Рішення

від 16.01.2019 по справі 916/2395/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2395/17

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Оборотової О.Ю.

при секретарі судового засідання Горнович Л.О.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю БІЛОЗЕРСЬКИЙ

до відповідачів: 1 . Науково-виробничого підприємства НИВА у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Юніпродукт

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів філії Юніпродукт Чернівці Товариства з обмеженою відповідальністю Юніпродукт

про визнання договору недійсним та повернення грошових коштів

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: ОСОБА_1, за довіреністю від 05.12.2018р.

від відповідача-2:не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

03.10.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю БІЛОЗЕРСЬКИЙ звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до філії Юніпродукт Чернівці Товариства з обмеженою відповідальністю Юніпродукт та Науково-виробничого підприємства НИВА у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсним договору про переведення боргу та повернення грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність повноважень директора філії Юніпродукт Чернівці Товариства з обмеженою відповідальністю Юніпродукт на підписання договору про переведення боргу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.10.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №916/2395/17.

08.11.2017р. до господарського суду Одеської області від Науково-виробничого підприємства НИВА у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю надійшло клопотання про припинення провадження по справі.

08.11.2017р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю БІЛОЗЕРСЬКИЙ надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд про визнання недійсним договору про переведення боргу та повернення грошових коштів.

15.11.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю БІЛОЗЕРСЬКИЙ надійшла заява про заміну первісного відповідача належним відповідачем, яка вмотивована тим, що первісний відповідач (Філія Юніпродукт Чернівці Товариства з обмеженою відповідальністю Юніпродукт ) не є юридичною особою, а тому належним відповідачем є саме Товариство з обмеженою відповідальністю Юніпродукт .

15.11.2017р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю БІЛОЗЕРСЬКИЙ надійшли заперечення з приводу клопотання про припинення провадження по справі.

21.11.2017р. від Науково-виробничого підприємства НИВА у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до господарського суду Одеської області надійшов відзив на позовну заява, відповідно до якого відповідач заперечує з приводу задоволення позовних вимог.

В обґрунтування заперечень викладених у відзиві відповідач зазначає, що в подальшому відбулось схвалення правочину, у зв'язку з чим підстави для визнання його недійсним відсутні.

22.11.2017р. від Товариство з обмеженою відповідальністю Юніпродукт до господарського суду Одеської області надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого позивач просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю БІЛОЗЕРСЬКИЙ копію картки із зразками підписів та печаток, що наддавались при відкритті рахунків в банку.

Судом відмовлено у задоволені вищезазначеного клопотання у зв'язку з тим, що заявником не обґрунтовано, які сааме обставини, що входять до предмету доказування будуть підтверджені чи спростовані витребуваними доказами, а також всупереч чинному ГПК не доведено неможливості подання даних доказів самостійно.

22.11.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Юніпродукт до господарського суду Одеської області надійшло клопотання про залучення до участі у справ в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ТОВ АГРО ХОЛДИНГ .

Судом відмовлено у задоволені вищезазначеного клопотання у зв'язку з тим, що заявником не обґрунтовано яким чином рішення по справі може вплинути на права та обов'язки ТОВ АГРО ХОЛДИНГ .

22.11.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Юніпродукт до господарського суду Одеської області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Юніпродукт заперечує з приводу задоволення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.11.2017р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю БІЛОЗЕРСЬКИЙ - задоволено; замінено у справі №916/2395/17 відповідача філію Юніпродукт Чернівці Товариства з обмеженою відповідальністю Юніпродукт - на належного відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю Юніпродукт . Залучено філію Юніпродукт Чернівці Товариства з обмеженою відповідальністю Юніпродукт в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

22.11.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Юніпродукт надійшла зустрічна позовна заява.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.11.2017р. повернено зустрічну позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю Юніпродукт без розгляду.

15.12.2017 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.2017р. справу № 916/2395/17 ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

У зв`язку з надходженням касаційної скарги 11.01.2018р., справа № 916/2395/17 направлена до Одеського апеляційного господарського суду з подальшим скеруванням до Верховного суду України.

У зв'язку з перебуванням справи за межами суду провадження по справі було зупинено.

Враховуючи, що матеріали справи №916/2395/17 повернено до господарського суду Одеської області, ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2018р. поновлено провадження по справі №916/2395/17.

12.07.2018р. до Одеського апеляційного господарського надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІПРОДУКТ на ухвалу господарського суду Одеської області від 14.12.2017р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2018р. провадження у справі №916/2395/17 зупинено до розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІПРОДУКТ на ухвалу господарського суду Одеської області від 14.12.2017р. та повернення матеріалів справи до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.10.2018р. поновлено провадження по справі № 916/2395/17 з 12.11.2018р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.12.2018р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2395/17; призначено розгляд справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини:

25 листопада 2015 року між Науково-виробничим підприємством НИВА у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю БІЛОЗЕРСЬКИЙ в особі Філії Чернівці ТОВ БІЛОЗЕРСЬКИЙ (Новий боржник), Філією ЮНІПРОДУКТ ЧЕРНІВЦІ ТОВ Юніпродукт (Первісний боржник) укладено Договір про переведення боргу № 25 (далі - Договір), відповідно до якого Первісний боржник переводить борг за Дистриб'юторською угодою № 351 від 12.08.2014р., яка була укладена між Первісним Боржником та Кредитором (Позивачем), а Новий боржник (Філія Чернівці ТОВ БІЛОЗЕРСЬКИЙ ) приймає на себе зобов'язання за названим у цьому пункті Договором.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що Новий боржник підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація) пов'язана із Основним договором між Первісним боржником та Кредитором.

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що по даному договору про переведення боргу Новий боржник зобов'язується оплатити протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту укладення цього Договору заборгованість Кредитору по Дистриб'юторської угоді № 351 від 12.08.2014р. (Основний договір) у розмірі 72 783 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про переведення боргу № 25 від 25.11.2015р. ТОВ БІЛОЗЕРСЬКИЙ в особі Філії Чернівці у період з грудня 2015 року по серпень 2016 року оплатило НВП НИВА у вигляді ТОВ борг в сумі 47 783 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача, а саме:

- від 04.12.2015р. за платіжним дорученням № 241 на суму 10 000 грн.;

- від 28.01.2016р. за платіжним дорученням № 301 на суму 10 000 грн.;

- від 03.02.2016р. за платіжним дорученням № 307 на суму 10 000 грн.;

- від 21.04.2016р. за платіжним дорученням № 389 на суму 5 000 грн.;

- від 27.05.2016р. за платіжним дорученням № 430 на суму 7 783 грн.;

- від 19.08.2016р. за платіжним дорученням № 521 на суму 4 000 грн.;

- від 23.08.2016р. за платіжним дорученням № 523 на суму 1 000 грн.

Позивач стверджує, що Договір №25 від 25 листопада 2015 року був укладений з порушенням господарської компетенції (недостатнім обсягом цивільної дієздатності), а отже має бути визнаним судом недійсним.

Пунктом 3.1. Положення про Філію Чернівці ТОВ БІЛОЗЕРСЬКИИ , затвердженого протоколом № 8 від 19.12.2014 року Загальних зборів учасників ТОВ БШОЗЕРСЬКИЙ (далі - Положення про Філію), визначено, що всією господарсько-фінансовою діяльністю керує Директор Філії, який діє на підставі та в межах довіреності, виданої Головною компанією та цього Положення.

Відповідно до п. 3.3. Положення про Філію Директор Філії діє від імені Головної компанії на підставі та в межах довіреності, виданої Головною компанією; має право підписувати договори, угоди, заявки на виконання послуг, документи бухгалтерського обліку та податкової звітності в межах повноважень, наданих йому Головною компанією на підставі довіреності: вносить на розгляд Головної компанії питання, пов'язані з діяльністю Філії; представляє Філію у відносинах з державними органами, підприємствами, організаціями та громадянами на підставах та в межах довіреності, виданої Головною компанією

Позивач зазначає, що довіреністю № 68, виданою ТОВ БІЛОЗЕРСЬКИЙ директору Філії Чернівці ТОВ БІЛОЗЕРСЬКИЙ 22 грудня 2014 року ОСОБА_2, встановлений вичерпний перелік договорів, які він має право укладати без попереднього узгодження з директором ТОВ БІЛОЗЕРСЬКИЙ : договори (угоди) щодо придбання та відпуску товарів, які реалізуються філією у встановленому порядку; договори (угоди) щодо придбання та надання послуг; договори оренди транспортних засобів; договори з банківськими установами щодо відкриття та функціонування поточних рахунків; трудові договори, а також договори про повну індивідуальну та колективну матеріальну відповідальність з працівниками філії.

Як стверджує позивач, всупереч зазначеному, директор Філії Чернівці ТОВ БІЛОЗЕРСЬКИЙ ОСОБА_2 не узгодив підписання Договору про переведення боргу № 25 від 25.11.2015 року між Філією Чернівці ТОВ БІЛОЗЕРСЬКИЙ , НВП НИВА у вигляді ТОВ та Філією Юніпродукт Чернівці ТОВ Юніпродукт з директором ТОВ БІЛОЗЕРСЬКИЙ , а отже не мав повноважень підписувати Договір про переведення боргу №25 від 25.11.2015 року.

Приймаючи до уваги дані обставини, позивач вважає, що був вимушений звернутися до суду з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у судових засіданнях, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд зазначає, що спосіб захисту порушеного права, який обраний позивачем цілком відповідає положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Суд не погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю БІЛОЗЕРСЬКИЙ , з приводу того, що Договір про переведення боргу № 25 від 25.11.2015р. підлягає визнанню недійсним, оскільки статтею 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Як було встановлено вище, Товариством з обмеженою відповідальністю БІЛОЗЕРСЬКИЙ було частково сплачено борг згідно Договору про переведення боргу № 25 від 25.11.2015р., що підтверджується наданими до суду банківськими виписками та свідчить про схвалення сторонами спірного правочину.

Суд звертає увагу, що схвалення дій представника здійснюється шляхом, зокрема, так званих конклюдентних дій, що свідчать про прийняття правочину. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.) Таким чином, наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення.

Пунктом 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними роз'яснено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

ОСОБА_2 цього, оцінюючи зазначений Договір про переведення боргу № 25 від 25.11.2015р., суд звертає увагу на вимоги ст. 204 Цивільного кодексу України щодо презумпції правомірності правочину та відхиляє доводи позивача з приводу недійсності правочину, оскільки його недійсність прямо не встановлена Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2017 р. по справі 916/1697/17, яка набрала законної сили 05.12.2017р. надано правову оцінку Договору про переведення боргу № 25 від 25.11.2015р., а саме, встановлено правомірність правочину, та схвалення його сторонами, що виключає можливість визнання його недійсним.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю БІЛОЗЕРСЬКИЙ в частині визнання недійсним договору не підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що повернення коштів, сплачених за договором є похідною вимогою від визнання правочину недійсним, суд не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 20, 73, 74, 76, 86, 130, 165, 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю БІЛОЗЕРСЬКИЙ до відповідачів: Науково-виробничого підприємства НИВА у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та Товариства з обмеженою відповідальністю Юніпродукт за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів філії Юніпродукт Чернівці Товариства з обмеженою відповідальністю Юніпродукт про визнання договору недійсним та повернення грошових коштів - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 28 січня 2019 р.

Суддя О.Ю. Оборотова