Рішення

від 24.01.2019 по справі 917/1428/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2019 Справа № 917/1428/18

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Колос", 36004. АДРЕСА_1

до Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів", 36022, м.Полтава, вул.Небесної сотні, 69

про стягнення 216233,54 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Дяченко Д.Б.

Представники сторін:

представники позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представник відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК-Колос" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" про стягнення 216233,54 грн. заборгованості за договором поставки № 112 від 27.11.2017р., у тому числі суми основного боргу у розмірі 22222,35 грн., суми пені у розмірі 194011,19 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 112 від 27.11.2017р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.11.2018 р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження; призначити підготовче засідання у справі на 13.12.2018 р.; запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов, запропонувати позивачу: подати суду відповідь на відзив в строк до 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

07.12.2018 р. від відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 11467). Так, у відзиві відповідачем зазначено про визнання повністю суми основного боргу у розмірі 22222,35 грн. та частково суми пені у розмірі 1 293,20 грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.12.2018 р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі №917/1428/18, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 03.01.19

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.01.2019 р. суд постановив розгляд справи відкласти 24.01.19, викликати учасників справи в судове засідання.

В судовому засіданні 24.01.19 представники позивача підтримали позов та наполягали на його задоволенні, в обґрунтування позовних вимог посилалися на неналежне виконання відповідачем умов договору.

У судове засідання 24.01.2019 представники відповідача не з'явилися, про час і місце його проведення повідомлені у встановленому порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

27 листопада 2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ТК-КОЛОС (Постачальник) та Державним підприємством Полтавський комбінат хлібопродуктів (Покупець) був укладений Договір поставки №112 (далі - Договір) (додаток № І).

Зазначеним договором було установлено, що Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця зерно-пшениці, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах цього договору.

Пунктом 2.2. Договору було встановлено, що загальна кількість товару, що поставляється, визначається Специфікацією, що є невід'ємною частиною цього Договору, а пунктом 3.1. Договору визначено, що ціна на поставлений за цим договором товар є договірною і вказується в Специфікації, що є невід ємною частиною цього Договору.

Специфікацією № 1 від 27 листопада 2017 р. до Договору було визначено загальну кількість товару, що поставляється - 800,00 т., а також ціну за 1 т. пшениці 3 кл. - 4333,33 грн. без ПДВ.

Згідно пункту 5.1. Договору оплата товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, згідно умов вказаних в Специфікації.

У пункті 3 Специфікації № 1 від 27 листопада 2017 р. до Договору визначено оплату за товар - 100% попередня оплата шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Отже, за умовами Договору Відповідач зобов'язаний був перерахувати на поточний рахунок Позивача попередню оплату за товар у розмірі 4159996,80 грн. (4333,33 + 866,66 (20 % ПДВ) = 5199,99 х 800 = 4159996,80).

Товариством з обмеженою відповідальністю ТК-КОЛОС всього було поставлено Державному підприємству Полтавський комбінат хлібопродуктів пшениці у кількості 163.120 т. на суму 848223,35 грн., зокрема:

Видатковою накладною № 27/11/01 від 27 листопада 2017 р. підтверджена поставка Товариством з обмеженою відповідальністю ТК- КОЛОС Державному підприємству Полтавський комбінат хлібопродуктів пшениці у кількості 69.880 т. на суму 363375,72 грн. з ПДВ.

Видатковою накладною № 30/11/01 від 30 листопада 2017 р. підтверджена поставка Товариством з обмеженою відповідальністю ТК- КОЛОС Державному підприємству Полтавський комбінат хлібопродуктів пшениці у кількості 93.240 т. на суму 484847,63 грн. з ПДВ.

У свою чергу Державне підприємство Полтавський комбінат хлібопродуктів за період з 08.12.17. по 14.02.18. сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю ТК-КОЛОС по Договору поставки № 112 від 27 листопада 2017 р. 826000,00 грн., що підтверджується звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку 26002054634890 ТОВ ТК-КОЛОС з 08.12.2017 по 14.02.2018.

04 вересня 2018 р. Позивачем було направлено Відповідачу вимогу про виконання зобов'язання, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю ТК-КОЛОС вимагало від Державного підприємства Полтавський комбінат хлібопродуктів негайної оплати Товариству з обмеженою відповідальністю ТК-КОЛОС за фактично поставлений товар - 22223, 35 грн., а також здійснення передоплати у розмірі 3311773,50 грн. відповідно до взятих зобов'язань по Договору поставки № 112 від 27 листопада 2017 p.

07 вересня 2018 р. вимога про виконання зобов'язання була отримана Державним підприємством Полтавський комбінат хлібопродуктів .

Позивач вказує, що отримав від відповідача відповідь на вимогу № 338 від 17.09.18., однак у вказаній відповіді пропонувалось продовжити подальшу співпрацю і ніяким чином не вирішувались питання щодо оплати та передоплати за товар.

Вважаючи свої права порушеними відповідач звернувся до суду з позовом про стягнення 216233,54 грн. заборгованості за договором поставки № 112 від 27.11.2017р., у тому числі суми основного боргу у розмірі 22222,35 грн., суми пені у розмірі 194011,19 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата) покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторони у п.2.2. Договору встановили, що загальна кількість товару, що поставляється, визначається Специфікацією, що є невід'ємною частиною цього Договору. Згідно пункту 5.1. Договору оплата товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, згідно умов вказаних в Специфікації.

При цьому, Специфікацією № 1 від 27 листопада 2017 р. до Договору було визначено загальну кількість товару, що поставляється - 800,00 т., а також ціну за 1 т. пшениці 3 кл. - 4333,33 грн. без ПДВ. У пункті 3 Специфікації № 1 від 27 листопада 2017 р. до Договору визначено оплату за товар - 100% попередня оплата шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Отже, за умовами Договору Відповідач зобов'язаний був перерахувати на поточний рахунок Позивача попередню оплату за товар у розмірі 4159996,80 грн.

Докази того, що відповідач здійснив оплату попередню оплату на умовах, визначених Специфікації № 1 від 27 листопада 2017 р. до Договору в матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що видатковою накладною № 27/11/01 від 27 листопада 2017 р. підтверджена поставка Товариством з обмеженою відповідальністю ТК- КОЛОС Державному підприємству Полтавський комбінат хлібопродуктів пшениці у кількості 69.880 т. на суму 363375,72 грн. з ПДВ.; видатковою накладною № 30/11/01 від 30 листопада 2017 р. підтверджена поставка Товариством з обмеженою відповідальністю ТК- КОЛОС Державному підприємству Полтавський комбінат хлібопродуктів пшениці у кількості 93.240 т. на суму 484847,63 грн. з ПДВ., всього було поставлено Державному підприємству Полтавський комбінат хлібопродуктів пшениці у кількості 163.120 т. на суму 848223,35 грн.

У свою чергу Державне підприємство Полтавський комбінат хлібопродуктів за період з 08.12.17. по 14.02.18. сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю ТК-КОЛОС по Договору поставки № 112 від 27 листопада 2017 р. 826000,00 грн., що підтверджується звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку 26002054634890 ТОВ ТК-КОЛОС з 08.12.2017 по 14.02.2018.

При цьому, суд зазначає, що у Договорі та Специфікації не був встановлений строк оплати за товар.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

04 вересня 2018 р. Позивачем було направлено Відповідачу вимогу про виконання зобов'язання, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю ТК-КОЛОС вимагало від Державного підприємства Полтавський комбінат хлібопродуктів негайної оплати Товариству з обмеженою відповідальністю ТК-КОЛОС за фактично поставлений товар - 22223, 35 грн., а також здійснення передоплати у розмірі 3311773,50 грн. відповідно до взятих зобов'язань по Договору поставки № 112 від 27 листопада 2017 p.

07 вересня 2018 р. вимога про виконання зобов'язання була отримана Державним підприємством Полтавський комбінат хлібопродуктів .

Таким чином, відповідно до вимоги ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, Державне підприємство Полтавський комбінат хлібопродуктів повинно було виконати обов'язок щодо оплати Товариству з обмеженою відповідальністю ТК-КОЛОС за фактично поставлений товар - 22223, 35 грн., а також здійснити передоплату у розмірі 3311773,50 грн. до 15 вересня 2018 р.

Докази того, що відповідач здійснив оплату продукції та передоплату у повному обсязі в матеріалах справи відсутні. Факт порушення строків виконання своїх грошових зобов'язань в частині оплати продукції не спростовується відповідачем.

Як зазначалося вище, відповідач визнав у відзиві повністю суму основного боргу у розмірі 22222,35 грн.

Згідно ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Таким чином, обставини щодо порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині не сплати вартості отриманого товару в сумі 22222,35 грн. не підлягають доказуванню.

Таким чином, позов в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 22222,35 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення суми пені у розмірі 194011,19 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач відповідно до вимоги ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, Державне підприємство Полтавський комбінат хлібопродуктів не виконав обов'язок щодо оплати Товариству з обмеженою відповідальністю ТК-КОЛОС за фактично поставлений товар - 22223, 35 грн., а також не здійснив передоплату у розмірі 3311773,50 грн. до 15 вересня 2018 р., а отже є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п.6.2. Договору, в разі прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючу на дату вимоги Постачальника, від суми простроченого платежу за весь час прострочення.

Позивачем здійснене нарахування пені на загальну суму простроченого платежу за Договором, яка складає 3333996,85 грн. (3311773,50 + 22223, 35 = 3333996,85) за період з 15.09.2018 по 12.11.2018р.

Відповідач у відзиві визнав правомірність нарахування пені у розмірі 1 293,20 грн., що здійснене за заявлений позивачем період на суму заборгованості за фактично поставлений товар - 22223, 35 грн.

При цьому, відповідач заперечив правомірність нарахування пені на передоплату, посилаючись на відступлення сторонами від умов договору, а саме: здійснення поставки товару до проведення оплати.

Судом критично сприймаються вказані посилання відповідача, оскільки судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача в частині несплати передбаченої умовами договору та Специфікації передоплати є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 194011,19 грн. є правомірними.

При цьому, судом враховано, що частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачена можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання вирішується судом оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання про стягнення пені у заявленому позивачем розмірі, суд приходить до висновку, що стягнення неустойки в повному обсязі значною мірою підірве можливості відповідача щодо господарської діяльності. Враховуючи зазначені обставини, з урахуванням майнових інтересів обох сторін та у відповідності до ст. 233 ГК України, ч.3 ст. 551 ЦК України суд вважає, що розмір стягуваної з відповідача пені за несвоєчасну оплату та передоплату ватрості товару підлягає зменшенню на 50 %.

Таким чином, стягненню підлягає пеня в сумі 97005 грн., в іншій частині стягнення пені позов задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, статтею 130 ГПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, частково покладається на відповідача в сумі 3076,83 грн. Судовий збір в сумі 166,67 грн. (50% від суми визнаного позивачем боргу та нарахованої пені) підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" (36022, м.Полтава, вул.Небесної сотні, 69, код 00952166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Колос" (36004, АДРЕСА_1, код 41468853) 22 222,35 грн. основного боргу, 97005 грн. пені, 3076,83 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ТК-Колос" (36004, АДРЕСА_1, код 41468853) з Державного бюджету України 166,67 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 311 від 12.11.2018, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.01.2019 р.

Суддя Киричук О.А.