Ухвала

від 29.01.2019 по справі 910/11453/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"29" січня 2019 р. Справа№ 910/11453/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Разіної Т.І.

розглянувши в приміщенні суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеський авіаційний завод"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 (повний текст складено 14.12.2018)

у справі №910/11453/18 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Державного підприємства "Одеський авіаційний завод"

до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"

про стягнення 100 429,41 Євро

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 у справі №910/12970/17 у задоволенні позову Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" (65121, Одеська обл., м. Одеса, проспект Небесної сотні, буд. 32-А; ідентифікаційний код 07756801) до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 36; ідентифікаційний код 21655998) про стягнення 100 429,41 Євро відмовлено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" (65121, Одеська обл., м. Одеса, проспект Небесної сотні, буд. 32-А; ідентифікаційний код 07756801) на користь Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 36; ідентифікаційний код 21655998) витрати, понесені на здійснення перекладу документів, у розмірі 1 986 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 00 коп

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про невідповідність скарги вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України у редакції, що набрала чинності з 15.12.2017, до апеляційної скарги додаються:

1)довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;

2) докази сплати судового збору;

3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі;

4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Перевіривши матеріали вказаної апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що до скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно редакції Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги Державного підприємства "Одеський авіаційний завод", скаржником не додано доказів про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість в апеляційній скарзі викладено клопотання про зменшення або звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", яка регулює питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, сказано, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Таким чином, особа, яка подає відповідну заяву, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження існування обставин, які перешкоджають сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Як вбачається з клопотання про зменшення або звільнення від сплати судового збору, апелянт зазначає, що Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" на виконання судового рішення у справі №916/3468/15, а також для поповнення обігових коштів для закупівля товару та виплати заробітної плати 828 працівникам заводу, позивачем 21.09.2018 у ПАТ Укргазбанк укладено кредитний договір, згідно з якого банк відкрив для позивача кредитну лінію на суму 1 500 000,00 доларів США, крім того апелянт має борг перед ДП Укроборонсервіс у сумі 12 522 966,04 грн., а отже майновий стан не дає змоги сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, відсутність коштів, необхідних для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції після 15.12.2017, яка діяла на момент подачі клопотання про відстрочення сплати судового збору) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

При цьому слід зазначити, що за приписами норм вказаної статті відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, з огляду на що відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент подання апеляційної скарги та підтвердження цих обставин належними доказами.

При вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору при зверненні до суду за захистом свого права потрібно з'ясувати, чи призводить вимога сплати судового збору за конкретних обставин справи до обмеження заявника на доступ до суду.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 р. у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 р. у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Зокрема, такими обмеженнями є сплата судового збору при зверненні особи до суду.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що звертаючись до суду апеляційної інстанції із клопотанням про зменшення або звільнення від сплати судового збору, скаржником не наведено та не надано доказів на підтвердження того, що

Колегія суддів зазначає, що заявником апеляційної скарги є юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку. Обставина, пов'язана з відсутністю коштів підприємства не може вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.

Також, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що він може сплатити судовий збір готівкою, а також шляхом залучення додаткових коштів, як надання йому кредиту або отриманням позики.

З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, в порушення вищезазначених вимог Закону, скаржником не надано доказів на підтвердження сплати і зарахування до Державного бюджету судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Відтак, наведені апелянтом обставини не мають характеру виключних, що свідчить про відсутність, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" умов, які згідно з вказаною нормою закону надають суду право, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити сплату судового збору.

З огляду на викладене, клопотання апелянта про зменшення або звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, апелянт подав апеляційну скаргу без дотримання вимог пункту 2 частин 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 2 ст. 260 ГПК України та залишення без руху поданої апеляційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити Державному підприємству "Одеський авіаційний завод" у задоволенні клопотання про зменшення або звільнення від сплати судового збору.

2.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 у справі №910/11453/18 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

3.Попередити Державне підприємство "Одеський авіаційний завод", що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

4. Копію ухвали надіслати учасникам апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді І.А. Іоннікова

Т.І. Разіна