Рішення

від 30.01.2019 по справі 810/2386/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2019 року № 810/2386/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління № 41" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "Шляхово-будівельне управління №41" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.08.2017 №0028941410 та №0028951410.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління №41" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління №41" залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 - без змін.

Отже, постанова Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 набрала законної сили 16.05.2018.

20 червня 2018 року Публічне акціонерне товариство "Шляхово-будівельне управління № 41" звернулось до Київського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 у справі №810/2386/17.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що відмовляючи у задоволенні позову Київський окружний адміністративний суд, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, мотивував своє рішення щодо нереальності господарської операції ПАТ "ШБУ №41" із контрагентом ТОВ "Аверс Компані ЛТД" наявним судовим рішенням, а саме ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24.03.2016 у справі №11-cc/796/717/2016 (№760/3167/16-к) в рамках кримінального провадження №32015100010000126, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 липня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України.

Водночас, позивач зазначає, що жодній особі в даному кримінальному провадженні не пред'явлено повідомлення про підозру. При цьому, позивач зауважив, що слідчим СВ ФР ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було винесено постанову про закриття кримінального провадження №32015100010000126 за відсутності події кримінального правопорушення.

Позивач вважає, що нововиявленою обставиною у даному випадку є той факт, що на момент розгляду даної справи про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в суді апеляційної інстанції (16.05.2018) існували факти та обставини, що доводять правомірність дій позивача при здійсненні ним фінансово-господарських операцій із ТОВ "Аверс Компані ЛТД" та дотримання ним податкового законодавства, але у зв'язку зі спеціальною процедурою розслідування кримінальних справ позивачу не було відомо та він не міг знати про всі факти, що були встановлені в ході розслідування кримінального провадження.

Вважає, що вказана обставина є істотною для справи обставиною, яка не була встановлена судом та не була відома позивачу на час розгляду справи.

За наведених обставин позивач просив суд змінити постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2017.

Відповідач заперечував проти даної заяви посилаючись на те, що постанова СУ ФР ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження стосовно ТОВ "Аверс Компані ЛТД" не є ухвалою або вироком суду, яка обов'язкова до виконання, та в розумінні п. 2 ч. 2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому, відповідач звертав увагу на те, що судами першої та апеляційної інстанції було повно та всебічно досліджено господарські взаємовідносини позивача із контрагентами ТОВ "Шкас Інвест", ТОВ "Фабенс", ТОВ "Інформер Торг", ТОВ "БФ "Нова", ТОВ "Аверс Компані ЛТД", ТОВ "Яніга Клаб", ТОВ "Ісіда Груп" та встановлено фіктивну діяльність вказаних підприємств. А тому, відповідач вважає, що такі підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами по одному контрагенту не дає підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами по усіх контрагентах.

Крім цього, відповідач зауважив, що для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами важливим є наявність доведення істотних обставин, що існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, але не могли бути відомі ні особі, яка заявила про це, ні суду, в провадження якого перебувала справа. Однак, позивач не надав належних доказів, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, що в установленому порядку спростували б факти, які було покладено в основу постанови Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2017.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 відкрито провадження за заявою Публічного акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління №41" про перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами та призначено судове засідання на 17.10.2018.

Судове засідання, що було призначено на 17.10.2018, було відкладено за клопотанням представника позивача на 12.11.2018.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 задоволено клопотання представника заявника про витребування додаткових доказів та витребувано у Слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відомості про закриття кримінального провадження №32015100010000126.

Наступне судове засідання призначено на 05.12.2018. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 повторно витребувано від Слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відомості про закриття кримінального провадження №32015100010000126.

Слідчим відділом фінансових розслідувань ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на виконання вимог ухвали суду від 05.12.2018 надано суду постанову про закриття кримінального провадження.

Представник позивача звернувся до суду із клопотанням про розгляд заяви про перегляд судового рішення у справі №810/2386/17 в порядку письмового провадження.

Представник відповідача звернувся до суду із клопотанням, в якому зазначив, що не заперечує проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду вказаної заяви у судовому засіданні, судом прийнято рішення про розгляд заяви в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у рамках адміністративної справи №810/2386/17 було встановлено, що у період з 27.02.2017 по 19.07.2017 посадовими особами Головного управлінням ДФС у Київській області на підставі наказу від 08.02.2017 №204 проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" (код ЄДРПОУ 05415886) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2013 по 30.09.2016.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 26.06.2017 № 430/10-36-14-01/05416886 (надалі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення ПАТ "ШБУ №41" вимог податкового законодавства, а саме:

- п.п.14.1.13 п. 14.1 ст. 14, п.п.134.1.1 ст. 134, п.п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 44.1 ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3216141 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3573579 грн.

Висновок податкового органу про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток зводиться до відсутності документального підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Шкас Інвест", ТОВ "Фабенс", ТОВ "Інформер Торг", ТОВ "БФ "Нова", ТОВ "Аверс Компані ЛТД", ТОВ "Яніга Клаб", ТОВ "Ісіда Груп" (стара назва), за результатами яких позивачем у перевіряємий період сформовані показники податкового кредиту та витрат, за рахунок яких було зменшено об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств.

Так, податковий орган дійшов висновку, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ "Шкас Інвест", ТОВ "Фабенс", ТОВ "Інформер Торг", ТОВ "БФ "Нова", ТОВ "Аверс Компані ЛТД", ТОВ "Яніга Клаб", ТОВ "Ісіда Груп" (стара назва), не спричинили реального настання юридичних наслідків та не мали реального товарного характеру, а тому надані ПАТ "ШБУ №41" до перевірки первинні документи складені всупереч вимогам діючого законодавства України, у зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги як первинні документи, що підтверджують проведення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами.

На підставі Акта перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0028941410 від 01.08.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 4 020 176,25 грн., у тому числі 3216141,00 грн. за основним платежем та 804035,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 002891410 від 01.08.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5 360 368,50 грн., у тому числі 3573579,00 грн. за основним платежем та 1786789,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду та просив визнати їх протиправними та скасувати.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 у справі №810/2386/17 в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління №41" відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем було подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління №41" залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 - залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходив з обставин, встановлених у вироках Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2017 у кримінальній справі №335/13457/16-к, Оболонського районного суду м. Києва від 07.10.2016 у кримінальній справі №756/8888/16-к, Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.04.2017 у кримінальній справі №641/2195/17-к та в ухвалах Апеляційного суду міста Києва від 24.03.2016 у справі №11-cc/796/717/2016 (№760/3167/16-к), Апеляційного суду міста Києва від 27.02.2017 у справі №11-cc/796/1079/2017 (№760/3358/17-к), Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.05.2017 у справі №751/706/17-к, а саме, що контрагенти позивача - ТОВ "Шкас Інвест", ТОВ "Фабенс", ТОВ "Інформер Торг", ТОВ "Аверс Компані ЛТД", ТОВ "Яніга Клаб", ТОВ "Ісіда Груп" (стара назва) створювались та діяли з метою прикриття іншої незаконної діяльності, а тому є фіктивними підприємствами.

Зокрема, суд зауважив, що за встановлених у вироках та ухвалах суду у кримінальних справах обставин вбачається, що підприємства-контрагенти позивача - ТОВ "Шкас Інвест", ТОВ "Фабенс", ТОВ "Інформер Торг", ТОВ "Аверс Компані ЛТД", ТОВ "Яніга Клаб", ТОВ "Ісіда Груп" (стара назва) були зареєстровані на підставних осіб, які не мали наміру здійснення господарської діяльності, передбаченої законодавством та статутними документами підприємства.

19 червня 2018 року позивачу стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути відомі під час розгляду цієї справи, у зв'язку з чим він 20.06.2018 звернувся до суду із вказаною заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 №810/2386/17.

У якості підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами позивач посилається на постанову СВ ФР ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження №32015100010000126 за відсутності події кримінального правопорушення.

Положеннями статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 у справі №816/4947/14 та від 13.02.2018 у справі №815/756/14.

До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 у справі № 2а-23903/09/1270.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства та практику Верховного Суду, суд приходить до висновку, що нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час прийняття судового рішення, вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.

"Істотність" обставин означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 "Праведная проти Росії", процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Отже, щоб рішення суду, яке набрало законної сили, було переглянуте у зв'язку з нововиявленими обставинами необхідно щоб існувало дві обставини, а саме - неможливість отримати доказ раніше, а також цей доказ був вирішальний по справі.

Після постановлення вищезазначених судових рішень та набрання ними законної сили, а саме 19.06.2018 позивачу стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути відомі під час розгляду цієї справи.

Так, судом встановлено, що в провадженні СВ ФР ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження №32015100010000126, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 липня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України, а саме за фактом ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі з боку посадових осіб ТОВ "Компанія "Стальсервіс".

Підставою для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань став висновок фахівця (в.о. начальника відділу перевірок платників ризикових категорій управління податкового аудиту ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) №24/26-50-28-08 від 20.07.2015 за результатами дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ "Компанія "Стальсервіс".

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що Апеляційним судом міста Києва було постановлено ухвалу від 24.03.2016 у справі №11-cc/796/717/2016 (№760/3167/16-к) в рамках кримінального провадження №32015100010000126, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 липня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України, в якій зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи в період 2013 - 2015 років умисно повторно з метою прикриття незаконної діяльності зареєстрували ряд суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), серед яких є ТОВ "Аверс Компані ЛТД" (код ЄДРПОУ 39391656).

Вказана ухвала Апеляційного суду міста Києва від 24.03.2016 у справі №11-cc/796/717/2016 (№760/3167/16-к) як підстава для висновків про безтоварність господарських операцій між ПАТ "ШБУ №41" та ТОВ "Аверс Компані ЛТД" покладена в основи судових рішень Київського окружного адміністративного та Київського апеляційного адміністративного судів.

В ході досудового слідства слідчим було встановлено, що ТОВ "Аверс Компані ЛТД" дійсно є контрагентом ТОВ "Компанія "Стальсервіс" та між вказаними підприємствами здійснювались фінансово-господарські відносини які не мали будь-яких ознак фіктивності та дійсно мали місце.

Також, під час досудового розслідування не отримано будь-яких фактичних даних, які б свідчили про безтоварність (фіктивність) фінансово-господарських операцій ТОВ "Аверс Компані ЛТД", тобто не отримано доказів незаконної діяльності з використанням вказаного суб'єкта господарювання.

За результатами розслідування кримінального провадження №32015100010000126 постановою від 16.03.2018 останнє закрито на підставі ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу вказаних кримінальних правопорушень.

Висновки слідчого зроблені на підставі проведених ним слідчих дій, допиту свідків, витребування документів від контрагентів, інших дій, здійснення яких було неможливим при розгляді судової справи №810/2386/17.

Отже, зазначені вище обставини на думку суду є істотними, і можуть слугувати підставою для перегляду постанови Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 у справі №810/2386/17.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням з урахуванням нововиявлених обставин, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваних податкових-повідомлень рішень став висновок податкового органу про порушення ПАТ "ШБУ №41" вимог податкового законодавства, а саме: п.п.14.1.13 п. 14.1 ст. 14, п.п.134.1.1 ст. 134, п.п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 44.1 ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3216141 грн.; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3573579 грн.

Факт порушенням позивачем вимог податкового законодавства контролюючий орган пов'язував з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між ПАТ "ШБУ №41" та ТОВ "Шкас Інвест", ТОВ "Фабенс", ТОВ "Інформер Торг", ТОВ "БФ "Нова", ТОВ "Аверс Компані ЛТД", ТОВ "Яніга Клаб", ТОВ "Ісіда Груп".

На підставі вказаних висновків податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.08.2017 №0028941410 та №0028951410.

Як було зазначено вище, відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходив з обставин, встановлених у вироках Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2017 у кримінальній справі №335/13457/16-к, Оболонського районного суду м. Києва від 07.10.2016 у кримінальній справі №756/8888/16-к, Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.04.2017 у кримінальній справі №641/2195/17-к та в ухвалах Апеляційного суду міста Києва від 24.03.2016 у справі №11-cc/796/717/2016 (№760/3167/16-к), Апеляційного суду міста Києва від 27.02.2017 у справі №11-cc/796/1079/2017 (№760/3358/17-к), Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.05.2017 у справі №751/706/17-к.

Так, щодо створення та діяльності контрагента позивача - ТОВ "Аверс Компані ЛТД" судом було встановлено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна ухвала Апеляційного суду міста Києва від 24.03.2016 у справі №11-cc/796/717/2016 (№760/3167/16-к) в рамках кримінального провадження №32015100010000126, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 липня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України.

В даній ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 24.03.2016 у справі №11-cc/796/717/2016 (№760/3167/16-к) зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи в період 2013 - 2015 років умисно повторно з метою прикриття незаконної діяльності зареєстрували ряд суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), серед яких є ТОВ "Аверс Компані ЛТД" (код ЄДРПОУ 39391656). Використовуючи банківські рахунки, зокрема, ТОВ "Аверс Компані ЛТД" (код ЄДРПОУ 39391656), ОСОБА_2 надавав можливість безпідставно формувати податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати з податку на прибуток реально діючим суб'єктам господарської діяльності.

У зв'язку з зазначеними обставинами суд прийшов до висновку про неправомірність формування позивачем податкового кредиту та визначення витрат по господарським операціям із ТОВ "Аверс Компані ЛТД".

Водночас, як підтверджується матеріалами справи, в провадженні СВ ФР ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження №32015100010000126, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 липня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України, а саме за фактом ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі з боку посадових осіб ТОВ "Компанія "Стальсервіс".

Підставою для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань став висновок фахівця (в.о. начальника відділу перевірок платників ризикових категорій управління податкового аудиту ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) №24/26-50-28-08 від 20.07.2015 за результатами дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ "Компанія "Стальсервіс".

Так, у вказаному висновку чітко зазначено, що сума можливого заниження податку на додану вартість ТОВ "Компанія "Стальсервіс" складає 3096924 грн., але виключно за умови доведення безтоварності операцій з контрагентами, серед яких є ТОВ "Аверс Компані ЛТД".

В ході досудового слідства було встановлено, що ТОВ "Аверс Компані ЛТД" дійсно є контрагентом ТОВ "Компанія "Стальсервіс" та між вказаними підприємствами здійснювались фінансово-господарські відносини які не мали будь-яких ознак фіктивності та дійсно мали місце.

Будь-яких об'єктивних даних, які б вказували на те, що фінансово-господарські операції з контрагентами, серед яких є ТОВ "Аверс Компані ЛТД", мали фіктивний характер, під час досудового розслідування не встановлено.

Також, під час досудового розслідування було встановлено, що посадові особи інших підприємств, які зазначені в фабулі кримінального провадження, серед яких є ТОВ "Аверс Компані ЛТД", або не встановлені, або наполягають на тому, що дійсно займали вказані посади та вели фінансово-господарську діяльність.

Крім того, під час досудового розслідування не встановлено з метою прикриття якої саме незаконної діяльності були створені (придбані) підприємства, серед яких значиться ТОВ "Аверс Компані ЛТД".

Також, під час досудового розслідування не отримано будь-яких фактичних даних, які б свідчили про безтоварність (фіктивність) фінансово-господарських операцій ТОВ "Аверс Компані ЛТД", тобто не отримано доказів незаконної діяльності з використанням вказаного суб'єкта господарювання.

Так, постановою старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 16.03.2018 кримінальне провадження №32015100010000126 від 28.07.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України, закрито на підставі статті 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу вказаних кримінальних правопорушень.

Отже, вказані факти свідчать про реальне існування ТОВ "Аверс Компані ЛТД", а наявні в матеріалах справи документи фінансово-господарських операцій між ПАТ "ШБУ №41" та ТОВ "Аверс Компані ЛТД", свідчать про реальність операцій між товариствами та про правомірність формування позивачем податкових зобов'язань по вказаним господарським операціям.

У той же час, суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах які зачіпають виборчі права (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення "Москаль проти Польщі").

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії").

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та витрат по господарським операціям саме із ТОВ "Аверс Компані ЛТД".

Водночас, при прийнятті рішення у даній справі судом враховуються висновки, що викладені в постанові № 810/2386/17 від 25.10.2017, про те що позивачем у перевіряємий період дійсно не було у повній мірі забезпечено виконання вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат з іншими контрагентами, за рахунок яких було зменшено об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств.

Проте, слід зазначити, що суд не наділений повноваженнями замість податкового органу проводити перевірку показників бухгалтерської та податкової звітності суб'єктів господарської діяльності та в ході судового розгляду фактично проводити перевірку. Такі функції належать виключно відповідачу як суб'єкту владних повноважень та фіскальному органу.

Крім того, нормами Податкового кодексу України виключно податкові органи наділені повноваженнями визначення розміру грошових зобов'язань та штрафних санкцій, що підлягають накладенню на платників податків.

Як передбачено п. 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд звертає увагу на те, що повноваження щодо визначення суми грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є дискреційним повноваженням таких контролюючих органів. Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності рішення, передбаченим у Кодексі адміністративного судочинства України критеріям, не може підміняти контролюючий орган та перебирати на себе повноваження щодо визначення грошового зобов'язання та застосування штрафу в іншому розмірі.

Дана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23.10.2018 у справі №804/3230/17 та від 06.11.2018 у справі №813/3274/17.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення саме у таких розмірах підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст. 369 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

Згідно з ч.13 п.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду - це рішення суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги.

Як зазначено у ч.14 п.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова - це письмове рішення суду апеляційної або касаційної інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги.

Виходячи з вище викладеного суд вважає, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 у справі № 810/2386/17 підлягає скасуванню з прийняттям судом рішення.

Керуючись статтями 242-246, 250, 255, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Заяву Публічного акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління № 41" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №810/2386/17 - задовольнити.

Скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у справі №810/2386/17.

Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління № 41" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 01 серпня 2017 року № 0028941410 та № 0028951410.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.