Рішення

від 22.01.2019 по справі 540/2488/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2488/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Собчук Є.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська продовольча корпорація" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення від 16.08.2018 р. № 883845/38822685 про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 14.11.2017 р. № 1796,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська продовольча корпорація" (ТОВ УПК , позивач) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (ДФС, відповідач), у якому просить скасувати рішення від 16.08.2018 р. № 883845/38822685 про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 14.11.2017 р. № 1796.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до вимог п.201.10 ст. 201 ПК України ТОВ «УПК» було складено 14.11.2017р. та направлено 30.11.2017р. на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1796. Згідно квитанції №1 від 30.11.2017р. податкова накладна була прийнята, однак її реєстрація була зупинена на підставі того, що за результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 27.10. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. ТОВ «УПК» на адресу податкового органу було направлено документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій за ПН. Проте, рішенням комісії ДФСУ від 16.08.2018р. №883845/38822685 було відмовлено у реєстрації податкової накладної.

Не погоджуючись із правомірністю прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Пояснює, що реальність здійснення господарських операцій за складеною податковою накладною, реєстрація якої зупинена, підтверджена первинними документами.

Зокрема по податковій накладній № 1796 від 14.11.2017 року ТОВ Українська продовольча корпорація реалізувало ТОВ Продексим,ЛТД бензин А-92 у кількості 3030 л, згідно договору № 24/01/17 гсм від 24.01.2017 р., яке було придбано у ТОВ ВІТАНА згідно договору № 14 від 01.02.2016 р. Транспортування відбувалося за рахунок продавця згідно укладеного договору з ФОП ОСОБА_3 № 12/01/17-1 тр від 12.01.2017 р. Розрахунки проведені у безготівковій формі, на момент надання документів заборгованість між контрагентами по даним поставкам відсутня.

Позивач також вважає, що сам механізм зупинення реєстрації ПН/РК є неправомірним, оскільки Критерії у наказі Мінфіну №657 сформульовано нечітко та двозначно, рішення про зупинення реєстрації ПН, рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної не містить конкретних обставин справи та обґрунтувань їх резолютивної частини.

Крім того, позивач вказує на те, що податковим органом порушено порядок та правила «блокування» податкових накладних, оскільки ним не дотримано вимог п.п. 201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПК України на момент зупинення реєстрації податкової накладної, а лише процитовано його зміст, жодних конкретних пропозицій щодо необхідних документів не зазначено. В оскаржуваному рішенні ДФС, зокрема податковим органом зазначено підставу для відмови у реєстрації ПН ненадання документів щодо підтвердження відповідності продукції . проте надані до контролюючого органу підтверджуючи документи складені відповідно до норм законодавства та засвідчують факт реального виконання ТОВ «УПК» та його контрагентами господарських зобов'язань.

Враховуючи викладене, ТОВ «УПК» вважає, що податковим органом в оскаржуваному рішенні наведено лише загальний висновок щодо фактичного невиконання позивачем обов'язку по доведенню своєї позиції, проте контролюючі органи зобов'язані не допускати порушень прав та інтересів позивача, а тому просить суд захистити його права та законні інтереси задовольнивши заявлені позовні вимоги шляхом скасування оскаржуваного рішення податкового органу та зобов'язати ДФСУ зареєструвати спірну податкову накладну, подати до суду звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 07.12.2018р. відкрито спрощене позовне провадження у даній справі із призначенням її до розгляду у судовому засіданні, запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву.

20.12.2018 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. На підтвердження своєї правової позиції зазначає зокрема, що позивачем у відповідності до вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України по здійсненій операції з постачання продукції було складено податкову накладну від 14.11.2017 р. № 1796 на адресу ДП ДГ ІТСР імені ОСОБА_4 Асканія Нова ННСГЦ.

Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії підтверджуючих документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН відповідно до п. в пп.201.16.1 п.201 ст.201 Кодексу, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567.

Державною фіскальною службою було прийнято рішення комісії ДФС України від 16.08.2018 р. № 883845/38822685 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.11.2017 №1796 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином вважає, що відповідач при винесені оскаржуваного рішення діяв в межах норм діючого законодавства, а тому відсутні підстави для скасування рішення. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розгляд справи 21.12.2018 року відкладено до 22.01.2019 року у зв'язку із знаходженням судді на лікарняному.

22.01.2019 року представники сторін в судове засідання прибули.

Представник позивача підтримав заявлені до суду позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча корпорація» є юридичною особою приватного права, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 14.08.2013 року за №14991020000016246, діє на підставі статуту та протоколу установчих зборів від 14.08.2013р. №1. Основним видом діяльності ТОВ «УПК» за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Крім того, товариство здійснює: 01.61 допоміжну діяльність у рослинництві, 10.41 - виробляє олії та тваринні жири, 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.75 - оптова торгівля хімічними продуктами.

Позивач вказує на те, що товариство здійснює оптовий продаж мінеральних добрив, засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів, реалізуючи цю продукцію підприємствам, які є сільгоспвиробниками, а також здійснює реалізацію сільськогосподарської продукції, яку купує тільки у підприємств-сільгоспвиробників, працює на цьому ринку чотири роки. Також ТОВ Українська продовольча корпорація надає сільськогосподарські послуги по вирощуванню сільськогосподарської продукції для підприємств-сільгоспвиробників власною сільгосптехнікою та обладнанням, послуги по відшкодуванню послуг елеватора (за власними укладеними договорами зберігання) та інші.

Зі змісту позовної заяви та відповідно до матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Продексим, ЛТД» (ТОВ «Продексім, ЛТД» , покупець) та ТОВ «Українська продовольча корпорація» (продавець) 24.01.2017 року уклали договір купівлі-продажу нафтопродуктів, згідно з яким ТОВ «УПК» постачає, а ТОВ «Продексім, ЛТД» приймає та здійснює оплату нафтопродуктів на умовах даного договору. За умовами постачання товару ціна та кількість товару: згідно видатковим накладним, за поставлений товар покупець здійснює оплату згідно виставленим рахункам шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. У разі поставки нафтопродуктів транспортом продавця ціна формується з урахуванням видатків на доставку.

Згідно видаткової накладної №РН-0001365 від 14.11.2017р. ТОВ УПК поставлено на адресу ТОВ Продексім, ЛТД бензин А-92 у кількості 3030 л на загальну суму 73047.24 грн.

Нафтопродукти придбавалися ТОВ УПК згідно договору №18 від 01.02.2016р. у ТОВ Вітана . Згідно умов даного договору товар постачається для подальшої реалізації кінцевим споживачам. Замовлення товару здійснюється шляхом оформлення заявки в усній або письмовій формі. Товар постачається за рахунок покупця транспортним засобом на склад покупця. Приймання-передача товару здійснюється на складі продавця згідно товарної накладної та сертифікату якості.

За видатковою накладною №44 від 14.11.2017 ТОВ Вітана поставлено на адресу платника (одержувача) ТОВ УПК бензин автомоб. А-92 Євро-Е5 у кількості 5030л на загальному 118 728,12 грн.

Згідно податкової накладної від 14.11.2017 року №38 постачальник (продавець) ТОВ Вітана поставив на адресу отримувача (покупця) ТОВ УПК товар - бензин автомобільний А-92 Євро-5-Е5 у кількості 5030л.

Транспортування товару (нафтопродуктів) відбувалось за рахунок продавця ТОВ УПК на підставі укладеного договору №12/01/17-1тр про надання транспортних послуг з ФОП ОСОБА_3 (перевізником). Вартість транспортних послуг обумовлюється сторонами та зазначається у виставлених рахунках, актах здачі-прийняття виконаних робіт.

Так, згідно ТТН на відпуск нафтопродуктів №44 від 14.11.2017 автоперевізником ПП ОСОБА_3 поставлено товар від ТОВ Вітана на адресу ТОВ УПК 5030л бензину автомоб А-92 Євро-Е5. За ТТН № ТтН-000356 від 14.11.2017 автоперевізником ОСОБА_5Г від ТОВ УПК на адресу ТОВ Продексім, ЛТД 3030л бензину А-92.

На дату виникнення податкових зобов'язань ТОВ «УПК» було складено податкову накладну від 14.11.2017р. №1796 на суму 60872 грн. та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції від 30.11.2017р. документ прийнято, реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної зазначено: «відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затв. наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:2710. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

На підтвердження реальності здійснення операцій ТОВ «УПК» направлено до ДФС повідомлення від 08.08.2018 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК. Зазначеним повідомленням ТОВ «УПК» направлено до податкового органу свої пояснення та додаткові документи: акт надання послуг №292 від 14.11.2017, договір надання транспортних послуг №12/01/17-1тр від 12.01.2017, договір купівлі-продажу №18 від 01.02.2016, договір купівлі-продажу №24/01/17 гсм від 24.01.2017, податкова накладена та квитанція №1 №38 від 14.11.2017, пояснення стосовно господарської діяльності б/н від 31.07.2018, платіжне доручення №15 від 06.07.2018, платіжне доручення №2131 від 21.11.2017, видаткова накладна №44 від 14.11.2017, видаткова накладна №1365 від 14.11.2017, товарно-транспортна накладна №44 від 14.11.2017, товарно-транспортна накладна №356 від 14.11.2017.

Проте, рішенням комісії про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.08.2018р. №883845/38822685 відмовлено у реєстрації ПН №1796 від 14.11.2017р.. Зазначено, що підставою відмови є ненадання платником податку копій документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду за їх захистом. Зазначив, що дотримався всіх необхідних вимог при складенні та реєстрації ПН, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій надав податковому органові всі необхідні документи та пояснення.

Вирішуючи даний спір суд виходить із наступного: Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні норми містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В даному випадку на адресу ТОВ «УПК» було надіслано квитанцію від 30.11.2017 року. Зі змісту даної квитанцій по спірній податковій накладній вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну від 13.06.2017 №567.

Пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 визначено два критерії: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України.

У порядку визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.6 статті 201 ПК України, позивачем було направлено на адресу Державної фіскальної служби копії документів та пояснення до господарських операцій з купівлі та продажу нафтопродуктів за договором ТОВ «ТД «Продексім» , отриманих від ТОВ Вітана за договором.

Дані документи направляються податковим органом за місцем обліку платника податків відповідно підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України до Комісії ДФС України для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідачем у квитанції від 30.11.2017р. по спірній податковій накладній вказано про те, що виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 2710, та запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Проте, рішення комісії Державної фіскальної служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Виходячи з вищевикладеного, оскаржуване рішення комісії не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною у реєстрації якої відмовлено.

Крім того, з оскаржуваного рішення комісії ДФС слідує, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної стало ненадання позивачем документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорта якості, сертифіката відповідності).

Суд вважає таку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної протиправною, так як позивачем надано контролюючому органу первинні бухгалтерські документи щодо придбання бензину, подальшої його реалізації ТОВ ""Продексім, ЛТД", транспортування та здійснення розрахунків.

Суд зазначає, що позивачем було надано відповідачу пояснення та копії документів в обсязі, достатньому для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому, враховуючи те, що ТОВ "УПК" не є виробником бензину, не надання документів щодо підтвердження відповідності продукції, не може бути обставиною для відмови у реєстрації податкової накладної.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 16.08.2018 р. № 883845/38822685, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 14.11.2017 р. № 1796, є протиправним та підлягає скасуванню.

Тому позовні вимоги ТОВ "УПК" про скасування рішення від 16.08.2018 р. № 883845/38822685 та зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14.11.2017 р. № 1796 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розглядом справи судом встановлено, що господарська операція, за результатами якої видана спірна податкова накладна була підтверджена первинними документами.

В ході розгляду справи представник відповідача не зміг спростувати законність первинної документації наявної у ТОВ «УПК» по господарським операціям за договором купівлі-продажу нафтопродуктів, як і не зміг пояснити яких саме документів не вистачало для належної реєстрації зазначеної вище податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до норм діючого ПК України, або які документи були складені неналежним чином.

В момент здійснення господарської операції позивач та його контрагент були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ТОВ « Продексім, ЛТД» , та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 1796 від 14.11.2017 року.

Суд також зазначає, що оскаржуване рішення комісії Державної фіскальної служби України від 16.08.2018 року №8833845/38822685 є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що в ході розгляду справи, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування заявлених позовних вимог ТОВ «УПК» , доводи відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 16.08.2018 року №883845/38822685 прийняте не у спосіб визначений законом, у зв'язку з чим є такими, що підлягає скасуванню.

Позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом скасування спірного рішення та зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1796 від 14.11.2017р.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розподілити судові витрати згідно вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська продовольча корпорація" (73003, м.Херсон, вул.Полякова Георгія, 21/вул.Михайловича, 41, код ЄДРПОУ 38822685) до Державної фіскальної служби України (МСП 04655, м.Київ, Львівська пл.8, код ЄДРПОУ 39292191) про скасування рішення від 16.08.2018 р. № 883845/38822685 про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 14.11.2017 р. № 1796 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 16.08.2018 р. № 883845/38822685.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (МСП 04655, м.Київ, Львівська пл.8, код ЄДРПОУ 39292191) здійснити реєстрацію податкової накладної від 14.11.2017 р. № 1796.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (МСП 04655, м.Київ, Львівська пл.8, код ЄДРПОУ 39292191) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська продовольча корпорація" (73003, м.Херсон, вул.Полякова Георгія, 21/вул.Михайловича, 41, код ЄДРПОУ 38822685) судовий збір у сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25 січня 2019 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 111030600