Рішення

від 29.01.2019 по справі 573/1921/18

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/1921/18

Номер провадження 2/573/620/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря Кислої Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, Білопільської районної державної адміністрації, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, Білопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, Білопільської РДА про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина на все його майно та майнові права. ОСОБА_2 з 1960 року по 1985 рік працював головою колгоспу Радянська Україна та був його членом. В подальшому правонаступником вказаного колгоспу стало КСП АФ Обрій , а правонаступником останнього - СБК АФ "Обрій . Будучи членом колгоспу "Радянська Україна", батько мав право на земельну частку (пай) у даному господарстві, але при розпаюванні помилково не був включений до списку, доданого до Державного акту на право колективної власності на землю, у зв'язку з чим за життя так і не одержав сертифікат на право власності на земельну частку (пай) у вказаному підприємстві із зазначених вище підстав. За життя ОСОБА_2 заповіту не складав. Спадщину після нього прийняла мати ОСОБА_3 Остання померла ІНФОРМАЦІЯ_2. За життя мати склала заповіт, яким все своє майно заповіла йому. Він своєчасно прийняв спадщину після смерті матері, проте у позасудовому порядку немає можливості оформити своє право на земельну частку (пай), яку мати фактично успадкувала після смерті батька, а тому просить визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 4,72 умовних кадастрових гектарів із земель сільськогосподарського призначення резервного фонду Павлівської сільської ради в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, направив заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача - Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області в судове засідання не з'явився, в.о. сільського голови Тарасенко С.В. направила суду листа про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги визнають у повному обсязі.

Представник відповідача - Білопільської РДА Воротинцева А.В. у судове засідання також не прибула, причин неприбуття суду не повідомила, про день, час і місце розгляду справи сповіщена належним чином. Під час проведення підготовчого засідання позов визнавала.

Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Будаков В. у судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність та виключення Головного управління з числа третіх осіб по справі, оскільки останнє не має повноважень щодо виділення земель, що підлягали розпаюванню після реорганізації колгоспу Радянська Україна , КСП Обрій , КСП АФ Обрій , ТОВ АФ Обрій , а розпорядником земель державної форми власності є лише з 01 січня 2013 року, а відтак не отримувало повноваження щодо розпорядження землями розформованих КСП. Крім того, останній вказує, що у зв'язку з тим, що до позовної заяви позивач не долучив докази прийняття спадщини його матір'ю ОСОБА_3 після свого чоловіка, а його батька - ОСОБА_2, відсутні підстави вважати, що вона успадкувала земельну частку пай після смерті останнього, а пропуск строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом є підставою для відмови у задоволенні позову (а. с. 76-77).

Представник третьої особи - Білопільської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, державний нотаріус Ковальова Л.Б. направила суду заяву про розгляд справи без її участі. При ухваленні рішення покладаються на розсуд суду.

Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши їх в сукупності з точки зору належності, допустимості і взаємозв'язку, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що батьками позивача ОСОБА_1 були нині покійні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 9).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все його майно та майнові права, які не припинились внаслідок його смерті.

З архівних довідок Комунальної установи Білопільський районний трудовий архів №65 від 17 січня 2017 року та №Н-11 від 14 березня 2017 року вбачається, що відповідно до книги обліку розрахунків по оплаті праці по колгоспу Радянська Україна , КСП Обрій , КСП АФ Обрій , ТОВ АФ Обрій в період з 1960 року по 1985 роки включно ОСОБА_2 працював у колгоспні на посаді голови, а з 1986 по 1990 року - заступником голови по підсобному господарству. В документах архівного фонду Радянська Україна в протоколах загальних зборів членів колгоспу та засідань правління колгоспу за 1970-1980 роки відомостей про розпаювання земель немає (а. с. 13-15).

Крім того, згідно з обліковою карткою члена КПРС НОМЕР_3 у березні 1991 року ОСОБА_2 вийшов на пенсію з колгоспу (а. с. 16).

За інформацією архівного відділу Білопільської РДА, наданою на підставі протоколів засідань правління та загальних зборів колгоспу Радянська Україна с. Павлівка Білопільського району за 1988-1993 роки, КСП Обрій за 1993-1995 роки, рішення про виключення ОСОБА_2 з членів колгоспу не приймалося (а. с. 31).

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним той факт, що батько позивача ОСОБА_2 був членом колгоспу "Радянська Україна", який був розташований на території Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, що сторонами у справі не оспорюється.

Згідно ксерокопії державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_4, виданого Павлівською сільською радою народних депутатів Білопільського району Сумської області 28 липня 1995 року на підставі рішення цієї ж ради від 11 червня 1995 року, зареєстрованого в книзі записів Державних актів на право колективної власності на землю за №23, Колективному сільськогосподарському підприємству Мирний передано в колективну власність 3713,3 га землі в межах згідно з планом для сільськогосподарського використання (а. с. 127-131).

До списку громадян - членів Колективного сільськогосподарського підприємства Обрій Білопільського району, який є додатком до вказаного держаного акту, ОСОБА_2 включений не був (а. с. 132-142).

З матеріалів справи також вбачається, що 30 січня 1993 року загальними зборами членів колгоспу Радянська Україна с. Павлівка Білопільського району Сумської області прийнято рішення про реорганізацію колгоспу в колективне сільськогосподарське підприємство Обрій , яке стало правонаступником попереднього господарства. В подальшому, на підставі рішення загальних зборів членів КСП Обрій від 14 лютого 1997 року підприємство реорганізовано в КСП АФ Обрій , яке стало його правонаступником, а на підставі рішення зборів уповноважених членів КСП підприємство реорганізовано в сільськогосподарський багатофункціональний кооператив агрофірма Обрій , що був правонаступником попереднього (а. с. 18-30).

Згідно з п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7 при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно з п. 2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям №720/95 від 08 серпня 1995 року право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз'яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі, остання відповідно до п. 7 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям № 720/95 від 08 серпня 1995 року має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою.

Аналіз норм законодавства свідчить про те, що право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному сільськогосподарському підприємству, членом якого є особа. Крім того, слід враховувати, що строк позовної давності для вимог про визнання права на майно учасника спільної власності обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися, що її право на це майно оспорюється.

У відповідності до ч. 9 ст. 5 Земельного кодексу України 1990 року, який діяв на час виникнення правовідносин, кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Внести зміни у список осіб, який додавався до Державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_4, виданого Павлівською сільською радою народних депутатів Білопільського району Сумської області 28 липня 1995 року, на даний час неможливо у зв'язку з ліквідацією підприємства та смертю ОСОБА_2

Разом з цим, суд вважає доведеним той факт, що на момент видачі вищевказаного державного акта у ОСОБА_2, як члена колгоспу Радянська Україна , правонаступником якого в подальшому стало КСП "Обрій", виникло право на земельну частку (пай).

У відповідності до ст. 529 ЦК УРСР 1963 року, що діяв на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно зі ст. 548 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За інформацією Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно проживав та був зареєстрований у АДРЕСА_1. Разом з ним були зареєстровані та проживали дружина ОСОБА_3, син ОСОБА_1, невістка ОСОБА_8, онуки - ОСОБА_9, ОСОБА_10. Заповіт від імені померлого на території Павлівської сільської ради не посвідчувався (а. с. 11).

З матеріалів справи також вбачається, що 15 квітня 2005 року до Білопільської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11 звернувся позивач ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності від імені своєї матері ОСОБА_3 Того ж дня на ім'я останньої державним нотаріусом Ковальової Л.Б. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване у реєстрі за №411, на житловий будинок з прибудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_2, належний померлому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого виконкомом Павлівської сільської ради 14 грудня 1991 року (а. с. 80-85).

Таким чином, судом встановлено, що мати позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 в порядку ст. 549 ЦК УРСР 1963 року прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2

Тому аргументи Головного управління Держгеокадастру в Сумській області щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки його мати своєчасно не прийняла спадщину після смерті батька, не заслуговують на увагу.

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_5 (а. с. 32).

15 березня 2009 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу за реєстровим номером 337 посвідчено заповіт від імені ОСОБА_3, яким остання все своє майно заповіла позивачу у справі ОСОБА_1 Заповіт зареєстровано у Спадковому реєстрі за №46518509 (а. с. 33-34).

З матеріалів спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу після смерті ОСОБА_3, вбачається, що її заведено 11 травня 2018 року за заявою позивача ОСОБА_1 (а. с. 64-65).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

У відповідності до ч. 2 ст. 1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Як було встановлено судом, ОСОБА_1 своєчасно прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3, а тому відповідно до вищенаведених положень закону він успадкував і майнове право на земельну частку (пай) у розмірі 4,72 умовних кадастрових гектарів у КСП Обрій , яку остання фактично успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_2, проте у позасудовому порядку позивач не може оформити це право у нотаріуса.

З довідки Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області №619 від 30 травня 2016 року вбачається, що на території Павлівської сільської ради є землі запасу та резервного фонду (а. с. 37).

Статтею 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) передбачено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), зокрема, є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Статтею 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , зокрема, передбачено, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 ЗК України право власності на землю гарантується.

Частиною 3 статті 2 ЗК України передбачено, що об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно з ч. 11 ст. 25 ЗК України резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

За таких обставин суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, право на земельну частку (пай) у розмірі 4,72 ум. кад. га нормативною грошовою оцінкою із земель сільськогосподарського призначення резервного фонду Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, до Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ 04390067, місце знаходження: 41822, Сумська область, Білопільський район, село Павлівка, вулиця Хілкова, будинок 25, Білопільської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ: 04058120, місцезнаходження: 41800, Сумська область, місто Білопілля, вулиця Старопутивльська, будинок 35, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, код ЄДРПОУ: 39765885, місцезнаходження: 41800, місто Суми, вулиця Петропавлівська, будинок 108, Білопільська районна державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 2900251, місце знаходження: 41800, Сумська область, місто Білопілля, вулиця Торгова площа, будинок 27, про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) розміром 4,72 умовних кадастрових гектарів із земель сільськогосподарського призначення резервного фонду Павлівської сільської ради, яке належало ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене позивачем до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя