Рішення

від 17.01.2019 по справі 0440/6021/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року Справа № 0440/6021/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представника відповідача - Бабій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпоставкаінвест до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерпоставкаінвест звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.01.2018 р. №0007001204 на суму 150687,50 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.01.2018 р. №0007001204 є необгрунтованим та таким, що базується на неправильному застосуванні норм чинного законодавства та порушує законні права та інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 р., адміністративний позов залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

У зв'язку з виправленням позивачем вказаних в ухвалі суду від 13.08.2018р. недоліків позовної заяви, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 р. у даній справі відкрито провадження, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.

11.10.2018р. представником відповідача до суду надано заяву, в якій відповідач просить суд розглядати справу з викликом у судове засідання сторін.

На виконання вимог вказаної ухвали суду 10.09.2018р. на адресу суду 12.10.2018р. надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2018р. клопотання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, продовжено процесуальний строк для проведення підготовчого провадження на тридцять днів та призначено підготовче судове засідання по справі на 13.11.2018 р.

13.11.2018р. від представника позивача до суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із відрядженням його до іншого міста.

У судовому засіданні 13.11.2018р. судом задоволено клопотання представника позивача та оголошено перерву у справі. Наступне судове засідання призначено на 05.12.2018р.

04.12.2018р. від представника позивача до суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із неможливістю його прибуття у судове засідання по причині хвороби.

У судовому засіданні 05.12.2018р. оголошено перерву у справі. Наступне судове засідання призначено на 17.12.2018р.

17.12.2018р. у судовому засіданні задоволено клопотання представника позивача про надання йому часу для ознайомлення з відзивом на позовну заяву та оголошено перерву у підготовчому провадженні. Наступне судове засідання призначено на 17.01.2018р.

У судовому засіданні 17.01.2019р. розпочато судовий розгляд справи по суті. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував. Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, 14.01.2019р. надав до cуду клопотання про позгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Згідно з п. п. 20.1.4. п.20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 21.1. ст. 21 Податкового Кодексу, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, а також не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 76 Податкового кодексу України, у відповідності до якого такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених в цій статті обставин.

Згідно з пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючого органу під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Судом встановлено, що на підставі пп.1911.1. п. 1911 ст. 191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 та ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2017р. Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпоставкаінвест , за результатами якої складено акт від 17.11.2017 р. №24561/04-36-12-04/41029796 (далі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки, встановлено порушення ТОВ Інтерпоставкаінвест п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме, завищена сума відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 13470,00 грн. та занижено суму податкових зобов'язань за вересень 2017 року на суму ПДВ 120550,00 грн. за податковими накладними зареєстрованих в ЄРПН за вересень 2017року.

На підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 11.01.2018 р. №0007001204 на суму 150687,50 грн. (податкове зобов'язання на суму 120550,00 грн., штрафні санкції на суму 30137,50 грн.).

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішення ТОВ Інтерпоставкаінвест була подана скарга до ДФС України про скасування податкового повідомлення-рішення, проте, рішенням ДФС України №20463/6/99-99-11-01-01-25 від 15.06.2018р. скаргу ТОВ Інтерпоставкаінвест залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0007001204 від 11.01.2018р. - без змін.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0007001204 від 11.01.2018р. протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ Інтерпоставкаінвест складені податкові накладні на постачання товарів/послуг контрагентам покупцям та відправлені на реєстрацію в ЄРПН на суму ПДВ 2619355,83 грн. Відтак, сума податкових зобов'язань з ПДВ позивача у вересні 2017 року склала 2619356,00 грн., тобто суму податкових зобов'язань за податковими накладними вересня 2017 року, зареєстрованими в ЄРПН.

Проте, позивачем згідно з податкової декларації з ПДВ за вересень 2017 року від 20.10.2017р. №9218273393 віднесено до податкових зобов'язань суму ПДВ у розмірі 2485336,00 грн. Отже, до податкових зобов'язань за податковими накладними вересня 2017 року зареєстрованими в ЄРПН, позивачем не віднесено 134020,00 грн.,

Таким чином, в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПКУ, не включено до складу податкових зобов'язань вересня 2017 року суму ПДВ за податковими накладними у розмірі 134 020,00грн., в результаті чого занижено податкові зобов'язання вересня 2017 року на 134020,00грн.

Отже, за результатами камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за вересень 2017 року встановлено відхилення задекларованих позивачем показників на суму 120550,00 грн.

Так, відповідно до ст. 123 ПКУ, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Проте, позивач не погоджується з вищезазначеним порушенням та в позовній заяві зазначив, що ТОВ Інтерпоставкаінвест за вересень 2017 року складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та розрахунки коригування на постачання товарів/послуг контрагентам - покупцям на суму ПДВ 2619355,83 грн. Проте, податковим накладним/розрахункам коригування на суму ПДВ 134020,00 грн. відповідачем присвоєно статус реєстрацію зупинено , у зв'язку з чим, податкові накладні на суму ПДВ 134020,00 грн. не були віднесені позивачем до складу податкових зобов'язань.

Підставою для набуття електронним документом певного правового статусу є його прийняття податковим органом, що підтверджується квитанцією №2.

Позивач зазначає, що ТОВ Інтерпоставкаінвест не отримувало квитанції №2 у вересні 2017 року про реєстрацію податкових накладних, а отже, і не мало зобов'язань включати їх до складу податкової декларації з ПДВ у вересні 2017 року.

Проте, суд не погоджується з даним твердженням позивача, з огляду на наступне.

Так, Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктами а , б пункту 185.1 статті 185 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На дату виникнення податкових зобов'язань згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПК України термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкові накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Тобто, виходячи з положень ст. 44, ст. 187, ст. 201 ПК України, складання податкової накладної є наслідком виникнення податкових зобов'язань та відповідно здійснення господарської операції, яка оподатковується ПДВ.

При цьому, п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, суд доходить висновку про те, що суми ПДВ в податкових накладних, реєстрація яких зупинена, та в податкових накладних, в реєстрації яких відмолено, підлягають включенню до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що ...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно достатті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідач належними доказами підтвердив правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення, а отже, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпоставкаінвест (вул. Паторжинського, буд 13, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 41029796) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 28.01.2019р.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 28.01.2019р. Помічник судді З оригіналом згідно Помічник судді М.В. Дєєв І.В. Калита І.В. Калита