Рішення

від 30.01.2019 по справі 732/1773/18

ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 732/1773/18

Провадження № 2/732/132/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2019 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Карпинської Н.М.., секретарі Пінчук С.М.., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городнянської міської ради Чернігівської області (до якої входить Пекурівська територіальна громада) про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом; треті особи: приватний нотаріус Городнянського районного нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_2, Городнянська районна державна адміністрація Чернігівськї області (відділ з питань державної реєстраці),-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, ОСОБА_3, діючи на підставі довіреності від 19.09.2018 року та в інтересах позивача, звернувся до суду з позовом в якому просить суд визнати за ОСОБА_1 Любов`ю Федорівною в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: село Пекурівка вулиця Центральна ( в минулому вулиця Леніна), будинок № 159 Городнянський район, Чернігівська область, зазначений в технічному паспорті на житловий будинок під літерами: житловий будинок А-1, прибудова а-1, загальною площею 75,0 кв.м., в тому числі житловою площею 51,2 кв.м. Із господарських будівель та споруд є: сарай Б-1, сарай В-1, пригребиця Г-1, погріб г, ворота з хвірткою № 1, огорожа № 2, після смерті ОСОБА_4, померлого 30 липня 2017 року.

Позов обґрунтовується наступним.

30 липня 2017 року помер ОСОБА_4, який на день смерті був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. 16 травня 2003 року померла ОСОБА_5, спадщину якої фактично прийняли її діти: син ОСОБА_4 та син ОСОБА_6 по Ѕ частині кожний. 11 травня 2006 року помер ОСОБА_6, який фактично прийняв спадщину своєї матері ОСОБА_6 євдокії Юхимівни, але юридично не оформив своїх спадкових прав, спадщину якого фактично прийняв його рідний брат ОСОБА_4. 5 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Городнянського районного нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті рідного брата ОСОБА_4. До складу спадщини брата позивача входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою6 село Пекурівка, вул. Центральна (в минулому вулиця Леніна), будинок № 159 Городнянського району, Чернігівської області. В серпні поточного року позивач звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини. Під час огляду представлених позивачем документів було встановлено, що право власності на будинок не зареєстровано. Зазначені обставини є перепоною для оформлення спадкових прав у нотаріуса.

На підставі ухвали від 15.11.2018 року справу прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.44).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення (а.с.64-65).

Третя особа - приватний нотаріус Городнянського районного нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Представник третьої особи - Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області (відділ з питань державної реєстрації) в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно положень ч.3 ст.211 ЦПК України , учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки, що закріплено в статті 43 ЦПК України .

У свою чергу згідно положень ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши і оцінивши наявні у справі матеріали та докази вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню, а визнання даного позову стороною відповідача таким, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

16 травня 2003 року у віці 83-ох років у селі Пекурівка Городнянського району, Чернігівської області померла ОСОБА_5, про що складено відповідний актовий запис за № 04 від 21.05.2003 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЕЛ № 305219, виданим Городнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Чернігівській області (а.с.14).

Дослідивши в судовому засідання свідоцтво про смерть серії І-ЕЛ № 305170, що видане виконавчим комітетом Пекурівської сільської ради Городнянського району, Чернігівської області, встановлено, що ОСОБА_4 помер 30 липня 2017 року у віці 61-го року у місті Городня Чернігівської області, про що складено відповідний актовий запис за № 07 від 01.08.2017 року (а.с.9).

Дослідивши в судовому засіданні свідоцтва про смерть серії І-ЕЛ № 020143, що видане виконкомом Пекурівської сільської ради Городнянського району, Чернігівської області, встановлено, що ОСОБА_6 помер 11 травня 2006 року у віці 52-ої років у селі Пекурівка Городнянського району, Чернігівської області, про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 03 від 12.05.2006 року (а.с.10).

З дослідженого в судовому засіданні запису акта про народження № 8 від 12.06.1953 року та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження за № 00020917874 від 05.09.2018 року, встановлено, що ОСОБА_6 народився 29 травня 1953 року, батьки: ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с.11,12-13).

Дослідивши свідоцтво про народження серії ЯЭ № 462581 встановлено, що ОСОБА_4 народився 02.06.1956 року, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний актовий запис за № 15 від 14.06.1956 року, батьки: ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с.8).

З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про народження серії ЯС № 406862 встановлено, що ОСОБА_8 народилася 11 серпня 1948 року, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 20 від 23.08.1948 року, батьки: ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с.20).

З свідоцтва про одруження серії VІ-УР № 059888 встановлено, що громадянин ОСОБА_9 та громадянка ОСОБА_8 одружились 19 січня 1968 року, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено відповідний актовий запис за № 2 від 19.01.1968 року. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище „Вовкобрун» (а.с.20).

Дослідивши повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть за № 00021342481 від 01.11.2018 року встановлено, що ОСОБА_7 помер 30 листопада 1990 року у віці 68-ми років у селі Пекурівка Городнянського району, Чернігівської області, про що складено відповідний актовий запис за № 11 від 01.12.1990 року (а.с.15).

З дослідженої в судовому засіданні довідки Пекурівської сільської ради Городнянського району, Чернігівської області за № 456 від 20.08.2018 року, встановлено, що в будинку за адресою: вул. Центральна, 159 с. Пекурівка Городнянського району, Чернігівської області станом на день смерті ОСОБА_7 євдокії Юхимівни були зареєстровані та проживали: ОСОБА_7 євдокія Юхимівна, проживала з 1965 року, виписана 16.05.2003 року у зв`язку зі смертю, ОСОБА_6, проживав з 1965 року, виписаний 11.05.2006 року у зв`язку зі смертю, ОСОБА_4, проживав з 1965 року, виписаний 01.08.2017 року у зв`язку зі смертю (а.с.16).

З дослідженої в судовому засіданні довідки Пекурівської сільської ради Городнянського району, Чернігівської області за № 489 від 06.09.2018 року, встановлено, що в будинку за адресою: вул. Центральна, 159 с. Пекурівка Городнянського району, Чернігівської області, станом на день смерті ОСОБА_6 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_6, проживав з 1965 року, виписаний 11.05.2006 року у зв`язку зі смертю, ОСОБА_4, проживав з 1965 року, виписаний 01.08.2017 року у зв`язку зі смертю (а.с.17).

Дослідивши в судовому засіданні довідку Пекурівської сільської ради Городнянського району, Чернігівської області за № 459 від 22.08.2018 року, встановлено, що ОСОБА_4 станом на день смерті був зареєстрований та проживав в будинку за адресою: вул. Центральна, 159 с. Пекурівка Городнянського району,Чернігівської області. Інших зареєстрованих осіб в будинку не значиться (а.с.18).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_10, померлого 30 липня 2017 року, який фактично прийняв спадщину свого брата, ОСОБА_6, померлого 11.05.2006 року, котрий, в свою чергу, прийняв спадщину своєї матері ОСОБА_5, померлої 16 травня 2003 року, увійшов житловий будинок з побутовими та господарськими спорудами по вулиці Центральна, № 159 у селі Пекурівка Городнянського району, Чернігівської області.

З дослідженої в судовому засіданні довідки, що видана Пекурівською сільською радою Городнянського району за № 457 від 22.08.2018 року встановлено, що станом на 15.04.1991 року в будинку за адресою: с. Пекурівка, вул. Центральна (Леніна), 159 проживали: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4. Дане домоволодіння мало статус колгоспного двору. Станом на 1991 рік членами колгоспного двору являлися: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 (а.с.40).

Дослідивши в судовому засіданні довідку, видану Пекурівською сільською радою Городнянського району, Чернігівської області за № 458 від 22.08.2018 року, встановлено, що зігдно запису в погосподарській книзі № 4 за 1986-1990 роки особовий рахунок № 147 в будинку № 159 по вул. Центральна (Леніна) в селі Пекурівка Городнянського району Чернігівської області станом на 01.07.1990 року постійно зареєстровані та постійно проживали: ОСОБА_11, якій належить 1/3 частина цього будинку з побутовими та господарськими спорудами, ОСОБА_6, якому належить 1/3 частина цього будинку з побутовими та господарськими спорудами, ОСОБА_4, якому належить 1/3 частина цього будинку з побутовими та господарськими спорудами (а.с.41).

Згідно з оглянутого в судовому засіданні витягу з погосподарської книги Пекурівської сільради, Городнянського району, Чернігівської області (а.с. 25-26) встановлено, що вказане домоволодіння відноситься до суспільної групи колгоспний двір . Головою колгоспного двору була ОСОБА_5, члени колгоспного двору: ОСОБА_6 та ОСОБА_6 василь Федорович.

Відповідно до постанови РМ УРСР від 11 березня 1985 року № 105 №Про порядок державного обліку житлового фонду» і відповідно до чинного на той час порядку обліку господарств колгоспних дворів, все майно колгоспного обліковувалося за головою колгоспного двору.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.6 Постанови Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності від 22 грудня 1995 року N20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України Про власність застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Згідно статті 120 ЦК УРСР (1963 року), колгоспний двір це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

За нормами ст.ст.120,123 ЦК УРСР, які діяли до введення в дію Закону України „Про власність» , кожен з членів колгоспного двору мали рівне право на майно колгоспного двору.

Підстав вважати домоволодіння, що є предметом позову самочинно збудованим майном суд не вбачає.

Згідно з довідкою № 589 від 22.08.2018 року, виданої Городнянським районним госпрозрахунковим бюром технічної інвентаризації (а.с. 21), встановлено, що станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: село Пекурівка, вулиця Центральна, будинок № 159 Городнянського району, Чернігівської області - не зареєстровано, житловий будинок побудовано в 1965 році, процент готовності житла - 100 %. Технічна інвентаризація проведена 21.08.2018 року. Самочинного будівництва та перепланувань не виявлено.

Суд також бере до уваги особливість забудови спірного будинку, який було збудовано в 1965 року в системі колгоспного двору. Зокрема, ч.4 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року N 1952-IV передбачає, що права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Як встановлено у судовому засіданні позивач зверталась приватного нотаріуса Городнянського районного нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті брата, ОСОБА_4, померлого 30 липня 2017 року. /а.с.71-84/.

Враховуючи, що за життя спадкодавця не зареєстроване право власності на вказане нерухоме майно, це унеможливлює реалізацію спадкових прав через нотаріальну контору.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов об'єктивного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 392 ЦК України, ст.ст. 120,123 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст. 5,12,13,258-261,263-268,273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

позовні вимоги ОСОБА_1, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 Любов`ю Федорівною, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: село Пекурівка вулиця Центральна ( в минулому вулиця Леніна), будинок № 159 Городнянський район, Чернігівська область, зазначений в технічному паспорті на житловий будинок під літерами: житловий будинок А-1, прибудова а-1, загальною площею 75,0 кв.м., в тому числі житловою площею 51,2 кв.м. Із господарських будівель та споруд є: сарай Б-1, сарай В-1, пригребиця Г-1, погріб г, ворота з хвірткою № 1, огорожа № 2, після смерті ОСОБА_4, померлого 30 липня 2017 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н. М. Карпинська