Ухвала

від 09.06.2006 по справі 4/52-06-02-2а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/52-06-02-2а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31    http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"09" червня 2006 р.                                                                              Справа № 4/52-06-02-2а

             Суддя господарського суду Білоус В.В.  , розглянувши матеріали справи

за позовом: Конотопського траспортного прокурора в інтересах Міністерства охорони здоров"я України в особі Конотопської лінійної санітарно - епідеміологічної станції на Південно - Захіній залізниці, 41615, м. Конотоп,  Сумської області, вул. Парківська, 16/2, код ЄДРПОУ 22984729   

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер ВВ", 21012, м. Вінниця, вул. Ясна, 15, код ЄДРПОУ 31836136  

про стягнення  на суму 1260,00 грн.

ВСТАНОВИВ :

           Як вбачається, позов заявлено Конотопським траспортним прокурорм в інтересах Міністерства охорони здоров"я України в особі Конотопської лінійної санітарно - епідеміологічної станції на Південно - Західній залізниці, м. Конотоп.

    Пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до ст. 361 Закону України “Про прокуратуру” підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.

           Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту (ч. 2 ст. 2 ГПК України).

         Конституційний суд України в рішенні від 08.04.1999 р. (далі –рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, зазначених в ч. 2 ст. 2 ГПК України, треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.

        В пункті 5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справі, порушених за позовною заявою прокурора і на підставі ч. 1 ст. 2 ГПК України є стороною в арбітражному процесі, цей орган здійснює процесуальні дії відповідно до вимог ст. 22 ГПК України.

       Тобто, прокурор може бути представником сторони у справі тільки у випадку, коли цією стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, наділені повноваженнями виконавчої влади.

     Фактично позов подано не в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров"я України, а в інетересах Конотопської лінійної санітарно - епідеміологічної станції на Південно - Західній залізниці про стягнення заборгованості за надані нею послуги згідно цивільно - правової угоди ( договір № 48 надання послуг радіаційного контролю транспортних засобів та вантажу від 31.05.2005р. ). Держава не уповноважила Міністерство охорони здоров"я України здійснювати функції у спірних правовідносинах.

      Конотопська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Південно- Західній залізниці є самостійним господарюючим суб'єктом, управління господарською діяльністю здійснює через свої органи та посадові особи (ст. 122 ГК України) і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.

     Таким чином, прокурором  пред'явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності.

          А тому, враховуючи викладене,  позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись п. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву №23/619-06  від 31.05.06  на 1-му аркуші разом з матеріалами  на   10-тиаркушах повернути прокурору.

                     Суддя                                                Білоус В.В.