Рішення

від 15.01.2019 по справі 910/14446/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2019 р. м. Київ Справа № 910/14446/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Лайт

до Товариства з обмеженою відповідальністю Дайнеко Груп

про стягнення 569 561,64 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Лайт (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Дайнеко Груп (надалі - відповідач) про стягнення 569 561,64 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.12.2018 року відкрито провадження у справі № 910/14446/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.12.2018 року.

У підготовчому засіданні 20.12.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 20.12.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 20.12.2018 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 15.01.2019 року.

В судовому засіданні 15.01.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду спору в судове засідання 15.01.2019 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 15.01.2019 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 07.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Інтер Лайт (позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дейнеко Груп (відповідач, Покупець) був укладений Договір № 163н поставки нафтопродуктів, а також Додаткова угода № 1 до Договору поставки (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору поставки позивач зобов'язується передати в погоджені строки, а відповідач прийняти і оплатити на погоджених умовах нафтопродукти (бензин автомобільний, дизельне паливо) (далі - ОСОБА_2).

Згідно з п. 3.1. Договору поставка ОСОБА_2 здійснюється окремими партіями за письмовими заявками Покупця, на підставі та в разі погодження яких, позивачем виставляється рахунок-фактура на оплату кожної партії ОСОБА_2. Номенклатура, кількість, ціна ОСОБА_2 в партії визначається у рахунках-фактурах та видаткових накладних на поставку партії ОСОБА_2. Видаткові накладні підписуються уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплюються печатками сторін.

Виходячи з положень п. 4.3.1 Договору поставки, з урахуванням Додаткової угоди № 1, позивач та відповідач домовилися, що оплата ОСОБА_2 здійснюється відповідачем на підставі рахунку-фактури протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати поставки ОСОБА_2 (дати видаткової накладної).

Відповідно до п. п. 3.3, 3.5. Договору поставки позивач та відповідач домовилися, що датою поставки ОСОБА_2 є дата видаткової накладної позивача, а приймання ОСОБА_2 за кількістю та якістю здійснюється відповідачем в момент передачі партії ОСОБА_2.

Як зазначає позивач, ним поставлявся ОСОБА_2 відповідачу, зокрема, за видатковою накладною № 3591 від 31.08.2018 року було поставлено ОСОБА_2 на суму 500000 грн., про що позивачу виставлявся рахунок на оплату № 3649 від 31.08.2018 року, який не оплачено відповідачем.

Пунктом 4.3.1 Договору поставки передбачено, що оплата за ОСОБА_2 здійснюється впродовж 5 робочих днів з дати поставки ОСОБА_2.

Таким чином, позивач зазначає, що ОСОБА_2, поставлений 31.08.2018 на суму 500 000 грн. повинен бути оплачений відповідачем не пізніше 05.09.2018 року.

Однак, за твердженням позивача, відповідачем зобов'язання з оплати триманого ОСОБА_2 своєчасно та в повному обсязі не виконані.

У зв'язку з чим, позивачем подано позов про стягнення з відповідача 500000 грн. заборгованості за поставлений на підставі видаткової накладної № 3591 від 31.08.2018 року ОСОБА_2.

Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати ОСОБА_2, позивач в позові заявив вимогу про стягнення з відповідача пені на підставі п. 5.4. Договору в сумі 19 561,64 грн. та штрафу в сумі 50000 грн. на підставі п. 5.7. Договору.

Відповідачем факт отримання товару від позивача не заперечено та не спростовано, доказів оплати товару на заявлену в позові суму не надано.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено факт поставки позивачем на користь відповідача ОСОБА_2 на суму 500000 грн., який відповідачем своєчасно та в повному обсязі не оплачений. Відповідачем позовні вимоги не заперечені та не спростовані, не надано суду доказів оплати ОСОБА_2.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 5.4. Договору поставки (з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 07.06.2018) в разі порушення строків оплати за ОСОБА_2 відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних, що діяла в період, за який вона стягується від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з п. 5.7. Договору поставки (з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 07.06.2018) в разі порушення строків оплати за ОСОБА_2 більше ніж на 15 календарних днів від строку оплати, з відповідача стягується штраф в розмірі 10% від суми заборгованості.

Таким чином, сторонами в Договорі погоджено неустойку за прострочення виконання зобов'язання, яка відповідає ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України та Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

Також, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку позову, пеня нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на прострочену суму заборгованості за період з 06.09.2018 року по 17.10.2018 року, що складає 42 дні прострочення. Таким чином, вимога про стягнення пені документально підтверджена, відповідає чинному законодавству та обставинам справи і підлягає задоволенню на суму 19 561,64 грн.

З огляду на викладені обставини, штраф правомірно нарахований на суму заборгованості, оскільки прострочення оплати тривало понад 15 календарних днів. Таким чином, вимога про стягнення штрафу документально підтверджена, відповідає чинному законодавству та обставинам справи і підлягає задоволенню на суму 50000 грн.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Лайт до Товариства з обмеженою відповідальністю Дайнеко Груп про стягнення 569 561,64 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дейнеко Груп (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Чкалова, 2, код ЄДРПОУ 40671764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Лайт (04214, м.Київ, п-т Оболонський, 54, код ЄДРПОУ 41122766) 500 000,00 грн. основного боргу, 19 561,64 грн. пені, 50 000,00 грн. та 8 543,42 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу XI Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик