Ухвала

від 24.01.2019 по справі 760/27750/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у Київського апеляційного суду складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , що діє в інтересах власника майна ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 року у кримінальному провадженні №42016000000001254, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна- 23785775), загальною площею 75,91 кв.м.;

- квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна -1202238735101), загальною площею 34,27 кв.м.;

- корпоративні права ТОВ «Інталь» (код ЄРДПОУ 42324553) у вигляді внеску до статутного фонду у розмірі 500 грн.

- автомобіль марки VolkswagenTouareg, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (номер двигуна НОМЕР_2 номер кузова НОМЕР_3 ) з позбавлення права на відчуження та розпорядження арештованим майном.

Ухвала мотивована тим, що органом досудового розслідування доведено наявність підстав для накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_8 , а тому з метою забезпечення кримінального провадження та з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання у відповідності до вимогами ст. 170 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволення клопотання детектива. Апелянт вказує на те, що слідячи суддя не досліджував обставину щодо права власності на квартиру, оскільки станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали, квартира за адресою АДРЕСА_1 належала третій особі, матері підозрюваної ОСОБА_8 .

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження за клопотанням детектива, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядкуст.ст. 170 - 173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленомуКПКпорядку.

З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000001254 від 16 травня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст. 209, ч.2 ст. 364, ч.1 ст.366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом вересня 2013 січня 2014 років бенефіціарні власники групи «Креатив» (що складалась з холдингової/ материнської компанії-нерезидента OJSC «Creative Group PublicLimited» (Кіпр) та корпоративних/дочірніх підприємств, в тому числі ПАТ «Креатив Груп» код ЄРДПОУ 34374903, ПрАТ «Креатив», код ЄРДПОУ 31146251, ТОВ «Завод модифікованих жирів», код ЄРДПОУ 31400118 (далі ТОВ «ЗМЖ»), ТОВ «Креатив Постач», код ЄРДПОУ 36978434, швейцарської компанії-нерезидента «CREATIV TRADING SA»), діючи за попередньою мовою з службовими особами ПрАТ «Креатив», службовими особами АТ Ощадбанк» (МФО 300465, код ЄДРПОУ 00032129), ТОВ «ЗМЖ» та працівниками ПАТ Креатив Груп» і ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» код ЄДРПОУ 35332162 (далі ТОВ КБА»), шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ПрАТ (Креатив», заволоділи грошовими коштами, отриманими ПрАТ «Креатив» в АТ «Ощадбанк» за договором кредитної лінії № 1 від 14.01.2014, в сумі 20 000 000 доларів США, що на момент вчинення злочину складало 160 000 000 гривень (згідно з офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014 та в шістсот і більше разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян).

При цьому, вищевказаний договір кредитної лінії № 1 від 14.01.2014 є таким, що було укладено в порушення вимог п. 4.4.4. кредитної політики АТ «Ощадбанк» та таким, що ніколи не був забезпечений заставою майнових прав за відповідним договором застави майнових прав № 3 від 15.01.2014, що було укладено між ПрАТ «Креатив» та АТ «Ощадбанк» на виконання умов вказаного договору кредитної лінії.

23 жовтня 2018 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст. 209, ч. 5 ст. 28, ч.1 ст.366 КК України.

25 жовтня 2018 року детектив Національного бюро Четвертого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва з клопотанням про накладення арешту на об`єкти нерухомого та рухомого майна, що перебувають у власності ОСОБА_8 . Клопотання мотивоване тим, що оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, а також враховуючи наявні підстави вважати, що вказане майно може бути прихований, пошкоджений або переданий третім особа, на нього необхідно накласти арешт, заборонивши використання, користування та розпорядження ним.

Слідчий суддя погодився з доводами клопотання органу досудового розслідування та задовольнив клопотання детектива.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру.

Колегія судді вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту майна.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що з огляду на положення ч. 3, 5 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений на майно, підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадку, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Таким чином, накладення арешту на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_8 , після набуття останньоїстатусу підозрюваної є обґрунтованим.Матеріали кримінального провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні з огляду і на те, що органами досудового розслідування зібрані вагомі докази, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень, за які може бути призначено покарання у виді конфіскації майна.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження і забезпечення можливої конфіскації майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Твердження апелянта про те, що слідячи суддя не досліджував обставину щодо права власності на квартиру, оскільки станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали, квартира за адресою АДРЕСА_1 належала третій особі, матері підозрюваної ОСОБА_8 , у зв`язку із чим відсутні підстави для накладення арешту, слід визнати необґрунтованими, з урахуванням того, що метою арешту у даному конкретному випадку є не забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а є забезпеченням можливої конфіскації та збереження речових доказів.

Посилання автора апеляційної скарги на те, щоарешт накладено на майно незаконно, слід визнати непереконливими, оскільки не знайшло свого підтвердження в наданих суду апеляційної інстанції матеріалах судового провадження, та не може бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи захисника стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 року, якою частково задоволено клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна- 23785775), загальною площею 75,91 кв.м.;

- квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна -1202238735101), загальною площею 34,27 кв.м.;

- корпоративні права ТОВ «Інталь» (код ЄРДПОУ 42324553) у вигляді внеску до статутного фонду у розмірі 500 грн.

- автомобіль марки VolkswagenTouareg, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (номер двигуна НОМЕР_2 номер кузова НОМЕР_3 ) з позбавлення права на відчуження та розпорядження арештованим майном залишити без змін.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , що діє в інтересах власника майна ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/231/2019

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_10

Доповідач: ОСОБА_1