Постанова

від 29.01.2019 по справі 826/14059/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14059/16 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Пилипенко О.Є.

Собківа Я.М.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 квітня 2016 року №003265500, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 квітня 2016 року № 003265500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 102 115, 00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року даний адміністративний - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 06 квітня 2016 року № 0032655000.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі направлень від 14 вересня 2015 року №1075/26-55-22-08, №1074/26-55-22-08, №1073/26-55-22-08, №1072/26-55-22-08, №1078/26-55-22-08, №1077/26-55-22-08, №1076/26-55- 22-08, №238/26-55-17-02, №106.9/26-55-22-04, №1102/26-55-2.2-14, від 28 вересня 2015 року №1183/26-55- 22-02, від 30 вересня 2015 року №1193/26-55-22-07, від 08 жовтня 2015 року № 1225/26-55-22-04 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планової виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України (код за ЄДРПОУ 17243279) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01січня 2014 року по 31 грудня 2014 ро, за результатами якої складено акт № 1/26-55/37243279 від 18 березня 2013 року.

Висновками вказаного акту перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема, порушення п. 180.2 ст. 180, п. 185.1. ст. 185, п.186.3. ст.186, п.187.1, п.187.7 п. 187.8 ст. 187, п.188.1 ст.188, п. 89.1 ст. 189, п.190.2. ст.190, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.п. г) п. 198.5, 198.6 ст.198, п.201.4, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 734 743 грн., у тому числі по періодам: січень 2014 р. у сумі 191 595 грн.; березень 2014р. у сумі 543 148 грн.

06 квітня 2016 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0032655000, яким згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення, встановлені а акті перевірки № 1/26-55/37243279 від 06 квітня 2016 року, ПАТ ДПЗКУ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 102 115, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 734 743, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 367 372, 00 грн.

За результатами оскарження вказаного податкового повідомлення рішення в адміністративному порядку, рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 17 червня 2016 року № 120/26-15-10-01-35 та ДФС у м. Києві від 23 серпня 2016 року № 18310 16/99-99-11-01-02-25 податкове повідомлення-рішення № 0032655000 від 06 квітня 2016 року залишено без змін, скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що в періоді, який перевірявся податковим органом, позивач мав господарські правовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю Тана-Торг , Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа-Центавра , Акціонерною компанією Харківобленерго .

Так, між Акціонерною компанією Харківобленерго (за договором - постачальник) та Державним підприємством Державна продовольчо-зернова корпорація України (за договором - споживач) укладений договір від 15 квітня 2011 року № 61-1306 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1 Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію до Договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано копії рахунків на оплату використаної електроенергії за січень-грудень 2014 року; платіжних доручень; податкових накладних, перелік яких наведено в оскаржуваному рішенні.

Також між ТОВ Альфа-Центавра (за договором - виконавець) та ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України (за договором - замовник) укладений договір від 17 липня 2013 року № 188 про надання послуг по організації сертифікації вантажу, відповідно до умов якого на підставі заявки замовника виконавець зобов'язується надавати послуги по організації інспектування, здійснення контролю якості вантажу, а саме: організувати заходи по оформленню карантинних сертифікатів, ветеринарних свідоцтв; організувати відбір проб; доставку проб до лабораторії для проведення досліджень; отримувати сертифікати; передавати отримані сертифікати замовнику; представляти інтереси замовника в державних організаціях України, а також в інших організаціях, пов'язаних з виконаннях зобов'язань за даним Договором.

Заявка передається замовником виконавцю в письмовому вигляді кур'єром, факсом або електронною поштою не пізніше ніж за один робочий день до дати початку виконання зобов'язання виконавцем. В заявці зазначаються дані, необхідні для оформлення та отримання сертифікатів, а саме: об'єм партії; вид та клас зернової культури; пункт завантаження та вивантаження; номери транспортних засобів, що перевозять партію зернової культури; дата початку перевезення партії зернової культури з пункту завантаження в пункт вивантаження, а також дата закінчення перевезення; власник вантажу.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано копії податкових накладних, перелік яких наведено в оскаржуваному рішенні; реєстрів карантинних сертифікатів.

Крім того, між ТОВ Тана-Торг (за договором - постачальник) та ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України (за договором - покупець) укладений договір поставки від 27 січня 2014 року № 27/01-14, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість, в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Підтвердженням факту погодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є його оплата згідно рахунків-фактур на умовах передоплати.

Номенклатура, асортимент, загальна кількість товару, розмір партій, ціна за одиницю, загальна вартість партії, умови та термін постачання передбачаються в рахунках-фактурах та повністю погоджуються сторонами у видаткових накладних. Видаткові накладні або рахунки-фактури мають юридичну силу специфікацій в розумінні статті 266 Господарського кодексу України та є невід'ємними частинами даного Договору.

За взаємною домовленістю сторін в процесі виконання даного Договору можуть бути внесені зміни в його положення: терміни оплати. Будь-яка така зміна підлягає оформленню у вигляді додаткової угоди доданого договору, підписаної уповноваженими представниками та скріпленої печатками сторін. Після чого така додаткова угода стає невід'ємною частиною даного Договору.

На підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано копії податкових накладних; видаткових накладних; прибуткових накладних.

Згідно пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. а п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Законом України Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до статті 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно статті 9 Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до приписів п.п. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 ПК України - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договором комісії, доручення та агентськими договорами.

З урахуванням наведених норм та наявних матеріалів справи суд дійшов висновку, що договори, видаткові і податкові накладні, рахунки є первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між суб'єктами господарювання.

Посилання ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на акт Ленінської ОДПІ у місті Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області від 22 квітня 2014 року № 66/12-36-22-03/10/38961066 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання звірки ТОВ ПКФ Восток Трейд (код 38961066) щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року як на доказ відсутності у позивача права на включення сум по взаємовідносинам з ТОВ Альфа-Центавра до податкового кредиту, судом сприймається критично, оскільки податкова інформація та акти перевірки не є належними та допустимим доказами у справі, а висновки відповідача щодо здійснення фінансово-господарської діяльності, зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання угод, укладених із позивачем, такими, що не спричинили реальних юридичних наслідків.

Посилання податкового органу на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Тана-торг не можна приймати як доказ, оскільки в ньому йде мова виключно про контрагентів ТОВ Тана-торг та не міститься документального підтвердження встановлених фактів.

Таким чином, твердження відповідача з посиланням на податкову інформацію та акти перевірок про те, що діяльність контрагентів позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням останньому податкової вигоди у вигляді безпідставного формування податкового кредиту та валових витрат ґрунтуються на припущеннях, що суперечить статті 159 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договору між позивачем та його контрагентами, останні були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість у встановленому законом порядку.

Слід зазначити, що платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів. Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Відтак, обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагентів товарів (робіт, послуг), на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідачем не спростовано.

З урахуванням наведеного, позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю Тана-Торг , Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа-Центавра , Акціонерною компанією Харківобленерго , а висновки акта перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими.

Жодного спростування даної інформації, викладеної судом в оскаржуваному рішенні, податковим органом в апеляційній скарзі не наведено, як і не обґрунтовано його незгоду із таким висновком, будь-яких інших доводів, відмінних від наведених в суді першої інстанції, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, порушення суд норм права не доведено.

Враховуючи зазначене, та оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентом правочинів, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства.

Відтак, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 06 квітня 2016 року № 0032655000 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Пилипенко О.Є.

Собків Я.М.