Рішення

від 17.01.2019 по справі 280/4947/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 січня 2019 року 11 год. 54 хв.Справа № 280/4947/18 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебрянникової О.А., та сторін

від позивача: адвокат Семенов М.В.,

від відповідача 1: Туркін В.С.,

від відповідача 2: Туркін В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного правадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦБУДМОНТАЖ XXI (юридична адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 12, код ЄДРПОУ 34373255)

до відповідача 1 - Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197)

до відповідача 2 - Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправним та скасування рішення від 01.10.2018 №935998/34373255, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21.11.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю Спецбудмонтаж ХХІ (далі - позивач) до Державної фіскальної служби України (далі відповідач 1), Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 2, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 01.10.2018 № 935998/34373255 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.09.2018 №2;

- зобов'язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 05.09.2018 №2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за результатами господарської діяльності ним складено податкову накладну від 05.09.2018 року №2, яку подано 27.09.2018 засобами електронного зв'язку на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до отриманих того ж дня квитанцій документи доставлено до ДФС України, проте реєстрацію зупинено у зв'язку із виявленою помилкою, а саме: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6. п.1. Критеріїв ризиковості платника податку . Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято оскаржуване рішення від 01.10.2018 № 935998/34373255 із посиланням на підставу відмови ненадання платником податків копій документів, зокрема: договорів, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (без визначення шляхом підкреслення, яких саме документів не надано). Позивач вважає прийняте рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН необґрунтованим, протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки оскаржуване рішення не містить підкреслень тих документів, які на думку відповідачів не надані, що в свою чергу робить ці рішення формальними та такими, що не ґрунтуються на результатах аналізу пакету документів платника податків. Крім того, позивач вказав і на ту обставину, що квитанція про зупинення податкової накладної містить посилання на неіснуючий критерій оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПК/РК в ЄРПН, не зазначено чітко по якому критерію необхідно було надати документи і пояснення та не зазначено перелік документів необхідних для надання платнику податків.

Ухвалою суду від 23.11.18 відкрито загальне позовне провадження по справі №280/4947/18, підготовче судове засідання призначено на 19.12.18 об 14 год. 00 хв.

17.12.2018 через канцелярію суду (вх. №41282) від відповідача 1, відповідача 2 надійшов відзив на позов, в якому відповідачі проти позову заперечували. В обґрунтування заперечень посилаються на те, що реєстрація податкової накладної виписаної позивача була зупинена з підстав передбачених законом. В свою чергу, за результатами аналізу наданих позивачем документів відповідачем 2 було встановлено, що позивачем подано неповний пакет документів, а саме не надано первинні та розрахункові документи. Вважають оскаржуване рішення законним та просять відмовити у задоволенні позову.

Протокольною ухвалою суду від 19.12.2018 клопотання представника позивача було задоволено, підготовче судове засідання по справі №280/4947/18 було відкладено на 17.01.19 об 11 год. 00 хв.

Протокольною ухвалою суду від 17.01.2019 задоволені клопотання сторін, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.01.19 об 11 год. 15 хв.

У судовому засіданні 17.01.2019 представник позивача підтримав заявлені вимоги, представники відповідачів проти задоволення позову заперечили.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач є юридичною особою з 2006 року. Основними видами діяльності позивача є: електромонтажні роботи (код КВЕД 43.21); монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (код КВЕД 43.22); інші будівельно-монтажні роботи (основний) (код КВЕД 43.29); оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (код КВЕД 46.69); діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (код КВЕД 71.12); будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20).

Позиивач має ліцензію ДАБІ України від 30.01.2017 на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів ІV і V категорій складності та дозвіл ТУ Держгірпромнагляду у Запорізькій області на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Виробничі потужності позивача зосереджено за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12, де на підставі договору оренди №36/17 від 01.08.2017, укладеного із ПАТ Трест Запоріжалюмінбуд (ЄДРПОУ 01239648) займає офісні та складські приміщення. Вказана адреса є як юридичною, так і фактичною адресою позивача.

03.07.2018 між Позивачем та публічним акціонерним товариством Концерн Галнафтогаз (код ЄДРПОУ 31729918) укладено договір підряду №003/07/18, за умовами якого позивач (Виконавець) зобов'язується за завданням ПАТ Концерн Галнафтогаз (Замовник) виконати роботи із заміни обладнання залізнодорожньої естакади і посилення несучих металоконструкцій на об'єкті ПАТ Концерн Галнафтогаз склад ПММ Бродівська нафтобаза . Вартість робіт склала усього 267 925,44 грн.

Відповідно до п.4.3 Договору Замовник сплачує аванс у розмірі 50% вартості робіт, який у сумі 133 962,72 грн., у т.ч. ПДВ 22 327,12 грн., було отримано 06.07.2018, що підтверджується банківською випискою. На дату виникнення податкових зобов'язань було виписано податкову накладну №1 від 06.07.2018, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.07.2018 за № 9155778433.

На виконання умов вказаного договору у вересні 2018 року Позивачем виконано вище зазначені роботи. Виконання робіт підтверджується актом №005/09-1/18 від 05.09.2018 приймання виконаних будівельних робіт. Сума до сплати, з урахуванням авансу, за виконані роботи склала 133 962,72 грн., у т.ч. ПДВ 22 327,12 грн.

Датою виникнення податкових зобов'язань є дата складання акту №005/09-1/18 приймання виконаних будівельних робіт - 05.09.2018.

Відповідно до норм ПК України на суму вартості виконаних позивачем робіт складено та 27.09.2018 надіслано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 05.09.2018 (реєстраційний номер документа 9208891664) на суму 133 962,72 грн., у т.ч. ПДВ 22 327,12 грн. отримувач - Публічне акціонерне товариство Концерн Галнафтогаз , проте згідно отриманої квитанції позивача було повідомлено про зупинення її реєстрації.

Відповідно до квитанції, отриманої 27.09.2018, реєстрація податкової накладної №2 від 05.09.2018 зупинена з посиланням на пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки податкові накладні відповідають вимогам п.п.1.6. п.1. Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник "D"=0284084035712433355893963960771070913091, "P"=448096.78.

На підтвердження здійснення господарської операції за податковою накладною №2 від 05.09.2018, Позивачем 27.09.2018 направлено Повідомлення №5 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції з копіями документів та поясненнями.

В поясненнях було, зокрема, зазначено, що позивач склав та надіслав для реєстрації в ЄРПН податкову накладну № 2 від 05.09.2018 у зв'язку із проведенням робіт по реконструкції залізнодорожньої естакади із заміною відкидних трапів і посилення несучих металоконструкцій на нафтобазі м. Броди ПАТ Концерн Галнафтогаз та складанням 05.09.2018 відповідного акту №005/09-1/18 приймання виконаних будівельних робіт. Також зазначено, що для виконання робіт використовувався закуплений металопрокат та трапи відкидні, що постачались раніше. Повідомлення було направлено разом з електронними копіями документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій по вказаній ПН. З урахуванням специфіки виконуваних робіт, позивач надав усі підтверджуючі документи у відповідності до норм чинного законодавства, що підтверджують правомірність складання податкової накладної №2 від 05.09.2018. Усі документи за змістом і формою відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідачем 2 було прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації вищевказаної податкової накладної.

За результатом розгляду пояснень та документів було прийнято оскаржуване рішення від 01.10.2018 № 935998/34373255 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 05.09.2018.

В якості підстави для відмови у вказаному рішенні було зазначено про ненадання платником податку копій документів, а саме:

- договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них;

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Позивач в адміністративному порядку не оскаржував оскаржуване рішення комісії.

Не погоджуючись із такими рішенням відповідача 2 позивач звернувся до суду із даним позовом.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі. Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У даному випадку датою виникнення податкових зобов'язань є дата оформлення акту №005/09-1/18 приймання виконаних будівельних робіт - 05.09.2018.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

З 01 січня 2017 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон - № 1797-VIII від 21 грудня 2016 року).

У свою чергу, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкової накладної №2 від 05.09.2018 зупинена з посиланням на пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає вимогам п.п.1.6. п.1. Критеріїв ризиковості платника податку .

Так, у Листі Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: "1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв № 959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Крім того, відповідачем також не надано суду ані самого протоколу засідання комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Листа Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року квитанція не містить. Крім того, у квитанції запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Згідно з положеннями підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).

Зазначена комісія приймає рішення про: - реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної фіскальної служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області було відмовлено у реєстрації відповідної податкової накладної у зв'язку з неподання платником податку копій документів, проте, з даного рішення не можливо встановити, які документи не подано.

Зокрема, судом вбачається, що контролюючим органом в оскаржуваному рішенні як підставу його прийняття виділено пункт "Ненадання платником податку копій документів". При цьому, ДФС зроблено відмітку навпроти наступних переліків документів: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

У пункті "Додаткова інформація" зазначено відсутні документи щодо постачання товарів, транспортування, складські документи .

Суд зауважує, що контролюючий орган, обмежився лише загальним формулюванням наданих позивачем документів, не зазначивши конкретно, які саме документи не надано позивачем. Податкову накладну від 05.09.2018 №2 було складено та направлено для реєстрації в ЄРПН у зв'язку із виконанням робіт. Відповідно, у квитанції не конкретизовано, щодо постачання яких товарів, транспортування та складування чого відсутні документи.

Застосування вищезгаданих правових норм у наведений спосіб відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18 (провадження № К/9901/62472/18), а тому суд, у відповідності до вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує такий при вирішенні даної справи.

В свою чергу, представником ТОВ Спецбудмонтаж ХХІ до матеріалів адміністративної справи надано документи первинної податкової та бухгалтерської звітності по взаємовідносинах з ПАТ Концерн Галнафтогаз , які свідчать про реальність здійснених господарських операції та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Частинами 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВРта вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що оскаржене позивачем рішення від 01.10.2018 № 935998/34373255 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.09.2018 №2 є протиправними та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про реєстрацію податкової накладної, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Відтак, оскільки зазначені вище рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області про відмову у реєстрації податкових накладних підлягають скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну 05.09.2018 №2.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної, а саме з Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 3524,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 529 від 16.11.2018.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦБУДМОНТАЖ XXI (юридична адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 12, код ЄДРПОУ 34373255) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування рішення від 01.10.2018 №935998/34373255, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 01.10.2018 № 935998/34373255.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦБУДМОНТАЖ XXI (юридична адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 12, код ЄДРПОУ 34373255) від 05.09.2018 №2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦБУДМОНТАЖ XXI (юридична адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 12, код ЄДРПОУ 34373255) сплачений судовий збір у розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 22.01.2019.

Суддя Р.В.Сацький