Рішення

від 22.09.2009 по справі 2-2567/09

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

 Справа № 2-2567/09                                                                  

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 вересня 2009 року                                                    Жовтневий районний суд

                                                        м. Дніпропетровська

У складі:    

Головуючого         – судді Мазниці А.А.

    При секретарі         – Шевченко Д.С.

За участю:

Представників позивача     – ОСОБА_1, ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення до ОСОБА_3, ОСОБА_4 Метанет Камрап-Кізи про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

    У лютому 2009 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеною позовною заявою. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю водія позивача ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_3, що сталася 15.10.2008 р. на перехресті пр. ім. Гагаріна та вул.

Телевізійної у м. Дніпропетровську з вини відповідача, належний позивачеві автомобіль “Фольксваген”, д/н КІ 4084, отримав технічні пошкодження. Тим самим позивачеві була заподіяна матеріальна шкода. На підставі викладеного, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача на його користь 26.778, 48 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 750 грн. витрат на оплату послуг експерта та судові витрати.

    У судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, на їх задоволенні наполягали.

    Відповідачі у судове засідання не з’явилися, за місцем реєстрації, підтвердженим адресними даними МВС (а.с. 70), судові виклики не отримували (а.с. 56), у зв’язку з чим про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом публікації оголошення у пресі (а.с. 91), що є підставою для вирішення справи без їх участі в заочному порядку.

    Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

    Судом встановлено, що 15.10.2008 р. мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю водія позивача ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_3 Близько 16:30 годин зазначеного дня відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем “Мерседес”, д/н КК 0565, у порушення вимог п. 2.10., п. 8.7.3. “е” Правил дорожнього руху виїхав на перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофору, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобіля під його керуванням з належним позивачеві (а.с. 24-33) автомобілем “Фольксваген”, д/н КІ 4084 (тр.), після чого самовільно залишив місце пригоди.

    Фактичні обставини спірної ДТП, а також наявність вини ОСОБА_3 в її скоєнні, встановлені постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26.11.2009 р. у справі № 3-20132/08, якою відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 12), а отже відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України є преюдиційно встановленими і не підлягають доказуванню.

    Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль “Мерседес”, д/н КК 0565, на час дорожньо-транспортної пригоди не був зареєстрований за відповідачем ОСОБА_4К.К., втім належав їй на підставі вантажної митної декларації від 31.07.2008 р. та довідки-рахунку ДДР № 374684 від 04.10.2008 р. (а.с. 79).

    Розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачеві внаслідок спірної ДТП, відповідно до висновку спеціаліста склав 28.936, 45 грн. (а.с. 34-44), за складання висновку було сплачено 750, 00 грн. (а.с. 4). Фактично витрати позивача на ремонт автомобіля, в межах яких був пред’явлений позов, склали 26.778, 48 грн. (а.с. 2, 3, 5, 45).

    Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить висновку про те, що вони врегульовані положеннями ст. ст. 22, 1187, 1188 ЦК України.

    Так, відповідно до ч. ч.  1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є зокрема діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

    Ст. 1188 ЦК України визначений порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, відповідно до якого шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Такими збитками вважаються зокрема витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Враховуючи, що спірна ДТП сталася з вини відповідача ОСОБА_3, суд доходить висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення з нього на користь позивача суми у розмірі 26.778, 48 грн. у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди. Також підлягають задоволенню на підставі ст. 22 ЦК України позовні вимоги в частині відшкодування за рахунок відповідача витрат на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 750, 00 грн. У задоволенні позову до ОСОБА_4К.К. суд вважає за  необхідне відмовити, оскільки за викладених фактичних обставин володільцем транспортного засобу, що має відповідати за заподіяну ним шкоду, є відповідач ОСОБА_3

    Відповідно до ст. 79, 84, 88  ЦПК України понесені позивачем судові витрати, а саме витрати на оплату судового збору та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі  278, 28 грн.  та 30, 00 грн.  (а.с. 10, 11), оплату правової допомоги у розмірі 3.500, 00 грн. (а.с. 64, 66), оплату публікації оголошення у пресі у розмірі 100, 00 грн. (а.с. 89-91) підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 1187, 1188  ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення   27.528, 48 (двадцять сім тисяч п’ятсот двадцять вісім гривень 48 коп.) , у тому числі 26.778, 48 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 750, 00 грн. витрат на проведення експертизи.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_3 на користь Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення 3.905, 28 грн. (три тисячі дев’ятсот п’ять гривень 28 коп.).

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.

У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після закінчення такого строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                     А.А. Мазниця