відповідно до п.15, п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо скасування актів органів виконавчої влади, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ч.9, ч.10 ст.59 цього Закону рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Водночас у ст.3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Цей принцип знайшов своє відображення у ст.74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якою встановлено, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

В Рішенні N7-рп/2009 Конституційного суду України від 16.04.2009 року "У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)", Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Оскільки Ясинівська сільська рада не може самостійно скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, прийняте нею рішення №108 від 31.03.2017 року "Про скасування (відміну) рішення десятої сесії Ясинівської сільської ради сьомого скликання №72 від 23.12.2016 року Про погодження на внесення змін до договорів на право тимчасового користування землею водного фонду та укладення додаткових угод було визнане незаконним рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29.03.2018 року, яке набрало законної сили 27 квітня 2018 року.

Згідно ч. 3 ст. 51 Водного Кодексу України (зі змінами на 16.10.2012 року), передбачено надання водних об'єктів у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Положення ст. 14 Закону України Про аквакультуру від 18.09.2012 року N 5293-VI регламентують особливості умов здійснення аквакультури та надання рибогосподарського водного об'єкта (його частини), рибогосподарської технологічної водойми, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, а також акваторії (водного простору) виключної (морської) економічної зони України в користування на умовах оренди для цілей аквакультури.

Так, ч.ч. 1, 2 наведеної статті передбачають надання рибогосподарського водного об'єкту для цілей аквакультури в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України. Надання рибогосподарської технологічної водойми у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта рибогосподарської технологічної водойми та/або технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми.

Положення ст.ст. 123, 124, 134 ЗК України (зі змінами станом на 14.07.2016 року) передбачають передачу в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

З метою приведення договору оренди № 1087 на право тимчасового користування землею водного фонду від 02.10.2001 року до вказаних норм водного законодавства між позивачем та відповідачем 28.08.2013 року було укладено додаткову угоду до вказаного договору оренди, та врегульовано відповідні питання (а.с.20-25 т.1).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Укладаючи спірні додаткові угоди від 29.12.2016 року сторони узгодили усі умови (пункти) договору, визначились з їх змістом, а тому спірні договори є укладеними, форма і зміст відповідають вимогам закону, відсутність у сторін волевиявлення на їх укладення судом не встановлена та відповідала їх внутрішній волі, нотаріальне посвідчення такого виду договорів і обов'язкова державна реєстрація на час їх укладення законодавством не передбачені і не є обов'язковою умовою для їх дійсності, залежали від волі сторін договору.

Встановлено, що відповідачем у встановленому порядку проведено реєстрацію права оренди земельної ділянки водного фонду, площею 42,2 га, для створення рибного господарства, що підтверджується відповідними відомостями у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, № запису 18802540, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33655184 від 01.02.2017 року, даний запис реєстратором здійснено на підставі додаткової угоди від 29.12.2016 року, договору на право тимчасового користування землею водного фонду № 1088 від 02.10.2001, рішення десятої сесії Ясинівської сільської ради сьомого скликання №72 від 23.12.2016 року (а.с.155-156 т.1).

Реєстрація права оренди земельної ділянки водного фонду за ОСОБА_2 відповідно додаткової угоди від 29.12.2016 року до договору на право тимчасового користування землею водного фонду, площею 7,6 га, від 02.10.2001 року, зареєстрованої в реєстрі за № 1087, не була проведена, оскільки між сторонами існує спір щодо погодження технічної документації на об'єкт оренди.

Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, Першого протоколу і протоколів № № 2, 4, 7 і 11 Конвенції № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Перший протокол і протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична чи юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федоренко проти України від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути існуючим майном або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймі виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Виходячи зі змісту пунктів 32 - 35 рішення Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року Стретч проти Сполученого Королівства майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. У рішенні Європейський суд з прав людини зазначив: наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила .

У цій справі Європейський суд дійшов висновку, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції .

Колегія суддів не може погодитись з усіма зазначеними судом першої інстанції підставами для відмови у задоволенні позову, зокрема щодо необхідності проведення державної реєстрації спірних договорів, коли законом вона не передбачена на час їх укладення, а також необхідності попереднього досудового звернення власника землі з вимогою про повернення спірних земельних ділянок перед їх витребуванням у судовому порядку.

Проте, з урахуванням встановлених обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки факт неправомірного користування відповідачем спірними земельними ділянками водного фонду не знайшов свого підтвердження, висновок щодо безпідставного укладення із ОСОБА_2 як правонаступником померлого орендаря оспорюваних додаткових угод є передчасним за наявності чинного рішення Ясинівської сільської ради сьомого скликання № 72 від 23.12.2016 року Про погодження на внесення змін до договорів на право тимчасового користування землею водного фонду та укладення додаткових угод , яке також було підставою для реєстрації його права оренди.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, на підставі ст. 376 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог Ясинівської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської областіза їх недоведеністю та безпідставністю.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Охінченко Марини Сергіївни, яка представляє інтереси Ясинівської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, задовольнити частково.

Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 25 вересня 2018 року скасувати.

У задоволенні позову Ясинівської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області до ОСОБА_2, третя особа зі сторони відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - сектор з питань державної реєстрації Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, про витребування земельних ділянок, визнання недійсною додаткової угоди до договору на право тимчасового користування землею водного фонду, скасування запису про речове право відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.М. Єгорова

Судді: О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко