ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2931/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар-Інвест", м. Харків
про стягнення 377830,11 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (Свідоцтво - серія КС № 6537/10 від 23.03.2018р.)
відповідача - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "НАК "Нафтогаз України" 29.10.2018 р. звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар-Інвест" про стягнення заборгованості за договором № 744/14-ТЕ-6 купівлі-продажу природного газу від 16.12.2013 у розмірі 377830,11 грн., з яких: 161382,00 грн. пеня, 196292,80 грн. інфляційні втрати, 20155,31 грн. - 3 % річних. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 744/14-ТЕ-6 від 16.12.2013 в частині своєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати за переданий газ.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 жовтня 2018 року прийнято позовну заяву ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2931/18, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.11.2018 р. об 11:30.
У підготовчому засіданні 20.11.2018 у справі № 922/2931/18 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 11 грудня 2018 року об 11:30 год., в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.12.2018 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 29.01.2019 р. включно; закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/2931/18 до судового розгляду по суті на "16" січня 2019 р. о 10:00.
Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання явку свого представник не забезпечив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Процесуальні документи у даній справі направлялись на адресу відповідача в порядку приписів ст. 242 ГПК України та із дотриманням вимог ч. 4 ст. 120 ГПК України. Разом з тим, ухвала суду у даній справ про відкриття провадження у справі від 31.10.2018, ухвала-повідомлення від 20.11.2018 та ухвала про призначено справи № 922/2931/18 до судового розгляду від 11.12.2018 р. були повернуті на адресу суду із довідкою пошти про повернення "за закінченням терміну зберігання"
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких підстав, враховуючи те, що процесуальні документи направлялись відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (61002, Харківська обл., місто Харків, вул. Чернишевська, будинок 63 Д), судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи та про дату, час та місце проведення судових засідань, проте не виявив бажання бути присутнім у судовому засіданні, та його неявка не перешкоджає розгляду справи в порядку ч. 1 ст. 202 ГПК України.
Крім того, враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте відзив на позовну заяву у строк встановлений судом або докази погашення заборгованості не подав, суд вирішує справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГП України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
16.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пульсар-Інвест" (покупець) було укладено договір № 744/14-ТЕ-6 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір) (т.с. І а.с. 14-21), відповідно до умов п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.
На виконання умов вищевказаного Договору, позивач протягом січня - грудня 2014 р. передав у власність відповідача природний газ, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу: від 31.01.2014 на суму 556068,30 грн., від 28.02.2014 на суму 436988,70 грн., від 31.03.2014 на суму 308711,97 грн., від 30.04.2014 на суму 38362,17 грн., від 31.10.2014 на суму 155538,21 грн., від 30.11.2014 на суму 361125,81 грн., від 31.12.2014 на суму 417463,29 грн., всього на загальну суму 2274258,45 грн.
Дані акти підписано уповноваженими представниками сторін і скріплено їх печатками (т.с. І а.с. 28-34).
Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідач за поставлений природний газ розрахувався у повному обсязі, однак із порушенням передбачених сторонами у пункті 6.1 Договору строків, що підтверджується складеною позивачем довідкою по операціях відповідача за Договором, а також розрахунком позовних вимог (т.с. І а.с. 36, 22-27).
Враховуючи несвоєчасне погашення заборгованості відповідачем, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, в якому просив стягнути на свою користь пеню у розмірі 161382,00 грн., 3 % річних у розмірі 20155,31 грн. та інфляційні втрати у розмірі 196292,80 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За умовами частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 526 ЦК України та частини 1 статті 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд констатує доведеність позивачем факту належного виконання ним свого обов'язку перед відповідачем щодо поставки в 2014 році природного газу на підставі договору купівлі-продажу природного газу №744/14-ТЕ-6 від 16.12.2013 р.
Такого висновку суд дійшов з огляду на наявність в матеріалах справи складених, підписаних та скріплених печатками сторін Актів приймання-передачі природного газу.
Одночасно матеріали справи свідчать, що відповідач повністю розрахувався за поставлений газ згідно договору, але з порушенням узгоджених сторонами строків оплати.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази своєчасної оплати відповідачем отриманого природного газу.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.2. Договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем (відповідачем) пункту 6.1. умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю (позивачу), крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Крім того, згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання (оплати вартості отриманого в 2014 році природного газу) є підставою для нарахування пені в порядку п. 7.2 договору у розмірі 161382,00 грн. та обумовлених ч. 2 ст. 625 ЦК України санкцій: 3% річних у розмірі 20155,31грн. та інфляційних втрат у розмірі 196292,80грн.
Відповідно до частини 1 статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
На виконання даної норми сторони в пункті 9.3 Договору узгодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.
При цьому, судом враховано, що при дослідженні розрахунків позовних вимог позивачем не було допущено порушень щодо шестимісячного строку нарахування пені, передбаченої частиною шостою статті 232 ГК України, тобто, розрахунок пені здійснено позивачем у відповідності до вимог статті 232 ГК України, з наступного дня, від дня прострочення основного зобов'язання.
Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи п. 7.2 спірного договору та приписи ст. 232 ГК України, ст. 625 ЦК України, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 5667,45 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар-Інвест" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 63Д, ідент. код 32965924) на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) пеню в сумі 161382,00 грн., 3% річних в розмірі 20155,31 грн., інфляційні втрати в розмірі 196292,80 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 5667,45 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 28.01.2019 р.
Суддя ОСОБА_2
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2019 |
Оприлюднено | 31.01.2019 |
Номер документу | 79508947 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Шатерніков М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні