Рішення

від 30.01.2019 по справі 279/5134/18

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/5134/18

Провадження № 2/279/311/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" січня 2019 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Шульги О.М., з секретарем Башинською Н.М., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу № 279/5134/18 за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Немировський Валерії Іванович, до територіальної громади в особі виконавчого комітету Малозубівщинської сільської ради Коростенського району про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина за заповітом, у вигляді житлового будинку АДРЕСА_2, який належав померлій на підставі запису погосподарської книги №1 за 2001-2005 роки. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті зробила розпорядження щодо належного майна на його користь. Він після смерті спадкодавця подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, де було заведено спадкову справу. З метою реалізації спадкових прав звернувся до органів нотаріату за отриманням свідоцтва про право на спадщину. Однак, нотаріус відмовив у видачі свідоцтвапро право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадковий будинок, тому просить рішенням суду визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Сторони письмово повідомили про можливість розгляду справи у їх відсутності.

За таких обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 81 рік в с.Мала Зубівщина, Коростенського району, Житомирської області померла ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

З довідки Малозубівщинської сільської ради №541/02-26 від 02.10.2018 року слідує, що ОСОБА_3 на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_2 згідно запису в погосподарській книзі №1 виконкому Малозубівщинської сільської ради за 2001-2005 роки, особовий рахунок НОМЕР_3 (рік забудови будинку - 1974).

05.09.2005 року ОСОБА_3 склала заповіт, який був посвідчений сільським головою Малозубівщинської сільської ради Коростенського району.

Дані про те, що даний заповіт було змінено або скасовано в справі відсутні.

Згідно змісту заповіту ОСОБА_3 вказала спадкоємцем всього належного їй майна, в тому числі будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_1.

Частиною 1 ст. 1268, ч.1 ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно вимог частини 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З листа Коростенської районної державної нотаріальної контори №1591/02-14 від 24.11.2018 року та Інформаційної довідки зі спадкового реєстру слідує, що після смерті ОСОБА_3 за заявою позивача заведено спадкову справу № 279/2006.

При зверненні позивача до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинок АДРЕСА_2 отримав відмову, яка мотивована відсутністю правовстановлюючого документа на вказане нерухоме майно, що стверджується листом № 1317/02-14 від 06.10.2018 року.

Державна реєстрація права власності на будинок не проводилась.

На час розгляду справи можливість державної реєстрації права власності за спадкодавцем втрачена, що перешкоджає позивачу реалізувати свої спадкові права.

З роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладених у інформаційному листі від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" слідує, що державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи те, що позивачем надано суду копію листа нотаріуса, яким відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину і надано роз'яснення щодо підстав відмови чим позивач підтвердив неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину в органах нотаріату, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1217, 1223, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач - ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Представник позивача - Немировський Валерій Іванович, місце знаходження :11500, м.Коростень, провулок Миколи Куліша, 4, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЖТ № 000769, видане Радою адвокатів Житомирської області 24.03.2016 року.

Відповідач - територіальна громада в особі виконавчого комітету Малозубівщинської сільської ради, місце знаходження: 11535, с. Мала Зубівщина, вул.Центральна, 10, Коростенський р-н, Житомирська обл., ЄДРПОУ 04347427.

Суддя: